Сучасний стан та перспективи розвитку страхового захисту населення

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИИ І НАУКИ
ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ
ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА
Циклова комісія з бухгалтерьского обліку,
фінансів та кредиту
ЗВІТ З НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ на тему:
«Сучасний стан та перспективи розвитку страхового захисту населення»
Виконав: студент 2 курсу
Спеціaльності 072 «Фінанси, Банківська справа та страхування
Науковий керівник: викладач Колесник О.О.
Оцінка: за нац.шкалою____________ кількість балів:________
ECTS______
Члени комісії:
_____________________________________________________________
(Підпис) (вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
_____________________________________________________________
(Підпис) (вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
_____________________________________________________________
(Підпис) (вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
Одеса 2023

2
ВСТУП
Зміни, що відбуваються в українському суспільстві: політичні, економічні та соціальні перетворення, обумовлюють необхідність посилення уваги до страхового захисту населення. Насамперед дієвих важелів та механізмів впливу потребує накопичувальне страхування, оскільки динаміка цього виду страхових відносин впливає на добробут населення та соціально-економічну стабільність суспільства. Тенденції ринку страхування життя у свою чергу визначають потребу виявлення чинників, що гальмують його розвиток, та необхідність пошуку шляхів їх подолання. Зазначене дозволяє стверджувати про актуальність дослідження проблем та перспектив розвитку страхування життя в
Україні.
Дослідженню страхування життя, його специфіки та тенденцій розвитку присвячені праці таких учених, як В. Базилевич, О. Гаманкова
, О. Залєтов, Ю. Клапків, І. Козьма, Л. Куделя, Г. Кулина , Я. Медвідь, Л.
Приступа, О. Радецька, Т. Стецюк, О. Фарат та ін.
Втім, багатогранна проблематика страхування життя й надалі залишається предметом дискусій та наукового аналізу. Зокрема, потребують детальнішого дослідження питання активізації відносин на теренах України, що й визначило вибір теми, мети, завдань, логіки та структури дослідження.
Метою наукової роботиє наукове обґрунтування закономірностей функціонування страхування життя, а також розробка практичних рекомендацій щодо перспектив його розвитку в Україні.
Реалізація мети зумовила необхідність розв’язання таких завдань:
• розкрити сутність страхування життя, охарактеризувати його основні види та значення для соціально-економічного розвитку країни;
• здійснити комплексний аналіз сучасного стану вітчизняного ринку страхування життя та з’ясувати, які чинники стримують його

3 розвиток;
• обґрунтувати перспективи розвитку страхування життя в Україні.
Об’єктом дослідженняє процес формування та розвитку страхування життя в Україні в умовах макроекономічної нестабільності.
Предмет дослідження– сукупність економічних відносин, що виникають у процесі здійснення страхування життя.
Методи дослідження.
Теоретико-методологічною основою наукової роботи є фундаментальні положення економічної теорії, теорії фінансів і теорії страхування. Під час виконання роботи були використані діалектичний та абстрактно-логічний методи, методи системного підходу, порівняння, спостереження, аналізу, синтезу,
індукції, дедукції та ін. Для наочного зображення статистичного матеріалу використовувались методи графічного аналізу.
Інформаційною базою дослідженняє законодавчі та нормативно правові акти, інформація Державної служби статистики України,
Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Ліги страхових організацій України, наукові публікації вітчизняних та зарубіжних учених, інтернет- джерела тощо.
Практичне значення одержаних результатівполягає у можливості використання теоретичних висновків і практичних рекомендацій для подальшого розвитку накопичувального страхування та окремих його видів.

4
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ
Страхування життя є важливим елементом соціальної системи держави, засобом захисту рівня добробуту населення та забезпечення стабільності економічного розвитку, а також досить могутнім джерелом внутрішніх інвестицій.
З’ясування сутності страхування життя і його значення для національної та світової економіки обумовлює необхідність дослідження основних елементів цього виду відносин.
«Страхування життя – вид особистого страхування, який передбачає обов’язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та досягнення застрахованою особою визначеного договором віку» – так трактує досліджуваний вид відносин чинне законодавство.
Науковці визначають це поняття по-різному, а деякі навіть обґрунтовують необхідність його заміни. Зокрема, О. Залєтов пропонує замінити поняття
«страхування життя» на термін «убезпечення життя» і визначити його як «діяльність страховика, яка направлена на матеріальне забезпечення у формі одноразової або періодично виплачуваної страхової суми певній фізичній особі (убезпеченому) або її вигодонабувачу, за рахунок сплати (одноразово або періодично) страхових внесків та доходу від управління страховиком коштами страхових резервів» [4, с. 9].
О. Фарат зі свого боку зазначає, що страхування життя – це
«економічні відносини між надавачами і споживачами страхових послуг, в процесі реалізації яких, в обмін на страхові премії, останні отримують

