Ім'я файлу: Джерелознавство_Плани_семiнарів_Оновленi_2023_2024_н_р_.doc
Розширення: doc
Розмір: 103кб.
Дата: 15.09.2023
скачати

ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО

Плани семінарів
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні засади історичного джерелознавства.

Семінарське заняття 1 (4 години).





  1. Історичне джерелознавство: предмет і завдання.

  2. Основні етапи становлення історичного джерелознавства.

  3. Поняття структури історичного джерелознавства.

  4. Основні компоненти історичного джерелознавства.

  5. Спеціальні історичні дисципліни в структурі джерелознавства.

  6. Проблеми джерелознавчої термінології.


Рекомендована література:


  1. Богдашина О.М. Джерелознавство історії України: питання теорії, методики, історії. – Вид. 3-є, доп. та перероблене. – Харків, 2008.

  2. Войцехівська І.Н. Структура історичного джерелознавства: традиції та сучасні проблеми // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство. Міжвід. зб. наук. праць. – Вип.. 3. – Джерелознавчі дисципліни. – К., 2001.

  3. Джерелознавство історії України. Довідник. – К., 1998.

  4. Історія в термінах і поняттях: довідник: Навч.посібник. – К., 2014.

  5. Історичне джерелознавство: підруч для студ. вищ. навч. закл. / Я. С. Калакура, І. Н.Войцехівська, С.Ф. Павленко та ін. – 2-ге вид., доп. І перероб. – К.: Либідь, 2017. – 512 с.: іл.

  6. Калакура Я.С. Українське історичне джерелознавство: традиції і сучасність // Константи. – 1996. - № 2 (5).

  7. Ковальський Н.П., Мыцик Ю.А. Анализ архивных источников по истории Украины ХV1 – ХVП вв. – Днепропетровск, 1984.

  8. Литвиненко М.А. Джерела історії України ХVШ ст.. – Харків, 1970.

  9. Макарчук С.Джерелознавство історії України: Навч. посібник. – Львів, 2008.

  10. Макарчук С.А.Писемні джерела з історії України. – Львів, 1999.

  11. Мицик Ю. Джерела з історії національно-визвольної війни українського народу середини ХVП ст. – Дніпропетровськ, 1996.

  12. Підгаєцький В.В. Основи теорії та методології джерелознавства історії України ХХ ст. – Дніпропетровськ, 2001.

  13. Спеціальні історичні дисципліни: довідник: навч.посібник. – К., 2008.

  14. Яковенко Н. Вступ до історії. – К., 2007.



Семінарське заняття 2 (2 години).

  1. Поняття історичного джерела та його визначення.


  2. Основні етапи існування історичного джерела.

  3. Джерело як об’єктивно-суб’єктивний феномен.

  4. Поняття джерельної інформації та її структура.

  5. Джерельна база історичних досліджень.


Рекомендована література:

  1. Воронов В.І. Джерелознавство історії України. – Дніпропетровськ, 2003.

  2. Джерела українознавства. – К., 1990. Джерелознавство історії України. Довідник. – К., 1998..

  3. Історична наука: термінологічний та понятійний довідник. – К., 2002.

  4. Історичне джерелознавство: підруч для студ. вищ. навч. закл. / Я. С. Калакура, І. Н.Войцехівська, С.Ф. Павленко та ін. – 2-ге вид., доп. І перероб. – К.: Либідь, 2017. – 512 с.: іл.

  5. Калакура Я.С. Українське історичне джерелознавство: традиції і сучасність // Константи. – 1996. - № 2 (5).

  6. Ісаєвич Я.Д. Джерела з історії української культури доби феодалізму ХУІ – ХУШ ст. – К., 1972.

  7. Ковальський М.П. Актуальні проблеми джерелознавства історії України ХУІ – ХУП ст..// Український археографічний щорічник. – К., 1992.

  8. Макарчук С.Джерелознавство історії України: Навч. посібник. – Львів, 2008.

  9. Підгаєцький В.В. Основи теорії та методики джерелознавства історії України ХХ століття. – Дніпропетровськ, 2000.

  10. Пушкарьов Л.М. Географічне середовище та історичне джерело // Укр.. історичний журнал. – 1996. - № 7.

  11. Швидько Г.К. Джерела з історії Лівобережної України періоду феодалізму. – Дніпропетровськ, 1992.

