Ім'я файлу: Курсова робота Харченко [Спілкування].docx
Розширення: docx
Розмір: 70кб.
Дата: 11.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
ЛЕВЧЕНКО 2.0..docx
Розширення: docx
Розмір: 70кб.
Дата: 11.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
ЛЕВЧЕНКО 2.0..docx
3.2. Подолання мовних та логічний перешкод у спілкуванні
Подолання фонетичного бар'єру. Навряд чи кого-небудь здивує порада: для того щоб бути правильно сприйнятим, треба говорити виразно, розбірливо, досить голосно, уникати скоромовки і т.д. Для кожного цілком ясно, що виконання такого роду умов поліпшує "прохідність" інформації, оптимізує комунікацію. Однак, крім перерахованих загальних положень, можна вказати і деякі цілком конкретні закономірності сприйняття мови іншого. Такого роду закономірності виявлені в численних експериментах, присвячених вивченню порівняльної ефективності в спілкуванні різних фізичних характеристик комунікації - темпу і швидкості мови, якості дикції і вимови і т.д.
У цілому результати подібних досліджень свідчать про те, що у відношенні кожного фонетичного параметра існують верхня і нижня межа сприйняття, що визначаються психофізіологічними можливостями людини. Скажемо, для швидкості мови можна знайти таку швидкість (верхню межа), при якій сприйняття неможливе при будь-яких зусиллях слухаючого, тому що мова того, хто говорить зливається для нього в один потік, і таку швидкість (нижню межу), коли проміжки між словами стають настільки великими, що неможливо встановити між ними зв'язок. Точно такі ж межі можна вказати і для інших параметрів. Однак комунікація рідко проходить на межі, звичайно принципова можливість розуміння існує. Швидкість мови залежить від багатьох перемінних. Від ступеня знання мови; від ступеня знайомства зі змістом. На сприйняття швидкої чи повільної мови впливають: освіта, прийняті норми (у різних країнах говорять з різною швидкістю), вік, індивідуальні особливості.
Крім того, для подолання фонетичного бар'єру надзвичайно важливий зворотний зв'язок. У конкретному спілкуванні оптимальну швидкість мови чи дикцію можна встановити по ходу справи, спираючись на реакцію слухача.
Подолання семантичного бар'єру. Семантичний бар'єр є наслідком розбіжності тезаурусів людей. У силу того, що кожна людина має неповторний індивідуальний досвід, вона має і неповторний тезаурус. Що ж дозволяє перебороти цей бар'єр?
Це можливо при більш повному представленні про тезаурус партнера. У сутності в цьому немає нічого неможливого - ми постійно враховуємо тезаурус партнера в спілкуванні, хоча і робимо це мимоволі. Численні помилки в комунікації зв'язані саме з недооцінкою різниці тезаурусів. Ми постійно недооцінюємо різницю тезаурусів, виходячи з презумпції "усі все розуміють як я". Тим часом правильно зворотне "усі все розуміють по-своєму".
Подолання стилістичного бар'єру. Для подолання стилістичного бар'єра необхідно вміти правильно структурувати передану інформацію, що буде легше розумітися, краще запам'ятовуватися.
Існують два основних прийоми структурування інформації в спілкуванні: правило рамки і правило ланцюга.
Суть першого правила полягає в тому, що вся призначена для запам'ятовування інформація в спілкуванні, будь-то розмова, лекція, чи доповідь навіть просто ефектна поява, повинні бути укладені в рамку, що саме і задає структуру. Рамку в спілкуванні створює початок і кінець розмови. На початку повинні бути зазначені цілі, перспективи, передбачувані результати спілкування, наприкінці повинні бути підведені підсумки, показані ретроспектива і відзначена ступінь досягнення цілей.
