Ім'я файлу: 1486456123Модуль 1. Етика міні-лекція.ppt
Розширення: ppt
Розмір: 586кб.
Дата: 03.12.2022
скачати
Розширення: ppt
Розмір: 586кб.
Дата: 03.12.2022
скачати
Суддівська етика та доброчесність: чому це важливо?
Міні-лекція
Що таке етика? Це наука, що вивчає мораль – сферу цінностей, соціальні відносини (якості, норми, судження, оцінки), форми духовного життя, способи соціальної, ціннісно-нормативної регуляції.
грецьк. еtos – місцеперебування (в Іліаді Гомера), спільне житло, звичай, темперамент, характер латин. аналогом «etos» є «mos» (moris), що означає вдачу і характер людини, крій одягу і моду, звичай і порядок
Від прикметника «moralis» (що належить до характеру, звичаїв), виникає поняття «moralitas» — мораль
Суддівська етика
стандарти поведінки судді при відправленні ним правосуддя, у суді, за межами суду; базові принципи поведінки судді з урахуванням обмежень та особливостей професійної діяльності судді та позаслужбового спілкування.
З поняттям етики тісно пов’язане поняття «ДОБРОЧЕСНІСТЬ»
Це діяльне добро / володіння чеснотами / здатність гідно долати випробування/ чесність перед іншими людьми і чесність перед самим собою.
ЧЕСНІСТЬ – моральний критерій суддівської етики.
Це фундаментальне моральне поняття, що характеризує готовність і здатність особистості творити добро і бути правдивим;
внутрішні якості особистості, що втілюють людський ідеал морального удосконалення.
Доброчесність судді -
система етичних принципів і визначених законом правил, що реалізують судді у відправленні правосуддя та у позаслужбовій діяльності, побудові комунікацій під час публічної служби, навчанні (підтриманні /підвищенні кваліфікації), провадженні наукової, викладацької, творчої, громадської діяльності з метою утвердження моральних цінностей, підвищення як власного авторитету так і суду
( матеріали конференції 06.09.16
«Адміністративна юстиція в Україні:
досягнення та перспективи»)
Про ЕТИКУ, МОРАЛЬ, ДОБРОчесність
«Дві речі наповнюють душу завжди новим і дедалі сильнішим здивуванням і благоговінням, чим частіше і триваліше роздумуємо про них, — це зоряне небо наді мною і моральний закон в мені» (Іммануїл Кант)
«Мораль – це вчення про мистецтво направляти дії людей таким чином, аби виробляти найбільшу суму щастя» (Джеремі Бентам)
«Лише моральна людина може бути доброчесною» (Жан Жак Руссо)
Суддя має знати ІСТОРІЮ, ЗВИЧАЇ, ТРАДИЦІЇ, ДОСВІД
З настанов Верховному візиру Єгипту (1500 р до н.е.) III фараона Тутмоса: «піклуйся про палату верховного судді. Пам'ятай, в ній вершаться справи всього царства; ... суддя не кланяється перед візирами і чиновниками і не робить братів з усіх людей. Уважно стеж за тим, щоб все здійснювалось справедливо, і щоби жодна людина не була обділена цим ... Вельможі мають все робити за законом, щоб уважно дослухатись того, з чим прийшов прохач».
Хсюн Тзю, китайський суддя (312 р до н.е.): неупередженість - ось чим повинно керуватися при оцінці пропозицій (справ); справедливість - ось чим повинно міряти їх. Там, де є закон - виконуй його; там, де його немає - дій, як підказує тобі прецедент або аналогія - ось як варто слухати пропозиції (справи). Не зважай на власні переваги або дух родинності - це найгірше, що ти можеш зробити. Можна мати хороші закони і безлад в державі.
Правове регулювання поведінки судді
Перші правила судової етики були сформульовані Законом від 20 травня 1885 року «О порядке издания общего наказа судебным установлениям и о дисциплинарной ответственности чинов судебного ведомства».
Моральні умови, зазначені в Законі, складалися з моральних якостей особистості, необхідних для вступу на судову службу і виконання повноважень особи судової посади.
«Визнаються негідними звання судді всі негожі і морально невідповідні вчинки».
Виконання місії правосуддя – дотримання норм і принципів суддівської етики
той, хто погоджується стати суддею, повинен також погодитися на обмеження, пов’язані з перебуванням на цій посаді (Перша експертна комісія МАС, 1987, Дублін)
«правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (De Cubber v. Бельгії, Білуха v. України)
зала судових засідань – місце, де панують повага, достойність, урочистість, уважність, охайність, серйозність (без гніву), розважливість, стриманість, спокійність, тактовність, ввічливість, витримка
мета етичних стандартів: гарантувати і в індивідуальному, і в інституціональному аспекті обов'язок суддів щодо забезпечення захисту прав і свобод людини та захисту незалежності самої судової влади.