Семінарське заняття 3 (4 год.).





  1. Поняття класифікації джерел, її завдання та наукове значення.

  2. Класифікаційні ознаки і критерії класифікації джерел.

  3. Основні схеми і моделі класифікації джерел.

  4. Особливості класифікації писемних джерел.

  5. Класифікація джерел з історії України, українознавства.



Рекомендована література:

  1. Антонович В.Б. Лекції з джерелознавства. – Острог-Нью-Йорк, 2003.

  2. Архівознавство. – Вид. 2-ге, випр. і доп. – К., 2002.

  3. Історичне джерелознавство: підруч для студ. вищ. навч. закл. / Я. С. Калакура, І. Н.Войцехівська, С.Ф. Павленко та ін. – 2-ге вид., доп. І перероб. – К.: Либідь, 2017. – 512 с.: іл.

  4. Калакура Я.С. Класифікація та ідентифікація джерел з українознавства // Українознавство в системі освіти. – К., 1996.

  5. Крип’якевич І.П. Джерела з історії Галичини періоду феодалізму (до 1772 р.): Огляд публікацій. – К., 1962.

  6. Макарчук С. Писемні джерела з історії України. – Львів, 1998.

  7. Макарчук С. Історичні неписемні джерела. – Львів, 2002.

  8. Підгаєцький В.В. Основи теорії та методики джерелознавства історії України ХХ століття. – Дніпропетровськ, 2000.

  9. Романюк М. Українське пресознавство на порозі ХХІ ст.. – Львів, 2000.

  10. Толочко П.П. Літописи Київської Русі. – К., 1994.

  11. Швидько Г.К. Джерела з історії Лівобережної України періоду феодалізму. – Дніпропетровськ, 1992.



Семінарське заняття 4 (4 год.).





  1. Методологічні засади вивчення та використання історичних джерел.

  2. Поняття джерелознавчої методики та її структура.

  3. Основні етапи роботи з історичними джерелами.

  4. Джерелознавча критика та її завдання.

  5. Структура джерелознавчої критики.

  6. Використання методів точних і природничих наук у процесі дослідження джерел.

  7. Значення методів суспільно-гуманітарних наук для вивчення історичних джерел.



Рекомендована література:

  1. Богдашина О.М. Джерелознавство історії України: питання теорії, методики, історії. – Вид. 3-є, доп. та перероблене. – Харків, 2008.

  2. Воронов В.І. Джерелознавство історії України. – Дніпропетровськ, 2003.

  3. Джерелознавство історії України. Довідник. – К., 1998.

  4. Історичне джерелознавство: підруч для студ. вищ. навч. закл. / Я. С. Калакура, І. Н.Войцехівська, С.Ф. Павленко та ін. – 2-ге вид., доп. І перероб. – К.: Либідь, 2017. – 512 с.: іл.

  5. Калакура Я.С. Особливості джерелознавчої критики архівно-слідчих документів // Архівно-слідчі справи репресованих. – К., 1998.

  6. Ковальский Н.П., Мыцик Ю.А. Анализ архивных источников по истории Украины ХV1 – ХVП вв. – Днепропетровск, 1984.

  7. Крип’якевич І.П Нарис методики історичних досліджень // Укр. іст. журнал. – 1967. - № 2-4, 7-10.

  8. Підгаєцький В.В. Основи теорії та методики джерелознавства історії України ХХ століття. – Дніпропетровськ, 2000.



Змістовий модуль 2. Основні джерельні групи та їх місце в джерельній базі історії України

Семінарське заняття 5 (4 год.).



1. Загальний огляд речових джерел із української історії.

2. Нумізматичні джерела.

3. Архітектурні пам’ятки.

4. Предмети озброєння.

5. Предмети одягу.

6. Побутові речі як історичне джерело.

7. Інформаційний потенціал медичних, музичних та ін. інструментів.

Рекомендована література:

    1. Андрушко Л. Український рушник як поліфункціональний сакральний твір народного мистецтва: функція, типологія, семантика, художні особливості. Львів, 2010.

    2. Асеев Ю.С. Архитектура древнего Киева. – К., 1982.

    3. Бакалець О. Талер в грошовому обігу України кінця ХУІ – першої чверті ХУШ ст.. // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Зб. наук. праць. Число 12. Частина 1. – К., 2005.

