Тема 6: Вивчення показників якості закладених у стандартах на зернові культури.
Контрольні питання:
1. Які культури належать до зернових? В чому полягає їх народногосподарське значення?
До зернових культур належать такі рослини, як пшениця, ячмінь, жито, овес, кукурудза, просо, гречка, рис та інші.
Зернові культури є дуже важливими для сільського господарства та економіки країни в цілому. Вони є основною складовою частиною харчування людства, а також використовуються як корм для тварин. Зернові культури є джерелом білка, вуглеводів та інших необхідних речовин для людини, і їх вирощують на великих площах у багатьох країнах світу.
2. Хімічний склад зернових культур.
Зернові культури - це група рослин, які вирощують для отримання зерна в якості продукту харчування. Головними зерновими культурами є пшениця, кукурудза, рис, ячмінь, овес, гречка, просо та інші.
Хімічний склад зерна залежить від виду культури та умов його вирощування. Зазвичай зерно містить велику кількість вуглеводів, білків, жирів, вітамінів та мінеральних речовин.
Вуглеводи є основною складовою зерна, і вони складаються з глюкози, фруктози та сахарози. Білки зерна містять всі основні амінокислоти, необхідні для побудови білкових молекул в організмі людини та тварин. Жири зерна містять жирні кислоти, які є важливим джерелом енергії та необхідні для побудови клітинних мембран та гормонів.
Зерно також містить велику кількість вітамінів групи В, вітаміну Е, К, фолієвої кислоти та інших вітамінів. Щодо мінеральних речовин, зерно містить кальцій, калій, магній, фосфор, залізо та інші.
3. Якими стандартами регламентуються показники якості зернових культур?
Показники якості зернових культур регламентуються різними стандартами в залежності від їх призначення. Основними стандартами, які використовуються для регулювання показників якості зернових культур, є:
ДСТУ 3768:2010 "Пшениця хлібопекарська. Технічні умови"
ДСТУ 4276:2003 "Кукурудза на зерно. Технічні умови"
ДСТУ 4434:2005 "Ячмінь. Технічні умови"
ДСТУ 4963:2008 "Овес на зерно. Технічні умови"
ДСТУ 5039:2008 "Гречка на зерно. Технічні умови"
Ці стандарти встановлюють вимоги до сортових властивостей зернових культур, вмісту білка, вологи, золи, клейковини, кислотності та інших показників. Регулювання показників якості зернових культур дозволяє забезпечити виробництво продуктів харчування високої якості та безпечності для споживачів.
4. Яке значення застосування стандартів на товарне зерно.
Застосування стандартів на товарне зерно має важливе значення для забезпечення якості та безпеки зернових продуктів на ринку. Стандарти встановлюють вимоги до показників якості зерна, таких як вологість, протеїн, масова частка важких домішок та ін., що гарантує покупцю одержання якісного продукту. Крім того, відповідність зерна встановленим стандартам дозволяє забезпечити безпеку використання зерна в харчовій та інших галузях, а також допомагає у відборі та відсіюванні некондиційного зерна. Також стандарти на товарне зерно є основою для встановлення цін на ринку та проведення торгівельних операцій.
5. Особливості стандартизації зернових культур на міжнародному рівні.
Стандартизація зернових культур на міжнародному рівні відбувається за допомогою Міжнародної організації зерна та зернових продуктів (International Grains and Cereals Institute, ICC), створеної у 1943 році. Основна мета ICC - забезпечити якість та безпеку зернових продуктів на міжнародному ринку.
ICC створила багато стандартів на зернові культури, які використовуються в усьому світі. Основні показники, які визначають якість зерна, це вміст білка, вміст вологи, вміст жиру, поживна цінність та кількість домішок. Кожен стандарт визначає максимальні та мінімальні значення для цих показників, а також методи їх вимірювання та аналізу.
ICC також розробляє стандарти на зернові продукти, такі як борошно, крупи та інші продукти зернового походження. Ці стандарти визначають якість та склад зернових продуктів, а також методи їх виробництва та переробки.
Стандартизація зернових культур на міжнародному рівні має велике значення для забезпечення якості та безпеки зернових продуктів на міжнародному ринку, а також для забезпечення відповідності національних стандартів до міжнародних вимог. Використання міжнародних стандартів сприяє підвищенню конкурентоспроможності продукції на міжнародному ринку та сприяє забезпеченню споживачів якісним та безпечним продуктом.
