Ринок кредитів є невід'ємною частиною сучасної економіки і має значний вплив на фінансову стабільність і розвиток країни. З огляду на швидкі зміни в світі, особливо в глобальній економіці, дослідження ринку кредитів є важливою задачею для розуміння його поточного стану і перспектив.
Важливим чинником, що впливає на ринок банківських кредитів, є процентна ставка. У 2023 році прогнозується, що Центральні банки деяких країн будуть продовжувати збільшувати процентні ставки, що може вплинути на вартість кредитів. Вища процентна ставка може знизити попит на кредити, особливо серед приватних осіб та малого бізнесу.
Додатково, цифрові технології і фінансові інновації впливають на ринок банківських кредитів. У 2023 році спостерігається зростання використання фінтех-платформ та блокчейн-технологій для надання кредитів. Це дає можливість зменшити бюрократичні процедури та зробити процес отримання кредиту швидшим і зручнішим для клієнтів. Такі нововведення також відкривають доступ до фінансових послуг для населення та підприємств, які раніше могли бути виключені з-за високих вимог традиційних банків.
Зростання конкуренції на ринку банківських кредитів є ще одним важливим аспектом у 2023 році. З появою нових технологічних гравців, таких як фінтех-компанії, з'являються нові можливості для отримання кредитів поза традиційними банками. Це стимулює банки до інновацій та покращення своїх послуг, щоб привернути та утримати клієнтів. Змагання на ринку сприяє підвищенню якості обслуговування, зниженню вартості кредитів та більш гнучким умовам їх надання.
Середньорічні темпи зростання для країн, що пережили війну в останні десятиліття — 11,5%. Україні прогнозують 4,7%. Як покращити показники?
У Програмі співробітництва України з МВФ, оголошеній у березні цього року, закладені доволі скромні темпи економічного зростання в повоєнний період.
Так, базовий сценарій макроекономічного прогнозу МВФ передбачає щорічний приріст реального ВВП на 6,5%, 5%, 4%, 4% і 4% у 2025-2029 роках. Тобто, середньорічні темпи економічного зростання України в перші 5 років повоєнного відновлення мають становити 4,7%.
І це після 30% падіння ВВП у 2022 році! При такій траєкторії реального ВВП досягнення його довоєнного рівня відбудеться лише в 2032 році.
Для оцінки того, наскільки середньорічні темпи зростання 4,7% можуть вважатися задовільними, було здійснено порівняльний аналіз даних щодо динаміки ВВП євразійських країн, які пережили міжнародні збройні конфлікти, починаючи з ІІ світової війни.
Середньорічні темпи зростання у 14 країнах, які пережили міжнародні збройні конфлікти, у перші 5 років після закінчення війни становили 11,5%. При цьому в Франції вони сягали 17,8%, у Боснії та Герцеговині - 19,8%, у Нідерландах – 21,5%, в Іраку – 21,9%.
Макроекономічна програма МВФ для України не передбачає активного залучення внутрішнього кредиту на цілі післявоєнного відновлення економіки. Це негативно впливатиме на динаміку ВВП як за каналом сукупного попиту, так і сукупної пропозиції.
Монетарні рахунки програми МВФ включають параметри відношення банківських кредитів в економіку до ВВП на період до 2033 року. МВФ прогнозує, що відношення обсягу наданих кредитів до ВВП зменшиться з 18,7% у 2021 р. до 16,8% у 2023 і досягне мінімального рівня – 15,5% у 2025 р., а надалі почне зростати, але дуже повільно.
Так, через 3 роки після досягнення дна кредитних вкладень рівень банківських кредитів зросте до 16,6% у 2028 р. В цілому базовий сценарій передбачає, що довоєнний рівень банківських кредитів відносно ВВП буде досягнуто лише через 10 років від початку війни – в 2031 році.
Банки поліпшили очікування стосовно перспектив кредитування: частка респондентів, що очікують на зростання обсягів кредитування бізнесу, відновилася до довоєнного рівня. Оцінки банками кредитних стандартів, попиту, схвалення заявок на кредити та інших показників кредитування впродовж останніх трьох кварталів поліпшуються. Про це свідчать результати щоквартального опитування банків про умови кредитування.
Попит на корпоративні кредити в І кварталі підсилювала потреба в оборотному капіталі, проте зміна процентних ставок його стримувала. У ІІ кварталі банки очікують на зростання попиту на всі види кредитів для бізнесу. Найбільше – на позики малому й середньому бізнесу, короткострокові та гривневі кредити.
Респонденти прогнозують у ІІ кварталі також зростання попиту і на роздрібні кредити. Найбільше – на іпотеку. Попит домогосподарств на іпотеку продовжує зростати другий квартал поспіль завдяки поліпшенню споживчих настроїв та зростанню заощаджень. Водночас пожвавлення попиту сповільнюють стримані очікування стосовно розвитку ринку нерухомості.
Погіршення якості корпоративних кредитів протягом наступних 12 місяців банки не очікують, проте для домогосподарств якість дещо погіршиться.
У I кварталі банки посилили стандарти корпоративного кредитування. Найбільше – для довгострокових і валютних кредитів. У ІІ кварталі й надалі прогнозується посилення стандартів. Більшою мірою – для великих підприємств та довгострокових кредитів. Водночас фінустанови планують дещо послабити кредитні стандарти для МСП.
Вперше з IV кварталу 2021 року банки пом’якшили стандарти кредитів населенню. Більшою мірою – для споживчих кредитів. Цьому сприяли поліпшення очікувань економічної активності, кращі курсові очікування та зростання платоспроможності населення. Стандарти іпотеки пом’якшилися завдяки активізації конкуренції банків й меншим інфляційним очікуванням. У наступному кварталі респонденти планують пом’якшувати кредитні стандарти споживчих кредитів, а для іпотеки – посилювати.
У І кварталі респонденти зазначили про зростання всіх видів ризиків, крім ліквідності. Ризик ліквідності знижується другий квартал поспіль. У ІІ кварталі банки очікують посилення всіх без виключення видів ризиків.