Ім'я файлу: Аналіз творів - українська література - 437739.docx
Розширення: docx
Розмір: 27кб.
Дата: 25.10.2023
скачати
Розширення: docx
Розмір: 27кб.
Дата: 25.10.2023
скачати
Аналіз творів
«Як я люблю оці години праці»
Літературний рід: лірика.
Жанр: вірш.
Напрям, течія: модернізм.
Рік написання – 1899
Головна думка: Натхненна любов до творчості.
Життєстверджувальний мотив твору: «художнє відображення літературно-творчого процесу у свідомості митця, показ особливої ролі натхнення у цьому процесі».
Тема: символ творчих шукань митця.
Ідея: вірш направлений на виховання гордості за український народ.
Вірш Лесі Українки, який направлений на виховання гордості за український народ, виховання інтересу до читання літературних віршів. Також вірші Лесі Українки наповнені багатьма літературними засобами — гіпербола, метафора, епітет і т.д.
Показовим у цьому плані є вірш "Як я люблю оці години праці", ліричний герой якого (а це сама Леся!) осмислює зміст свого життя. Вірш побудовано у формі діалогу з однією особою. Герой веде розмову з Музою, що поруч з ним і, здається, ось-ось висловить думку про сенс земного буття. Однак щось зупиняє його. У шаленому потоці суспільних проблем визначитися важко, тим більш, якщо життя не просто споглядати, а й аналізувати.
Поезія має чітку композицію — складається з трьох частин: звернення до музи; роздуми про долю народу; пошук особистого неповторного шляху.
Ліричний герой просить Музу притулити його до свого лона й дати пораду, допомогти знайти відповідь на запитання: бути чи не бути. У житті так багато протиріч, так багато шляхів їх вирішення... Яким може бути твій шлях у країні, де нема доріг, а лише поплутані стежки, що ведуть у безвість... І так мало людей, що орють перемоги, від чого ледь-ледь чути стук сокири. Щоправда іноді з високої гори впаде великий камінь і... кане в темноті.
« На столітній ювілей української літератури»
Літературний рід: лірика.
Жанр: вірш.
Напрям, течія: модернізм.
Рік написання: 1897 р.
Головна думка: "до землі прибитий списом, говорив: "Убий, не здамся!
Життєстверджувальний мотив твору:
Ти мене убити можеш,
Але жити не примусиш.
Тема: ображення мрій ліричної героїні, роздумів над сенсом життя, за яке треба боротися до останньої краплі крові та вірити у перемогу.
Ідея: уславлення героїзму, мужності, віри у перемогу.
Поетеса з сумом пише про долю краю, який утратив своїх співців. Ця боротьба була тривалою й жорстокою, адже зіткнулися дві нерівноцінні сили. Невеличка група однодумців, озброєна лише поетичним словом, що вміщувало в собі відданість Україні, безмежну любов до власного народу й водночас ненависть до російського царату, змушена була протистояти численній армії вояків, жандармів і поліції з вишколеними шпигунами і провокаторами. Це зіткнення вимагало героїзму, самовідданості й жертовності, адже за участь у ньому народні співці зазнавали ідеологічних переслідувань, тюремних ув’язнень, нескінченних каторжних доріг та поневірянь у засланнях.
Леся Українка була переконана, що попри все поет має залишатися вірним своїм ідеям та принципам, саможертовно й віддано боротися за світле майбутнє свого народу.
«Мрії»
Літературний рід: лірика.
Жанр: вірш.
Напрям, течія: модернізм.
Рік написання: 1897 р.
Головна думка: необхідно вміти боротися з життєвими труднощами навіть тоді, коли це неможливо; чоловік — це віра, сподівання, впевненість у перемозі.
Тема: зображення мрій ліричної героїні, роздумів над сенсом життя, за яке необхідно боротися до останньої краплі крові.
Життєстверджувальний мотив твору: обов’язково вірити в жадану перемогу.
Ідея: уславлення мужності, героїзму, впевненості віри в перемогу лицаря, його критика тих, хто пролив «кров не за рідний край».
Леся Українка любила історію. її приваблювала доба мужніх воїнів, лицарських турнірів. Але більш за все вона поважала силу духу, справедливість. Тому її цікавили не таємничі принци й королівни, не пихаті переможці, а ті, хто навіть під загрозою емер ті не хотів здаватися. Можливо, саме в них вона вчилася великої мужності, яка потім так потрібна була їй у житті, щоб боротися з власною недугою та різними негараздами.
«Королівна»
Літературний рід: лірика.
Жанр: поезія в прозі
Рік написання: 1901 р.