5 захист від фінансових наслідків настання одного або обох основних ризиків життя.
Страхування життя, як відомо,
є видом особистого довгострокового страхування. Воно передбачає, взяття страховиком на себе зобов’язання виплатити обумовлену суму після настання страхового випадку. В той же час страхувальник зобов’язується вчасно та безперебійно вносити страхові платежі.
Причиною виникнення відносин у сфері страхування життя є наявність страхового ризику втрати життя чи працездатності, виникнення фінансових проблем після досягнення пенсійного віку або
інших непередбачуваних подій. Страхування життя спрямоване на вирішення вищезазначених подій шляхом компенсації фінансових втрат.
Виокремлення страхування життя від ризикового зумовлене наявністю у першому фундаментальних відмінностей та особливостей, а саме:
• всі угоди зі страхування життя укладаються на довготривалий період;
• ймовірність настання страхового випадку (смерті) зростає разом з віком страхувальника;
• страхування життя забезпечує не тільки покриття ризику, але й нагромадження коштів;
• найпоширенішим видом страхового покриття є фіксована сума;
• вартість життя або здоров’я не піддається грошовій оцінці, тому страхова сума визначається за згодою страховика та страхувальника.
Головними суб’єктами ринку страхування життя є страховики, страхувальники та застраховані особи. Функції посередників можуть виконувати як страхові агенти, так і страхові брокери.
Важливим елементом функціонування страхових відносин є страховий договір (поліс). Предметом договору є майнові інтереси пов’язані з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним

6 забезпеченням. Загальні умови і порядок здійснення цього виду страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог чинного законодавства.
Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування.
Аналізований вид страхування має дуже важливе значення для держави та суспільства. Адже резерви, що сформовані страховиками за рахунок внесків за договорами страхування життя, призначені виключно для виплат страхових сум, які відтерміновані у часі, і стають вагомим джерелом зростання інвестицій в економіку. Таким чином, цей вид страхової діяльності забезпечує інвестування коштів у економіку на тривалий термін, а страховикам та страхувальникам – додаткові доходи. При цьому інвестиційний потенціал страховиків, що надають послуги зі страхування життя, зростає із розширенням кола страхувальників.
Окрім цього, страхування життя, зменшуючи економічний тиск на державний бюджет, доповнює державну систему соціального захисту, додає страхувальникам та застрахованим впевненості у їх власному майбутньому та майбутньому їхніх нащадків, а також змушує задумуватись про безпеку власного життя завдяки реалізації превентивної функції, а саме «обмеження в договорі щодо виплат у випадку самогубства та зі страхових випадків, які відбулися в стані алкогольного і наркотичного сп’яніння» [28, с. 158]. Нагромаджені завдяки страхуванню життя кошти для виплати майбутніх пенсій, оплати витрат на навчання, весілля та інші події, сприяють тому, щоб кожний громадянин реалізував свої можливості і задовольнив потреби.
Страхування життя є невід’ємним елементом сучасного НR менеджменту,
«важливим інструментом кадрової політики» [11, с. 68]. Оскільки наявність полісу зі страхування життя у соціальному пакеті роботодавця
є додатковим стимулом для підвищення ефективності роботи

