«Система оцінки рейтингу вищого навчального закладу.»

Вступ
Проектування — це комплекс робіт який складається з пошуку, досліджень, розрахунків та розрахування з метою отримання опису достатнього для створення нового об'єкту або виробу, його реконструкції, модернізації, що відповідає заданим вимогам. Проектування є етапом життєвого циклу розроблення програмних систем, наступний після інженерії вимог. Завданням цього етапу є перетворення побажань замовників системи, які ми подали як моделі вимог, у проектні рішення, що забезпечать здійснення згаданих побажань у формі відповідної системи програмування. Таким чином, під час проектування виконується трансформація простору вимог у простір проектних рішень. При цьому можна виділити процеси, котрі можна вважати відносно незалежними одне від одного і виконувати як послідовно, так і паралельно, окремими командами виконавців. Це такі процеси:

- концептуальне проектування полягає в уточненні розуміння й узгодження деталей вимог;

- архітектурне проектування полягає у визначенні головних структурних особливостей системи, яку будують;

- технічне проектування полягає у відображенні вимог середовища функціонування і розроблення системи та у визначенні всіх конструкцій як композицій компонент;

- детальне проектування полягає у визначенні подробиць функціонування та зв’язків для всіх компонент системи.

В основі проектування будь-якого продукту лежить парадигма подолання складності загального завдання шляхом декомпозиції цільового продукту на окремі його складові або компоненти. Це твердження діє і для програмних систем як продуктів програмної інженерії. У попередніх главах було зазначено, що для сучасного стану розвитку програмної інженерії домінуючою є об’єктно-орієнтована парадигма, за якою будь-яка система розглядається як сукупність взаємодіючих об’єктів, тож усі наведені вище підпроцеси проектування ми будемо розглядати щодо тих об’єктів, які було визначено на попередньому етапі життєвого циклу розробки - етапі інженерії вимог.

Загальна характеристика предметної області.
Система оцінюється такими критеріями:

Ефективність системи доцільність та доброчесність результатів оцінки Є такі основні критерії:
Критерій «Міжнародна активність» оцінює позицію університету в процесах інтернаціоналізації вищої освіти через систему 20 рейтингових індикаторів. Змістовна складова включає результати діяльності в міжнародних проектах та програмах, отриманні грандів; участь викладачів, студентів, аспірантів, докторантів у міжнародних заходах (наукові конференції, симпозіуми та семінари, викладання, стажування, наукові дослідження, виробнича практика та навчання за кордоном); публікації в провідних зарубіжних виданнях та цитування; навчання іноземних громадян; досягнення студентів та викладачів у міжнародних виставках, фестивалях, творчих конкурсах та спорту.

Критерій «Якість контингенту студентів» визначає мотивацію, здібності та здатність студентів здобувати якісну вищу освіту та забезпечити власну конкурентоспроможність на ринку праці. Структура критерію включає 21 рейтинговий індикатор, що характеризують організаційну структуру підготовки за формами навчання та джерелами фінансування, прохідні параметри доступу (ЗНО, середній бал атестата), географічні аспекти доступу, наукові досягнення студентів на міжнародних та національних наукових олімпіадах, участь студентів у міжнародних мистецьких та творчих конкурсах.

Критерій «Працевлаштування» визначає кількість людей які працевлаштувались за та після навчання у вищому навчальному закладі

Характеристика методів розв'язання поставлених задач

Діаграма діяльності

На діаграмі діяльності буде показано послідовність актів дій системи на основі Діяльностей. Діаграми діяльності є особливою формою діаграм стану, на яких містяться лише (або головним чином) діяльності. Діаграми діяльності подібні до процедурних діаграм потоку, але відрізняються від них тим, що діяльності точно прив’язано до об’єктів. Діаграми діяльності завжди пов’язано з класом, операцією або випадком використання. На діаграмах діяльності може бути показано як послідовні, так і паралельні діяльності. Паралельне виконання буде показано за допомогою піктограм Розділити/Чекати, для діяльностей, які виконуються паралельно, неважливим є порядок їх обробки (їх може бути виконано одночасно або одну за одною).

Діяльність є окремим кроком у процесі. Одній діяльності відповідає окремий стан у системі з внутрішньою діяльністю і, принаймні, одна вихідна транзакція. Крім того, діяльності можуть мати декілька вихідних транзакцій, якщо умови цих транзакцій є різними. Діяльності можуть формувати ієрархічні структури, це означає, що діяльність може бути складено з декількох «менших» діяльностей, у цьому випадку вхідні і вихідні транзакції мають відповідати вхідним і вихідним транзакціям докладної діаграми.

Діаграма класів

На діаграмах класів буде показано різноманітні класи, які утворюють систему і їх взаємозв’язки. Діаграми класів називають «статичними діаграмами», оскільки на них показано класи разом з методами і атрибутами, а також статичний взаємозв’язок між ними: те, яким класам «відомо» про існування яких класів, і те, які класи «є частиною» інших класів, — але не показано методи, які при цьому викликаються. Клас визначає атрибути і методи набору об’єктів. Всі об’єкти цього класу (екземпляри цього класу) мають спільну поведінку і однаковий набір атрибутів (кожен з об’єктів має свій власний набір значень). Іноді замість назви «клас» використовують назву «тип», але, слід зауважити, що ці назви описують різні речі: тип є загальнішим визначенням. У UML класи позначаються прямокутниками з назвою класу, у цих прямокутниках у вигляді двох «відсіків» може бути показано атрибути і операції класу.

Діаграма послідовності

Діаграма послідовності (англ. sequence diagram) — різновид діаграми в UML. Діаграма послідовності відображає взаємодії об'єктів впорядкованих за часом. Зокрема, такі діаграми відображають задіяні об'єкти та послідовність відправлених повідомлень.

На діаграмі послідовностей показано у вигляді вертикальних ліній різні процеси або об'єкти, що існують водночас. Надіслані повідомлення зображуються у вигляді горизонтальних ліній, в порядку відправлення.

Визначені стандартом UML 2.0 діаграми послідовностей мають ті ж можливості що і визначені стандартом UML 1.x, та підтримують додаткові можливості зміни стандартного порядку повідомлень.

Діаграма прецедентів

Діаграма прецедентів — в UML, діаграма, на якій зображено відношення між акторами та прецедентами в системі.[1] Також, перекладається як діаграма варіантів використання.

Діаграма прецедентів є графом, що складається з множини акторів, прецедентів (варіантів використання) обмежених границею системи (прямокутник), асоціацій між акторами та прецедентами, відношень серед прецедентів, та відношень узагальнення між акторами.[1] Діаграми прецедентів відображають елементи моделі варіантів використання.

Суть даної діаграми полягає в наступному: проектована система представляється у вигляді безлічі сутностей чи акторів, що взаємодіють із системою за допомогою так званих варіантів використання. Варіант використання (англ. use case) використовують для описання послуг, які система надає актору. Іншими словами, кожен варіант використання визначає деякий набір дій, який виконує система при діалозі з актором. При цьому нічого не говориться про те, яким чином буде реалізована взаємодія акторів із системою.

UML

UML (англ. Unified Modeling Language - уніфікована мова моделювання) - мова графічного опису для моделювання в області розробки програмного забезпечення, для моделювання бізнес-процесів, системного проектування та відображення організаційних структур.
UML є широким мовою профілю, це - відкритий стандарт, який використовує графічні позначення для створення абстрактної моделі системи, званої UML-моделлю. UML був створений для визначення, візуалізації, проектування та документування, в основному, програмних систем. UML не є мовою програмування, але на підставі UML-моделей можлива генерація коду.

Застосування UML може бути застосовано на всіх етапах життєвого циклу аналізу бізнес-систем і розробки прикладних програм. Різні види діаграм які підтримуються UML, і найбагатший набір можливостей представлення певних аспектів системи робить UML універсальним засобом опису як програмних, так і ділових систем.Діаграми дають можливість представити систему (як ділову, так і програмну) у такому вигляді, щоб її можна було легко перевести в програмний код.Основною причиною використання мови UML є спілкування розробників між собою.Крім того, UML спеціально створювалася для оптимізації процесу розробки програмних систем, що дозволяє збільшити ефективність їх реалізації у кілька разів і помітно поліпшити якість кінцевого продукту.

Діаграма діяльності

Діаграма діяльності (англ. activity diagram) — в UML, візуальне представлення графу діяльностей. Граф діяльностей є різновидом графу станів скінченного автомату, вершинами якого є певні дії, а переходи відбуваються по завершенню дій.[1]

Діаграми активностей будуються з обмеженої кількості фігур, з’єднаних стрілочками. Найважливіші типи фігур:

скруглені прямокутники позначають дії;
ромби позначають рішення;
риски позначають початок (розподіл) чи кінець (об’єднання) паралельних активностей;
чорний кружок позначає старт (початковий стан) процесу;
чорний кружок в колі позначає кінець (кінцевий стан).

Стрілки ведуть від старту до кінця і позначають порядок в якому відбуваються активності.

Діаграма активностей може вважатись формою блок-схеми.

Рис. 4 – Діаграма діяльності системи

В діаграма діяльності ми описали логіку системи та принцип її функціонування,а саме взаємодія користувача з сайтом для голосування та етап публікації результатів голосування.

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ (РОБОТА)