Міжнародне законодавство
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод;
Бангалорські принципи поведінки суддів;
Європейська хартія про закон щодо статусу суддів
Національне законодавство
Конституція України;
Закон України «Про судоустрій і статус суддів»;
Кодекс суддівської етики
Закон України «Про запобігання корупції»
Нормативне регулювання положень суддівської етики
Міжнародні етичні стандарти суддів
1985 - Генеральна Асамблея ООН схвалює "Основні принципи незалежності судових органів".
1993 - Європейська Асоціація суддів приймає "Статус європейського судді".
1994 - Комітет міністрів держав-членів Ради Європи приймає рекомендацію № R (94) 12 щодо незалежності, ефективності та ролі суддів (у подальшому замінено рекомендацією CM/Rec (2010) 12).
1998 - учасниками багатостороннього семінару за законом про статус суддів в Європі, організованого Радою Європи 8-10 липня, приймається "Європейська хартія про статус суддів".
з 2001 над проблемами вироблення і формулювання етичних принципів і правил для суддів працює Консультативна Рада європейських суддів (КРЄС).
2006 - Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23
КОДЕКС СУДДІВСЬКОЇ ЕТИКИ (затверджений XI черговим з'їздом суддів України 22.02.2013)
Кодекс спрямований на вирішення етичних питань, пов'язаних із статусом судді.
АВТОРИТЕТ ПРАВОСУДДЯ І СУДДІ = ДОВІРА ДО СУДУ
Сфери застосування:
професійна діяльність;
громадська діяльність і приватне життя;
комунікації.
Коментар до Кодексу суддівської етики затверджено рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 1
КОДЕКС СУДДІВСЬКОЇ ЕТИКИ
норми загального характеру;
безпосередньо пов’язані з виконанням суддею професійних обов’язків;
норми поведінки судді у позасудовій діяльності, які не знаходяться у прямому взаємозв’язку з виконанням ним своїх професійних обов’язків.
Бангалорські принципи поведінки судді
мають на меті встановлення стандартів етичної поведінки суддів;
враховують, що довіра суспільства до судової системи і впевненість у моральному авторитеті, чесності та непідкупності судових органів має першорядне значення в демократичному суспільстві.
резолюція Економічної та Соціальної ради ООН 26.07.2006 № 2006/23 «підтримання високих стандартів поведінки суддів є безпосереднім обов’язком судових органів кожної держави»
КРИТЕРІЇ ЕТИЧНОЇ ПОВЕДІНКИ
незалежність
неупередженість
чесність та непідкупність
дотримання етичних норм
рівне ставлення
компетентність та старанність
У разі появи сумніву в незалежності/ неупередженості суд сприймається як несправедливий
Незалежність – вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється (Sovtransavto-Holdіng v. України – вплив Президента)
Неупередженість (об’єктивність, безсторонність) – прояв у змісті рішення та процесуальних діях (De Cubber v. Бельгії, Piersack v Бельгії, Saunders v Сполученого Королівства, Pohoska v. Польщі, Jasinski v. Польщі – розумні сумніви, об’єктивний і суб’єктивний критерій)
Компетентність і старанність – високий рівень правосвідомості у виконанні обов’язків, поглибленні знань та вдосконаленні практичних навичок, умінь
НЕЗАЛЕЖНІСТЬ
від суду вищої ланки, голови суду, колег від слідства і прокурора, висновків і поглядів учасників судового засідання від суддів усередині судової колегії
від тиску судова організація в демократичному суспільстві повинна регулюватися законом
ЄСПЛ про важливість незалежності судів не лише від інших гілок влади, а й всередині судової системи, та необхідність уникати ризику можливості перебування судді під впливом своїх колег, які мають повноваження порушити дисциплінарне провадження і винести інші пов’язані із кар’єрою рішення Gazeta Ukraina-Tsentr v. Ukraine
БЕЗСТОРОННІСТЬ
Презумпція особистої безсторонності суддів доти, доки не доведено інше
Об’єктивна
Суб’єктивна
Конфлікт інтересів
потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона здійснює свою службову чи представницьку діяльність, що може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття нею рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень
реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень
уявний конфлікт інтересів – ситуація, за якої складається враження наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, яка впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень.
