Ім'я файлу: Новий Документ Microsoft Office Word.docx
Розширення: docx
Розмір: 47кб.
Дата: 13.12.2020
скачати
Розширення: docx
Розмір: 47кб.
Дата: 13.12.2020
скачати
Будь-який IP-пакет на вході в мережу MPLS, незалежно від того чи поступає цей пакет від відправника, чи ж він прийшов з суміжної мережі, яка може бути MPLS-мережею більш високого рівня, належить до певного класу еквівалентного пересилання FEC (Forwarding Equivalence Ciass). Нагадаємо, що аналіз заголовка IP-пакета і призначення FEC проводиться тільки один раз на вході у мережу. Технологія Frame relay Служба комутації пакетів Frame Relay у цей час широко поширена по всьому світі. Технологія ретрансляції кадрів Frame Relay виникла завдяки потребі сполучення локальних мереж каналами глобальних мереж, поєднання територіально розрізнених локальних мереж корпорації в єдину швидкісну корпоративну мережу, а також впровадженням новітніх досягненнь в технології передачі глобальних мереж. Більш ранні протоколи WAN, такі як Х.25, були розроблені в той час, коли переважали аналогові системи передачі даних і мідні носії. Ці канали передачі даних не надійні в порівнянні з волоконно-оптичним носієм і цифровою передачею даних. У таких каналах передачі даних протоколи канального рівня можуть передувати потребуючи значних тимчасових витрат алгоритма виправлення помилок. Отже, можливі більш продуктивні й ефективні способи для цілісності інформації. Саме ця мета переслідувалася при розробці Frame Relay. Frame Relay можна розглядати і як спрощений варіант Х.25 для надійних мереж та високих швидкостей передачі даних. Головна відмінність цієї мережі від Х.25 - це те, що корекцію помилок виконують не проміжні, а кінцеві вузли.
Вузол мережі Frame Relay виконує такі дві головні функції: перевіряє цілісність кадру (якщо кадр спотворений, його відкидають); перевіряє правильність адреси (якщо адреса не відома, кадр відкидають); Завдяки зменшенню часу на опрацювання у проміжних вузлах затримка у вузлі Frame Relay становить близько 3 мс, тоді як аналогічне значення для Х.25 - 50 мс. Швидкість передавання Frame Relay набуває різних значень - від 56 Кб/с до 1.544 Мб/с залежно від пропускної здатності та кількості задіяних каналів. Технологія Frame Relay не накладає обмежень на максимальну швидкість передавання. Frame Relay забезпечує можливість передачі даних з комутацією пакетів через інтерфейс між пристроями користувача DTE (наприклад, маршрутизаторами, мостами) і встаткуванням мережі DCE (перемикаючими вузлами).
Ідея, яка лежить в основі Frame Relay заключається в тому, щоб надати користувачам можливість обмінюватися інформацією між двома DTE пристроями через DCE. На рисунку зображено все необхідне для того, щоб два DTE - пристроя могли встановити зв'язок один з одним. Ось як це все проходить: мережеве обладнання користувача відправляє деякий кадр в локальну мережу. В заголовку цього кадру вказується апаратний адрес маршрутизатора (шлюз по замовчуванню); маршрутизатор отримує цей кадр, вилучає з нього пакет після чого відкидає кадр. Після відкидання кадру він знаходить IP-адрес отримувача, який знаходиться в середині пакету і по таблиці маршрутизації намагається визначити, яким чином можна добратися до мережі отримувача; потім маршрутизатор відправляє данні через інтерфейс, який як йому здається дозволить знайти видалену мережу. Якщо ж маршрутизатор не в змозі знайти потрібну йому мережу в своїй таблиці маршрутизації, то він відкидає весь пакет.
2.Розроблення загальної структури корпоративної комп’ютерної мережі.
