2.2. Повноваження слідчого щодо проведення процесуальних дій під час досудового розслідування
Суттю досудового розслідування є слідчі дії та негласні слідчі дії саме завдяки їм і встановлююся необхідні відомості про діяння формується доказова база та інше.
Слідчі (розшукові) дії - це діяльність відповідних державних органів, яка направлена на отримання або перевірку уже існуючих доказів у кримінальному провадженні. Підставою тут служить наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення мети таких дій.
Проведення слідчих дій у другій (нічній) половині доби (з 22 по 6 години) заборонено, за винятком, коли затримка їх проведення може привести до втрати важливих доказів чи втечі особи яка підозрюється у вчиненні даного кримінального проступку [4].
Вичерпний перелік слідчих (розшукових) дій закріплено в гл. 20 КПК України, якою визначено такі види слідчих (розшукових) дій:
1) допит, у тому числі: одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб, допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні, допит малолітньої або неповнолітньої особи, допит у режимі відеоконференції під час досудового розслідування;
2) пред’явлення для впізнання: особ, речей, трупа, у тому числі пред’явлення для впізнання осіб чи речей у режимі відеоконференції під час досудового розслідування;
3) обшук;
4) огляд: місцевості, приміщення (в тому числі житла чи іншого володіння особи), речей та документів, трупа, огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією, місця вчинення кримінального правопорушення;
5) слідчий експеримент;
6) освідування особи ;
7) залучення експерта для проведення експертизи;
8) отримання зразків для експертизи [4].
Допит проводиться за фактичним місцем проведення досудового розслідування кримінального проступку або в іншому необхідному місці за погодженням із особою, щодо якої має вчинюватись дана слідча дія, кожна особа допитується окремо. Для виключення можливого впливу та взаємодії, по закінченню допиту слідчий чи прокурор повинен вчинити необхідні заходи, для покидання вже допитаної особи місця, де буде далі проводитись слідча дія. Допит є складною психологічно процесуальною дією, тому законодавством обмежено час допит,у який є безперервним до 2 годин, а загальний час допиту не більше 8 годин на добу. Під час допиту обов’язково складається протокол для фіксації результатів, в подальшому він служить джерелом доказів, як додаток до протоколу може бути ще використана відео- чи аудіо-фіксація. Під час допиту особа має право не відповідати на неналежні запитання. [26, с.635].
Пред’явлення особи для впізнання являє собою автономну слідчу дію, яку проводять з метою встановлення відповідності спостереження та сприйняття особи, із тим, як свідок, потерпілий сприймали це, як очевидці. Суть даної дії полягає в тому, що під час неї шляхом виокремлення та зрівняння найхарактерніших ознак і особливостей образу, який збережений в пам’яті особи, відбувається зрівняння того ідеального образу із іншими даними для порівняння. Для ефективності встановлюється ряд відповідних попередніх дій та запроваджуються певні правила, наприклад, особу яка буде проводити впізнання попередньо допитують, також діє заборона на попередній показ осіб, які можуть бути пред’явлені для впізнання.
Обшук - це одна із примусових слідчих дій, яка має за мету вилучення предметів, які безпосередньо причетні до скоєння злочину, обшук може проводитись у будівлях, приміщеннях, ділянках місцевості. Він застосовується для встановлення місця перебування підозрюваних та їх подальшого затримання. Для проведення даної слідчої дії обов’язковим є отримання ухвали слідчого судді на проведення обшуку. Обшук дозволяє більш ефективно виконувати завдання кримінального процесу органами слідства, але важливо зменшити таку дію до мінімуму, щоб виключити можливості зловживання повноваженнями.
Огляд, як процесуальна дія являє собою безперервне спостереження та дослідження об’єктів, які напряму зв’язані із вчиненням кримінального проступку. В ході даної дії слідчий досліджує і фіксує дані, які мають безпосереднє значення для кримінального провадження, завданням огляду служить виявлення слідів кримінального проступку та інших важливих об’єктів, що можуть бути залучені до справи. Огляд при досудовому розслідуванні проводить слідчий або прокурор чи уповноважена на таку діяльність особа державного органу за обов’язкової наявності даних, які підтверджують важливість проведення такої процесуальної дії [27, с.65].
Слідчий експеримент, як процесуальна дія, проводиться з метою перевірки та уточнення даних, які мають роль для встановлення обставин кримінального проступку. Слідчий має право провести експеримент для відтворення в реальному часі події та дії в обстановці максимально наближеній до такої, яка була на момент вчинення проступку, для встановлення певних відомостей.
Освідування особи являє собою різновид слідчого огляду, але специфіка даної дії полягає в об’єкті огляду, яким являється людина та її тіло чи окремі його ділянки, таку дію проводить слідчий чи прокурор, а об’єктом освідування виступає підозрюваний, свідок або потерпіла особа на яких можуть бути виявленні сліди кримінального проступку.
