Сутність, призначення та роль бюджету держави сторінка 2

1 2 3 4

Ім'я файлу: Курсова робота - замовлення 03.11.docx
Розширення: docx
Розмір: 1135кб.
Дата: 05.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
ДИПЛОМ З ПРАВКАМИ - Ріпак озимий.docx

2. Аналіз видатків на соціально-економічну сферу в державному бюджеті України
2.1. Оцінка соціально-економічного становища в Україні.
В сучасній українській регіональній економіці панівним у визначенні регіону є принцип поєднання територіального підходу з соціально-економічним. Акцент на економічний аспект зроблено у визначені регіону. Регіон визначається як ланка національної економіки, що охоплює групу спільних адміністративних одиниць, які характеризуються певною спеціалізацією, комплексністю та пропорційністю розвитку усіх галузей економіки на базі суспільного поділу праці.

Спробу поєднати три основні аспекти, які характеризують регіон: територіальний, соціально-економічний і управлінський, зробили автори роботи, які визначили регіон, як територіальне явище, частину цілісної соціальної та адміністративної системи, який має економічну специфіку та завершений відтворювальний цикл. Саме ці автори виділили характерні для України регіональні структури:

регіон як територіально-виробничий комплекс;
регіон як адміністративна область тощо.

Можливість підвищити керованість економічного розвитку регіону та його складових зумовлює виділення регіонів за двома основними напрямками: адміністративно-територіальним і виробничим.

Набуття Україною конкурентоспроможності та гідного місця у сучасному світі нерозривно пов'язане з модернізацією її економіки.

Загальна характеристика рівня соціально-економічного стану регіону включає три основні групи показників, комплексне використання яких повинне забезпечити їх об’єктивний вимір та оцінку тенденцій і перспектив подальшого розвитку. Показники, що необхідно використовувати для проведення аналізу соціально-економічного стану регіонів і формування їх рейтингів за розвитком економічних сфер життя, поєднані за наступними напрямками:

1) оцінка загального рівня соціально-економічного стану регіону за допомогою системи показників показників;

2) визначення місця регіону, застосовуючи рейтингові оцінки;

3) групування регіонів, однорідних за окремими ознаками.

Велика сукупність одиниць, що розглядаються, значно ускладнює оцінку результатів аналізу. Саме тому, постає питання про представлення результатів розрахунку так, що би забезпечити можливість співставлення результатів. Подання таких результатів можливе у вигляді сформованого рейтингу регіонів за визначеними ознаками;

Рейтинг – це узагальнююча інтегральна оцінка. Яка вказує на позицію к-тої одиниці (регіону, району) на певній шкалі. Рейтингові оцінки, як інструмент систематизації, стосовно S регіону, характеризують стан і перспективи розвитку того чи іншого напрямку економічної діяльності. Така оцінка можлива як без проведення класифікацій і розподілу регіонів за групами (всі одиниці певної сукупності (N) регіонів, що розглядаються, посідають певне місце на визначеній шкалі оцінки від першого до N –го місця) і з проведенням класифікації по групам, тобто виділення певного регіону – репрезентанту, рівень соціально-економічного розвитку якого оцінюється середній для даної сукупності і співвіднесення інших до показників соціально-економічного розвитку регіону – репрезентанту.

Рейтингові оцінки з класифікацією (найчастіше використовується класифікація за принципом «найвищий рівень розвитку, вищий, вище середнього, середній, нижче середнього, низький») можливо проводити як використовуючи внутрішній еталон (регіоном – репрезентантом виступає один з регіонів України або середній рівень показника по країні), так і за зовнішнім еталоном (регіоном – репрезентантом виступає регіон іншої країни, середній рівень будь-якого показника в світі, певному географічному регіоні тощо). Для оцінки соціально-економічного розвитку регіонів України доцільно використовувати комплексний рейтинговий аналіз, в якому співставлення регіонів з регіоном – репрезентантом усередині країни характеризує територіальні диспропорції соціально-економічного стану, а співставлення з зовнішніми репрезентантами – об’єктивний рівень розвитку даних процесів.

Законодавче збільшення мінімальної заробітної плати автоматично приводить до підвищення рівня середньомісячної заробітної плати працівників та може слугувати прогнозованим важелем її збільшення в майбутньому.

Значна диференціація регіонів, територіальні диспропорції як в структурі економіці, так і в розвитку соціальної інфраструктури і рівні доходів населення, зумовлюють не тільки різні вихідні показники для формування стратегій соціально–економічного розвитку регіонів України, але, незважаючи на загальнодержавні цілі і пріоритети, різні першочергові завдання регіональної політики.

Таким чином, при наявності позитивних тенденцій у розвитку України лишається ще багато невирішених проблем, пов'язаних з необхідністю забезпечення подальшого зростання соціальних та економічних показників розвитку країни, а також зі зниженням міжрегіональних диспропорцій.

Нинішня ситуація з економічним розвитком регіонів переконує у необхідності підвищення ролі регіональної соціально-економічної політики як важливої складової державної політики.