7 працівника, а також дозволяє уникнути на підприємстві плинності кадрів.
Велика кількість ризиків для життя людини змусили страховиків, що займаються страхуванням життя, проявити гнучкість у товарній політиці та розробити широкий спектр страхових послуг.
Класичним видом «лайфового» страхування є страхування на випадок смерті, страховим випадком за якого є смерть застрахованої особи в період дії договору страхування.
Страхування на випадок дожиття передбачає виплату страховиком застрахованій особі зазначеної у договорі страхової суми за умови, що ця особа дожила до певного попередньо встановленого віку. При цьому страхові послуги на дожиття поділяють на дві групи:
• страхування капіталу, за умовами якого страхова сума виплачується однією виплатою у повному обсязі. До страхування капіталу відносять страхування дітей до виповнення їм 18 років та весільне страхування.
• страхування рент (ануїтетів), за яким виплата страхової суми здійснюється у вигляді регулярних виплат. До страхування рент відносять пенсійне страхування та страхування на випадок втрати працездатності.
Страхування життя здійснюється у добровільній формі, та набуває трьох основних видів: страхування на випадок смерті, страхування на випадок дожиття і змішане страхування життя.
За умовами змішаного страхування життя в одному договорі встановлюється два і більше видів страхової відповідальності на випадок настання таких подій, як дожиття застрахованого до закінчення строку страхування, втрати застрахованим здоров’я внаслідок нещасного випадку та смерті застрахованого. Цей вид страхування дозволяє страхувальникам за меншу плату укласти договір покриття ризику та забезпечити заощадження, виключаючи додаткові витрати на оформлення інших договорів [1, с. 149].

8
Основним критерієм розподілу страхування життя на види є ризики, які ним покриваються. Вітчизняні учені, зокрема Фарат О. та
Стецюк Т., класифікують ці ризики, як показано в додатку А. На думку дослідників, страхові ризики пов’язані з життям поділяються на дві групи: основні та додаткові. Основні ризики передбачають смерть застрахованої особи та дожиття, застрахованої особи до моменту зафіксованого у договорі страхування, а додаткові – втрату застрахованою особою працездатності.
Таким чином, страхування життя – це довгострокове накопичувальне страхування, що передбачає захист майнових інтересів на випадок смерті або дожиття застрахованої особи до закінчення терміну дії договору, а також за окремих умов на випадок втрати застрахованою особою працездатності. Потреба у цьому виді страхового захисту зумовлена існуванням ризиків життя. Страхування життя має економічну природу, проте набуває соціального характеру, оскільки, виконує функції, що спрямовані на забезпечення безпеки та добробуту населення.

9
РОЗДІЛ 2
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ
В УКРАЇНІ
Страхування життя – це не тільки фінансові відносини та джерело надходження інвестицій в економіку країни, а й важливий інструмент у забезпеченні соціального захисту населення, з допомогою якого можна вирішувати безліч суспільних проблем. Важливе значення страхування життя обумовлює необхідність модернізації цієї сфери та визначення перспектив розвитку.
Нинішня важка економічна ситуація не дає можливості державі в повному обсязі задовольняти потреби громадян у медичному обслуговуванні, відшкодуванні фінансових витрат при травматизмі на виробництві чи втраті працездатності, та вирішувати інші соціальні питання. Передбачене соціальними стандартами забезпечення не є достатнім для покриття існуючої фінансової уразливості [7, с. 134].
Страхування життя покликане розв’язати подібні проблеми.
Використанню послуг страхування життя як вагомого та комплексного
інструменту соціального захисту сприятимуть:
• просвітницька діяльність страхових компаній, оскільки більша частина потенційних страхувальників не проінформовані або погано проінформовані про послуги, які надаються страховиками, а також про соціальні та економічні вигоди, які може принести страхування для кожного громадянина зокрема;
• розширення списку професій, спеціальностей та посад, що підлягають обов’язковому страхуванню життя;
• обов’язкове страхування життя військовослужбовців, медиків, волонтерів та інших учасників антитерористичної операції; • розширення переліку страхових випадків у «life» страхуванні;
• спрощення процедури укладання договору страхування життя,

10
інтеграція цього виду страхування до системи онлайн послуг, популяризація укладання страхових угод через Інтернет.
На сучасному етапі функціонування ринку страхування життя, великі перспективи має страхування на дожиття. Реформування пенсійної системи
України, її нестабільність, підвищення пенсійного віку для чоловіків та жінок, збільшення кількості пенсіонерів та «старіння нації», відсутність впевненості населення в надійності державного пенсійного страхування – всі ці причини змушують громадян все частіше звертатися до страховиків щодо укладання договорів страхування рент та пенсій.
Мізерна частка страхових премій зі страхування життя у співвідношенні з ВВП, яка в окремі роки ледь сягає 0,1%, свідчить про невиконання цим сектором страхового ринку притаманних йому функцій. З точки зору професора О.О. Гаманкової, «ринку страхування життя (в його класичному розумінні) в Україні практично не
існує» [3, с. 61], а його потенціал може бути реалізовано лише за умови економічного зростання країни. Підвищенню ефективності страхової діяльності в Україні сприятиме:
−зростання економіки України;
• зростання добробуту населення;
• зростання рівня страхової культури
• запровадження новітніх технологій у страховій діяльності; • зростання інвестицій у страховий бізнес.
При визначенні пріоритетів розвитку страхування життя значна увага має приділятися економічним аспектам його функціонування.
Проведене нами дослідження дозволило виявити пряму залежність показників розвитку вітчизняного ринку страхування життя від економічної ситуації в країні та рівня добробуту населення. Вчені, вивчивши досвід економічно розвинених країн, доводять, що формування повноцінного добровільного ринку страхування життя стане можливим за умови підвищення середньої заробітної плати до