    4. Бєлая О. Історія Києва у монетних скарбах // Українська нумізматика і сфрагістика. – 1999. - № 2.

    5. Висоцький С.О. Золоті ворота в Києві. – К., 2000.

    6. Віроцький В.Д. Храми Чернігова. – К., 1998.

    7. Галик І., Семак Б. Текстильні матеріали та вироби: Тлумач. словник. Львів, 2010

    8. Дегтярьов М.Г., Реутов А.В. Михайлівський Золотоверхий монастир. – К., 1999.

    9. Закалець О.А. Нарис історії грошового обігу України. – Бар, 2003.

    10. Зварич В., Шуст Р. Нумізматика. Довідник. – Тернопіль, 1998.

    11. Зубко А.М. Загадка виникнення київської гривні // Українська нумізматика і боністика. – 1999. - № 1.

    12. Киркевич В.Г. Церква Покрови Пресвятої Богородиці. – К., 1999.

    13. Кілессо С.А. Архітектурні та мистецькі скарби Богданового краю. – К., 2000.

    14. Котляр М. Нариси історії обліку і лічби монет на Україні ХІУ – ХУШ ст.. – К., 1981.

    15. Лавки: Іст.-етногр. дослідження / Федір Рубіш, Петро Куцкір. Ужгород. – 2012.

    16. Матейко К. Український народний одяг. – К., 1997.

    17. Мацюк О. Замки і фортеці Західної України. – Львів, 1997.

    18. Нікітченко Н.М. Собор Святої Софії в Києві. – К., 2000.

    19. Ніколаєва Т. Історія українського костюма. – К., 1996.

    20. Панібудьласка А., Канцелярук Б. Історія української зброї. Словник військових термінів. – К., 1993.

    21. Таранушенко С.А. Дерев’яна монументальна архітектура Лівобережної України. – К., 1976.

    22. Таранушенко С. Українські килими: Альбом. Х., 2012.

    23. Тоїчкін Д. Шаблі іноземного походження в колекції Переяславського державного історичного музею // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Зб. наук. праць. Число 12. Ч. 1. – К., 2005.

    24. Юр М. Українські мальовані весільні скрині: типологія, іконографія, художні особливості. К., 2010.

    25. Якушева-Омельянчик Р. Скарб знайдено…// Нумізматика і фалеристика. – 2002. - № 1.



Семінарське заняття 6 (4 год.).





  1. Загальний огляд зображальних та звукових джерел з української історії.

  2. Графічні книжкові зображення.

  3. Портретні зображення.

  4. Аудіовізуальні джерела та специфіка їх використання.

  5. Картографічні джерела.



Рекомендована література:


  1. Борисенко В.К. Українська весільна обрядовість. – К., 1989.

  2. Высоцкий С. Светские фрески Софийского собора в Киеве. – К., 1989.

  3. Гирич І.Б., Гирич Т.Ю. План Києва 1786 року як історико-топографічне джерело // Географічний фактор в історичному процесі. – К., 1990.

  4. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К., 1992.

  5. Де ля Фліз Д.П. Альбоми. Т. 1. – К., 1996; Т. 2. – К., 1998.

  6. Ємельянова Т., Маркітан Л. Документознавство аудіовізуальне // Спеціальні історичні дисципліни: Довідник: Навч. посіб. – К., 2008.

  7. Запаско Я., Ісаєвич Я. Пам’ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні. Кн..1. – Львів, 1981.

  8. Звід пам’яток історії та культури України. Енциклопедія. Т.1. Ч. 1. – К., 1999.

  9. З української старовини. Альбом. – К., 1991.

  10. Історія українського мистецтва: в 6-ти тт. – К., 1966-1970.

  11. Історичне джерелознавство. – К., 2002.

  12. Кілессо С. Архітектурні та мистецькі скарби Богданового краю. – К., 2000.

  13. Маркітан Л. Кінофотодокументи як історичне джерело // Історичні джерела та їх використання. Вип.. 6. – К., 1971.

  14. Марченко Т. Козаки Мамаї. – К., 1991.

  15. Мозаїки та фрески Софії Київської. Альбом. – К., 1980.

  16. Музей історичних коштовностей УРСР. Фотоальбом. – К., 1984.