Таким чином, головним завданням регіональної соціально-економічної політики залишається підвищення конкурентоспроможності регіонів, зміцнення та ефективне використання їхнього ресурсного потенціалу. Для цього насамперед необхідно здійснити реструктуризацію та диверсифікацію економіки більшості регіонів, проводити обґрунтовану і послідовну регіональну інноваційну політику, розбудовувати та модернізувати інфраструктуру регіонів, запровадити дієві механізми сприяння розвитку середнього та малого підприємництва в регіонах. Реалізація ефективної регіональної соціально-економічної політики буде можливою лише за умови спільної й погодженої діяльності центральних, регіональних і місцевих органів влади.

Вагомими чинниками для досягнення позитивних структурних змін як в економіці окремого регіону, так і національної економіки в цілому є створення «соціального» капіталу інвестиційно - інноваційної сфери і розгалуженого і дієвого науково-технічного комплексу.

Якщо брати до уваги статистичні показники за 2021 рік, то варто відмітити наступні аналітичні дані:

Населення.

Чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 червня 2021р. становила 41408,2 тис. осіб. Упродовж січня–травня 2021р. чисельність населення зменшилася на 180,1 тис. осіб.

Порівняно із січнем–травнем 2020р. обсяг природного скорочення збільшився на 66,3 тис. осіб.

Кількість живонароджених у січні–травні 2021р. становила 109,6 тис. осіб, померлих – 299,9 тис. осіб.

Доходи населення.

У січні–червні 2021р. розмір середньомісячної номінальної заробітної плати штатних працівників підприємств, установ, організацій (із кількістю працюючих 10 осіб і більше) становив 13310 грн і порівняно з відповідним періодом попереднього року збільшився на 21,8%.

До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці відносилися працівники професійної, наукової та технічної діяльності, фінансових та страхових установ, сфери інформацій та телекомунікацій, а також авіаційного транспорту, а серед промислових видів діяльності – підприємств із виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення, добувної промисловості і розроблення кар’єрів, із постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, із виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів, де заробітна плата перевищила середній показник по економіці в 1,3–1,9 раза.

Найнижчий рівень оплати праці спостерігався на підприємствах тимчасового розміщування й організації харчування, поштової та кур’єрської діяльності, текстильного виробництва, виробництва одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, функціювання бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури, де заробітна плата не перевищувала 73,7% від середнього рівня по економіці.

Середня номінальна заробітна плата в усіх регіонах була вище мінімальної, разом з тим лише у трьох із них вона перевищила середній рівень по Україні: м.Київ – 19387 грн, Донецька область – 14374 грн, Київська – 13550 грн. Найнижчий рівень номінальної заробітної плати, який не перевищував 82% від середнього по економіці, спостерігався в Кіровоградській, Чернівецькій, Волинській, Чернігівській та Херсонській областях.

Індекс реальної заробітної плати в січні–червні 2021р. порівняно з відповідним періодом 2020р. становив 112,4%. Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати в січні–червні 2021р. збільшилася на 37,6%. або на 981,1 млн. грн і на 1 липня 2021р. становила 3592,6 млн.грн., що дорівнює 3,4% фонду оплати праці, нарахованого за червень 2021р.

Суттєве збільшення суми невиплаченої заробітної плати в січні–червні 2021р. спостерігалося на підприємствах із добування кам'яного та бурого вугілля (на 242,1 млн.грн) та виробництва автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів (на 157,7 млн.грн).

Збільшення боргу в січні–червні п.р. спостерігалось у 23 регіонах, а найсуттєвіше – у Львівській (на 194,1 млн.грн), Дніпропетровській (на 159,3 млн.грн) областях та м.Києві (на 178,4 млн.грн)

Кількість працівників, які вчасно не отримали заробітну плату, збільшилась на 9,3% і на 1 липня 2021р. становила 157,6 тис. осіб, або 2,2% від середньооблікової кількості штатних працівників, зайнятих в економіці. Кожному із зазначених працівників не було виплачено в середньому 22,8 тис.грн, що в 1,6 раза перевищує середню заробітну плату за червень 2021р.

Ціни.

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні–червні 2021р. становив 106,4% (у відповідному періоді попереднього року – 102,0%).

Продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на 8,7%. Найбільше (в 1,5 раза) зросли ціни на соняшникову олію. На 21,4–5,4% стали дорожчими цукор, фрукти, м’ясо птиці, овочі, продукти переробки зернових, хліб, рис, яловичина, макаронні вироби, риба та продукти з риби, масло. Водночас на 21,1% подешевшали яйця.

Ціни (тарифи) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива зросли на 9,0%, що пов’язано з підвищенням тарифів на електроенергію на 36,6%, каналізацію – на 17,5%, водопостачання – на 11,0%.

Зростання цін у сфері охорони здоров’я на 3,4% відбулося за рахунок подорожчання амбулаторних послуг на 5,7% та послуг лікарень на 5,3%.

Ціни на транспорт зросли на 6,9% передусім через подорожчання палива та мастил на 18,2% і проїзду в залізничному та автодорожньому пасажирському транспорті на 16,7% та 8,4% відповідно.

Індекс цін на житло в січні–червні 2021р. становив 109,8% (у відповідному періоді попереднього року – 104,5%).