Негласні слідчі дії - це спеціальний різновид слідчих дій, які не підлягають розголосу. Це робить дані слідчі дії сильним інструментом у боротьбі зі злочинністю. Вичерпний перелік негласних слідчих (розшукових) дій закріплено в гл. 21 КПК України, якою визначено такі види негласних слідчих (розшукових) дій:
1) аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК України);
2) накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261 КПК України);
3) огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262 КПК України);
4) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 КПК України): 1) контроль за телефонними розмовами; 2) зняття інформації з каналів зв’язку;
5) зняття інформації з електронних інформаційних систем без відома їх власника, володільця або утримувача: 1) зняття інформації з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких обмежується її власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний із подоланням системи логічного захисту (ч. 1 ст. 264 КПК України); 2) зняття інформації з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем чи не пов’язаний із подоланням системи логічного захисту (ч. 2 ст. 264 КПК України).
6) обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК України);
7) установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК України);
8) спостереження в публічно доступних місцях: 1) за особою; 2) річчю або місцем (ст. 269 КПК України);
9) моніторинг банківських рахунків (ст. 269 КПК України);
10) аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270 КПК України);
11) контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК України): 1) контрольована поставка; 2) контрольована закупка; 3) оперативна закупка; 4) спеціальний слідчий експеримент; 5) імітування обстановки злочину;
12) виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 КПК України);
13) негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 КПК України) [4].
Підстави для проведення негласних слідчих дій мають бути більш ніж вагомі, це прямі відомості про злочин чи особу яка його вчинили які підлягають підтверджень або спростування. Негласні слідчі дії проводяться за ухвалою слідчого судді та лише щодо тяжких та особливої тяжкості кримінальних проступків. Варто зазначити те, що негласні слідчі дії також підлягають фіксуванню яке має відповідати загальним правилам фіксування досудового розслідування, за результатами її проведення складається протокол, куди вносяться необхідні відомості. За потреби хід даною процесуальної може фіксуватись на аудіо- та відео-знаряддя.
Негласні слідчі дії є важливим інструментом для виявлення осіб, що вчинили кримінальні проступки та допомагає в короткі сроки знаходити необхідні докази, встановлювати підозрюваних. Про те варто звернути увагу на те що це засіб крайніх випадків який може бути застосований лише в окремих чітко визначних законодавством моментах та тільки на законних підставах. [27, с.65].
Отже, главою 20 КПК України визначено вичерпний перелік таких видів слідчих процесуальних дій: допит, у тому числі: одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб, допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні, допит малолітньої або неповнолітньої особи, допит у режимі відеоконференції під час досудового розслідування; пред’явлення для впізнання: осіб, речей, трупа, у тому числі пред’явлення для впізнання осіб чи речей у режимі відеоконференції під час досудового розслідування; обшук; огляд: місцевості, приміщення (в тому числі житла чи іншого володіння особи), речей та документів, трупа, огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією, місця вчинення кримінального правопорушення; слідчий експеримент; освідування особи; залучення експерта для проведення експертизи; отримання зразків для експертизи.
2.3. Повноваження слідчого щодо завершення досудового розслідування
Стаття 283 КПК України визначає загальні положення щодо закінчення досудового розслідування. В ній указується, що особа має право: на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження [4].
Прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:
1) закрити кримінальне провадження;
2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру [4].
Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Для того щоб ознайомитись з матеріалами досудового розслідування до його завершення необхідно подати клопотання стороною захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій після чого слідчий, прокурор зобов’язані розглянути дане клопотання в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин - надсилається їй.
Також слідчий, прокурор зобов’язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.
Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії.
КПК України передбачена можливість закриття кримінального провадження як на стадії досудового розслідування, так і під час судового провадження. Зокрема, ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо:
1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення;
2) встановлена відсутність складу кримінального правопорушення;
3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати чи не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення;
4) набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;
5) помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;
6) існує вирок, що набрав законної сили;
7) потерпілий, його представник відмовився від обвинувачення у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо злочину, пов’язаного з домашнім насильством;
8) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;
9) стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс;
10) після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи [4].
Цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Досудове розслідування визнається закінченим, якщо немає необхідності у проведенні ще будь-яких слідчих (розшукових) або негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на збирання, перевірку та оцінку доказів, коли жодна з версій, які виникли, не залишилась неперевіреною, тобто коли виконані вимоги ст. 91 КПК України про встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
На практиці це виглядає врученням підозрюваному та захисникові повідомлення про завершення досудового розслідування, яке насправді має на меті офіційне затвердження права підозрюваного та його захисника на практичний допуск до матеріалів кримінального провадження.
Важливим є те що відомості про даний факт вносяться лише прокурором до ЄРДР [28, с.89].
Прокурор може скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана ними протягам десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Копію постанови про закриття кримінального провадження прокурор надсилає заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику.
Досудове розслідування може завершуватись складанням обвинувального акту.
Обвинувальний акт - це кримінальний процесуальний акт, в якому відображається рішення слідчого, затверджене прокурором, чи самого прокурора про закінчення досудового розслідування і переведення обвинувачення до суду. В обвинувальному акті:
- викладаються юридично значимі обставини кримінального правопорушення;
- надається юридична кваліфікація кримінального правопорушення.