Необхідність використання правила рамки насамперед пояснюється простим психологічним законом роботи пам'яті, відкритим наприкінці ХІХ ст. Саме тоді німецький психолог Герман Еббінгауз встановив так званий фактор ряду: початок і кінець будь-якого інформаційного ряду, з чого б він не складався, зберігається в пам'яті людини краще, ніж середина. Виходить, дотримуючи правила рамки, той, хто говорить, може бути впевнений, що сама рамка запам'ятається, а в ній саме головне.
Правильно побудована рамка дозволяє організувати інформацію так, щоб структура відповідала установкам слухаючого, його представленням.
Структурування повідомлення може здійснюватися за рахунок застосування правила ланцюга. Правило ланцюга визначає "внутрішнє" структурування, задаючи будівлю спілкування "зсередини". Застосування даного правила зв'язане з тим, що зміст спілкування не може бути безформною купою різноманітних повідомлень, воно повинно бути якимось чином вибудовано, з'єднано в ланцюг. Причому якість ланцюга може бути різною: простим перерахуванням "по-перше, по-друге:"; ланцюг може бути ранговим - "спочатку про головне: і, нарешті, менш істотне"; логічним - "якщо це, то тоді – то і то, раз ми згодні з цим, отже, це теж вірно". Будь-який ланцюг, упорядковуючи, зв'язуючи, організувати зміст, як і рамка, виконує відразу дві роботи. По-перше, він дозволяє поліпшити запам'ятовування, і, по-друге, допомагає структурувати інформацію відповідно до сподівань співрозмовника.
Подолання логічного бар'єру. Логіка, як відомо, буває різна, виходить, при побудові впливу важливо врахувати й улюблену логіку партнера.
Подолання логічного бар'єра зв'язано зі знанням ефективності різних аргументів і способів аргументації. Виділяється два основних способи побудови аргументації: висхідна і низхідна. Висхідна аргументація - це така побудова послідовності аргументів, при якій їхня сила зростає від початку до кінця повідомлення. При спадній аргументації, навпаки, сила аргументів спадає до кінця повідомлення. Необхідно підкреслити, що поняття "сила аргументу" - суб'єктивне, що визначається суб'єктивною значимістю аргументів для даної чи людини групи людей, що ще раз підтверджує роль саме нерозуміння - у даному випадку логічного.
Облік особливостей слухаючого уточнює загальні положення безліччю поправок. У тому випадку, якщо слухаючий не надто зацікавлений темою повідомлення і метою того, хто говорить є розбудити увагу слухачів, то найбільш сильний і важливий аргумент варто представити на самому початку. Для людей з високою зацікавленістю і високим освітнім рівнем найбільш ефективна висхідна система аргументації, а для людей, не зацікавлених у тому, про що піде мова, і низьким освітнім рівнем, - спадна. Таким чином, спосіб найкращої побудови аргументації прямо зв'язаний зі сприйняттям логіки різними людьми.
Проводилися також дослідження, що ставили метою з'ясування того, чи формулювати в повідомленні головні висновки чи залишати цю роботу для слухаючого. С.Ховленд і У.Менделл стверджують, що людям з високою зацікавленістю і високим інтелектуальним рівнем ефективніше не підказувати висновку - вони зроблять його самостійно, у випадку ж низького рівня освіти висновки необхідні.
До проблеми побудови логічної структури повідомлення відноситься і дослідження порівняльної ефективності однобічної і двосторонньої аргументації.
Узагальнюючи результати досліджень по аргументації, можна сказати наступне. Двостороннє аргументоване повідомлення переважаюче і більш ефективне:
а) в освітніх аудиторіях;
б) коли відомо, що аудиторія розходиться в думці з комунікатором;
в) коли є імовірність контрпропаганди в майбутньому.
Однобічна аргументація краще, коли позиції реципієнта і комунікатора подібні і надалі не передбачається контрпропаганди. Двостороннє аргументоване повідомлення в групах з низьким освітнім рівнем не тільки неефективно, але навіть викликає негативні ефекти.