На первинному ринку житла ціни зросли на 9,7%, на вторинному – на 9,9%.

Індекс цін виробників промислової продукції в січні–червні 2021р. становив 123,7% (у відповідному періоді попереднього року – 101,8%).

У добувній промисловості і розробленні кар’єрів ціни підвищилися на 65,2%, переробній промисловості – на 20,8%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 9,4%.

Індекс цін у будівництві в січні–травні 2021р. становив 110,7% (у відповідному періоді попереднього року – 103,8%).

У будівництві будівель зафіксовано зростання цін на 9,2%, інженерних споруд – на 12,5%.

Промисловість.

У січні–червні 2021р. порівняно із січнем–червнем 2020р. індекс промислової продукції становив 102,1%.

У добувній промисловості і розробленні кар’єрів випуск продукції зріс на 1,4%, у т.ч. у добуванні кам'яного та бурого вугілля – на 13,0%, металевих руд – на 5,2%, інших корисних копалин та розробленні кар’єрів – на 22,0%. Водночас у добуванні сирої нафти та природного газу випуск промислової продукції скоротився на 4,3%. За I півріччя 2021р. видобуто 9,6 млрд.м³ природного газу, 821,0 тис.т сирої нафти, випущено (видобуто) 27,4 млн.т руди та концентратів залізних агломерованих, 11,7 млн.т кам’яного вугілля.

У переробній промисловості випуск промислової продукції зріс на 2,5%.

На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів випуск продукції скоротився на 10,1%, у т.ч. у виробництві олії та тваринних жирів – на 26,5%, молочних продуктів – на 8,2%, продуктів борошномельно-круп’яної промисловості, крохмалів та крохмальних продуктів – на 0,8%, тютюнових виробів – на 16,9%. Разом із цим у виробництві м’яса та м’ясних продуктів одержано приріст продукції (3,8%), хліба, хлібобулочних і борошняних виробів (1,9%), какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів (11,3%), напоїв (0,9%), у переробленні та консервуванні фруктів і овочів (10,6%). За 6 місяців 2021р. вироблено 15,9 тис.т яловичини і телятини, свіжої чи охолодженої - туш, напівтуш, четвертин необвалених, 109,3 тис.т свинини свіжої чи охолодженої - туш, напівтуш (уключаючи оброблені сіллю чи консервантами для тимчасового зберігання), 166,6 тис.т м’яса курей, курчат, свіжого чи охолодженого - частин тушок, 112,8 тис.т виробів ковбасних та подібних продуктів з м’яса, субпродуктів чи крові тварин та подібних виробів і харчових продуктів на їхній основі (крім виробів ковбасних з печінки та страв готових), 6,8 тис.т овочів (крім картоплі), фруктів, горіхів, грибів та частин рослин їстівних інших, приготовлених чи консервованих з додаванням оцту чи оцтової кислоти, 2,3 млн.т олій соняшникової та сафролової та їх фракцій, нерафінованих (крім хімічно модифікованих), 225,4 тис.т молока та вершків незгущених й без додавання цукру чи інших підсолоджувальних речовин жирністю більше 1%, але не більше 6%, у первинних пакуваннях об’ємом нетто не більше 2 л, 35,5 тис.т масла вершкового жирністю не більше 85%, 43,6 тис.т сиру свіжого неферментованого (недозрілого і невитриманого; уключаючи сир із молочної сироватки та кисломолочний сир), 36,3 тис.т сиру тертого, порошкового, голубого та іншого неплавленого, 32,6 тис.т цукерок шоколадних (крім цукерок із вмістом алкоголю, шоколаду в брикетах, пластинах чи плитках), 22,5 млн.л чист. спирту горілки з вмістом спирту не більше 45,4%, 84,2 млн.дал пива солодового (крім пива безалкогольного і пива з вмістом алкоголю не більше 0,5%), 44,2 млн.дал води натуральної мінеральної газованої, 26,0 млрд.шт сигарет, які містять тютюн або суміші тютюну із замінниками тютюну.

У текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів індекс промислової продукції становив 108,8%, у т.ч. у текстильному виробництві – 121,6%, виробництві одягу – 89,1%, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – 130,7%. З початку 2021р. вироблено 663,5 тис. жіночих та дівчачих суконь трикотажних машинного або ручного вʼязання, 39,7 тис. чоловічих та хлопчачих костюмів та комплектів (крім трикотажних), 182,7 тис. чоловічих та хлопчачих піджаків та блейзерів (крім трикотажних), 211,8 тис. жіночих та дівчачих жакетів та блейзерів (крім трикотажних), 28,2 млн. пар панчішно-шкарпеткових виробів інших (уключаючи шкарпетки).

У виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічній діяльності випуск продукції збільшився на 10,0%, у т.ч. у виробництві паперу та паперових виробів – на 8,0%, поліграфічній діяльності, тиражуванні записаної інформації – на 2,0%, в обробленні деревини та виготовленні виробів з деревини та корка – на 19,0%.

На підприємствах із виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення випуск промислової продукції скоротився на 2,6%.