11 рівня еквівалентного 500 дол. США на місяць. Якщо ж зарплата становить менше зазначеної суми, то марно очікувати на зростання попиту на послуги зі страхування життя та активізації їх продажу. Наразі в Україні середньомісячна зарплата складає близько 470 дол. США
(середнє значення за 2022 р.). Тобто для середньостатистичного громадянина нашої країни платіж на страхування життя зазвичай належить до групи так званих відкладених потреб, що дасться взнаки лише в майбутньому і часто не усвідомлюються сьогодні [37, с. 91]. Отже, передумовою подальшої активізації розвитку ринку страхування життя є підвищення рівня економічного розвитку країни, основним показником якого є зростання ВВП на душу населення.
Складна економічна ситуація в Україні є значною перешкодою для підвищення
інвестиційної активності страховиків.
Фінансова нестабільність, наявність високих
інвестиційних ризиків та нерозвиненість фондового ринку обумовлюють консервативність страхових компаній щодо управління інвестиційним портфелем та низький рівень ефективності розміщення страхових резервів. Для підвищення ефективності діяльності страхових компаній як важливої
інституційної складової фінансової інфраструктури необхідно збільшувати їхню ресурсну базу, а також оптимізувати структуру розподілу вже акумульованих коштів. Ключове завдання держави полягає у створені умов для активізації інвестиційної діяльності вітчизняних фінансових посередників.
До найважливіших завдань вітчизняного ринку страхування життя належить активізація залучення грошових коштів заможного населення.
Причиною відмови від послуг вітчизняних страховиків представниками вищого класу є слабкість страхового ринку України, в порівнянні із ринками економічно розвинених країн, недовіра до вітчизняного
інституту страхування життя та невідповідність страхових послуг потребам і запитам цього сегменту покупців. Заможні українці ладні

12 купувати поліс закордоном, долаючи при цьому юридичні труднощі та переплачуючи, але мати надійний та універсальний договір страхування, який практично неможливо придбати в Україні.
Як показують дослідження, у сучасних умовах в Україні прибутковість поліса накопичувального страхування життя в деяких випадках може конкурувати з прибутковістю депозитів у надійних банках, хоч суттєвим недоліком страхування є відсутність фонду гарантування, який наразі є основною перевагою банківського депозиту в Україні [7, с. 132]. Зважаючи на те, що страхування життя має довгостроковий характер і значну накопичувальну складову, «вкрай важливо забезпечити функціонування в Україні системи гарантування страхових виплат за договорами страхування життя, яка допоможе запобігти втратам довгострокових заощаджень громадян та позбавленню їх страхового захисту в разі настання неплатоспроможності страховика» [8, с. 63]. Доцільність створення в країні Фонду гарантування страхових виплат за договорами страхування життя, підтверджується досвідом функціонування аналогічних схем у багатьох економічно розвинених країнах світу, зокрема в США, Канаді, Японії та ін. Слід зазначити, що в Україні уже розпочато роботу щодо створення такої інституції та визначення умов її функціонування –прийнято за основу Проект Закону України про Фонд гарантування страхових виплат за договорами страхування життя.
Однак, як на думку експертів, так і професійних учасників страхового ринку, цей законопроект потребує суттєвого доопрацювання.
Є необхідність у запровадженні інструментів, які б захищали страхові внески страхувальників від інфляції. Однією з причин непопулярності страхування життя в Україні є те, що інфляційні процеси невпинно зменшують реальну вартість страхових виплат. Розв’язати цю проблему допоможе запровадження на законодавчому рівні індексації страхових виплат, або прикріплення страхових операцій до більш

