СЦЕНАРІЙ СВЯТА"СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЄ"
(У залі відтворено інтер'єр світлиці, святково прикрашено. Виходить господиня).
Мати. Гарно в хаті прибрала, їсти наварила , тепер можна й тісто місити.
(До хати забігає маленький хлопчик).
Дитина. Мамо, а що оце ви робите?
Мати. Тісто мішу.
Дитина. А для чого?
Мати. Бо завтра незвичайний день. Завтра і дізнаєшся.
Дитина. Матусю, рідненька, розкажіть мені про цей незвичайний день.
Мати. Ну добре. Сідай і слухай.
За біблійною легендою у рік народження Христа жив у Єрусалимі старець-праведник Симеон. Йому було відомо, що він не помре доти, поки не побачить Спасителя Світу. І саме 15 лютого, Симеон зустрівся біля воріт храму з немовлям Христом і виголосив свою промову: «Нині відпускаєш раба твого, владико, з миром».
А ще у цей день Зима з Весною зустрічається. Кажуть, якщо Зима переможе, то довго іще буде холодно, а якщо Весна візьме гору, то поверне на тепло. Колись у давнину ваші бабусі та дідусі святкували це свято і називалося воно Стрітення. Ще це свято називають Зимобором або Громниці. Назва цього свята походила від стародавнього звичаю освячення цього дня громничних свічок, яким приписувалась велика магічна сила.
Так свічку запалювали відразу, як повертались із церкви, «аби повінь весняна не пошкодила посівів і щоб мороз дерев не побив». А літом запалювали від небезпечних гроз, як оберіг людей, тварин, споруд та блискавки.
Крім свічок іще святили воду, її вважали цілющою. Нею батьки благословляли - хлопців на військову службу. У господарстві нею кропили худобу, коли вперше виганяли на пасовище, а пасічники - вулики і бджіл, щоб не заїли чужі комахи та не напав гнилець. На Стрітення люди стерігали за погодою і пов'язували з цим святом різні прикмети:
- Якщо на Стрітення повінь води нап'ється, то із трави вже кінь нап'ється.
- Ведмідь барліг зруйнував, то зимі кінець підходить.
Мати. А тепер швиденько вечеряй і спатки.
( Хлопчик їсть хліб, запиває молоком. Лягає у ліжко. Мати підходить до нього , цілує. Благословляє на добрий сон).
( Під музику виходять дівчата у вишитих сорочках.
Виконують пісню "Стрітення"
(Чути голоси хлопців)
Хлопці. Добридень, дівчата!
Господиня. Добридень! А звідки ви йдете?
Хлопці. З церкви йдемо, свічки посвятили!
Дівчина 1. Дуже добре, що пам'ятаєте народний звичай свічки святити на Стрітення. їх називають «громницями». Запалюють під час грози, щоб оберегти людей від грому. Ось давайте і ми запалимо стрітенську свічку, і ви зможете побажати те, чого вам найбільше хочеться.
Хлопець 1.
Запалимо свічку, щоб горіла,
Щоб вогненні блискавці,
Щоб гучнії громовиці
Наших осель не спалили.
Хлопець 2.
Ой, громниці – свічечка!
Свята водичечко!
Від біди оберігай
Наш майбутній урожай!
Хлопець 3.
Повішу я рушники,
Щоб родили вишні,
Були яблуні і груші
Урожаєм пишні.
Хлопець 4.
Дай здоров’я нам усім
Та достатку в кожен дім.
Дівчина 2. Мені моя бабуся розповідала, що весною, коли починає розпускатися ряст, перші квіточки, хлопці і дівчата босоніж топтали ряст, промовляючи:
Топчу, топчу ряст, ряст.
Бог здоров'я дасть, дасть.
І ще буду топтати,
Щоб на той рік діждати!
Обряд топтати ряст означав, що протягом року людина не буде хворіти.
А чи знаєте ви, що люди дуже вірили у прикмети, які відбуваються на Стрітення?
Дівчина 3. Якщо мороз, то скоро весні бувати!
Дівчина 4.Якщо іде сніг, то буде урожай багатий!
Дівчина 5.Якщо в цей день відлига, то довго ще зимі панувати!