У виробництві хімічних речовин і хімічної продукції індекс промислової продукції становив 106,1%, у т.ч. у виробництві основної хімічної продукції, добрив і азотних сполук, пластмас і синтетичного каучуку в первинних формах – 103,8%, фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик – 99,0%, мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування, парфумних та косметичних засобів – 97,4%. За I півріччя 2021р. виготовлено 2,7 млн.дал спирту етилового неденатурованого із вмістом спирту не менше 80 об. %, 22,1 тис.т фарб та лаків, уключаючи емалі та політури, на основі складних поліефірів, диспергованих чи розчинених у летких органічних розчинниках (крім тих, які з вмістом розчинника більше 50% маси розчину), 3,9 тис.т мила та речовин поверхнево-активних органічних у брусках та подібних формах (крім для туалетних цілей), 86,1 тис.т розфасованих для роздрібної торгівлі засобів мийних та для чищення, які містять або не містять мило, уключаючи допоміжні засоби для миття, 3,3 тис.т засобів косметичних для макіяжу чи догляду за шкірою.

У виробництві основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів обсяг виробленої продукції скоротився на 3,4%.

На підприємствах із виробництва гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції індекс промислової продукції становив 112,9%, у т.ч. у виробництві гумових і пластмасових виробів – 109,2%, іншої неметалевої мінеральної продукції – 115,4%.

У металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устатковання, приріст продукції становив 7,1%, у т.ч. у виробництві труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі – 14,6%, чавуну, сталі та феросплавів – 8,2%, іншої продукції первинного оброблення сталі – 18,7%, готових металевих виробів – 3,8%. Разом із цим у виробництві дорогоцінних та інших кольорових металів випуск промислової продукції зменшився на 9,6%. За січень–червень 2021р. виплавлено 10,6 млн.т чавуну переробного і дзеркального у чушках, болванках чи формах первинних інших, вироблено 5,4 млн.т напівфабрикатів зі сталі нелегованої плоских, 554,2 тис.т зливків, форм первинних інших, напівфабрикатів для виробництва труб безшовних, зі сталі легованої (крім неіржавної), 71,6 тис.т труб і трубок, зварних, круглого поперечного перерізу, гарячого або холодного формування, із зовнішнім діаметром не більше 406,4 мм, зі сталі іншої, крім неіржавної, 76,5 тис.т листів профільованих (ребристих) холоднодеформованих, зі сталі нелегованої.

У машинобудуванні індекс промислової продукції становив 111,6%, у т.ч. у виробництві комп’ютерів, електронної та оптичної продукції – 117,7%, електричного устатковання – 136,5%, машин і устатковання загального призначення – 103,9%, для сільського та лісового господарства – 134,1%, металургії – 67,5%, добувної промисловості та будівництва – 113,2%, у виробництві інших машин і устатковання загального призначення – 106,1%, автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів – 150,3%, залізничних локомотивів і рухомого складу – 79,4%. За 6 місяців 2021р. вироблено 532 трактори з потужністю двигуна більше 59 кВт, 1,4 тис. машин для очищення, сортування або калібрування насіння, зерна або культур бобових сушених, 373 засоби автотранспортні для перевезення 10 і більше осіб, 7,8 тис. причепів та напівпричепів інших, 943 вагони вантажні та вагони-платформи, залізничні або трамвайні, несамохідні.

У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря випуск промислової продукції зріс на 1,7%. З початку 2021р. вироблено 74,9 млрд.кВт·год електроенергії, у т.ч. тепловими та атомними електростанціями відповідно 24,1 млрд.кВт·год і 42,0 млрд.кВт·год.

Сільське господарство.

Індекс сільськогосподарської продукції в січні–червні 2021р. порівняно з відповідним періодом 2020р. становив 91,8%, у т.ч. у підприємствах – 90,4%, у господарствах населення – 93,2%.

За І півріччя п.р. індекс продукції рослинництва порівняно з відповідним періодом 2019р. становив 73,6%, у т.ч. у підприємствах – 52,6%, у господарствах населення – 88,4%. Скорочення обсягу виробництва продукції рослинництва зумовлено насамперед значно нижчими темпами збирання площ ранніх зернових (їх зібрані площі на 1 липня п.р. на 59,1% менші, ніж на початок липня 2020р.; водночас у середньому з 1 га обмолоченої площі одержано по 43,1 ц зерна, що на 44,6% більше, ніж торік).

Під урожай 2021р. сільськогосподарські культури посіяно на площі 28,4 млн.га, з них у підприємствах – на 20,0 млн.га (70,5% загальних площ), у господарствах населення – на 8,4 млн.га (29,5%).

Більше половини зайнятих посівами площ (56,2%) відведено під зернові та зернобобові культури – 16,0 млн.га (на 3,6% більше, ніж торік). Збільшилися площі під пшеницею (на 7,6%), ячменем (на 3,3%), кукурудзою (на 0,8%), житом (на 26,9%) і залишилися на минулорічному рівні посіви гречки. Водночас відбулося зменшення площ під просом (на 50,9%), рисом (на 11,7%), вівсом (на 10,9%) та зернобобовими культурами (на 0,3%).