  17. Романенко Т. Радянська політична цензура радіомовлення в УРСР в роки Другої світової війни // Гілея. К., 2010. Вип. 37.

  18. Слончак Н.М. Проблеми джерелознавчого та архівознавчого аналізу кінофотодокументів // Українське архівознавство: історія, сучасний стан та перспективи: наук. доп. всеукр. конф. – К., 1997. – Ч. 1.

  19. Сокровища Киево-Печерского заповедника. Фотопутеводитель. – К., 1984.

  20. Степовик Д. Історія української ікони. – К., 1996.

  21. Суховарова-Жорнова О. Історичні постаті в українському іконописі та церковних портретах ХУП-ХУШ ст.// Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Число 12. Ч. 2. – К., 2005.

  22. Тхоржевський Р. Нариси історії грошей в Україні (з давніх часів до сучасності). – Тернопіль, 1999.

  23. Хведченя С. Перші українські монастирські карти // Історико-географічні дослідження в Україні. Зб. наук. праць. – К., 1998.



Семінарське заняття 7 (4 год.).

  1. Усні та лінгвістичні джерела – походження, склад, зв'язок із поведінковими джерелами..

  2. Прозові усні джерела та відображення у них української ментальності.

  3. Пам’ятки поетичної усної народної творчості та їх джерельне значення.

  4. Назви міст та інші топоніми як джерело з історії України.

  5. Власні імена людей та назви професій як історичне джерело.

Рекомендована література:

  1. Борисюк І. Історія розвитку найдавніших українських назв професій // Київська старовина. – 2000. – № 4 (334).

  2. Боримська Г. Самоцвіти українського танцю. К., 1974.

  3. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. – К., 1992.

  4. Василенко К. Український танець: Підручник. К., 1997.

  5. Герасимчук В., Нечипоренко А. Антропоніми: історія і сучасність: Навч. посібник. Кам’янець-Подільський, 2002.

  6. Горпинич В. Словник географічних назв України: близько 25 000 слів. К., 2001.

  7. Давидюк В. Первісна міфологія українського фольклору. – Луцьк, 1997.

  8. Давидюк В. Українська міфологічна легенда. – Львів, 1991.

  9. Дунаєвська Л. Українська народна казка. – К., 1987.

  10. Желєзняк І. Гідронімія України в її міжмовних і міждіалектичних зв’язках. – К., 1981.

  11. Закувала зозуленька. Українська народна поетична творчість. – К., 1998.

  12. Зубко А. Історичні назви міст України // Краєзнавство та шкільний туризм. – 1996. - № 4 (9).

  13. Історія України в народних думах та піснях. – К., 1993.

  14. Історичне джерелознавство: підруч для студ. вищ. навч. закл. / Я. С. Калакура, І. Н.Войцехівська, С.Ф. Павленко та ін. – 2-ге вид., доп. І перероб. – К.: Либідь, 2017. – 512 с.: іл.

  15. Калинова сопілка. Українська народна прозова творчість. – К., 1998.

  16. Кирдан Б. Українські народні думи. – К., 1962.

  17. Коваль А.П. Знайомі незнайомці. Походження назв поселень України. – К., 2001.

  18. Миронець Н.І. М.Максимович, В.Антонович, М.Драгоманов – дослідники і пропагандисти української народної пісні як носія національної самосвідомост і// 150 років розвитку вітчизняної історичної науки в Київському університеті. – К., 1991.

  19. Народні обряди і свята: Навч.-метод. посібник / Авт.-упоряд. І. І. Лень. Запоріжжя, 2010.

  20. Петров В. Український фольклор: Заговори, голосіння, обрядовий фольклор народно-календарного циклу // Берегиня. – 1996. - № 1-2.

  21. Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології. К., 2007.

  22. Погребенник Ф. Українські пісні-гімни. – К., 1992.

  23. Плісецький М. Українські народні думи. Сюжети і образи. – К., 1994.

  24. Скрипник Л., Дзятківська Н. Власні імена людей. Словник-довідник. – К., 1996.

  25. Тищенко К. Мовні контакти: свідки формування українців. К., 2006.

  26. Українські замовляння. – К., 1993.

  27. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. – К., 1991.

  28. Шмітт Ж.-К. Сенс жесту на середньовічному Заході. Х., 2002.