Метою роботи є розробити загальну структуру корпоративної мережі, що у своєму складі містить:центральну мережу, мережі двох філій.Дана мережа повинна забезпечувати аудіозв’язок, корпоративний телефонний зв’язок, підключення корпоративних користувачів до мережі INTERNET з метою забезпечення її базових послуг;
Виходячи з цих вимог була спроектована мережа логічна стуруктура якої зображена на
рисунку 1.
/ Рисунок1
Як бачимо головний офіс, обидві філії корпорації сполучені між собою за допомогою каналів зв’язку на базі технології ISDN. Це дозволяє нам забезпечити обмін інформацією різного типу між головним офісом та філіями.
Використаня даної технології ряд переваг: ISDN може працювати зі всіма типами інформації, включаючи голос, текст, зображення, аудіо- і відеоінформацію; ISDN дозволяє об'єднати комп'ютерні мережі компанії, що має розосереджені офіси як в межах міста (дзвінок безкоштовний), так і за його межами (щохвилинна оплата за міжміський, з'єднання на вимогу - DDR) з гарантованою (на відміну від мережі "Інтернет") швидкістю 64 або 128 Кбіт/c; вартість ISDN-устаткування значно менша, ніж вартість модемів для виділених ліній. Для доступу до мережі Internet головний офіс та філії використовують технологію ADSL, що дає змогу забезпечити швидкість передачі прийому даних 8 Мб/с “вниз” і 1.4 Мб/с “вверх”, в залежності від можливостей провайдера та якості лінії, що цілком задовольняє вимоги забезпечення обміну даними між філіями та головним підрозділом, забезпечення передачі аудіо та відео даних та доступу віддалених користувачів. 3.Розроблення
локальної
мережі
кампусу
головного підрозділу організації.
3.1. Розроблення загальної локальної мережі кампусу. Локальна мережа кампусу організації зображена на рисунку 2. Як бачимо локальна мережа складається з наступних основних вузлів: R1 – забезпечує доступ мережі до глобальної мережі Internet за допомогою технології ADSL, а також за допомогою технології ISDN до мереж філій організації.
R2 – центральний маршрутизатор, забезпечує маршрутизацію трафіку мережі, доступ працівників корпорації до локальних серверів, до нього під’єднані маршрутизатори будинків корпоративної мережі. R5, R6, R7 – маршрутизатори будинків кампусу головного підрозділу корпоративної мережі, забезпечують маршрутизацію трафіку в межах окремих будинків, до них під’єднані комутатори та маршрутизатори нижчих рівнів у будинку.
Для об’єднання усіх будинків кампусу в єдину мережу використано технологію 1000Base-LX описує побудову мережі Gigabit Ethernet на оптоволоконних кабелях з використанням довгохвильвих лазерних передавачів, які генерують промені в діапазоні 1300 нм. При цьому використаємо одномодове оптоволокно діаметром 8,3/125 мікрон з максимальною довжиною сегментів до 5000 м. Зв’язки між маршрутизаторами, комутаторами та концентраторами всередині будинків організовані за допомогою екранованої витої пари(STP) з використанням технології Fast Ethernet,Gigabit Ethernet. Комп’ютери мереж окремих підрозділів під’єднані до комутаторів та концентраторів за допомогою неекранованої витої пари(UTP) або тонкого коаксіалу в залежності від технології використаної для побудови мережі підрозділу чи відділу. Отже, структурою мережі є ієрархічна зірка і зв’язок між всіма будинками здійснюється за допомогою центрального маршрутизатора R2, що знаходиться в головному будинку кампусу. Всі комунікаційні пристрої об’єднані між собою за допомогою екранованої витої пари, що забезпечує надійний захист від завад та високу надійність передачі даних.
3.2. Розроблення локальної мережі головного будинку кампусу.
Мережа головного будинку кампусу приведена на рисунку 3. Як бачимо дана мережа складається з п’яти підмереж відділів. Оскільки при розробці локальної мережі вже існували мережі двох відділів на базі технологій 10BASE-2 та Token Ring, то їх було включено в спроектовану мережу.