Площа під технічними культурами (9,1 млн.га) порівняно із 2020р. зменшилася на 1,3%, однак збільшилася площа посіву соняшнику (на 0,8%) та цукрових буряків (на 3,1%) і скоротилися площі сої (на 5,2%), ріпаку і кользи (на 10,4%).

Порівняно із 2020р. площа під картоплею та овоче-баштанними культурами (1,8 млн.га) зменшилася на 2,6%, а під кормовими культурами (1,5 млн.га) – на 8,3%.

У І півріччі п.р. індекс продукції тваринництва порівняно з відповідним періодом 2020р. становив 95,3%, у т.ч. у підприємствах – 96,1%, господарствах населення – 94,4%.

За січень–червень п.р. реалізовано на забій 1,6 млн.т худоби та птиці (у живій масі), що на 2,5% менше порівняно з відповідним періодом 2020р., вироблено 4,3 млн.т молока (на 5,6% менше) та 7,4 млрд.шт яєць (на 13,6% менше). Частка господарств населення в загальному виробництві цих продуктів тваринництва складала відповідно 30%, 68% та 52%.

За розрахунками, на 1 липня 2021р. загальна кількість великої рогатої худоби становила 3,2 млн. голів (на 6,5% менше, ніж на 1 липня 2020р.), у т.ч. корів – 1,7 млн (на 5,8% менше), свиней – 6,1 млн (на 0,7% більше), овець і кіз – 1,4 млн (на 5,0% менше), птиці всіх видів – 239,2 млн. голів (на 3,8% менше). У господарствах населення утримувалось 69% загальної кількості великої рогатої худоби, у т.ч. корів – 74%; свиней – 39%, овець і кіз – 88%, птиці всіх видів – 52%.

Обсяг власно виробленої сільськогосподарської продукції, реалізованої підприємствами, у січні–червні 2021р. порівняно з відповідним періодом 2020р. зменшився на 19,4%, у т.ч. продукції рослинництва – на 24,1%, а продукції тваринництва – на 0,9%.

Середні ціни продажу аграрної продукції підприємствами за всіма напрямами реалізації за січень–червень 2021р. порівняно із січнем–червнем 2020р. зросли на 57,5%, у т.ч. продукції рослинництва – на 64,8%, тваринництва – на 20,9%. У червні п.р. порівняно із травнем 2021р. середні ціни реалізованої аграрної продукції знизилися на 5,1%, у т.ч. рослинництва – на 5,9%, а тваринництва зросли на 0,7%.

На 1 липня 2021р. у підприємствах, які безпосередньо вирощують, та підприємствах, що займаються зберіганням і переробленням культур зернових та зернобобових, було в наявності 5,4 млн.т зерна (на 2,6% менше проти 1 липня 2020р.), у т.ч. 1,7 млн.т пшениці, 2,3 млн.т кукурудзи, 1,1 млн.т ячменю; запаси насіння соняшнику становили 0,9 млн.т (на 33,9% менше, ніж на 1 липня 2020р.).

Будівництво.

У січні–червні 2021р. підприємствами країни вироблено будівельної продукції (виконано будівельних робіт) на суму 76,8 млрд.грн. Індекс будівельної продукції в січні–червні 2021р. порівняно із січнем–червнем 2020р. становив 100,2%.

Обсяги будівництва будівель зросли на 3,5% (житлових – на 16,4%). Будівництво інженерних споруд зменшилось на 2,8%, нежитлових будівель – на 4,9%.

Нове будівництво склало 36,8% від загального обсягу виробленої будівельної продукції, ремонт (капітальний та поточний) – 35,7%, реконструкція та технічне переоcнащення – 27,5%.

Підприємствами 7 регіонів країни (м.Києва, Одеської, Дніпропетровської, Харківської, Київської, Львівської, та Полтавської областей) виконано 72,6% загального обсягу будівництва.

Транспорт.

У січні–червні 2021р. вантажообіг підприємств транспорту становив 137,1 млрд.ткм, або 101,7% від обсягу січня–червня 2020р. Підприємствами транспорту перевезено 287,3 млн.т вантажів, що на 4,3% більше, ніж у січні–червні 2020р.

Залізничним транспортом у січні–червні 2021р. перевезено 147,2 млн.т вантажів, що на 2,8% більше, ніж у відповідному періоді попереднього року. Перевезення брухту чорних металів збільшилося на 21,3%, будівельних матеріалів – на 20,0%, лісових вантажів – на 17,3%, цементу – на 15,7%, хімічних і мінеральних добрив – на 11,8%, кам’яного вугілля – на 11,5%, коксу – на 9,0%, чорних металів – на 3,9%. Разом із цим перевезення зерна та продуктів перемелу знизилося на 19,2%, залізної та марганцевої руди – на 3,8%, нафти і нафтопродуктів – на 0,6%.

Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) у січні–червні 2021р. виконано вантажообіг в обсязі 21,3 млрд.ткм, який збільшився на 7,9% порівняно з відповідним періодом попереднього року, та перевезено 98,8 млн.т вантажів, що на 15,5% більше, ніж у січні–червні 2020р.