У спілкуванні важливо вміти керувати і "напрямком" мислення партнерів. Ефективність спілкування істотно залежить від того, наскільки партнери глибоко затягнені в спілкування. А це останнє тісно зв'язано з тим, наскільки свідомо підходить людина до рішення тих чи інших питань, чи просто вона слухає, а чи не тільки слухає, але й обмірковує те, що чує і бачить. Для підвищення ефективності спілкування важливо мати можливість чи хоча б шанс "включити" і направити мислення співрозмовника в "потрібному" напрямку.
Один з найбільш відомих прийомів керування мисленням іншого - це риторичне питання. Суть його зводиться до того, що той, хто говорить і слухає використовують питання, на які вони не чекають відповіді, а припускають відповідати на них самі. Навіщо ж задається таке питання? Справа в тому, що саме із питання починається міркування, питання – пусковий момент розумового процесу, і, задаючи риторичне питання, той, хто говорить, так чи інакше сподівається "включити" мислення співрозмовника і направити його в потрібне русло.
Для того, щоб бути зрозумілим співрозмовником, треба по можливості враховувати логіку партнера. Для цього необхідно приблизно представляти собі позиції, а також індивідуальні і соціально-рольові особливості, тому що прийнятність чи неприйнятність тієї чи іншої логіки для партнера в основному залежить від його вихідної спрямованості.
3.3. Прийоми успішного слухання
Розуміння партнера, адекватне уявлення про його точку зору, цілі, індивідуальні особливості - головна умова для подолання усіх без винятку бар'єрів, тому що чим більше той, хто говорить, рахується з особливостями слухаючого, тим більш успішною буде комунікація. Однак і від слухаючого багато що залежить.
Слухати, щоб почути. "Слухати" і "чути" - це не те саме. Від чого залежить якість слухання? Очевидно, від того, наскільки слухаючий зацікавлений в успішному взаєморозумінні партнерів. Очевидно, що, коли ми "хочемо" досягти взаєморозуміння, ми слухаємо якось по-іншому, ніж у випадку, якщо ми не зацікавлені в розумінні.
Американський дослідник спілкування Келлі виділяє два основних види слухання: спрямоване, критичне слухання і емпатичне. Бажана мета в обох видах слухання одна - зрозуміти партнера і віднестися якось до його повідомлення. Однак шляхи досягнення цієї мети різні. У першому випадку слухаючий спочатку критично аналізує повідомлення, а потім уже його "розуміє". У випадку емпатичного слухання все відбувається навпаки. При емпатичному слуханні канали впливу відкриті і захисти відключені, а при спрямованому слуханні, навпаки. В основі типу слухання лежить загальна позиція стосовно партнера, і тому при емпатичному слуханні послабляються всі бар'єри, а при критичному - усі підсилюються. Однак можливо і таке слухання, коли сприймаюче повідомлення певним чином керує собою і партнером, регулюючи окремі бар'єри.
Разом з тим емпатичне слухання ще не дає повного правильного взаєморозуміння. Для цього необхідно не тільки не поспішати з критикою й оцінкою, але і вміти так побудувати спілкування, щоб партнер міг як можна більш повно розкрити зміст свого повідомлення. Позитивний результат у взаємодії по організації розуміння досягається активним, чи рефлексивним, слуханням.
Виділяють чотири види активних відповідних реакцій у спілкуванні, що забезпечують рефлексивне слухання:
1) з'ясування;
2) перефразовування;
3) відображення почуттів;
4) резюмування.
З'ясування являє собою просте звертання до співрозмовника за уточненням його слів, власного розуміння і т.д. Перефразовування - це переформулювання того, що повідомляють своїми словами також з метою перевірки розуміння чи ж з метою напрямку розмови в потрібну сторону (тому що перефразування може торкатися не всього повідомлення, а тільки його частини).
Резюмування - це підсумування основних ідей і почуттів того, що говорить.
Таким чином, необхідним фундаментом для підвищення ефективності спілкування "з боку слухаючого" є його бажання слухати і чути, що, у свою чергу, сильно залежить від того, якою бачиться йому ситуація спілкування.