Тема : Вивчення показників якості закладених у стандартах на зернобобові культури.
Контрольні питання:
1. Які культури належать до зернобобових? В чому полягає їх народногосподарське значення?
До зернобобових культур належать такі культури:
Бобові культури, до яких належать горох, соя, квасоля,
Зернобобові культури мають важливе народногосподарське значення, оскільки вони є цінним джерелом білків та інших поживних речовин для харчування людей та тварин. Вони також мають велике значення для збереження та підвищення родючості ґрунту, оскільки їхні бактерії-симбіонти здатні збагачувати ґрунт азотом та іншими поживними речовинами. Зернобобові культури можуть вирощуватись як головна культура або як добривна культура для збільшення врожаю наступних культур.
2. Хімічний склад зернобобових культур.
Зернобобові культури містять значну кількість білків, крім того, вони є джерелом складних вуглеводів, речовин, які містять амінокислоти, вітаміни, мінеральні речовини та інші поживні речовини.
Основні поживні речовини в зернобобових культурах:
Білки: зернобоби містять від 20% до 40% білків залежно від культури. Білки зернобобів містять унікальний склад амінокислот, які не можуть бути синтезовані організмом людини і тому повинні бути постійно отримувані з їжею. Так, наприклад, у сої міститься всіх 9 амінокислот, які необхідні для росту і розвитку організму.
Вуглеводи: зернобобові культури містять складні вуглеводи, такі як крохмаль, крохмалеподібні речовини, декстрини та інші.
Вітаміни: зернобобові культури містять різноманітні вітаміни, такі як вітамін А, вітамін В1, вітамін В2, вітамін В3, вітамін В6, вітамін С, вітамін Е та інші.
Мінеральні речовини: зернобобові культури містять велику кількість мінеральних речовин, таких як калій, кальцій, магній, фосфор, залізо та інші.
3. Якими стандартами регламентуються показники якості зернобобових культур?
Якість зернобобових культур регулюється різними стандартами, залежно від країни та регіону, в якому знаходиться покупець та продавець. Одним з найбільш визначальних міжнародних стандартів є стандарт Комісії ООН з міжнародної торгівлі товарами та послугами (UN/CEFACT), який визначає умови поставки та транспортування зернових та олійних насінин.
Україна регламентує якість зернобобових культур за допомогою наступних стандартів:
ДСТУ 3768:2010 "Боби соєві на продаж. Технічні умови"
ДСТУ 4108:2002 "Горох на продаж. Технічні умови"
ДСТУ 4512:2006 "Горох лущений на продаж. Технічні умови"
ДСТУ 4599:2006 "Боби кормові на продаж. Технічні умови"
ДСТУ 4675:2006 "Квасоля на продаж. Технічні умови"
ДСТУ 4717:2006 "Фасоль на продаж. Технічні умови"
ДСТУ 4736:2007 "Чорні лущені боби на продаж. Технічні умови"
Ці стандарти визначають вимоги до якості зернобобових культур щодо фізичних властивостей (розмір, колір, вміст бруду, насіння з пошкодженнями), хімічного складу (вміст білка, жирів, вуглеводів), вмісту вологи, золи та інших показників. Також стандарти визначають правила приймання та контролю якості зернобобових культур.
4. Яке значення застосування стандартів на продукцію зернобобових культур.
Застосування стандартів на продукцію зернобобових культур має декілька важливих значень:
Забезпечення якості продукції: Стандарти встановлюють вимоги до якості зерна, його вмісту білка, вологи, жирності, масової частки зерна та інших показників. Це допомагає забезпечити якість та безпеку продукту, а також покращує конкурентоспроможність на ринку.
Підвищення ефективності виробництва: Стандарти допомагають знизити ризики виробництва та сприяють впровадженню новітніх технологій та підвищенню ефективності виробництва. Вони також допомагають покращити організацію виробництва, забезпечуючи однакові вимоги до продукту, що дає змогу зменшити витрати на контроль якості та управління якістю.
5. Особливості стандартизації зернобобових культур на міжнародному рівні.
Стандартизація зернобобових культур на міжнародному рівні також відіграє важливу роль у забезпеченні якості та безпеки продукції. Найважливішими міжнародними стандартами в цій галузі є стандарти Міжнародної організації з постачання зерна (International Grain and Seed Trade Association, GAFTA) та Міжнародної торговельної палати (International Chamber of Commerce, ICC).