13 стабільних грошових одиниць.
Страхове законодавство є вирішальним чинником у формуванні політики страхування ризиків пов’язаних з життям, воно визначає
«правила гри» для суб’єктів страхової діяльності, порядок надання послуг, методи державного регулювання. В Україні страхове законодавство розроблене досить повно, але все ж таки потребує удосконалення, змін та доповнень.
До першочергових завдань у сфері державного регулювання страхової діяльності, слід віднести оптимізацію податкового законодавства у сфері страхування життя. Насамперед йдеться про необхідність запровадження стимулів податкового характеру, що спонукатимуть як фізичних, так і юридичних осіб до придбання полісів страхування життя [16, с. 210].
Розвиток страхового ринку України невід’ємно пов’язаний з необхідністю підвищення рівня капіталізації страхових компаній та розширенням їх ресурсної бази. Обсяг капіталу страхових компаній і, зокрема, його структура мають бути адекватними тим ризикам, які вони генерують у процесі своєї діяльності. В Законі
України «Про страхування» зазначено, що «мінімальний розмір статутного фонду
(гарантійного депозиту) страховика, який займається видами страхування іншими, ніж страхування життя, встановлюється у сумі, еквівалентній 1 млн євро, а страховика, який займається страхуванням життя, 10 млн євро за валютним обмінним курсом валюти
України». Водночас чинним законодавством, на відміну від міжнародних вимог, не передбачено перевірку відповідності обсягу статутного капіталу страховика під час здійснення ним страхової діяльності еквіваленту сумі в євро. Ця вимога є актуальною лише на момент формування статутного капіталу та, незважаючи на зміну курсу гривні до євро, може пізніше не переглядатись.
Для покращення платоспроможності та забезпечення необхідного

14 рівня достатності капіталу страхових компаній слід звернутися до методологій, розроблених
Європейським
Союзом, зокрема запропонованих у Директиві Європейського Парламенту та Ради
2022/138/ЄС (Solvency ІІ) , і адаптувати їх для вітчизняного страхового ринку. Це сприятиме посиленню рівня відповідальності страхових компаній перед клієнтами і дозволить максимально використовувати
їхній фінансовий потенціал як потужних інституційних інвесторів в економіку України.
Перспективність ринку страхування життя зросте, якщо держава розробить та запровадить механізм надання допомоги страховим компаніям, які опинилися на межі банкрутства. Такі дії зроблять страхову систему більш стабільною, що позитивно позначиться на загальній кон’юнктурі ринку. На рівні держави необхідно розробити заходи, що спрямовуватимуться на розв’язання проблем монополізації ринку страхування життя.
У світовій практиці вирізняють три типи підходів до державного регулювання страхової діяльності: ліберальний, авторитарний та змішаний типи регулювання. Найдоцільнішим типом регулювання страхування життя в Україні є авторитарний тип, оскільки велика кількість невирішених проблем на вітчизняному ринку не дозволяє ліберально відноситись до страхової діяльності, а специфіка державного нагляду в Україні робить не можливим використання змішаного типу. В свою чергу авторитарний тип дозволить державі ефективно впливати на діяльність ринку страхування життя. Такий тип регулювання характерний для страхового ринку Німеччини [14].
Для забезпечення зростання лайфового страхування необхідно розвивати перестрахову діяльність. Розвинене перестрахування надає ринку стійкість, та підвищує привабливість компанії в очах пересічного покупця страхових послуг. В Україні переважна більшість

15 перестрахових операцій здійснюється іноземними страховими компаніями, така ситуація має свої вигоди та недоліки. Тому є необхідність у розвитку вітчизняних страхових компаній, які б надавали послуги перестрахування.
Перспективним кроком може стати створення галузевої організації
(бюро) зі страхування життя. Український страховий ринок уже має позитивний досвід створення подібних організацій, («Моторне
(транспортне) страхове бюро»,
«Ядерний страховий пул» та ін.), які реально проводять свою діяльність та мають вплив на страховий ринок. Бюро зі страхування життя повинне взяти на себе такі завдання: гарантування платоспроможності страховиків учасників; розрахунок страхових тарифів; розробка послуг у сфері страхування життя; співробітництво з українськими та міжнародними організаціями, які проводять діяльність у сфері страхування життя; збирання актуарної інформації; створення та управління резервними фондами.
Потрібно розвивати кептивне страхування із «life» спрямуванням.
Більша частина населення не може дозволити собі поліс зі страхування життя, але великі підприємства можуть взяти на себе функцію забезпечення працівників страховим захистом. Як відомо, кептивні страхові компанії є більш конкурентоздатними, оскільки їх підтримує материнська компанія, тому поява таких страхових організацій зміцнить український ринок лайфового страхування.
Вітчизняні страхові компанії, щоб не втратити конкурентні переваги, повинні постійно удосконалювати свої операції і послуги, нарощувати рівень капіталізації страхової системи і консолідації вітчизняного страхового бізнесу, упроваджувати прогресивні технології управління задля підвищення якості надання послуг та ефективності діяльності страхових компаній.
Потребує підтримки та розвитку андерайтинг. Нинішній стан