Отже, слухаючий дійсно може відчутно вплинути на ефективність комунікації - або збільшити, або зменшити її. Причому для нього, так само як і для того, хто говорить, важливо мати знання про бар'єри - свої і партнера. Тільки таким чином можна сподіватися на повноцінне спілкування.
ВИСНОВКИ
У даній роботі була розглянута техніка спілкування, що сприяє розвитку довіри і позитивних взаємин, розумінню. Розглянуто вплив на подальше спілкування першого враження про людину. Розглянуто причини, що перешкоджають ефективному спілкуванню; походження психологічних бар'єрів у спілкуванні; способи їхнього подолання.
З вищенаведеного можна зробити наступні висновки:
Спілкування - це процес взаємодії принаймні двох осіб, спрямований на взаємне пізнання, на встановлення і розвиток взаємин, надання взаємовпливу на стани, погляди і поведінку, а також на регуляцію їхньої спільної діяльності.
Дуже важливим у спілкуванні є перше враження. Звичайно, перше враження це не завжди остаточний висновок про співрозмовника, але важливо, що із самого початку саме на його основі будується спілкування У кожного із собою є багаж, що складається з уявлень і суджень про людей, про світ, про себе, зі спогадів, із планів, які треба здійснити в майбутньому і ще з багато чого іншого. Саме з цього багажу і виникає образ партнера. Тим самим усе, що є в багажі, може певним чином відбитися в першому враженні про іншу людину. Звичайно, багаж у кожного свій, і тому люди звертають увагу на різні риси і якості навколишніх, використовують різні риси своїх загальних представлень і свого досвіду й одержують різний результат.
Питання про ефективність людського спілкування - універсальне. Бар'єри спілкування можуть бути зв'язані з характерами людей, їх прагненнями, поглядами, мовними особливостями, з манерами спілкування. І причини багатьох конфліктів, взаємних розбіжностей і невдоволення людей як в особистій, так і в професійній сферах не в останню чергу криються саме в нерозумінні прийомів ефективного спілкування, у невмінні ними користатися.
У цілому основними умовами будь-якого практичного спілкування є уміння і навички людини у використанні так званих розуміючих і директивних прийомів реагування при взаємодії з іншими людьми. ефективне спілкування повинне містити в собі розуміючі і директивні прийоми реагування і по можливості виключати агресивні і принизливо-поступливі реакції при взаємодії з іншими людьми.
Але усі ці види спілкування, хочуть цього співрозмовники чи ні, можуть і, не рідко, включають в себе найрізноманітніші бар’єри спілкування. Уникнення - це такий тип бар’єру під час спілкування, коли спостерігається уникнення джерел впливу, відхилення від контакту з партнером, при якому взагалі ніяке спілкування стає неможливим. Авторитет. Дія даного типу бар’єру спілкування полягає в тому, що, розділивши всіх людей на авторитетних і неавторитетних, людина довіряє тільки першим і відмовляє в цьому другим. Нерозуміння. Далеко не завжди є можливість визначити джерело інформації як небезпечне, чуже чи неавторитетне і в такий спосіб захиститися від небажаного впливу. Науковець Б.Ф.Поршнєв виділяє чотири рівні нерозуміння - фонетичний, семантичний, стилістичний і логічний.
Не слід представляти собі бар'єри в комунікації як результат свідомого, довільного і спрямованого захисту від впливу. У реальному спілкуванні бар'єри присутні у виді незалежних механізмів, що дані людині для захисту, але їхня дійсна природа людині не відома.
Систему бар'єрів можна уявити собі як автоматизовану охорону - при спрацьовуванні сигналізації автоматично перекриваються всі підступи до людини. Однак можливі й інші варіанти - помилкова тривога і відключення сигналізації.