Дівчина 6. Якщо на Стрітення капає зі стріх, то в липні так капатиме мед!
Дівчина 6. Давайте покличемо всіЗиму та Весну до нас у гості!
(Усі разом гукають Весну)
Благослови, мати, весну закликати.
Весну закликати, зиму проводжати.
Зимонька в возочку, літечко в човночку.
Танець
Весна
А ось і я – Весна-красна.
Куди ступлю, там сонце сяє,
Усе навколо оживає,
Іду, пробуджую від сну,
Всю землю чарівну!
До вас пришла я в край краси,
бо рідні вчула голоси.
Зима мабуть втомила вас?
Ви хочете тепла, зеленої травички..
Пісень солов' їв та жайворонків...
Цвіту на молодих деревцях.
То я готова приступити до своїх обов'язків
і оживити природу вашого краю.
Зима
- Зачекай Весно! Я ще не готова віддати тобі твої володіння !
Давай змагатися, хто переможе , той і залишиться.
Весна
-Зимонько, ми ж з тобою споконвічні сусіди,
навіщо ж нам сперечатись, ворогувати?
Ти ж сама знаєш, якщо 15 лютого до вечора потеплішає,
значить, моя пора на землі настає.
Якщо ж стане холодніше, то я поперед тебе ще не стану,
мене ще чекає багато роботи по господарству,
буду мати час підготуватися.
Та і пташечки мого тепла так зачекалися!
Нехай повертаються у рідні ліси і садочки. А сонячні світанки вже близько -близько!
Пісня Веснянка (Н.Валевська)
Діти
- Скоріш , люба Весно, до нас прибувай,
щоб знову озвавсь соловейками гай.
Щоб знов зеленіли, густіли лани,
щоб сонечка сил набирались вони.
Щоб жовті кульбабки цвіли у садках,
А ми всі дівчатка, були у вінках
Зима
-Бач чого захотіли!
Зараз я -володарка!
Я залишусь тут назавжди!
Тож тремтіть усі звірі лісові й кожна пташина.
Та і ви –всі, зі своєю Весною.
Зараз я снігу намету і морозу напущу!
Бо ще силу свою маю і нею скористаюсь!
Ніякого сонця і тепла!
Ніякого пташиного щебету!
Якої там ще зеленої травички?!
Не бачити вам квітів – первоцвітів!
Все засиплю товстим шаром снігу!
Все заморожу! Я так хочу, і так буде!»
Треба мені всю силу зібрати,
Щоб з тобою до бою стати.
Дівчата
- Хлопці!
- Що?
- А ви силу маєте?
- Так.
- Так покажіть її!
- Сила уму уступає!
(розгадування загадок)
Старий дід мости помостив,
А молода прийшла – мости рознесла.
(Мороз і весна)
Тільки вчора теплий вітер
Вість приніс нам від весни,
А сьогодні дивні квіти
Крізь замети проросли.
(Проліски, підсніжники)
Їх в Голландії знайдете,
Там завжди вони в пошані.
Немов яскраві стакани
Око всім радують ...
(Тюльпани)
Жовті, пухнасті,
Кульки запашні.
Подарую я мамі,
Подивіться самі.
(Мімоза)
У синьому небі голосок,
Ніби крихітний дзвінок.
(Жайворонок)
Навесні зеленіла,
Влітку загоріла.
Осінь в сад дійшла,
Червоний факел засвітила.
(Горобина)
***
У розпал весняної пори,
Капає сік з білосніжної кори ...
(Береза)
Дівчина 1
Утікай, утікай, біла зимонько!
Вже нема, вже нема в тебе силоньки
Вже весна, йде весна-чарівниченька,
Потемніє, почорніє твоє личенько!
Дівчина 2. Весну жартами стрічаємо, танцюємо, співаємо!
Діти. Дай нам, доле, кожен рік веселитися повік!
Весна. Моє ласкаве сонце весняне уже сніги довкола розтопило!
Дівчина 3.Зимо, Весно, не сперечайтеся, краще позмагайтеся! Дівчата, хлопці,подивіться, де Весна ступала, на зимовому килимі проталини з'явилися. Давайте ми допоможемо полагодити килим Зимі. Бо у народі кажуть: «Коли на Стрітення відлига, пропаде ще весна надовго».