Водним транспортом у січні–червні 2021р. перевезено вантажів в обсязі 2,1 млн.т, що на 3,9% менше, ніж у відповідному періоді попереднього року.

У січні–червні 2021р. порівняно із січнем–червнем 2020р. на 12,0% зменшилися обсяги перекачки вантажів трубопровідним транспортом.

Вантажообіг авіаційного транспорту в січні–червні 2021р становив 171,1 млн.ткм, що на 2,0% більше, ніж у відповідному періоді попереднього року. Авіаційним транспортом перевезено 44,7 тис.т вантажів, що на 4,5% більше, ніж у січні–червні 2020р.

Пасажирообіг підприємств транспорту в січні–червні 2021р. становив 27,9 млрд.пас.км, або 121,1% від обсягу січня–червня 2020р. Послугами пасажирського транспорту скористалися 1262,9 млн. пасажирів, що на 4,2% більше, ніж у відповідному періоді 2020р.

Перевезення пасажирів залізничним транспортом (з урахуванням перевезень міською електричкою) порівняно із січнем–червнем 2020р. збільшилося на 19,6%. Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 524,2 млн. пасажирів, що на 1,8% більше, ніж у січні–червні 2020р. Авіаційним транспортом перевезено 3,4 млн. пасажирів, що на 68,4% більше, ніж у відповідному періоді 2020р. Міським електротранспортом перевезено 696,3 млн. пасажирів, що на 5,1% більше, ніж у січні–червні 2020р.

Внутрішня торгівля.

Оптовий товарооборот підприємств оптової торгівлі (юридичних осіб) у січні–червні 2021р. становив 1457,3 млрд.грн. Порівняно із січнем–червнем 2020р. його фізичний обсяг знизився на 5,7%.

Оборот роздрібної торгівлі, який уключає дані щодо роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, у січні–червні 2021р. становив 655,4 млрд.грн, що на 13,8% більше від обсягу січня–червня 2020р. У червні п.р. порівняно із червнем 2020р. оборот збільшився на 13,0%, проти травня 2021р. – на 0,1%.

Роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі (юридичних осіб) у січні–червні 2021р. становив 476,3 млрд.грн, що на 13,4% більше від обсягу січня–червня 2020р. У червні п.р. роздрібний товарооборот становив 84,5 млрд.грн і проти червня 2020р. збільшився на 13,4%, проти травня 2021р. зменшився на 0,2%.

Зовнішня торгівля товарами.

У січні–травні 2021р. експорт товарів становив 24607,7 млн.дол. США, імпорт – 25685,9 млн.дол. Порівняно із січнем–травнем 2020р. експорт збільшився на 26,1% (на 5094,6 млн.дол.), імпорт – на 26,1% (на 5313,5 млн.дол.). Негативне сальдо становило 1078,2 млн.дол. (у січні–травні 2020р. також негативне – 859,3 млн.дол.).

Основу товарної структури українського експорту складали недорогоцінні метали та вироби з них, продукти рослинного походження, мінеральні продукти, жири та олії тваринного або рослинного походження, механічні та електричні машини, готові харчові продукти, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості й деревина і вироби з деревини.

У загальному обсязі експорту товарів порівняно із січнем–травнем 2020р. збільшилась частка чорних металів, руд, шлаку і золи, електричних машин. Натомість зменшилась частка зернових культур, жирів та олії тваринного або рослинного походження, залишків і відходів харчової промисловості та механічних машин.

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу (ЄС) становив 9653,7 млн.дол., або 39,2% від загального обсягу експорту, та збільшився порівняно із січнем–травнем 2020р. на 35,3%.

Найбільші обсяги експорту до країн ЄС складали продукція агропромислового комплексу та харчової промисловості – 25,6% від загального обсягу експорту, недорогоцінні метали та вироби з них – 21,7%, мінеральні продукти – 16,5%, механічні та електричні машини – 14,1%.

Найвагоміші експортні поставки товарів серед країн-членів ЄС здійснювалися до Польщі, Італії, Німеччини та Нідерландів.

Серед інших країн світу найбільше експортувалися товари до Китаю, Туреччини, Російської Федерації, Індії та Єгипту.

Серед найбільших країн-партнерів експорт товарів збільшився до Чехії на 97,0%, Польщі – на 54,9%, США – на 54,8%, Німеччини – на 51,8%, Китаю – на 50,1%, Туреччини – на 49,3%, Індії – на 47,8%, Італії – на 44,1%, Румунії – на 38,5%, Угорщини – на 14,7%, зменшився до Єгипту на 31,2%, Іспанії – на 3,7%.

Основу товарної структури українського імпорту складали механічні та електричні машини, мінеральні продукти, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них, недорогоцінні метали та вироби з них, готові харчові продукти, продукти рослинного походження й текстильні матеріали та текстильні вироби.

У загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка механічних машин, засобів наземного транспорту, крім залізничного, пластмаси, полімерних матеріалів. Зменшилась частка палива мінерального; нафти та продуктів її перегонки, електричних машин, фармацевтичної продукції.