В справах щодо неосудних (обмежено осудних) це рішення оформлюється клопотанням про застосування примусового заходу медичного характеру, а щодо неповнолітніх - клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру.
Відповідно до ст. 285 КПК України особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності. Особі, роз’яснюється право на таке звільнення [4].
Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом (ст.286 КПК України).
Отже, КПК України передбачено, що особа має право: на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк; на закінчення досудового розслідування шляхом закриття провадження. Кримінальним процесуальним кодексом передбачена можливість закриття кримінального провадження як на стадії досудового розслідування, так і під час судового провадження. Про закриття кримінального провадження слідчий приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому КПК України. Досудове розслідування визнається закінченим, якщо немає необхідності у проведенні ще будь-яких слідчих (розшукових) або негласних слідчих (розшукових) дій, коли жодна з версій, які виникли, не залишилась неперевіреною. Відомості про закриття кримінального провадження вносяться лише прокурором до ЄРДР. Досудове розслідування може завершуватись складанням обвинувального акту. В справах щодо неосудних (обмежено осудних) це рішення оформлюється клопотанням про застосування примусового заходу медичного характеру, а щодо неповнолітніх - клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру. Також особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності, таке звільнення здійснюється судом.
ВИСНОВКИ
Слідчий - це службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої КПК, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень. Особливості статусу слідчого визначаються тим, що він, з одного боку, виступає посадовою особою відповідного правоохоронного органу, де є слідчі підрозділи, а з другого - учасником кримінального провадження, тобто процесуальною фігурою. Основна функція слідчого полягає в досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень, у встановленні обставин, що мають значення для законного й обґрунтованого вирішення кримінального провадження. Друга основна функція, починає реалізовуватися з моменту повідомлення певній особі про підозру і завершується (для слідчого), складанням обвинувального акту, - це обвинувачення.
Слідчий є процесуально незалежним і самостійним суб'єктом кримінального процесу. При здійсненні досудового слідства він повинен керуватись тільки законом, виходити зі свого внутрішнього переконання. Слідчі незалежні від впливу та думки будь-яких органів державної влади, посадових осіб, громадських організацій, партій і рухів, колективів та угруповань, засобів масової інформації, окремих громадян. Проводячи розслідування, слідчий не повинен бути ні обвинувачем, ні захисником, він має бути дослідником та шукачем істини і представником судової влади зі всіма притаманними суддям гарантіями незалежності та самостійності. Проте чинний Кримінальний процесуальний кодекс України, а зокрема положення, що визначаються роль та місце слідчого в його кримінальній процесуальній діяльності, потребує суттєвого корегування, а саме відновлення його процесуальної самостійності та незалежності в кримінальному провадженні.
Слідчий, уповноважений на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення. Слідчий своїм рішенням може розпочинати досудове розслідування, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє прокурора про початок, підставу початку досудового розслідування та інші відомості. На початку розслідування слідчий перевіряє наявність вже розпочатих досудових розслідувань щодо кримінального правопорушення. Слідчий має право провадити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, або своєю постановою доручити їх проведення такому органу досудового розслідування. Також слідчий зобов’язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення. До зупинення досудового розслідування слідчий зобов’язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для встановлення місцезнаходження особи.
Главою 20 КПК України визначено вичерпний перелік таких видів слідчих процесуальних дій: допит, у тому числі: одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб, допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні, допит малолітньої або неповнолітньої особи, допит у режимі відеоконференції під час досудового розслідування; пред’явлення для впізнання: осіб, речей, трупа, у тому числі пред’явлення для впізнання осіб чи речей у режимі відеоконференції під час досудового розслідування; обшук; огляд: місцевості, приміщення (в тому числі житла чи іншого володіння особи), речей та документів, трупа, огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією, місця вчинення кримінального правопорушення; слідчий експеримент; освідування особи; залучення експерта для проведення експертизи; отримання зразків для експертизи.
КПК України передбачено, що особа має право: на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк; на закінчення досудового розслідування шляхом закриття провадження. Кримінальним процесуальним кодексом передбачена можливість закриття кримінального провадження як на стадії досудового розслідування, так і під час судового провадження. Про закриття кримінального провадження слідчий приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому КПК України. Досудове розслідування визнається закінченим, якщо немає необхідності у проведенні ще будь-яких слідчих (розшукових) або негласних слідчих (розшукових) дій, коли жодна з версій, які виникли, не залишилась неперевіреною. Відомості про закриття кримінального провадження вносяться лише прокурором до ЄРДР. Досудове розслідування може завершуватись складанням обвинувального акту. В справах щодо неосудних (обмежено осудних) це рішення оформлюється клопотанням про застосування примусового заходу медичного характеру, а щодо неповнолітніх - клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру. Також особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності, таке звільнення здійснюється судом.
1 2 3 4