1   2   3   4   5   6
Ім'я файлу: семантика (2).doc
Розширення: doc
Розмір: 347кб.
Дата: 21.01.2021
скачати


ВИСНОВКИ
Засоби масової інформації мають потужний вплив на стан суспільної свідомості, оскільки більшість своїх уявлень про світ людина отримує з газет, журналів і телепередач. Відмінними рисами ЗМІ є їх публічність, тобто необмежене коло споживачів; непряма, розділена в просторі і часі взаємодія комунікантів; одно спрямованість впливу від комунікатора до реципієнта, неможливість зміни їх ролей. При цьому засоби масової інформації створені не тільки для передачі відомостей та інформації, але і є активними учасниками суспільно-політичних та економічних процесів, учасниками, що створюють ситуації та формують настрої.

У сучасній лінгвістиці існує як мінімум два підходи до визначення терміну «медіа-дискурс». Відповідно до першого, медіа-дискурс – це специфічний тип мовно-мисленнєвої діяльності, яка характерна виключно для інформаційного поля мас-медіа. У цьому розумінні слід розрізняти медіа-дискурс та інші самостійні типи дискурсу, як, наприклад, політичний, релігійний, науковий і т.д. Відмінності між ними визначаються модифікаціями параметрів дискурсу: різними мовними практиками та комунікативними ситуаціями своєї реалізації. Відповідно до другого підходу, під медіа-дискурсом розуміють будь який вид дискурсу, який реалізується в межах масової комунікації, що продукується ЗМІ. Так, можна говорити про політичний, релігійний, педагогічний та інші медіа-дискурси. Мається на увазі, що для своєї реалізації зазначені типи інституційного дискурсу допускають наявність відносно сталого набору практик виробництва, трансляції і інтерпретації масової інформації.

У медіа-дискурсі відбувається конвертація інформації в смисли, переклад знання з одного рівня на інший, зрощення інформації різного типу, або ж створення особливого знання, що має відношення тільки до недійної дійсності. Медіа-дискурс є діяльністю, що провадиться суб’єктами масової комунікації, саме тому він вмотивований певною метою, в залежності від якої набуває специфічного змісту. Можливими цілями медіа-дискурсу є: опис-пояснення; регулювання дійсності адресатів; вплив на свідомість адресатів; оцінка дійсності; прогнозування положення справ і т.д.

Наявність мети в медіа-дискурсі вказує на те, що він знаходиться у певній модальності по відношенню до певної предметної області. Це означає, що медіа-дискурс описує, пояснює, прогнозує щось, що сприймається як реальний предмет і щодо чого можуть бути побудовані раціональні судження. Предметна область медіа-дискурсу включає в себе концепти, що утворюють його тематичне і смислове «ядро». Мета, яку перед собою ставить медіа-дискурс, реалізується також і у власне комунікативному плані і конкретизується в комунікативних характеристиках. Статусно-рольові та ситуативно-комунікативні особливості учасників спілкування, умови передачі і отримання недійних повідомлень, стратегії спілкування, способи комунікації – все це, з одного боку, впливає на інтерпретацію повідомлень, але з іншого боку, складає частину смислової структури.

Предметна область виражається в медіа-дискурсі в конкретних знаково-символічних формах, за допомогою мовних одиниць, мовних актів і засобів вираження, які утворюють текстові єдності. Тексти як одиниці медіа-дискурсу володіють неоднозначним статусом у медіа-дискурсі. Один і той же медійний текст може набувати ті чи інші смислові відтінки залежно від різних контекстів. Крім уже власне комунікативного контексту виділяють такі значимі для актуалізації тих чи інших смислів контексти, як граматичний, екзистенціальний, ситуаційний, соціально-історичний.