Навіть якщо комунікація відбувається на тлі довіри до співрозмовника, контрсугестія все рівно може мати місце, але вже не як зовнішній бар'єр, а як спосіб зниження значимості неприємної інформації.
Практично для всіх людей важливо вміти спілкуватися таким чином, щоб їх правильно розуміли, щоб їх слухали і чули. Тому, важливо знати способи подолання бар'єрів.
Керувати ефективністю можуть обидва партнера, що говорить і слухає, і кожний з них може зіграти свою роль як у підвищенні, так, і в зниженні ефективності спілкування.
Подолання уникнення містить у собі керування увагою партнера, аудиторії, власною увагою.
Подолання логічного бар'єра зв'язано зі знанням ефективності різних аргументів і способів аргументації. Один з найбільш відомих прийомів керування мисленням іншого - це риторичне питання. Для того, щоб бути зрозумілим співрозмовником, треба по можливості враховувати логіку партнера. Для цього необхідно приблизно представляти собі позиції, а також індивідуальні і соціально-рольові особливості, тому що прийнятність чи неприйнятність тієї чи іншої логіки для партнера в основному залежить від його вихідної спрямованості Розуміння партнера, адекватне уявлення про його точку зору, цілі, індивідуальні особливості - головна умова для подолання усіх без винятку бар'єрів, тому що чим більше той, хто говорить, рахується з особливостями слухаючого, тим більш успішною буде комунікація. Однак і від слухаючого багато що залежить.
Необхідним фундаментом для підвищення ефективності спілкування "з боку слухаючого" є його бажання слухати і чути, що, у свою чергу, сильно залежить від того, якою бачиться йому ситуація спілкування.
Взагалі методів, прийомів і правил ефективного спілкування розроблено чимало, єдиною проблемою тільки залишається те, що більшість з нас просто забуває про них, віддаючись своїй людській природі, забуваючи про найважливіші правила спілкування. Тільки одиницям вдається цілеспрямовано і ефективно їх використовувати і знаходити спільну мову з більшістю співрозмовників. Ефективне спілкування і вміння усувати бар’єри в ньому – це більше, ніж наука, це справжнє мистецтво, яке так потрібне в нашому житті.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Андреева Г.М. Социальная психология. Учебник для высших учебных заведений. - М.: Аспект Пресс, 1998.
Зимняя И.А. Психология. – М., 1991.
Зеркин Д.П. Основы конфликтологии. - Ростов-н\Д: "Феникс", 1998.
Крижанская Ю.С., Третьяков В.П. Грамматика общения. - 2-е изд. - М.: "Смисл", "Академический проект", 1999.
Марченко А.І. Проблеми успішного спілкування. – Львів, 1990.
Ломов Б.Ф. Общение и социальная регуляция поведения индивида// Психологические проблемы социальной регуляции поведения, - М., 1976.
Немов Р.С. Психология. Книга 1: Основы общей психологии. – М., Просвещение, 1994.
Общение и оптимизация совместной деятельности. Под ред. Андреевой Г.М. и Яноушека Я. М., МГУ, 1987.
Петрушин В.И. Психология менеджмента. - М.: Институт практической психологии, 1996.
Пиз Аллан. Язык жестов. Пер. с англ. Котляра Н.Е., Островского Л. - Мн.: "Парадокс", 1998.
Райгородский Д.Я. (редактор-составитель). Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. - Самара: Издательский Дом "Бахрах", 1998.
Соснин В.А., Лунев П.А. Как стать хозяином положения: анатомия эффективного общения. - М.: Издательский центр "Академия", Институт психологии РАН, 1996.
Фолкен Чак Т. Психология - это просто. Пер. с англ. Муртазина Р. - М.: Агенство "ФАИР", 1997.
Шейнов В.П. Конфликты в нашей жизни и их разрешение. - Мн.: "Амалфея", 1997.
Язык одежды, или как понять человека по его одежде. - М.: Ассоциация авторов и издателей "Тандем", "Гном-Пресс", 1998.
1 2 3 4