16 оцінки ризиків у страхуванні життя знаходиться на досить низькому рівні. В першу чергу потрібно відділити андерайтинг страхування життя від андерайтингу ризикового страхування. Потрібно забезпечити якісну підготовку кадрів із оцінки ризиків страхування життя та розробити методологію цієї діяльності. На даному етапі розвитку страхового ринку роль андерайтерів виконують страхові посередники, і це негативно позначається на величині страхових тарифів, оцінці ризиків та фінансах страховиків загалом.
Необхідно мотивувати страховиків до використання послуг кваліфікованих фахівців у цій сфері діяльності.
Рівень надання послуг у сфері страхування життя напряму залежить від рівня кваліфікації працівників. Для цього необхідно підвищити стандарти для працівників компаній, створити відповідну
інфраструктуру освіти, забезпечити (для студентів, які обрали своїм майбутнім фахом страхову діяльність) можливість стажування та проходження практики у вітчизняних компаніях, що спеціалізуються на страхуванні життя, та подібних фінансових установах за межами України. Необхідно надати можливість працівникам страхової галузі підвищувати свій кваліфікаційний рівень.
Позитивні зрушення у сфері страхування життя залежать не лише від зазначених заходів, а й від економічної та політичної ситуації, яка склалася в Україні на сьогодні. Страхування життя є одним з найбільш перспективних напрямів страхового ринку, воно має стати потужним механізмом розвитку вітчизняної економіки.

17
ВИСНОВКИ
• Страхування життя – це довгострокове накопичувальне страхування, що передбачає захист майнових інтересів на випадок смерті або дожиття застрахованої особи до закінчення терміну дії договору, а також за окремих умов на випадок втрати застрахованою особою працездатності. Потреба у цьому виді страхового захисту зумовлена ймовірністю реалізації ризиків життя. Страхування життя має економічну природу, сприяє залученню в економіку довгострокових
інвестиції, проте набуває соціального характеру, оскільки виконує функції, що спрямовані на забезпечення безпеки та добробуту населення.
• Основними фундаментальними ознаками страхування життя є наступні: всі угоди зі страхування життя укладаються на довготривалий період; ймовірність настання страхового випадку зростає разом із віком страхувальника; страхування життя забезпечує не тільки покриття ризику, але й нагромадження коштів, що стають джерелом фінансування довгострокових інвестицій; найпоширенішим видом страхового покриття є фіксована сума; вартість життя або здоров’я не піддається грошовій оцінці, тому страхова сума визначається за згодою страховика та страхувальника. • Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що стан розвитку вітчизняного ринку страхування життя є незадовільним; таким, що не відповідає країні з ринковою економікою.
Мізерна частка страхових премій зі страхування життя у ВВП (у 2021 р.
– 0,12%) свідчить про невиконання цим сектором страхового ринку притаманних йому функцій. Характерними рисами його сучасного стану
є зменшення кількості страховиків та процеси помірної монополізації; домінування страхувальників-фізичних осіб (до 90%), високий рівень
«банківського» страхування (страхування життя позичальників споживчих кредитів), стрімке зростання обсягу викупних сум.
• Водночас, сьогодні не можна не відзначити позитивні кроки