КОМПЕТЕНТНІСТЬ СУДДІ
має бути очевидною у виконанні обов’язків
компетентність – набута у процесі навчання інтегрована здатність особи, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці
не можна уподібнювати компетентність коефіцієнту розумової діяльності. Якщо окремі провали і пояснюються недоліком розуму у виконавців, то все-таки більша частина цих невдач є наслідок непорядності, ліні, боягузтва, неакуратності, неуважності і недбалості. Це вже ВАДИ швидше моральних властивостей, ніж інтелектуальних, а моральні якості можуть змінюватися з кожним днем від різного роду впливів (Закони Паркінсона)
СУДДІ У ВЗАЄМОВІДНОСИНАХ
Суддя повинен здійснювати судочинство в межах та порядку визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку і повагу до учасників судового процесу та інших осіб (ст. 8 Кодексу суддівської етики)
Дотримання етичних норм, демонстрація доброчесності є невід’ємною частиною діяльності суддів
АСПЕКТИ ПОВЕДІНКИ СУДДІ
право громадськості на отримання інформації є основоположним принципом – ст. 10 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
судді не повинні коментувати рішення або робити публічні заяви щодо справ колег та справ у провадженні;
громадськість очікує від суддів доброчесної звітності, декларування доходів/витрат та бездоганної поведінки.
Бренд «доброчесна репутація судді»
є комплексом понять, що узагальнюють позитивне уявлення людей про особистість судді (чесний, порядний, справедливий, незалежний, добросовісний, людяний, гуманний, компетентний, безсторонній, об’єктивний, креативний, небайдужий, мужній, відповідальний, принциповий, мудрий, комунікативний, відкритий до діалогу, толерантний та інш.) буде неповний, якщо не згадати про результативність – ефект діяльності у контексті справедливого відновлення порушеного права на підґрунті впровадження у відправленні правосуддя принципу верховенства права та дотримання розумного строку розгляду справи, майстерності процесуальної економії часу і ресурсів. Без довіри до судді, впевненості у його доброчесній репутації, авторитету кожного судового рішення, у розумні строки вирішеного спору, ефективного правосуддя і судового контролю, реального застосування принципів судочинства і права складно говорити про багатогранну довіру до суду і судової влади.
(Матеріали конференції від 06.09.16
«Адміністративна юстиція в Україні: досягнення та перспективи»)
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУДДІВ
"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і
зобов’язання фінансового характеру у 2016 році"
Закон України
Про запобігання корупції
Про судоустрій і статус суддів
факти істотного дисциплінарного проступку – поведінка, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, недоброчесна поведінки судді:
безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, недоброчесна поведінка, істотне порушення норм процесуального права як підстави дисциплінарної відповідальності, вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубого/систематичного нехтування обов’язками – несумісні зі статусом судді (ст.106).
Роль громадських об’єднань (ст. 90) – мають право організовувати незалежне оцінювання роботи судді у відкритих судових засіданнях з анкетуванням про тривалість розгляду справи, дотримання суддею правил судочинства і прав учасників процесу, культуру спілкування, рівень неупередженості судді, рівень задоволення поведінкою судді учасниками процесу, зауваження щодо ведення процесу, інші відомості.
Європейська Хартія про закон «Про статус суддів» (5.1) – халатність судді при виконанні одного з обов’язків, безпосередньо закріплених у Законі, може призвести до застосування до нього санкції, якщо буде відповідне рішення
суддя не може бути відповідальним за свої рішення, якщо вони є результатом помилки у праві чи у факті, але єдиний випадок, коли суддя несе відповідальність за свої рішення – це груба халатність або випадки геть неправильної поведінки, тобто вчинки, що несумісні зі званням судді, що нормально і розумно виконує функції. Прикладом такої грубої халатності є, зокрема, значне затягування винесення рішення у справі з вини самого судді (висновки «Відповідальність судді» першої експертної комісії МАС)
авторитет правосуддя мають підтримувати всі, починаючи із суспільства і закінчуючи владою та чиновниками найвищого рангу. І авторитет правосуддя необхідно відокремлювати від авторитету конкретного судді. Якщо немає авторитету правосуддя, немає правової держави - ректор НШСУ М.Оніщук http://nsj.gov.ua/ua/news/vtilennya-v-jittya
Із книги “БУТИ СУДДЕЮ”
ніхто не сперечатиметься із твердженням, що за будь-яких обставин треба намагатися залишитися розумною, гідною, справедливою людиною, сповненою добра та розуміння іншої людини. Людяність та справедливість, розсудливість та чесність, доброта та неупередженість, толерантність та порядність є універсальними якостями, затребуваними у будь-якій професії, але кожна професія розставляє свої акценти, збирає перші десятки необхідних якостей. Зневірені люди приходять до суду, наче до храму, зі сподіванням на справедливість. Очевидно, що порядність навряд чи можлива без тонкого відчуття справедливості. За суддею спостерігають, суддя завжди перебуває у центрі уваги, тому для його репутації важливі не тільки вчинки та слова, а навіть жести, вираз обличчя тощо. Про репутацію необхідно думати не тільки під час судових засідань, не тільки в приміщенні суду, а й у позасудовому житті – приватному чи громадському. Репутація повинна мати міцний фундамент, вона – основа довіри, основа суддівської кар’єри