Ім'я файлу: страх публічних виступів.docx
Розширення: docx
Розмір: 21кб.
Дата: 21.03.2021
скачати
Пов'язані файли:
самооцінка психічних станів (айзенка).docx
1_kurs_ukr_mova_zanjattja_5.docx
ЛР 4 Бондар.docx

Страхи в публічних виступах

  1. Осуд, неприйняття

Які видно в очах

  1. Люди побачать, що я хвилююсь = не будуть довіряти

  2. Люди не захочуть взаємодіяти, не буде зворотного зв’язку

  3. Не встигнути сказати важливе = слухач зрозуміє не так, як планувала я

Одне поняття містить в собі інші, а їх необхідно розкрити. А якщо стосується власної думки, то як зрозуміють інші, не знаючи контексту і моєї власної інтерпретації кожного з явищ/ думок/ подій.
Методи боротьби зі страхами

  1. 1. Знайти кілька «доброзичливих лиць», і переключати увагу саме на них.

2. визначити, що саме хвилює – осуд зовнішності/ власних думок/ манери подачі інформації. Приділити увагу обраному пункту, аналізуючи можливості покращення/зміни аспекту. Наприклад, якщо хвилює осуд манери подачі інформації, - провести репетицію перед дзеркалом, відтворюючі текст, діалоги, міміку, жести, реакції на запитання, на непередбачувані події.

3. сподобатися собі.

  1. 1. Озвучити свої хвилювання.

Ларрі Кінг, автор книги «Як розмовляти де завгодно, коли завгодно та з ким завгодно», пише, що щире озвучування свого хвилювання сприяє не лише розслабленню, а й налаштуванню довірливого контакту з аудиторією – кожен хоча б раз у житті хвилювався перед виступом, тому ситуація зрозуміла.

После чего начинающий ведущий нашел в себе силы наконец обратиться к аудитории: «Доброе утро. Сегодня я вышел в эфир первый раз. Я мечтал об этом всю свою жизнь. Я репетировал весь уикэнд. Пятнадцать минут назад мне дали новое имя. Я приготовил музыкальную заставку. Но во рту у меня пересохло. Я нервничаю. А директор станции только что пнул дверь ногой и сказал: «Здесь говорить надо»». 

2. провести руханку – розминку

Це допоможе розслабитися як спікеру, так і аудиторії. Розминка як старт нової частини виступу, як свіжий листок.

3. не починати виклад основного матеріалу під час хвилювання.

Задати слухачам запитання, чи запропонувати слухачам озвучити власні питання стосовно теми виступу. Якщо доречно, розповісти історію з життя/ жарт.

У цей час, слухаючи запитання/відповіді, випити води, походити по сцені чи, навпаки, сісти на зручне крісло.

4. перед початком виступу познайомитися з учасниками тренінгу/лекції. Поговорити на вільну тему, можливо, поділитися хвилюванням.

  1. 1. Підготувати техніки для малих, великих груп, індивідуальні/ групові

2. мати ілюстративний матеріал – відео/ фото інших учасників, які проходили техніку. Чи розповісти історію з власної практики з успішним використанням обраного методу


  1. 1. Записувати план та ключові елементи виступу. Виділити основне.

2. написати власні очікування від проведення тренінгу/лекції

3. задавати питання аудиторії!


Топ 3 складних слухачів

1. БізнесЧеловеча

2. Людина «5 копійок»

3. Людина «одинокий вовк»
Причини поведінки

1. БізнесЧеловеча

Слухач, котрий завжди сидить в соціальних мережах/програмах, часто відлучається на телефонні розмови, намагається прискорити хід виступу

  1. В силу своєї роботи/навчання людина й справді зайнята

  2. Людина прийшла недобровільно/ поганий настрій/ відсутня мотивація

  3. Людина намагається зробити вигляд власної зайнятості, бо вважає, що це додасть їй статусності, важливості

2. Людина «5 копійок»

Людина, яка після кожного речення, а то й слова лектора намагається додати щось своє, прокоментувати, задати безліч питань, розповісти свою історію з життя. Це може бути розповідь чи запитання за темою виступу, однак займає надто велику кількість часу та не дає можливості іншим учасникам «підключитися» до діалогу зі спікером.

  1. Людина намагається привернути до себе увагу

  2. Людина має надмірну кількість енергії та проявляє її саме таким способом

  3. Людині настільки близька та актуальна тема, що не може втриматися від численних коментарів та питань)))

  4. Людина сприймає лекції, тренінги як можливість виговоритися, оскільки не має можливості зробити це в іншому середовищі

3. Людина «одинокий вовк»

Людина, яка має хороше фізичне самопочуття, однак не має бажання вступати в контакт та взаємодіяти як з іншими учасниками, так і зі спікером. При цьому, ніби розвіює це небажання над всією аудиторією

  1. Тип темпераменту (флегматичний, наприклад), за якого людина любить більше мовчати та не вступати в контакт. Чи не готова до різких змін діяльності та середовища.

  2. Поганий настрій, при якому відмова від контакту проявляється як протест (самому собі/іншій особі), не приховується та, можливо, передається навколишнім

  3. Невміння/страх взаємодії, близького контакту, відкритися незнайомцеві, недовіра

  4. Перевага індивідуального типу роботи над груповим



Дії

  1. Визначити та озвучити терміни виступу – написати план заходу, враховуючи перерви та час для запитань-відповідей

  2. Встановити правило «беззвучного режиму», а також правило «вимкненого телефону»/ під час проведення технік чи вправ

  3. Запропонувати людині сісти ближче до виходу чи на те місце, встаючи та виходячи з якого посеред виступу, буде відволікати найменшу кількість людей. Я б одразу зробила певну зону для таких слухачів, підключивши до розеток зарядні пристрої – такі люди зібрані в одному місці, не заважають іншим.




  1. Запропонувати людині стати помічником спікера – перемикати слайди презентації/ розділяти учасників на групи при проведення технік

  2. Попросити людину записувати усі питання, які виникають впродовж виступу, після чого виділити «топ-3/5» питань та озвучити, коли буде час запитань-відповідей. Так людина: а) буде зайнята та заохочена, так як питання потрібно сформулювати та записати, а це означає, що коментарі зменшаться як мінімум вдвічі; б) можливо, навчиться виділяти основне.

  3. Встановити правила: озвучити план виступу з наголосом на відведеному часі для історій, прикладів та запитань. Якщо виступ займає кілька годин, розділити його на кілька блоків по 15-20 хвилин, після кожного дати учасникам можливість прокоментувати, запитати, обговорити


  1. Не акцентувати увагу на людині. Озвучити правило добровільності – хто хоче, той робить, хто не хоче – не робить

  2. Запропонувати людині стати «експертом-спостерігачем» - спостерігати за групою/групами під час виконання технік та вкінці озвучити власне бачення ситуації - погляд зі сторони. Так людина включена в діяльність, але в межах власного комфорту

  3. Підготувати завчасно вправи- розминки для налаштування довіри, для зняття напруження – фізичного та емоційного, індивідуальні та групові.

Тобто мати «запас» технік на можливі випадки.

При озвучці плану виступу попередити про групові техніки та ймовірність роботи в групі
скачати

© Усі права захищені
написати до нас