53
Тема 7. Аналіз матеріальних ресурсів та їх використання
7.1. Завдання аналізу та джерела інформації.
7.2. Аналіз матеріально-технічного забезпечення підприємства.
7.3. Аналіз складських запасів матеріальних ресурсів підприємства.
7.4. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів підприємства.
7.1. Завдання аналізу та джерела інформації.
Необхідною умовою виробництва продукції, зменшення собівартості, зростання прибутку і рентабельності є повне і своєчасне забезпечення підприємства сировиною і матеріалами необхідного асортименту і якості.
Збільшення потреби підприємства в матеріальних ресурсах може бути задоволене екстенсивним шляхом (придбанням, виготовленням додаткової кількості матеріалів і енергії) і інтенсивним (збільшення їх економії, використання вторинної сировини, а також використання наявних запасів у процесі виробництва продукції).
Екстенсивний шлях веде до росту питомих матеріальних витрат на одиницю продукції і собівартості, при цьому матеріальні ресурси зменшуються за рахунок збільшення обсягів виробництва і від зменшення частки постійних витрат.
Інтенсивний шлях веде до збільшення обсягів виробництва продукції і зниження собівартості.
Виходячи з наведеного, завданнями аналізу використання матеріальних ресурсів є:
Оцінка реальності планів матеріально-технічного постачання, ступеня їхнього виконання і впливу на обсяг виробництва, собівартість та інші показники.
Оцінка рівня ефективності використання матеріальних ресурсів.
Виявлення внутрівиробничих резервів економії матеріальних ресурсів і розробка конкретних заходів щодо їх використання.
Основні джерела інформації для аналізу:
1. План матеріально-технічного постачання;
2. Заявки на постачання матеріальних ресурсів;
3. Форми статистичної звітності про наявність матеріальних ресурсів;
54 4. Оперативні дані відділу матеріально-технічного постачання;
5. Аналітичні дані бухгалтерського обліку про надходження, витрати і залишки матеріальних ресурсів.
7.2. Аналіз матеріально-технічного забезпечення підприємства.
При аналізі забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами, насамперед, визначається якість плану матеріально-технічного постачання.
Перевірку реальності плану починають з вивчення норм і нормативів, що покладені в основу розрахунку потреби підприємства в матеріальних ресурсах. Потім перевіряється обґрунтування плану потреби виробництва в матеріальних ресурсах і утворення необхідних запасів, виходячи з прогресивних норм і нормативів, також витрати матеріалів на одиницю продукції.
Важливою умовою роботи підприємства є повна забезпеченість потреби в матеріальних ресурсах і джерелами їх покриття. Вони можуть бути: а) до зовнішніх джерел відносяться матеріальні ресурси, що надходять від постачальників у відповідності з укладеними договорами. б) внутрішні джерела – це скорочення витрат сировини, використання вторинної сировини, власного виготовлення матеріалів і напівфабрикатів, економія матеріалів у результаті впровадження досягнень НТП.
Реальна потреба в завезенні матеріальних ресурсів із зовні — це різниця між загальною потребою у матеріальних ресурсах і сумою власних внутрішніх джерел їх покриття.
У процесі аналізу необхідно також перевірити забезпеченість потреби в завезенні матеріальних ресурсів, договори на їхнє постачання і фактичне їхнє використання.
Приклад. Аналіз забезпеченості підприємства укладеними договорами.
Відхилення від плану
Матеріальні ресурси
Потреба підприємства
Укладено договорів більше менше
Коефіцієнт забезп-сті
Арматура
Труби
Кутник
8250 3160 4830 6980 3880 4510
–
720
–
1270
–
320
84,6
122,8
93,4
Разом:
16240
15370
720
1590
94,6
55
Наступним етапом є аналіз фактичного надходження матеріалів у розрізі найважливіших їх видів.
Приклад. Аналіз фактичної забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами.