Імпорт товарів із країн ЄС становив 10577,8 млн.дол., або 41,2% від загального обсягу, та збільшився проти січня–травня 2020р. на 23,2%.

Найвагоміші обсяги імпорту товарів із країн ЄС складали: механічні та електричні машини – 20,3%, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 19,4%, товари агропромислового комплексу та харчової промисловості – 13,7%, засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби – 12,6%, мінеральні продукти – 8,7%, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них – 7,9%.

Серед країн ЄС найвагоміші імпортні надходження товарів здійснювалися з Німеччини, Польщі, Італії та Франції.

Серед інших країн світу найбільші імпортні поставки товарів надходили з Китаю, Російської Федерації, Білорусі, США, Туреччини та Швейцарії.

Порівняно із січнем–травнем 2020р. імпорт товарів збільшився зі Швейцарії на 121,7%, Чехії – на 63,2%, Білорусі – на 57,9%, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії – на 51,6%, Угорщини – на 42,8%, Італії – на 33,0%, Японії – на 27,0%, Польщі – на 25,6%, Китаю – на 24,7%, Франції – на 18,7%, Туреччини – на 18,0%, США – на 17,1%, зменшився зі Словаччини на 21,5%, Ірландії – на 7,1%.
2.2. Особливості формування доходів та здійснення видатків на державні підприємства на прикладі ДП «СУМСЬКИЙ ЛІСГОСП». Аналіз ролі державних підприємств у формуванні бюджету.
Доходом держави від підприємницької діяльності є прибуток державних підприємств. За правом власності він належить державі. Однак, як правило, держава ніколи повністю не централізує його в бюджеті, а залишає певну частину на підприємстві. Мобілізація частини прибутку державних підприємств до бюджету може здійснюватися шляхом прямого вилучення або на основі податкового методу. У будь-якому разі це внутрішні взаємовідносини в системі державних фінансів.

Ефективність впливу бюджетного механізму на соціально-економічний розвиток держави значною мірою залежить від обґрунтованості та гармонізації його елементів в межах обраної управлінської технології бюджетування, яка використовується в тій чи іншій країні на певному етапі її розвитку.

Розглянемом особливості формування доходів та видатків на прикладі державного підприємтсва ДП «СУМСЬКИЙ ЛІСГОСП».

Відомо, що для узагальнення інформації про понесені витрати пов’язанні із випуском продукції відкривають рахунок 23 «Виробництво». На досліджуваному підприємстві ДП «Сумський лісгосп» даний рахунок має наступну будову субрахунків, що визначені робочим планом рахунків (рис. 2.1).

За дебетом цього рахунку протягом місяця відображають усі прямі спожиті витрати на виготовлення продукції за елементами витрат. До цієї суми наприкінці місяця з кредиту рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» відносять ще й суму фактичних змінних та розподілених постійних загальновиробничих витрат.

Рисунок 2.1 – Схема рахунку 23 «Виробництво» на ДП «Сумський лісгосп»
Аналітичний облік на досліджуваному підприємстві за рахунком 23 ведеться за: видами виробництва; статтями витрат; видами або групами продукції; підрозділами підприємства; центрами витрат; центрами відповідальності. За кредитом цього ж рахунка 23 «Виробництво» відображають суму фактичної виробничої собівартості уже готової продукції. Слід відмітити, що готову i прийняту на склад продукцію на протязі місяця відображають за обліковою вартістю. Це зумовлено тим, що розподіл суми понесених загальновиробничих витрат підприємства може відбуватися лише після завершення поточного місяця. Коригування облікової вартості відбувається тільки наприкінці місяця (відповідно на суму відхилень від фактичної виробничої собівартості). Після цього формується фактична собівартість реалізованої продукції, яка складається із: виробничої собівартості продукції, яка була реалізована у звітному періоді (Дт 901 та Кт 26) та нерозподілених загальновиробничих витрат (Дт 901 та Кт 91) [Error: Reference source not found].

Виходячи із наведеного загальна схема обліку витрат матиме наступний вигляд (рис. 2.2).

Рисунок 2.2 – Загальна схема обліку витрат на виробництво
Для узагальнення усієї інформації про доходи від операційної діяльності ДП «Сумський лісгосп» призначено рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності», котрі використовуються для визначення в системі обліку отриманих фінансових результатів після їх відображення у взаємозв’язку із відповідними рахунками витрат класу 8 і 9 (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 – Узгодження рахунків доходів i витрат для визначення фінансового результату операційної діяльності ДП «Сумський лісгосп»

Вид діяльності	Господарські операції	Дохід	Витрати (кл. 8)	Витрати (кл. 9)
Основна	Реалізація товарів, робіт, послуг	701,702, 703, 704	80, 81, 82, 83	90, 91, 92, 93
Інша операційна	- реалізація іноземної валюти	711	84	942
	- реалізація інших оборотних активів	712	84	943
	- операційна оренда активів	713	-	-
	- операційна курсова різниця	714	84	945
	- штрафи, пені, неустойки	715	84	948
	- списання активів та їх наступне відшкодування	716	84	946, 947
	- списання заборгованостей і формування резервів	717	84	944
	- інші	719	84	949

Як бачимо, для відображення доходів підприємства щодо основного виду діяльності Планом рахунків бухгалтерського обліку [Error: Reference source not found] передбачено рахунок 70 «Доходи від реалізації». Облік доходів від реалізації готової продукції на ДП «Сумський лісгосп» ведуть на рахунку 70 «Доходи від реалізації». Цей рахунок призначений для узагальнення інформації про дохід від продажу готової продукції, робіт, товарів, послуг, дохід від страхової діяльності, а також про суми знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування із доходу.