18
України на шляху до створення системи страхування життя, здатної захистити права та інтереси учасників страхових відносин. Зокрема, впродовж 2020-2022 рр. позитивною є динаміка обсягів страхових надходжень та виплат, їх часток у загальному обсязі страхових премій та виплат по страховому ринку загалом, також має місце тенденція до зростання рівня страхових виплат, кількості укладених договорів та застрахованих осіб.
• Результати діяльності страховиків, що надають послуги зі страхування життя, вказують на цілковиту залежність ситуації у цій сфері від макроекономічної стабільності та рівня ділової активності в країні. Виявлено ряд недоліків, що перешкоджають ефективному його розвитку, а тому зумовлюють необхідність комплексного їх усунення.
Чинниками низького рівня розвитку страхування життя є: зменшення доходів громадян, не сформована страхова культура, нестабільне податкове законодавство, різкі коливання валютного курсу, недостатній рівень капіталізації страховиків, відсутність надійних державних гарантій отримання страхової виплати у разі банкрутства страховика. • Важливе значення страхування життя обумовлює необхідність модернізації цієї сфери та визначення перспектив розвитку. Зростанню ефективності її функціонування в нашій країні сприятимуть: запровадження системи гарантування страхових виплат за договорами страхування життя; створення галузевої організації (бюро) зі страхування життя; оптимізація податкового законодавства, зокрема запровадження стимулів податкового характеру, що спонукатимуть страхувальників до придбання полісів страхування життя; удосконалення підходів до державного регулювання та нагляду за станом капіталу страховиків та його структурою відповідно до європейської практики (адаптація вимог директиви ЄС Solvency II); оптимізація структури розподілу акумульованих страховиками коштів; запровадження нових страхових продуктів, прогресивних прийомів ризик-менеджменту тощо.

19
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Александрова М. М. Страхування: [навч.-метод. посіб.] / М. М.
Александрова. – К.: ЦУЛ, 2020. – 208 с.
2. Базилевич В. Д. Новітні тенденції та протиріччя на страховому ринку України / В. Базилевич // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 2021. – Вип. 133. –
С. 5- 8.
3. Гаманкова О. О. Страховий ринок України у глобальному страховому просторі / О. О. Гаманкова, В. К. Хлівний // Фінанси
України. – 2021. – № 5. – С. 58- 67.
4. Залєтов О. М. Державне регулювання ринку страхування життя в Україні: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.21 / О. М. Залєтов ;
Держ. вищ. навч. закл.
«Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана». – К., 2021. – 20 с.
5. Інформація про стан і розвиток страхового ринку України
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nfp.gov.ua.
6. Каракулова І. Фонди гарантування виплат за договорами страхування життя: зарубіжний досвід / І. Каракулова // Вісник
Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Економіка. – 2021. – Вип. 133. – С. 47-49.
7. Клапків Ю. М. Аналіз інституціонального розвитку ринку страхування життя в Україні / Ю. М. Клапків // Науковий вісник
Херсонського державного університету. Серія: Економічні науки. –
№25. – Частина 2. – Херсон, 2020. – C. 131- 134.
8. Коваль О. П. Щодо запровадження Фонду гарантування страхових виплат за договорами страхування життя / О. П. Коваль //
Фінанси України. – 2021. – № 3. – С. 61-68.
9. Козьма І. І. Сучасний стан розвитку ринку страхування життя в
Україні / І. І. Козьма // Науковий вісник Ужгородського університету.

20
Сер. : Економіка. – 2022.
– Вип. 1. – С. 165-170.
10. Кривицька О. Р. Страхування життя як альтернативне джерело задоволення потреб населення / О. Р. Кривицька // Социальная экономика. – 2022. –
№ 1. – С. 28-33.
11. Куделя Л. В. Соціально-економічні аспекти розвитку страхування життя в Україні [Електронний ресурс] / Л. В. Куделя //
Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: зб. наук. праць / Державний вищий навчальний заклад
«Українська академія банківської справи Національного банку
України». – Суми, 2020. – Т. 17. – C. 293-300. – Режим доступу: http://dspace.uabs.edu.ua/jspui/handle/123456789/480 12. Кулина Г. М. Сучасні тенденції розвитку страхування життя у світі / Г. М. Кулина // Економічний аналіз. – 2022. – Т. 15(2). – С. 64-70.
• Лобова О. М. Тенденції страхування життя в Україні / О. М. Лобова,
М. Г. Кудря // Финансовые услуги. – 2023. – №2. – С. 27-33.
13. Медвідь Я. Ф. Особливості державного регулювання і нагляду за страховою діяльністю в Україні / Я. Ф. Медвідь // Наше право. –
2022. – № 13. – С. 149-152.
14. Методичні рекомендації щодо розрахунку рівня економічної безпеки України : Наказ Мінекономрозвитку України від 29.10.2023 р.
№ 1277 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk
UA&tag=MetodichniRekomendatsii
15. Нагайчук Н. Г. Інвестиційний потенціал страхового ринку
України / Н. Г. Нагайчук // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. – 2022.
– Вип. 38. – С. 205-212.
16. Нечипорук Л. В. Теорія та практика страхового ринку в
Україні: монографія / Л. В. Нечипорук. – Харків : Вид-во Нац. ун-ту