Гра «Полатай килим»
На білих листках вирізані фігури різної форми («проталини»). Діти повинні підібрати відповідну латку із білого паперу і закрити проталини. Виграє той, хто виконав завдання найшвидше.
Зима. Бачиш, як діти мені допомагали зимовий килим полагодити! Ану, геть звідси!
Весна. Яка ти спритна! Краще послухай, як багато знають про мене діти!
Зима. Хлопці, мені допомагайте, не можу ніяк з цією Весною впоратися!
Хлопці (З'являються з бородами, пританцьовують та співають).
Іде, іде дід, дід,
Несе, несе міх, міх.
Отакий дідище,
Такий морозище.
Як розкриє міх, міх,
Поморозить всіх, всіх!
Дівчата (з галасом розбігаються у різні сторони, розвертаються і йдуть на дідів, співають).
Не дамо, дівчата, міх той розкривати,
Міх той розкривати, холод випускати!
(Дівчатка беруть дідів у коло і не випускають. Діди не можуть втекти і скидають бороди).
Дівчина 4. Дівчата! А чи гарними зробилися хлопці, скинувши бороди?
Дівчина 5. Ой, хороші, хоч води напийся!
Дівчина 6. Нумо, разом всі ставаймо
І таночок починаймо.
Бачте, ноги не стоять,
Так навприсядки ходять!
Дівчина 7. Ходи-но до нас, Зимонько, не сумуй,
Володіння Весноньці подаруй!
Зима
Певно таки кажете правдоньку
Не буду я силу тратити на змагання
Що ж, Весно, поступаюсь я тобі,
збираюсь я в путь
І зараз покину ваш куточок,
піду у інший, де ще не була.
А через рік ви вчуєте дзвіночок,
я з Коляди його приберегла.( дзвенить)
Весна
Всім людям я добро несу
Хай родиться вам жито
Старим бабкам - по лопаточці,
Молодицям - по дитяточці
Чоловікам - по плошку,
Легеням - по батіжку,
а дівчаточкам - по вінку,
аби вони співали, жартували,
в співаночках Весноньку вітали!
Хлопець 1. Іди, Зимонько, з піснями, а повертайся після Осені зі снігами!
Хлопець 2. Прийми від нас калач смачний, а на згадку — обруч золотий!(Хлопчик одягає на голову Зимі обруч, а інший підносить на рушнику калач.
(Зима дякує і виходить).
Дівчата
Всі ми Зиму проводжали,
Красну Весну зустрічали!
Весно! Уквітчай наш край!
Дай нам добрий урожай!
Бери, Весно, ключі, обійди землицю,
Зігрій її сонцем, освіти травицю,
На майбутнє жито, на теплеє літо!
Весна (бере ключі).
Піду я далі лугами й лісами!
Встелю землю килимами!
Я теплом людей зігрію,
І здоров'я вам навію.
( Усі сходять. Прокидається хлопчик. Підбігає до вікна. Заходить мати.)
Дитина. Матусю, матусю, я таке бачив таке... Як Зима з Весною змагалася, як сперечалася.
Мати. Синочку мій, це все тобі лише наснилося. Але сьогоднішнього дня справді Весна із Зимою прощається і земля наша матінка зі сну прокидається. А дивись - но що я тобі принесла.
У нас в Україні з давніх-давен люди, готуючись зустрічати весну, випікали з тіста жайворонків і роздавали їх дітям, щоб росли здорові й щасливі. Вважали, що саме птахи на своїх крилах приносять її з далекого краю, проганяють люту зиму.. Старі люди розповідали, що ця пташка народилася із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонечком і своїм дзвінким голосочком сповіщає про те, що весна прийшла.
Отож вибігали діти в двір з пташками в руках, весело стрибали і промовляли закличку:
Пташок викликаю
З теплого краю.
Летіть, соловейки,
На нашу земельку!
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки.
Весна. Свято вже скінчилось і пора прощатись, але, для годиться, час всім пригощатись.
В пташечках цих сила, щастя і добро. Скуштуйте й відчуйте звичаїв тепло.
Під супровід пісні усім присутнім даруються жайворонки