Підмережа на базі технології 10BASE-2 об’єднує в собі 16 вузлів та міст В1, що забезпечує зв’язок з маршрутизатором R3 та, відповідно, з локальною мережею організації, і займає одну кімнату. Підмережа на базі технології Token Ring об’єднує в собі 30 вузлів та займає одну кімнату.Вузли підключені до концентраторів(MAU1 та MAU2), які в свою чергу об’єднані в кільце. Підмережа на базі технології FastEthernet об’єднує 3 підмережі, що займають три кімнати. Вузли підключені до комутаторів S1, S2, S3. Отже, підводячи підсумки до даного підрозділу слід відзначити, що при розробці локальної мережі головного будинку кампусу, було детально розглянуто розташування усіх під мереж відділів та провередно опис їх складу та розташування.
3.3. Вибір необхідного обладнання для локальної мережі кампусу. В якості маршрутизатора R1 пропонується використовувати DSL-2500U, що містить необхідні WAN та LAN порти, а також підтримку технології ISDN. В якості маршрутизатора R2 пропонується використати маршрутизатор типу D-LINK DGS-1008D
який підтримує оптоволокно на всіх портах. В якості маршрутизатора R3, R4, R5, R6, R7 пропонується використати маршрутизатор типу DIR-130 разом з SFP-модулями для підключення оптоволокна для необхідних портів. В якості комутаторів можна використовувати прилади з серії Cisco Catalyst
3750 E
який підтримують 48 портів. Вибір мереженого обладнання для вже існуючих мереж на базі 10BASE-2 та Token Ring не розглядається, оскільки воно там вже присутнє. 4.Структуризація ІР-мережі головного підрозділу. Виходячи з технічного завдання проведемо структуризацію IP-мережі кампусу. Структурна схема мережі(разом з зазначеними ІР-адресами) приведена на рисунку 4.
Визначення діапазонів та масок ІР-адрес для кожної з під мереж було визначено виходячи з кількості комп’ютерів під’єднаних до мережі, а також передбачення можливості майбутнього розширення під мережі. ІР адреси портів маршрутизаторів приведені в таблиці 1. Таблиця 1.( адреси портів маршрутизаторів) Маршрутизатор Порт ІР Маска підмережі Router1 0 201.17.15.2 255.255.255.0 1 192.168.0.1 255.255.255.252 Router2 0 192.168.0.2 255.255.255.252 1 192.168.0.5 255.255.255.252 2 192.168.0.9 255.255.255.252 3 192.168.0.13 255.255.255.252 4 192.168.0.17 255.255.255.252 5 192.168.0.21 255.255.255.252 6 192.168.0.25 255.255.255.248 Router3 0 192.168.0.6 255.255.255.252 1 192.168.1.97 255.255.255.224 2 192.168.1.65 255.255.255.224 Router4 0 192.168.0.10 255.255.255.252 1 192.168.1.1 255.255.255.224 2 192.168.1.33 255.255.255.224 3 192.168.0.225 255.255.255.224 Router5 0 192.168.0.22 255.255.255.252 1 192.168.0.65 255.255.255.224 2 192.168.0.33 255.255.255.224 Router6 0 192.168.0.18 255.255.255.252 1 192.168.0.129 255.255.255.224 2 192.168.0.97 255.255.255.224 Router7 0 192.168.0.14 255.255.255.252 1 192.168.0.193 255.255.255.224 2 192.168.0.161 255.255.255.224 Приведемо опис функцій пристроїв присутніх в мережі(в контексті структуризації ІР мережі): R1 – у ролі даного роутера виступає ADSL-роутер; R2 – центральний маршрутизатор мережі головного підрозділу компанії; R5, R6, R7 – маршрутизатори будинків кампусу(крім головного), під’єднані до центрального маршрутизатора; R3, R4 – маршрутизатори головного будинку кампусу, під’єднані до центрального маршрутизатора; Таблиця маршрутизації центрального маршрутизатора приведена в таблиці 2. В таблиці вказано адресу по замовчуванню для забезпечування виходу в Internet, далі вказано адреси всіх підмереж і відповідні порти маршрутизатора на які потрібно пересилати дані для доступу до цих підмереж. Таблиця 2 – Таблиця маршрутизації центрального маршрутизатора(Router 2). 