21 внутр. справ, 2020. – 300 с.
17. Опыт зарубежных стран / Фонд гарантирования страховых выплат
[Електронний ресурс]. – Режим доступ
18. Офіційний сайт Державної служби статистики України
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
19. Привалова Олена. Особливості конкуренції на ринку страхування життя / Олена Привалова // Вісник КНТЕУ. – 2021. – №4. – С. 54-62. \
20. Приступа Л. А. Страхування життя: сучасні тенденції та перспективи розвитку в Україні / Л. А. Приступа, Т. І. Смалюк, І. Е.
Совяк // Причорноморські економічні студії. – 2022. – Вип. 7. – С. 230-
234.
21. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування : Закон України від 08.07.2020 р. № 2464- VI
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 22. Радецька О. О. Ринок страхування життя в Україні: проблеми та перспективи розвитку / О. О. Радецька // Вісник Хмельницького національного університету. – 2020. – № 6. – T. 1. – С. 222-224.
23 Стецюк Т. І. Сутність страхування життя: значення, функції, ризики
/ Т. І. Стецюк // Наука й економіка. – 2021. – Вип. 1. – С. 154-160.
24 Супрун А. А. Страховий ринок України в умовах системної кризи /
А. А. Супрун, В. К. Хлівний // Фінанси України. – 2022. – № 9. – С. 68-
75.
25. Фарат О. І. Розвиток ринку страхування життя в Україні в умовах
євроінтеграції : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.20 / О. І. Фарат ;
Нац. акад. наук України, Ін-т регіон. дослідж. – Л., 2020. – 21 c.
26. Фисун І. В. Адаптація програм страхування життя до сучасних умов функціонування ринку освітніх послуг в Україні / І. В. Фисун, А. В.
Сорокова // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Сер. : Економічні науки. – 2021. – № 2. – С. 338-343.
27. Цуркан І. М. Розвиток ринку страхування життя в контексті

22 забезпечення соціального захисту населення України / І. М. Цуркан, А.
О. Добровольський // Економічний простір. – 2022. – № 123. – С. 127-
143.
28. Чвертко Л. А. Тенденції розвитку страхування життя в Україні в умовах економічної нестабільності [Електронний ресурс] / Л. А.
Чвертко // «Сталий розвиток 2030: економічна, соціальна, екологічна та політична складові»: матеріали доповідей міжнародної міждисциплінарної конференції (Грузія, Тбілісі, 2022). – Тбілісі – Львів,
2022.
–
С.
116-121.
–
Режим доступу: http://dspace.udpu.org.ua:8080/jspui/handle/6789/7774 29. Шірінян Л. Конкурентоспроможність страхового ринку
України в сучасних умовах / Л. Шірінян, А. Шірінян // Економіка
України. – 2021. – № 7. – С. 37-48.
30. Щодо нарахування ЄСВ за договорами довгострокового страхування життя: Лист ПФУ від 30.03.2020 р. № 6174/03–30
[Електронний ресурс].
–
Режим доступу: https://
www.profiwins.com.ua/uk/letters-and-orders/pens/1979-6174.html
31. Щодо нарахування ЄСВ на суми внесків за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування : Лист Державної фіскальної служби України від
12.05.2021 р. № 10396/6/99-99-13-02-03-14
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://uteka.ua/ua/publication/O- nachislenii- ESV-na-summy-vznosov-po-dogovoram- dolgosrochnogo straxovaniya-zhizni-i- negosudarstvennogo- pensionnogo-straxovaniya
32. Ярошенко С. Л. Проблеми становлення та розвитку страхового ринку життя в Україні / С. Л. Ярошенко, Л. В. Куделя // Формування ринкових відносин в Україні. – № 4. (83). – 2021. – С. 86-93.
33. Directive 2022/138/EC of the European parliament and of the council of 25 November 2022 on the taking-up and pursuit of the business of
Insurance and Reinsurance (Solvency II) (recast) (Text with EEA relevance)