За кредитом рахунку 70 відображаються збільшення доходу від продажу, за дебетом – суми непрямих податків та списання доходу у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати». Позаяк підприємством можуть самостійно розроблятися додаткові субрахунки та аналітичні рахунки виходячи із специфіки функціонування та реальних потреб, завдань управління та контролю, то на ДП «Сумський лісгосп» є розроблений Робочий план рахунків, у котрому до рахунку 70 відкривається окремий субрахунок для обліку доходів від реалізації щодо кожного об’єкта за відповідними групами (табл. 2.6).
Таблиця 2.6 – Субрахунки до рахунку 70 «Доходи від реалізації» та порядок їх використання на ДП «Сумський лісгосп» [Error: Reference source not found]

№ суб-рахунку	Назва	Характеристика
701	Дохід від реалізації готової продукції	Використовується для узагальнення інформації про доходи від продажуї готової продукції
702	Дохід від реалізації товарів	Використовується для узагальнення інформації про доходи від продажу продукції
703	Дохід від реалізації робіт і послуг	Використовується для узагальнення інформації про доходи від реалізації послуг та робіт, про результати зміни резервів незароблених премій
704	Вирахування з доходу	За дебетом відображається сума наданих після дати реалізації знижок покупцеві, вартість повернених покупцем продукції, товарів та інші суми, що мають бути вирахувані із доходу. За кредитом - відбивається списання дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати»
705	Перестрахування

У свою чергу аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту та/або іншими напрямками, визначеними підприємством. Списання суми чистого прибутку з рахунку «Фінансові результати» у досліджуваного підприємства проводиться раз на рік.

Соціально-економічні трансформації, які відбуваються в Україні, та зумовлені внутрішніми та зовнішніми загрозами виклики національній безпеці потребують зміни наукових підходів до управління коштами на підприємствах та удосконалення технологій бюджетування з метою покращення суспільного добробуту та прискорення економічного зростання українських підприємств.

З огляду на актуальність євроінтеграційних процесів в Україні, а застосування бюджетування, орієнтованого на результат, є однією із вимог для країн-членів ЄС, та враховуючи окреслені проблеми, котрі створюють суттєві перешкоди на шляху до реального, а не декларативного запровадження програмно-цільового методу на державному та місцевому рівнях, у сучасних умовах доцільно:

підвищити фахову компетентність працівників фінансових секторів, служб органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів щодо прийняття рішень у сфері бюджетного менеджменту шляхом вивчення зарубіжного досвіду управління результатами від витрачання бюджетних ресурсів та набуття практичних навиків роботи із програмним забезпеченням;
удосконалити переліки бюджетних програм, формулювання їх мети, завдань та результативних показників відповідно до пріоритетів соціально-економічного розвитку адміністративних територій та держави загалом.

Своєчасними та актуальними видаються й завдання, визначені Стратегією реформування системи управління державними фінансами, цілеспрямовані на перетворення програмно-цільового методу на інструмент прийняття управлінських рішень щодо дієвого використання державних коштів: дієвий моніторинг результативності; підвищення відповідальності головних розпорядників бюджетних коштів за результати діяльності у відповідних сферах та результативність бюджетних програм; запровадження комплексної оцінки дієвості та доцільності видатків для забезпечення економії та вивільнення ресурсів для нових пріоритетів; оптимізація бюджетних програм та посилення їх відповідності стратегічним цілям [Error: Reference source not found].

Будівництво процесу бюджетування на підприємствах має відбуватись, на иою думку, із врахуванням функціонального та процесного підходів. Функціональний – враховується ієрархічною структурою підприємства, окремі функції діяльності єднаються у наявні підрозділи. Процесний підхід навпаки з’єднує окремі центри відповідальності за бізнес-процесами (придбання, передпродажної підготовки, реалізації та зберігання). Процесне бюджетування повинно бути базисом бюджетування підприємства. Позаяк, специфічна особливість діяльності визначає й структуру бюджетів досліджуваних підприємств.

Інклюзивно-орієнтоване бюджетування (inclusive- oriented budgeting) пропонуємо трактувати як технологію управління бюджетними коштами, яка відображає спосіб впливу методів, форм, інструментів, важелів бюджетного механізму на розподільчі відносини, полягає у забезпеченні відповідності результатів формування і використання бюджетних коштів пріоритетам соціально-економічного розвитку держави (адміністративно-територіального утворення), потребам громадян та базується на активній участі усіх зацікавлених сторін у бюджетних процедурах і рівних можливостях у доступі до бюджетних ресурсів та суспільних послуг.
1 2 3 4

скачати