Семінарське заняття 8 (2 год.).





  1. Загальна характеристика писемних джерел з історії України.

  2. Документальні писемні джерела та їх інформативні можливості.

  3. Наративні джерела з історії України.

  4. Періодична преса як історичне джерело.


Рекомендована література:

  1. Апанович О.М. Українсько-російський договір 1654 р. Міфи та реальність. – К., 1994.

  2. Архів Коша Нової Запорозької Січі. Корпус документів. 1734-1775. Т. 1. – К., 1998.

  3. Бевзо О.А. Львівський літопис і Острозький літописець. – К., 1970.

  4. Брайчевський М.Ю. Літопис Аскольда: відроджена пам’ятка дев’ятого століття // Київ. – 1988. - № 2.

  5. Войцехівська І.Н. З історіографії української мемуаристики // Вісник КНУ. – Історія. – Вип..84. – К., 2001.

  6. Волинські грамоти ХVІ ст.. – К., 1995.

  7. Галицько-Волинський літопис. – Львів, 1994.

  8. Грамоти ХІV століття. - К., 1974.

  9. Грушевський Михайло. Спомини // Київ. – 1998. - № 9-12.

  10. Грушевський М.С. Щоденник (1888-1894 рр.). – К., 1997.

  11. Дзира І. Козацьке літописання 30-х – 80-х рр. ХVІІІ ст.: джерелознавчий та історіографічний аспекти. – К., 2006.

  12. Дорошенко Дмитро. Мої спомини про недавнє-минуле. – Львів, 1923-1924.

  13. Конституційні акти України 1917-1920 рр. – К., 1992.

  14. Крупський І.В. Національно-патріотична журналістика України. – Львів, 1995.

  15. Листи Івана Сірка. Матеріали до українського дипломатарію. – К., 1995.

  16. Літопис Руський. За Іпатським списком, переклав Леонід Махновець. – К., 1989.

  17. Літопис Самовидця. – К., 1971.

  18. Макарчук С.А. Писемні джерела з історії України. – Львів, 1999.

  19. Мицик Ю.А. Український дипломатарій ХVІ-ХVШ ст.. (Документи гетьманів, полковників і кошових Війська Запорізького) // Українська археографія: сучасний стан та перспективи розвитку. Тези доп. респ. наради. – К., 1988.

  20. Палієнко М. Документи особового походження Володимира Науменка як історичне джерело // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство. – Вип.. 1. – К., 1999.

  21. Привілеї міста Львова (ХІV-ХVШ ст..). – Львів, 1998.

  22. Реєстр Війська Запорозького. 1649. – К., 1995.

  23. Романюк М. Українське пресознавство на порозі ХХІ ст.. – Львів, 2000.

  24. Скоропадський Павло. Спогади. – К.-Філадельфія, 1995.

  25. Толочко П.П. Літописи Київської Русі. – К., 1994.

  26. Українська Центральна Рада. Док. і мат.: У 2-х тт. – К., 1996-97.

  27. Універсали Богдана Хмельницького 1648-1657. – К., 1998.

  28. Шевчук В. Малі українські літописи, хроніки та діаріуші // Київська старовина. – 1993. - № 6.



Семінарське заняття 9 (2 год.)


1. Джерельний потенціал Національного архівного фонду України.

2. Зарубіжна архівна україніка.

3. Пам’ятки та документальні ресурси музеїв та бібліотек.

4. Електронні джерельні ресурси.
Рекомендована література:

1. Куликов В.О. Нові інформаційні технології в історичних дослідженнях // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Історія. 2007. Вип. 39.

2. Папакін Г.В. Електронна археографія: Новітній напрям старої науки, її складові та стан дослідження // Бібліотекознавство. Документознавсто. Інформологія. 2012. № 2.

3. Папакін Г. В. Сучасна українська Інтернет-археографія: основні форми та джерела електронних публікацій // Український історичний журнал, 2010. № 5.

4. Антоненко І., Баркова О. Електронні ресурси як об’єкт каталогізації: історія питання, термінологія, форматне забезпечення // Бібліотечний вісник. 2004. № 2.

5.Закон України № 851-IV від 22.05.2003 р. «Про електронні документи та електронний документообіг» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.3rada.gov.ua/laws/show/851-15.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас