1   2   3
Ім'я файлу: Тема 12 підпр..doc
Розширення: doc
Розмір: 201кб.
Дата: 12.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Тактика допиту.docx
163.04.docx
Особливі порядки кримінальних проваджень і загальна характеристи
Загальні положення криміналістичної тактики.docx
ПСИХОЛОГІЧНІ ІДЕЇ О. М. ЛЕОНТЬЄВА.docx

5. Капітал підприємства і його кругообіг




Капітал підприємства — це засоби виробництва, інше майно та цінності, які обслуговують процес виробництва, його просте і розширене відтворення .

Процес виробництва на підприємстві має бути безперервним протягом досить тривалого періоду, тобто повинен періодично знов і знов пробігати одні й ті самі стадії. Тому всякий процес виробництва на підприємстві, який розглядається в постійному зв'язку і безперервному потоці свого відновлення, є водночас процесом відтворення.

Умови виробництва — це умови відтворення. Підприємство щоб виробляти, тобто відтворювати, повинно безперервно частину свого валового доходу перетворювати у засоби виробництва або елементи нового виробництва. Якщо засоби виробництва, тобто засоби праці, сировина і допоміжні матеріали, спожиті протягом виробничого циклу, заміщуються рівною кількістю нових екземплярів - це буде просте відтворення.

Якщо процес виробництва на підприємстві відновлюється у зростаючих масштабах, то це буде розширене відтворення.
Три стадії руху капіталу

Капітал у своєму русі проходить три стадії. На першій стадії, яка має місце в сфері обігу, капітал з грошової форми перетворюється на продуктивну. Підприємець виходить на ринок як покупець. Він ку­пує потрібні для своєї діяльності засоби виробництва та наймає ро­бочу силу необхідної професійної підготовки та рівня кваліфікації. При цьому підприємець лише авансує гроші, оскільки вони за нор­мальних умов господарювання повернуться до нього лише через певний час. Він не витрачає і не втрачає їх остаточно. Рух капіталу на пер­шій стадії можна виразити такою формулою: Г – Т(РС+ЗВ)

На другій стадії, яка здійснюється в сфері виробництва, продук­тивний капітал перетворюється на товарний. Цю стадію можна опи­сати так: Т(РС+ЗВ) ….В…. Т'

Саме на цій стадії відбувається поєднання факторів виробництва, результатом їх взаємодії та продуктивного використання виступає товар. Вартість товару перевищує вартість витрат на його виробниц­тво (Т' > Т(РС+ЗВ) ). Тобто на цій стадії створюються не тільки нові спожив­ні вартості, а й додатковий продукт, що дуже важливо для окремого підприємця і для суспільства загалом.

На третій стадії капітал із товарної форми перетворюється на грошову (Т' - Г'). Підприємець з новим товаром знову повертається на ринок, але вже як продавець. Він реалізує свій товар і отримує за нього гроші. Важливість цієї стадії полягає в тому, що підприємець не тільки повертає гроші, витрачені на виробництво товару, а й от­римує додатковий продукт. Наприкінці третьої стадії капітал, здій­снюючи круговий рух, повертається до своєї вихідної форми, але у збільшеному вигляді на суму прибутку - Г > Г ' .

Функціональні форми капіталу

Отже, капітал у своєму русі послідовно проходить три стадії: пер­ша і третя відбуваються в сфері обігу, а друга — в сфері виробниц­тва, та набуває трьох форм грошової, продуктивної і товарної.

Кругообіг капіталу — це такий його рух, що охоплює послідовне проходження ним трьох стадій та набуття ним трьох форм і повер­нення до початкової. Кругообіг різних форм капіталу можна подати так:

грошової: Г— Т(РС+ЗВ) ... В ... Т' — Г ';

продуктивної: В ... Т' — Г' — Т(РС+ЗВ) ...В;

товарної: Т' — Г' — Т(РС+ЗВ) ...В...Т".