Відхилення від плану
Матеріальні ресурси
Потреба підприємства
Фактичне надходж. більше менше
Коефіцієнт забезп-сті
Арматура
Труби
Кутник
8250 3160 4830 7240 3160 4910
–
–
80
1010
–
–
87,8
100,0
101,7
Разом:
16240
15310
80
1010
94,3
Аналізується якість отриманих матеріалів від постачальників, їх відповідність стандартам, технічним умовам, умовам договору, а також їх надходження по асортименту. У випадку порушення умов договору пред'являються претензії постачальникам.
Приклад. Аналіз виконання плану матеріально-технічного постачання по асортименту.
Матеріальні ресурси
Потреба підприємства
Фактичне надходження
Зарахування у план за асортиментом
Арматура
Труби
Кутник
Профіль
8250 3160 4830 2260 7240 3160 4910 3210
7240
3160
4830
2260
Разом:
18500
18520
17490
Коефіцієнт по асортименту = 17490 / 18500 = 94,5 %.
Велике значення при аналізі надається виконанню плану по терміну постачання (ритмічність постачань). Порушення термінів постачань веде до недовиконання планів виробництва і реалізації продукції. Для оцінки ритмічності постачань використовується коефіцієнт ритмічності.
Приклад. Аналіз виконання плану постачання в часі.
Декади місяця
Планове постачання
Фактичне надходження
Зарахування у виконання плану
І
ІІ
ІІІ
12560 12940 11890 12100 13220 11710
12100
12940
11710
Разом:
37390
37030
36750
56
Коефіцієнт ритмічності = 36750 / 37390 = 98,3 %.
Причинами порушення ритмічності постачання матеріальних ресурсів на підприємство можуть бути:
несвоєчасне укладання договорів з постачальниками;
порушення постачальниками умов поставок матеріальних ресурсів.
Крім наведеного, на підприємствах може проводитись оперативний аналіз якості матеріальних ресурсів, які надійшли.
7.3. Аналіз складських запасів матеріальних ресурсів підприємства.
На підприємствах повинен бути певний запас матеріальних ресурсів, який необхідний для безперервного виробництва. Ці виробничі запаси підприємства поділяються на:
поточні;
сезонні;
страхові.
Поточні виробничі запаси підприємства утворюються для забезпечення процесу виробництва між черговими партіями надходження матеріальних ресурсів.
Величина поточного запасу (Зпот.) залежить від інтервалу постачання (Іпт) (у днях)
і середньодобової витрати 1-го матеріалу (Вді):
Зпот. = Іпт • Вді.
Сезонні виробничі запаси підприємства утворюються при сезонному циклі виробництва.
Страхові виробничі запаси підприємства утворюються на випадок надзвичайних подій (форс-мажорних обставин).
Формуються виробничі запаси в межах нормативу, який визначається в днях і натуральних одиницях виміру. На деяких підприємствах такі нормативи розробляються в розрізі балансових статей, а не за видами матеріальних запасів.
Тому може бути перекриття одних видів матеріальних запасів іншими.
Виходячи з цього, при розрахунку нормативів слід враховувати номенклатуру виробничих запасів, оскільки порівняння нормативів виробничих запасів за кожною балансовою статтею з їх фактичною наявністю на складі, може призводити до
57 перекручень в обліково-аналітичній роботі. Нормативи по кожному виду матеріальних запасів зазначаються в даних складського обліку, де відображається їх мінімальний та максимальний запас.
Після кожного відпуску матеріальних ресурсів у виробництво, в картках складського обліку, лімітно-забірних картках, виводиться сальдо і проводиться порівняння з визначеним нормативом. У випадку перевищення нормативу використання матеріальних ресурсів видача зі складу у виробництво матеріальних ресурсів припиняється до рішення керівництва про їх додаткове витрачання на потреби виробництва.
На більшості підприємств виділяють види матеріальних ресурсів, по яких недопустимі відхилення від норм запасу.
7.4. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів підприємства.
Для характеристики ефективності використання матеріальних ресурсів застосовують систему узагальнюючих показників. До них відносяться: ма- теріаловіддача, матеріаломісткість, коефіцієнт співвідношення темпів росту обсягів виробництва і матеріальних витрат, питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів.
Матеріаловіддача – відношення вартості виробленої продукції до суми матеріальних витрат. Характеризує віддачу матеріалів на одну гривню виробленої продукції.