0.0.0.0 0.0.0.0 201.17.15.1 192.168.1.96 255.255.255.224 192.168.0.6 192.168.1.64 255.255.255.224 192.168.0.6 192.168.1.0 255.255.255.224 192.168.0.10 192.168.1.32 255.255.255.224 192.168.0.10 192.168.0.224 255.255.255.224 192.168.0.10 192.168.0.32 255.255.255.224 192.168.0.22 192.168.0.64 255.255.255.224 192.168.0.22 192.168.0.128 255.255.255.224 192.168.0.18 192.168.0.96 255.255.255.224 192.168.0.18 192.168.0.192 255.255.255.224 192.168.0.14 192.168.0.160 255.255.255.224 192.168.0.14
5.Розроблення структурованої кабельної системи центрального будинку кампусу.
Схема структурованої кабельної системи центрального будинку кампусу приведена на рисунку 5. Мережа розподілена по різних кімнатах будівлі і складається з п’яти основних підмереж. Виходячи з планування будинку, розподілення під мереж по різних кімнатах та проведеної вище структуризації мережі маємо наступну логічну схему розташування обладнання в комутаційних комірках та шафах.Див. рисунок 6. Телекомунікаційна шафа(TC1) розміщена на першому поверсі у приміщенні знаходяться наступні комунікаційні пристрої: ADSL-модем, який в свою чергу виконує роль роутера (R1), центральний роутер мережі головного підрозділу організації(R2),роyтер (R4), Switch1, що з’єднує підмережу на базі технології FastEthernet. Телекомунікаційна шафа(TC2) розміщена на першому поверсі у приміщенні знаходяться наступні комунікаційні пристрої: Switch2, що з’єднує підмережу на базі технології FastEthernet і під’єднаний до роутера(R4). Телекомунікаційна шафа(TC3) розміщена на першому поверсі у приміщенні знаходяться наступні комунікаційні пристрої: Switch3, що з’єднує підмережу на базі технології FastEthernet і під’єднаний до роутера(R4). Телекомунікаційна шафа(TC4) розміщена на першому поверсі у приміщенні знаходяться наступні комунікаційні пристрої: роyтер (R3), який під’єднаний до роутера(R2). До роутера(R3)під’єднана підмережу на базі технології 10BASE-2.
Телекомунікаційна шафа(TC5) розміщена на першому поверсі у приміщенні знаходяться наступні комунікаційні пристрої: концентратори MAU1 і MAU2, що об’єднані в кільце на базі технології Token Ring, якіпід’єднані до роутера(R3). / Рисунок 5.Схема структурованої кабельної системи центрального будинку кампусу / Рисунок 6.Логічна схема розташування комутаційного обладнання Висновок: отже в
даній
курсовій
роботі
було розроблено корпоративну комп’ютерну
мережу(ККМ) організації,
яка забезпечує
роботу
центральної
мережі
і
двох
філій
за допомогою
технології
ISDN, яка
забезпечує
аудіозв’язок, корпоративний телефонний
зв’язок, доступ
до
Internet
через
ADSL модем. Для
з’єднання
будинків
в
кампусі
використали
технологію
1000Base-LX описує побудову мережі Gigabit Ethernet на оптоволоконних кабелях максимальною довжиною сегментів до 5000 м, що
дає
надійний
та
якісний
канал
передачі
даних
і
задовольн
1 2 3