Підприємці, як і все суспільство, зацікавлені у невпинному русі ка­піталу, бо від цього залежить не тільки отримання ними прибутків та їх збільшення, а й процес суспільного відтворення загалом, його вдосконалення, прогресивний розвиток людства. При цьому різні частки капіталу одночасно перебувають у всіх трьох формах і на трьох стадіях. Порушення руху капіталу хоча б на одній із стадій означає виникнення певних ускладнень у процесі відтворення. Наприк­лад, коли підприємець з тих або інших причин не продав свій товар, він не тільки не отримує прибуток, а й не повертає своїх витрат. Це може призвести до скорочення виробництва, неплатоспроможності підприємств, їх банкрутства. Може статися й так, що підприємець не може придбати товарів, потрібних для продовження процесу вироб­ництва, або ж йому бракує необхідної кількості грошей, чи на ринку не вистачає певних товарів.

Капітал повинен постійно рухатися, це об'єктивно необхідна умова і спосіб його існування. Це не обмежується одним круго­обігом. Кругообіг набуває вигляду нескінченної спіралі. Кругообіг капіталу не як окремий та одноразовий акт, а як процес, що постій­но повторюється, є його оборотом.

Кожен підприємець, авансуючи гроші в ту або іншу справу, нама­гається розрахувати той час, за який їх можна повернути, тобто його дуже цікавить час обороту — період від моменту авансування капіта­лу до моменту його повернення підприємцю в первісній грошовій формі. Оскільки авансований капітал перебуває і у сфері обігу, і в сфе­рі виробництва, то час обороту включає час обігу та час виробництва.

Формою руху капіталу на підприємстві є фонди. До виробничих фондів підприємства належать продуктивні фонди та фонди обігу. Різні частки продуктивних фондів мають неоднакову швидкість обо­роту і по-різному переносять свою вартість на продукт, що виробля­ється. Тому виокремлюють основний і оборотний капітал.

Основний капітал

Матеріальними носіями основного капіталу є виробничі споруди, будівлі, машини, устаткування, транспортні засоби і т. ін. Вони використовуються у процесі виробництва тривалий час, самі ма­теріально не входять в новий продукт, довго не втрачають своєї нату­рально-речової форми, переносять свою вартість на новий продукт поступово, частинами, у формі амортизаційних відрахувань. Процес поступового перенесення вартості основного капіталу на продукт, що виготовляється, називають амортизацією.Вартість основного капіта­лу здійснює повний оборот і перетворюється на вихідну грошову фор­му за кілька кругообігів, за кілька років або десятиріч.

Строк застосування основних фондів визначається зношенням засобів праці, що дуже важливо враховувати при їх використанні.

Розглядають дві форми зношення основного капіталу: фізичну і моральну.

Фізичне зношення— це матеріальне зношення засобів праці, що відбувається в процесі виробничого споживання і під впливом сил природи.

Моральне зношення— це передчасне старіння основного капіталу, яке проявляється у втраті доцільності їх подальшої експлуатації через появу дешевших та досконаліших засобів праці.

Фізичне та моральне зношення засобів праці необхідно врахову­вати при визначенні норми амортизаційних відрахувань. Під нормою амортизаціїрозуміють відношення амортизаційних відрахувань до застосованого основного капіталу, виражене у процентах. У кожній країні визначають строки та норми амортиза­ції. Амортизаційні відрахування формують і поповнюють амортизаційний фонд, який може бути використаний на відшкоду­вання основних фондів, їх ремонт, реновацію, а також здійснення но­вих інвестицій.

В Україні сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом застосування норм амортизації, визначених п. 8.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.12.2002р. до балансової вартості груп основного капіталу на початок розрахункового кварталу. Платник податку може визначити інші норми, але не більші і з відома державної податкової інспекції. До 1-ої групи основного капіталу діє норма амортизації 2%, до 2-ої групи - 10%, до 3-ої – 6%, до 4-ої – 15%. Балансова вартість груп основного капіталу на початок кварталу визначається за формулою:

Б = Бпк + П – В – А, де

Бпк – балансова вартість за попередній квартал,

П – вартість придбаних засобів виробництва,

В – обсяг виведеного з експлуатації основного капіталу,

А – амортизаційні відрахування за попередній квартал.