Матеріаломісткість – відношення суми матеріальних витрат до обсягу виробленої продукції. Показує, скільки матеріальних витрат приходиться на виробництво одиниці продукції.
Коефіцієнт співвідношення темпів росту обсягів виробництва валової чи
товарної продукції до темпів росту матеріальних витрат характеризує у відносному вираженні динаміку матеріаловіддачі й одночасно розкриває фактори
їхнього росту.
Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції – відношення суми матеріальних витрат до повної собівартості продукції. Динаміка цього показника характеризує зміну матеріаломісткості продукції.
58
Коефіцієнт матеріальних витрат – відношення фактичної суми матеріальних витрат до планової, перерахованої на фактичний обсяг випущеної продукції. Він показує, наскільки ощадливо використовуються матеріали в процесі виробництва, чи немає їхньої перевитрати. Якщо коефіцієнт більше 1, то перевитрата матеріальних ресурсів є на одиницю продукції і навпаки.
Приклад. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів.
Відхилення
№
Показники
План
Факт
+ / –
%
1 2
3 4
5 6
Обсяг товарної продукції, грн.
Матеріальні витрати, грн.
Матеріаловіддача, грн. (1 / 2)
Матеріаломісткість, грн. (2 / 1)
Коефіцієнт співвідношення темпів росту обсягу виробництва і матеріальних витрат
Питома вага матеріальних витрат, %
92560 45830
2,02
0,50
–
49,9
95410 45220
2,11
0,47
–
47,4
+2850
-610
+0,09
-0,03
–
-2,5
103,1
98,7
104,5
94,0
1,04
–
Матеріальність також, як і матеріаловіддача, залежить від обсягу валової
(товарної) продукції і суми матеріальних витрат на їх виробництво.
У свою чергу, валова (товарна) продукція у вартісному вираженні може змінитися за рахунок кількості виробленої продукції, її структури і рівня відпускних цін. Сума матеріальних витрат також залежить від: o
обсягу виробленої продукції, o
її структури, o
витрати матеріалів на одиницю продукції, o
вартості матеріалів.
Основними факторами, що можуть впливати на зміну матеріальних витрат є перевитрати сировини і матеріалів, зміни ціни на сировину і послуги, заміна одних матеріалів іншими.
Приклад. Провести оцінку впливу норми витрат матеріалів та їх ціни на зміну вартості виробу.
Норма витрати матеріалів
Ціна
Вартість
Назва виробу
П
Ф
П
Ф
П
Ф
Відхилення
+ / –
А
5,3 5,1 45,26 49,84
239,88 254,18
+14,30
59
Вартість виробу А збільшилася на 14,30 грн. Це відбулося під впливом наступних факторів: а) за рахунок зміни норми витрат матеріалів
∆y
a
= ∆a
* b
0
= (5,1 – 5,3) * 45,26 = -9,05 грн. б) за рахунок зміни ціни
∆y
b
= a
1
* ∆b = 5,1 * (49,84 – 45,26) = +23,35 грн.
Разом: ∆y = ∆y
a
+ ∆y
b
= -9,05 + 23,35 = +14,30 грн.
Висновок: Вартість витрачених матеріалів на виробництво виробу зросла на
14,30 грн. Зниження норм вплинуло позитивно і дало економію матеріалів на 9,05 грн. по кожному виробу. Зростання цін негативно вплинуло на вартість матеріалів, що призвело до перевитрат на 23,35 грн.
На матеріаломісткість продукції негативний вплив мають понад планові відходи та втрати від браку. Відходи від виробництва продукції поділяють на повернені та неповернені.
У процесі проведення аналізу треба визначити розмір одержаних від переробки матеріальних відходів, зокрема повернених.
Запитання для самоконтролю
1. У чому полягають завдання аналізу використання матеріальних ресурсів?
2. Як провести аналіз виконання плану матеріально-технічного постачання і забезпечення матеріальними ресурсами?
3. Які показники характеризують ефективність використання матеріальних ресурсів?
4. Як розрахувати вплив факторів на матеріаломісткість методом ланцюгових підставок?
5. Які фактори впливають на матеріаловіддачу?