Отже, медіа дискурс звернений до суспільства в цілому. Це обумовлює використання загально оціночної лексики, переважно соціально значущих і соціально закріплених мовних засобів і суспільно-політичної термінології. При дослідженні проблеми класифікації текстів масової інформації акцентується увага на тому, що сукупність видів масової інформації слід розглядати як цілісний потік соціальної інформації. Саме тому класифікація медіа текстів здійснюється у відповідності з переважанням однієї з двох головних функцій ЗМІ – інформативної чи аналітичної. Так, в основі змісту інформаційного медіа-дискурсу лежить повідомлення, фіксація факту як події; загальною ознакою аналітичних медіа-дискурсів є інтерпретація фактів, їх аналіз та узагальнення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Арутюнова Н. Д. Дискурс/ Н. Д. Арутюнова// Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева – М.: Сов. энциклопедия, 1990. – С. 136– 137.

2. Ахренова Н. А. Интернет-дискурс как глобальное межкультурное явление и его языковое оформление: автореф. дисс. на соискание науч. степени д. филол. наук: спец. 10.02.19 “Теория язика”/ Н. А. Ахренова. – М., 2009. – 36 с.

3. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики/ Ф. С. Бацевич. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2004. – 344 с.

4. Бодик О. Сучасна українська літературна мова. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія / О. Бодик, Т. Рудакова. – К.: Лотос, 2015. – 358 с.

5. Ван Дейк Т. А. К определению дискурса [Електронний ресурс]/ Психологическая сеть российского Интернета. – Режим доступу: http://psyberlink.flogiston.ru/internet/bits/vandijk2.htm.

6. Венжинович Н.Ф. Фраземіка української літературної мови: когнітивний і лінгвокультурологічний аспекти / Н.Ф. Венжинович: дис. …наук. ст. д. філол. н. зі спеціальності 10.02.01. – К.: Вид-во НАН України, 2018. – 503 с.

7. Галичкина Е. Н. Специфика компьютерного дискурса на английском и на русском языках (на материале жанра компьютерных конференций): автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.20 “Сравнительноисторическое, типологическое и сопоставительное языкознание” [Електронний ресурс]/ Бесплатный учебный портал. – Режим доступу: http://31f.ru/author-abstract/485-avtoreferat-specifika-kompyuternogo-diskursana-anglijskom-i-russkom-yazykax.html.

8. Дашибалова И. Н. Образ детства в советском визуальном дискурсе 1930-х гг. [Електронний ресурс]/ Исследовательский комитет “Социология детства” Российского общества социологов. – Режим доступу: http://ik.childsoc.ru/doc/tashibalova.pdf.

9. Добросклонская Т. Г. Медиадискурс как объект лингвистики и межкультурной коммуникации/ Т. Г. Добросклонская// Вестник МГУ. Сер. 10: Журналистика. – 2006. – № 2. – С. 20-23.

10. Желтухина М. Р. Тропологическая суггестивность масс-медиального дискурса: О проблеме речевого взаимодействия тропов в языке СМИ [Текст]: монография/ М. Р. Желтухина. – М.: Ин-т языкознания РАН; Волгоград: Изд-во ВФ МУПК, 2003. – 656 с.

11. Каменева В. А. Композиционно-смысловая структура дискурса газетных сообщений как эффективное средство корректировки гендерного дисплея российской и американской лингвокультур/ В. А. Каменева, С. В. Коломиец // Вестник ЧелГУ. – Серия: Филология. Искусствоведение. –2009. – №10(148). – Вып. 30. – С. 30-31.

12. Карасик В. И. О категориях дискурса [Електронний ресурс]/ Волгоградский государственный педагогический университет. – Режим доступу: http://homepages.tversu.ru/

ips/JubKaras.html.

13. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность/ Ю. Н. Караулов. – М.: Наука, 1987. – 263 с.

14. Караулов Ю. Н. Предисловие. Русская языковая личность и задачи ее изучения/ Ю. Н. Караулов// Язык и личность. – М.: Наука, 1989. – 261 с.

15. Кожемякин Е. А. Массовая коммуникация и медиадискурс: к методологии исследования/ Е. А. Кожемякин// Научные ведомости. – Серия: Гуманитарные науки. – 2010. – №12(83). – Вып. 6. – С. 13-21.

16. Кубрякова Е. С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрений. Роль языка в понимании мира/ Рос. академия наук. Ин-т языкознания. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 560 с.

17. Макаров М. Л. Основы теории дискурса/ М. Л. Макаров. – М.: ИТДГК “Гнозис”, 2003. – 280 с.