У багатьох країнах використовують принцип при­скореної амортизації, що пов'язано насамперед з прискоренням НТП. Підприємці зацікавлені в цьому, оскільки амортизаційні від­рахування, як правило, не обкладаються податками, є змога здій­снювати нові інвестиції здебільшого за рахунок власних коштів, зменшується ризик витрат від морального старіння основного капі­талу, прискорюється оборот капіталу.

Оборотний капітал

Матеріальними носіями оборотного капіталу є предмети праці, наприклад, сировина, матеріали, пальне, куповані напівфаб­рикати, тара і тарні матеріали, запасні частини для поточного ре­монту, незавершене виробництво тощо. Вони споживаються цілком в кожному виробничому циклі, втрачають свою натуральну форму, повністю у цьому циклі переносять свою вартість на продукт, що ви­готовляється; їх вартість повертається підприємцю у грошовій фор­мі відразу ж після реалізації продукту виробництва, тобто при завер­шенні кожного кругообігу, яких, як правило, може бути кілька на рік.

До оборотного капіталу належать також кошти, що авансуються на наймання робочої сили, на оплату її праці. Це пов'язано з тим, що піс­ля реалізації товарів підприємець одержує гроші і сплачує працівни­кам їх заробітну плату. Кошти, авансовані підприємцем на наймання робочої сили, повністю повернуться до нього протягом одного круго­обігу.

Основний та оборотний капітал обертаються з різною швидкіс­тю. За той час, що основний капітал здійснить один оборот, оборот­ний — кілька.

Виробничі фонди (основні та оборотні) обслуговують процес ви­робництва. Одночасно з ними функціонує і така частина виробни­чих фондів, як фонди обігу. Вони забезпечують реалізацію продук­ції, купівлю необхідних для виробництва ресурсів. Фонди обігу охоп­люють готові вироби підприємства, призначені для реалізації, а та­кож його кошти, які можуть бути у касі підприємства, на його банківських рахунках, у розрахунках тощо.

Фонди обігу разом з оборотними виробничими фондами станов­лять оборотні кошти підприємства, їх розмір повинен бути достат­нім для забезпечення безперервності його функціонування.

Вирішальне значення для ефективної роботи підприємства має функціонування основних виробничих фондів, їх технічний стан, продуктивність і рівень використання. Конкурентна боротьба спонукає підприємців до впровадження принципово нової техні­ки, технології, тобто до постійного оновлення основних фондів. Звичайно, дуже важливо застосовувати у виробництві нові мате­ріали, паливо та інші елементи оборотних фондів з кращими тех­нологічними та експлуатаційними можливостями (властивостя­ми). До того ж рух оборотного капіталу, оборотних коштів зага­лом забезпечує безперервність функціонування основних фондів, оскільки використання останніх і ритмічність роботи підприємс­тва значною мірою залежить від наявності сировини, матеріалів, палива, коштів.

Використання фондів підприємства може бути проаналізовано за допомогою цілої низки показників. Розглянемо основні з них.

Швидкість обороту капіталу має дуже важливе значен­ня для підприємця - чим вона більша, то краще. Швидкість оборотів за рік визначається за формулою



де n — швидкість обороту капіталу; О — один рік (365 днів); об — час одного обороту капіталу.

Відповідним чином можна підрахувати швидкість обороту або ко­ефіцієнт оборотності оборотних коштів. Якщо час обороту оборот­них коштів, або ще називають оборотністю оборотних коштів, стано­вить 40 днів, то кількість оборотів дорівнюватиме 9 . Збіль­шення швидкості обороту оборотних коштів сприяє тому, що під­приємство може зменшити суму грошей, яку потрібно тримати в обороті.

Зменшення часу обороту капіталу передбачає зменшення часу ви­робництва (час виготовлення продукції) та часу обігу (час, необхід­ний для того, щоб придбати необхідні для виробництва цієї продук­ції засоби виробництва, та час, щоб її реалізувати). Збільшення швидкості обороту фондів істотно впливає на зменшення витрат ви­робництва та збільшення прибутків.


1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас