1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12
Ім'я файлу: САМПО_Макаренко_208_18.docx
Розширення: docx
Розмір: 236кб.
Дата: 23.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Тема 9.docx
Тема 14. Правове регулювання охорони атмосферного повітря
Варіант 1. Державною екологічною інспекцією у Харківській області була проведена перевірка ТОВ «Агроспец», основним видом господарської діяльності якого є надання послуг по сушінню й очищенню зерна і соняшника. У результаті перевірки встановлено, що підприємство протягом чотирьох місяців здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу, внаслідок чого стаціонарними джерелами підприємства було здійснено викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: пилу зернового 1,7 тон, діоксину азоту - 0,2 тон, оксиду вуглецю - 0,4 тон, діоксину вуглецю 80 тон. Керівник підприємства повідомив, що необхідні документи на отримання дозволу на розгляд до Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації подані своєчасно. У встановлені строки рішення не було прийняте, але й офіційної відмови вони не отримали, у зв'язку з цим керівник ТОВ «Агроспец» прийняв рішення розпочати господарську діяльність підприємства.

Вирішіть справу. Визначте правові підстави здійснення діяльності, пов'язаної з впливом на атмосферне повітря, порядок надання дозволу на викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Охарактеризуйте види юридичної відповідальності, яка передбачається за порушення вимог законодавства про охорону атмосферного повітря. Розкрийте особливості відшкодування збитків внаслідок забруднення атмосферного повітря.

В даній ситуації ТОВ «Агроспец» порушило закон, адже для того, щоб здійснювати викиди речовин в атмосферу необхідний дозвіл. Адже, у випадку отримання дозволу відповідно до ЗУ «Про охорону атмосферного повітря» стаття 22 повинні проводитися організаційно-економічні заходи щодо забезпечення охорони атмосферного повітря

Для забезпечення охорони атмосферного повітря впроваджуються організаційно-економічні заходи, що передбачають:

  1. екологічний податок;

  2. відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря;

  3. надання підприємствам, установам, організаціям та громадянам - суб’єктам підприємницької діяльності податкових, кредитних та інших пільг у разі впровадження ними маловідхідних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, застосування заходів щодо регулювання діяльності, що впливає на клімат, здійснення інших природоохоронних заходів з метою скорочення викидів забруднюючих речовин та зменшення рівнів впливу фізичних і біологічних факторів на атмосферне повітря;

  4. участь держави у фінансуванні екологічних заходів і будівництві об’єктів екологічного призначення.

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря - це офіційний документ, який дає право здійснювати викиди певної кількості забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за одиницю часу протягом визначеного в дозволі терміну.

Дозвіл видається органами Мінекобезпеки на термін не більше п'яти років на основі затверджених нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Для одержання дозволу юридичні особи і громадяни, зазначені у пункті 1 цього Положення, подають такі документи:

  1. клопотання про видачу дозволу;

  2. затверджений відповідно до статті 8 Закону України "Про
    охорону атмосферного повітря" проект нормативів гранично
    допустимих викидів;

  3. довідку про стан виконання заявником заходів щодо зниження
    викидів до нормативного рівня.

Якщо на момент розгляду клопотання про видачу дозволу викиди стаціонарних джерел заявника перевищують нормативи гранично допустимих викидів, дозвіл може бути виданий на основі тимчасово погоджених викидів, затверджених у порядку, передбаченому пунктом 4 цього Положення, з вимогою проведення у подальшому заходів для їх зниження до нормативного рівня.

Клопотання про видачу дозволу розглядається і рішення по
ньому приймається у місячний термін.

У разі відмови у видачі дозволу заявникові надсилається відповідь з обгрунтуванням причин відмови.

На новостворені стаціонарні джерела дозвіл видається на стадії введення їх в дію за наявності затверджених нормативів гранично допустимих викидів.

В органах Мінекобезпеки, що видають дозволи, ведеться журнал реєстрації видачі цих дозволів за встановленою формою (додаток N 2).

Не пізніш як за місяць до закінчення дії дозволу заявник подає документи на одержання нового дозволу в установленому цим Положенням порядку.

У разі внесення змін до затверджених нормативів гранично допустимих викидів раніше виданий дозвіл анулюється органом, який його видав. При цьому заявник зобов'язаний у тримісячний термін одержати новий дозвіл в установленому цим Положенням порядку.

Дія дозволу може бути тимчасово припинена органом, який його видав, якщо виникне загроза надзвичайних екологічних ситуацій. У цьому разі викиди можуть бути заборонені або обмежені їх обсяги по всіх стаціонарних джерелах заявника або по окремих його виробництвах і одиницях обладнання.

Основними видами покарань за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря виступають штрафи. Сума штрафів може диференціюватися залежно від статусу суб'єктів правопорушення (громадяни, посадові особи, громадяни суб'єкти господарської діяльності)

Характеризуючи юридичну відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, потрібно звернути увагу на те, що ст. 12 ЗУ "Про охорону атмосферного повітря" - Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і впливу фізичних та біологічних факторів на його стан - передбачено, що "господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства".

Разом з тим законодавством не встановлено спеціального порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) або припинення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і впливу фізичних та біологічних факторів на його стан. У цьому випадку застосовується загальний Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затверджений Постановою ВР України.

Тема 15. Правове забезпечення формування та функціонування екологічної мережі України
Варіант 1. Сім'я Сидоренко звернулася зі скаргою до органів Національної поліції в Харківській області на дії служби державної охорони Національного природного парку «Слобожанський», в якій зазначали, що коли вони із дітьми збирали ягоди та гриби на території НПП, їх зустріли представники парку та заборонили збирання в образливій формі, а зібрані кошики відібрали, мотивувавши тим, що це заповідна зона. Але громадяни наполягали, що вони знаходились у зоні регульованої рекреації, а тому вимагали компенсації за спричинені їм моральні та матеріальні збитки.

Дайте правовий аналіз ситуації. Який порядок здійснення загального природокористування на території національних природних парків? Який правовий режим зон НПП?
Відповідно до ст. 21 «Структура території та вимоги щодо охорони природних комплексів та об’єктів національних природних парків», зона регульованої рекреації - в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам’ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство, мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об’єктів заповідної зони.

Отже, сім’я Сидоренко може вимагати компенсації за спричинені їм моральні та матеріальні збитки.

Національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об’єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України.

До складу територій національних природних парків можуть включатися ділянки землі та водного простору інших землевласників та землекористувачів.

На національні природні парки покладається виконання таких основних завдань:

  1. збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів;

  2. створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об’єктів;

  3. проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища та ефективного використання природних ресурсів;

  4. проведення екологічної освітньо-виховної роботи.

Найефективнішим засобом охорони унікальних і типових при­родних комплексів є їх вилучення із активного господарського та іншого використання і встановлення відповідного заповідного ре­жиму. За ступінню забезпечення заповідання розрізняються такі види режимів: режим абсолютного заповідання, відносного запові­дання та змішаний режим.

Режим абсолютного заповідання повністю виключає господар­ську, рекреаційну та іншу діяльність, яка суперечить цільовому призначенню цих о^єктів, порушує природний розвиток проце­сів та явищ або створює реальну загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти. Допустимою є діяльність, пов'язана з проведенням відновлювальних, науково-дослідних та інших робіт в обмежених випадках. Режим абсолютного запові­дання характерний для природних заповідників та пам'яток при­роди.

Режим відносного заповідання полягає у поєднанні абсолютної заборони з можливістю обмеженого використання природних ре­сурсів. Такий режим заповідання характерний для заказників (ландшафтних, лісових, ботанічних, орнітологічних та ін.), які створюються з метою збереження і відтворення природних ком­плексів чи їх окремих компонентів, і передбачає часткове запові­дання.

Змішаний режим заповідання характерний для функціонування національних природних парків, де поряд із зонами активного і пасивного відпочинку можуть виділятися заповідні зони, які вик­лючають господарську та іншу діяльність. Незалежно від тих форм, в яких здійснюється охорона природно-заповідних об'єк­тів, незмінною залишається загальна вимога, що випливає із принципу заповідання: заборона будь-якого втручання в перебіг природних процесів та явищ, якщо таке втручання суперечить ці­льовому призначенню об'єкта і створює загрозу шкідливого впли­ву на нього.

Тема 16. Правове регулювання використання та охорони курортних, лікувально-оздоровчих і рекреаційних зон
Варіант 1. В межах другої зони санітарного поясу курорту «Східниця» приватним підприємцем було відкрито мийку автомашин. Представники громадської екологічної організації звернулися до суду з вимогою заборонити цю діяльність та притягти до юридичної відповідальності підприємця.

Дайте правову оцінку ситуації. Які особливості правової охорони територій курортів? Яка відповідальність передбачається за порушення законодавства про курорти?
Округ санітарної охорони курорту поділяється на три зони (санітарної охорони): першу (суворого режиму), другу (зону обмежень), третю (зону спостережень) - ст. 30 Закону України "Про курорти". Встановлення меж зон санітарної охорони здійснюється в порядку розроблення проектів землеустрою. Режим кожної із зон визначається ст. ст. 31 - 33 Закону.