18. Маслова В. А. Политический дискурс: языковые игры или игры в слова?/ В. А. Маслова// Политическая лингвистика. – 2008. – Вып. 1(24). – С. 43-48.

19. Олешков М. Ю. Жанровая аттракция в дидактическом дискурсе/ М. Ю. Олешков // Жанры речи. – 2011. – Вып.7: Жанр и языковая личность. – С. 116126.

20. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі/ Соломія Павличко. – К.: Либідь, 1999. – 444 с.

21. Потапенко С. І. Сучасний англомовний медіа-дискурс: лінгвокогнітивний і мотиваційний аспекти: Монографія/ С. І. Потапенко. – Ніжин: Видавництво НДУ імені Миколи Гоголя, 2009. – 391 с.

22. Потятиник Б. Інтернет-журналістика : навч. посіб. Львів : ПАІС, 2010. 246 с.

23. Приходько Н. Ю. Феминистский дискурс мировых религий: статус женщины в буддийской традиции/ Н. Ю. Приходько// Вестник ТГЭУ. – Серия: Философия. – 2009. – Вып.4. – С. 95-104.

24. Пташник М. И. Система реноминативных приемов в современном публицистическом дискурсе (на материале русского, английского, и испанского языков): автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.19 “Теория языка”/ М. И. Пташник. – Ростов-на-Дону, 2010. – 23 с.

25. Романюк С. К. Типологічні особливості рекламного дискурсу/ С. К. Романюк // Вісник Житомирського державного університету. – Серія: Філологічні науки. – 2010. – № 54. – С. 228-231.

26. Слоян Г. Г. Коммуникативный дискурс справедливости: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. философ. наук: спец. 09.00.11 “Социальная философия”/ Г. Г. Слоян. – СПб, 2009. – 24 с.

27. Стефан С. Масмедійне мовознавство для себе і для мас (огляд) // Урок української. – 2007. – № 2-3. – С. 2-3.

28. Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття: (На матеріалі мови засобів мас. інформації). – 2-ге вид., переробл. – К.: Пугач, 2005. – 388 с.

29. Шевлякова Ю. О. Особливості дискурсу Інтернет – ЗМІ (на матеріалі англомовних он-лайн журналів для підлітків) [Електронний ресурс]/ Науковий блог НаУ “Острозька академія”. – Режим доступу: http://naub.oa.edu.ua/2013/osoblyvosti-dyskursu-internet-zmi-na-materialianhlomovnyh-on-lajn-zhurnaliv-dlya-pidlitkiv/.

30. Шенбергер И. И. Коммуникативная ситуация недоразумения в межкультурном и внутрикультурном дискурсе: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.20 “Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание”/ И. И. Шенбергер. – Новосибирск, 2010. – 24 с.

31. Ширяева О. В. Информационно-аналитический медиадискурс как предмет коммуникативно-дискурсивного исследования // Медиаскоп. Сер. «Медиастилистика». 2012. Вып. 4. URL : http://mediascope.ru/node/1218.

32. Шкіцька І. Ю. Маніпулятивні тактики позитиву: лінгвістичний аспект. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. 440 с.

33. Щербина А. Соціокультурна регуляція у технологіях масової комунікації : монографія. Київ : Академвидав, 2013. 200 с.

34. Якубіна В. Л. Основні тенденції концептуалізації феномену мас в сучасній соціальній філософії : дис.. … канд. філос. наук : 09.00.03 ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ, 2008. 266 с.

35. Collier, M. Why Your Community-Building and Social Media Efforts Aren't Working. The Viral Garden [Electronic resource] / M. Collier. - URL: http://moblogsmoproblems.blogspot.com/2009/02/ why-your-community-building-and-social.html.

36. Lewis J. The Twentieth Century Book: Its Illustration and Design. London, Studio Vista Publ., 1967. 272 р.

37. Nosen K. Do You Follow: Impacts and Implications of Social Media in Museums [Electronic resource] https://core.ac.uk/download/pdf/36684327.pdf.
1   2   3   4   5   6

скачати

© Усі права захищені
написати до нас