Головна думка: «зображення вбивчого кохання».
Життєстверджувальний мотив твору:
Багатогранна сутність трагічного кохання яке приносить горе, навіть серед високих панських кіл.
Тема: символ кохання.
Ідея: зображення горя через любов.
Леся Українка була переконана, що вирішальною для суспільного розвитку є діяльність сильної особистості, тому близькими для неї є гуманістично-стверджуючі заклики Фрідріха Ніцше, його героїкоромантичні ідеї, спрямовані на возвеличення індивідуального самовладдя. Звідси – прихильність до ніцшеанського «бунту проти мас», безликих і жорстоких, ворожих тому, хто «висувається» за межі дозволеного саме масами. Мабуть, у цьому й слід шукати відповідь на питання про те, чому творчість Лесі Українки, спочатку сприйнята та поцінована її сучасниками так високо, згодом стає недосяжною для розуміння.
«Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами…»
Літературний рід: лірика.
Жанр: вірш у прозі.
Напрям, течія: модернізм.
Рік написання: 1900 р.
Головна думка: "до землі прибитий списом, говорив: "Убий, не здамся!
Життєстверджувальний мотив твору: історія взаємної приязні.
Ідея: . зображення вірної дружби, душевного єднання і кохання без відповіді.
Тема: лист-відповідь Сергієві Мержинському .
Щасливі і закохані без надії сподівались на своє швидке видужання, бо так багато ще мали зробити для людей. За велінням неба зустрілися дві долі разом, щоб розвіяти журбу і наповнити чистими почуттями серця так, як криницю водою. Сергій Мержинський від’їжджав до Мінська, а Леся ще на довший час залишалася в Криму. Десь через рік серед листів від мами та Івана Франка був лист від Мержинського, третій – відколи він поїхав восени. Він скаржився на свою недугу і на те, що почуває себе дуже самотнім, що пишуть йому мало.
Леся не випускала з рук листа від Мержинського, буревій почуттів розвоювався у її серці, і вона написала свого листа – «Твої листи…»
«Сльози-перли»
Літературний рід: лірика.
Жанр: цикл віршів .
Напрям, течія: модернізм.
Рік написання: 19015 р.
Головна думка: «Образ бездольної матері-Укрпїни»!
Життєстверджувальний мотив твору: історія взаємної приязні.
Ідея: висвітлення патріотизму.
Тема: посвята Іванові Франкові, туга за український народ.
Безкомпромiсне «Або погибель, або перемога» стало наскрiзним мотивом циклу «Сльози-перли». Як кредо молодої авторки прозвучав вiрш «Contra spem spero!”. Та особливе мiсце зайняла поезiя «Досвiтнi огнi». Авторка — лiрик за покликанням, i найкращими її оповiданнями були тi, якi випливали саме з лiричного настрою, реалiзували потребу лiричного самовиявлення. Саме такі мотиви простежуємо в циклі.
«Зоряне небо»
Літературний рід: лірика.
Жанр: цикл віршів.
Напрям, течія: модернізм.
Рік написання: 1891 р.
Головна думка: порівняння у вірші зірки і життя людей.
Життєстверджувальний мотив твору: людина маленька, а зірки – великі.
Зоряне небо завжди дарувало спокій, рівновагу. Воно було вісником нового дня. За сузір'ями орієнтувались у дорозі, і вчилися ворожити на майбутнє. Вперше надруковано у збірці «На крилах пісень», 1893, стор. 8 — 10, як цикл з чотирьох віршів. Остання, п'ята поезія («В небі місяць зіходить смутний…») друкувалася тут після циклу під заголовком «Зоря».
«Талого снігу палочки сивенькі»
Літературний рід: пейзажна лірика.
Жанр: вірші.
Напрям, течія: модернізм.
Рік написання: 1901 р.
Головна думка: порівняння у вірші зірки і життя людей.
Життєстверджувальний мотив твору: швидкоплинність життя, яке проходить безповоротно.
Ідея: зображення зажури.
Тема: усвідомлення швидкоплинності життя.
У "дитячих" творах письменниця виявила не менший талант і самобутність, аніж у доробку для дорослої аудиторії. А саме в низці творів, зокрема до скарбниці вітчизняної дитячої літератури ввійшли поезії Лариси Косач ("На зеленому горбочку…", "Вишеньки", "Тиша морська", "Вже сонечко в море сіда…", "Літо краснеє минуло…", "Мамо, іде вже зима…", "Онде балочка весела…", "Талого снігу платочки сивенькії…".
У вірші "Талого снігу платочки сивенькії…" майстерно застосовані постпозитивні барви весни: платочки сивенькії, дощик дрібненький, проліски … тоненькії, небо глибокеє, сонце ласкавеє, процвітання яскравеє.
«Невільничі пісні»
Літературний рід: громадянська лірика.
Жанр: цикл творів .
Напрям, течія: модернізм.
Рік написання: 1895 – 1896 р.
В цьому циклі відображено 16 творів, вони також характеризують образ неволі, який органічно єднається з образом пісні. Звідси й нерозривність мотивів громадянського обов'язку особистості й ролі художнього слова в утвердженні людини, в консолідації народу, їх протистоянні гнобленню, їх рухові до свободи.
Згадані мотиви окреслюються різними гранями. Справжньою перлиною між творами циклу є поезія «І все-таки до тебе думка лине...», безпосередньо звернена до рідного «занапащеного, нещасного краю».
Знаємо, що вся лірика Лесі Українки наснажена гострим неспокоєм, породженим Шевченковою музою, який особливо виявляється при розгор-танні патріотичного мотиву.
Цикл написаний авторкою в період її перебування у Болгарії, і налічує такі твори:
1). «Божа іскра»
2). «Мати- невільниця»
3). «І все таки до тебе думка лине»
4). «Slavus-sclavus»
5). «Ворогам»
6). «Північні думки»
7). «До товаришів» ( До 8-го твору писались в 1895 році)
Укладаючи збірку «Думи і мрії» Леся Українка додала до цих поезій іще 9-ть.
8). «Грішниця»
9). «О, знаю я, багато ще промчить…»
10). «Хвилина розпачу»
11). «На вічну пам’ять листочкові…»
12). «Слово, чому ти не твердая криця..»
13). «Fiat nox»
14). «Товаришці на спомин»
15). «Поет під час облоги»
16). «Ангел помсти»
Після чого зі збірки було вилучено попередні дві поезії «Божа іскра» та «Slavus-Sclavus».
Дослідники поетеси вважали це як авто цензуру. Згадані поезії не увійшли і в дванадцятитомник поетеси. Де «Невільничі пісні» представлені чотирнадцятьма творами. Формально цикл об’єднаний спільним епіграфом. Ним стала строфа «Шільйонського сонета» Байрона.
«Кримські спогади» - цикл ліричних віршів.
Рік написання: різні періоди перебування поетеси в Криму. 1890-1891р.
1. Тиша морська
2. Грай, моя пісне!..
3. Безсонна ніч
4. На човні
5. Негода
6. Мердвен
7. Байдари
8. Татарочка
9. Бахчисарай
10. Бахчисарайський дворець
11. Бахчисарайська гробниця
12. Надсонова домівка в Ялті
Загалом же вірші „Кримських спогадів” – це своєрідний поетичний калейдоскоп, що художньо віддзеркалює стан душі ліричного героя, в якому оригінально переплетено особисте й загальнолюдське, де „з журбою радість обнялись”. Це поетичний цикл, в якому на найвищих чуттєвих регістрах звучать переможні і життєствердні, оптимістичні мотиви і тимчасові мотиви розпачу та зневіри, однак перші з них переважають. А природа стає в цих віршах тим і духовним, і матеріальним каталізатором, від спілкування з яким поетеса набирається снаги та стійкості в протистоянні і власній недузі, і тій несправедливості, яка діється в суспільстві.
«Ритми»
Жанр: цикл творів.
Напрям, течія: модернізм.
Рік написання: 1890 р.
Цикл включає в собі елементи модерного та народницького дискурсів. Розвиваючи тему про мистецтво, авторка пише 8 поезій, які згодом входять у цикл «Ритми». В ньому письменниця утверджує культ індивідуалізму, особистої свободи прагнучи досягти вершин, недоступних для натовпу. В творах зображено синтез розмірковувань поетеси над змістом та призначенням поетичного слова. Місце мрійливо-печального роздуму посідає пісня-оскарження, слово-апофеоз революційної пристрасті і світлої віри в перетворювальний зміст революційної боротьби.
Весь цикл «Ритми» – це драматичний монолог ліричного героя, який попри хвилинні сумніви, оскарження долі, намагається пробудити у душах читачів прагне змінити своє життя на краще.
У циклі також ідеться про духовне поводирство, про лицарські обов’язки вождя, який має не брати плуг і молоток, а осягати суспільні і будівничо-духовні завдання. Справжнє мистецтво служить людям, воно озивається болем у їхніх серцях – ця думка стала в поезії Лесі Українки однією із визначальних.