До ч. ч. 2 та 3 Ст. 113 ЗКУ, Загальною рисою зон санітарної охорони є встановлення достатньо суворих обмежень, що покликані повністю виключити ймовірність забруднення джерел водопостачання або курортних місцевостей, а саме:

1. Зони санітарної охорони створюються навколо об'єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, об'єкти оздоровчого призначення та інші, для їх санітарно-епідеміологічної захищеності.

2. У межах зон санітарної охорони забороняється діяльність, яка може призвести до завдання шкоди підземним та відкритим джерелам водопостачання, водозабірним і водоочисним спорудам, водоводам, об'єктам оздоровчого призначення, навколо яких вони створені.

3. Правовий режим земель зон санітарної охорони визначається законодавством України.

Виходячи з цього, можно зробити висновок, що на території другої зони забороняється: будівництво об'єктів і споруд, не пов'язаних з безпосереднім задоволенням потреб місцевого населення та громадян, які прибувають на курорт; проведення гірничих та інших видів робіт, не пов'язаних з безпосереднім впорядкуванням території; спорудження поглинаючих колодязів, створення полів підземної фільтрації; забруднення поверхневих водойм під час здійснення будь-яких видів робіт; влаштування звалищ, гноєсховищ, кладовищ, накопичувачів рідких та твердих відходів виробництва, інших відходів, що призводять до забруднення водойм, ґрунту, фунтових вод, повітря; розміщення складів пестицидів і мінеральних добрив; здійснення промислової вирубки зелених насаджень, а також будь-яке інше використання земельних ділянок і водойм, що може призвести до погіршення їх природних та лікувальних факторів; скидання у водні об'єкти сміття, стічних, підсланевих і баластних вод, витікання таких вод та інших речовин з транспортних (плавучих) засобів і трубопроводів.

Отже, в межах другої зони санітарного поясу курорту «Східниця» приватним підприємцем було відкрито мийку автомашин – що суворо заборонено Законодавством України.

За порушення ЗУ « Про курорти » відповідно до ст. 43, передбачається така відповідальність:

Особи, винні у порушенні вимог законодавства про курорти, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

Варіант 2. Районна державна адміністрація включила територію села Зернове до переліку територій екологічної мережі України. Власникам земельних ділянок надійшло повідомлення про те, що вони повинні їх відчужити, оскільки цього вимагає охоронний режим сполучних територій екомережі. Власники земельних ділянок звернулися до адвоката.

Підготуйте проект відповіді адвоката. Які території складають екологічну мережу України? Проаналізуйте правові наслідки включення територій та об'єктів до переліку територій та об'єктів екомережі?
Відповідно до ст. 5, ЗУ «Про екологічну мережу України» до складових структурних елементів екомережі включаються:

  1. території та об’єкти природно-заповідного фонду;

  2. землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони;

  3. землі лісового фонду;

  4. полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, які не віднесені до земель лісового фонду;

  5. землі оздоровчого призначення з їх природними ресурсами;

  6. землі рекреаційного призначення, які використовуються для організації масового відпочинку населення і туризму та проведення спортивних заходів;

  7. інші природні території та об’єкти (ділянки степової рослинності, пасовища, сіножаті, луки, кам’яні розсипи, піски, солончаки, земельні ділянки, в межах яких є природні об’єкти, що мають особливу природну цінність);

  8. земельні ділянки, на яких зростають природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України;

  9. території, які є місцями перебування чи зростання видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України;

  10. частково землі сільськогосподарського призначення екстенсивного використання - пасовища, луки, сіножаті тощо;

  11. радіоактивно забруднені землі, що не використовуються та підлягають окремій охороні як природні регіони з окремим статусом.

Включення територій та об’єктів екологічної мережі до відповідних переліків здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Території та об’єкти природно-заповідного фонду і водно-болотні угіддя міжнародного значення включаються до переліків відповідними природоохоронними органами без додаткового узгодження з власниками та користувачами земельних ділянок і прийняття окремого рішення.

Включення територій та об’єктів до переліків територій та об’єктів екомережі здійснюється з урахуванням їх значення з точки зору екології, ботаніки, зоології та ландшафтознавства. У першу чергу до переліків включаються території та об’єкти, що мають загальнодержавне значення з точки зору ландшафтного та біорізноманіття.

Включення територій та об’єктів екомережі до відповідних переліків здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Включення територій та об’єктів до переліків територій та об’єктів екомережі не завдає шкоди правам тих, на чиїй території вони розташовані.

Власники і користувачі територій та об’єктів, включених до переліків територій та об’єктів екомережі, беруть на себе зобов’язання щодо збереження природних ресурсів, їх екологічно-збалансованого та раціонального використання.

Варіант 3. Територію гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Молочний лиман», що є об'єктом екологічної мережі, внаслідок природного катаклізму (повенів та ураганного вітру) було затоплено та засмічено зламаними деревами. Власники та користувачі земельних ділянок, які знаходяться в межах території екомережі, звернулися до районної ради за фінансовою підтримкою на відновлення територій але отримали відмову.

Дайте правову оцінку ситуації. Які повноваження мають органи місцевого самоврядування у сфері формування, збереження та використання екомережі?
У ст. 33 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначенні повноваження у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, до них належить:

До вiдання виконавчих органiв сiльських, селищних, мiських рад належать:

  1. пiдготовка i внесення на розгляд ради пропозицiй щодо встановлення ставки земельного податку, розмiрiв плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання пiд забудову та для iнших потреб земель, що перебувають у власностi територiальних громад; визначення в установленому порядку розмiрiв вiдшкодувань пiдприємствами, установами та органiзацiями незалежно вiд форм власностi за забруднення довкiлля та iншi екологiчнi збитки;

  2. встановлення платежiв за користування комунальними та санiтарними мережами вiдповiдних населених пунктiв;

  3. пiдготовка i подання на затвердження ради проектiв мiсцевих програм охорони довкiлля, участь у пiдготовцi загальнодержавних i регiональних програм охорони довкiлля;

  4. пiдготовка i внесення на розгляд ради пропозицiй щодо прийняття рiшень про органiзацiю територiй i об'єктiв природно-заповiдного фонду мiсцевого значення та iнших територiй, що пiдлягають особливiй охоронi; внесення пропозицiй до вiдповiдних державних органiв про оголошення природних та iнших об'єктiв, що мають екологiчну, iсторичну, культурну або наукову цiннiсть, пам'ятками природи, iсторiї або культури, якi охороняються законом;
    справляння плати за землю;

  5. здiйснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням i охороною земель, природних ресурсiв загальнодержавного та мiсцевого значення, вiдтворенням лiсiв;

  6. реєстрацiя суб'єктiв права власностi на землю; реєстрацiя права користування землею i договорiв на оренду землi; видача документiв, що посвiдчують право власностi i право користування землею;

  7. органiзацiя i ведення земельно-кадастрової документацiї;

  8. погодження питань про надання дозволу на спецiальне використання природних ресурсiв загальнодержавного значення;

  9. вирiшення земельних спорiв у порядку, встановленому законом;

  10. здiйснення необхiдних заходiв щодо лiквiдацiї наслiдкiв екологiчних катастроф, стихiйного лиха, епiдемiй, епiзоотiй, iнших надзвичайних ситуацiй, iнформування про них населення, залучення в установленому законом порядку до цих робiт пiдприємств, установ та органiзацiй, а також населення;

  11. визначення територiї для складування, зберiгання або розмiщення виробничих, побутових та iнших вiдходiв вiдповiдно до законодавства;

  12. пiдготовка висновкiв щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних дiлянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування;

  13. погодження проектiв землеустрою;

  14. здiйснення контролю за виконанням проектiв i схем землеустрою, проектiв внутрiшньогосподарського землеустрою.

У зв’язку з катастрофічним повадком, що стався на території гідрологічного заказника «Молочний лиман», що є об'єктом екологічної мережі, , внаслідок природного катаклізму (повенів та ураганного вітру) було затоплено та засмічено зламаними деревами, за цих обставин, відповідно до ст.33 п.1 та п.6 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме:

  1. пiдготовка i внесення на розгляд ради пропозицiй щодо встановлення ставки земельного податку, розмiрiв плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання пiд забудову та для iнших потреб земель, що перебувають у власностi територiальних громад; визначення в установленому порядку розмiрiв вiдшкодувань пiдприємствами, установами та органiзацiями незалежно вiд форм власностi за забруднення довкiлля та iншi екологiчнi збитки; встановлення платежiв за користування комунальними та санiтарними мережами вiдповiдних населених пунктiв;

  2. здiйснення необхiдних заходiв щодо лiквiдацiї наслiдкiв екологiчних катастроф, стихiйного лиха, епiдемiй, епiзоотiй, iнших надзвичайних ситуацiй, iнформування про них населення, залучення в установленому законом порядку до цих робiт пiдприємств, установ та органiзацiй, а також населення;

Ці заходи повинні бути здійснені, відповідно до Законодавства України. Так як, власники та користувачі земельних ділянок, які знаходяться в межах території екомережі, вже звернулися до районної ради за фінансовою підтримкою на відновлення територій але отримали відмову, цю відмову треба вважати не правомірною. За значених обставин, власник та інщі користувачі даної ділянки яка постраждала у стані надзвичайного лиха, повинні отримати письмову відмову Районної ради за яких обставин вони відмовляються відшкодовувати завданні збитки у цих обставинах та здійснювати певні заходи для відновлення території.


1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

скачати

© Усі права захищені
написати до нас