Ім'я файлу: укрмова.docx
Розширення: docx
Розмір: 33кб.
Дата: 29.06.2022
скачати
Пов'язані файли:
вступ екз (1-10)(31,32).docx
Module Test.docx
Філософія сз6.docx
укрмоваекзамен.docx
етика 42-51.docx



САМОСТІЙНА РОБОТА

з навчальної дисципліни «Українська мова в професійній діяльності»
студентки І курсу
факультету української філології та журналістики
ZhR1-B18 групи
Волошиної Олександри

Змістовий модуль №1

  1. Заналізуйте сучасний стан українського театру, радіо- та телебачення і конкретними прикладами доведіть, чи залишаються вони джерелами збереження української національної мови.

На сьогодні, ситуацію з театром, радіомовленням та телебаченням в плані збереження української національної мови не можна назвати плачевною, як це було якихось 5-6 років тому назад. Українські ЗМІ, які старанно виконують умови закону та регламент комунікаційних квот, виступають за відродження української мови, виступаючи проти мови-агресора скорочуючи її мовлення до максимуму. Засоби масової комунікації, театр та кіно, що виконані державною мовою, лише популяризують її, роблять її статус більш престижним серед молоді. Питання мови, що мусується у народі, (і у ЗМІ), викорінює «комплекс меншовартості» в українців, перетворюючи жителів України на громадян незалежної та вільної держави.
Приклади та ситуації активного збереження української мови у ЗМІ, театрі, кіно та радіо:



  • Використання питомої української мови, «скрипниківки», під час прайм-тайму на деяких каналах. (Наприклад: використання працівниками служби новин СТБ не «Європа», а «Европа»; не «ефір», а «етер»).

  • Активне висвітлення проблеми мовного питання, закону про мову.

  • Активне фінансування Міністерством культури фільмів та кіно знятих державною мову заради популяризації.

  • Скорочення радіоквот на російську музику та мову в прайм-тайм до 10% ефірного часу. Популяризація українських співаків та їх музики.


  1. Визначіть значення засобів масової інформації для стабілізації мовної ситуації в суспільстві.

Оскільки ЗМІ грають у економічному, політичному та соціальному житті суспільства істотну роль, маючи саме безпосереднє відношення до його життєдіяльності і виконуючи репродуктивну (відображають політику через радіо, телебачення і пресу) і продуктивну (діючу) функції, то вони в тім же ступені, що і творці політики несуть відповідальність за процеси, що відбуваються в суспільстві. А якщо це так, то вони у своїй інформаційній діяльності повинні керуватися в першу чергу інтересами суспільства і держави.

Грубо кажучи, ЗМІ це інструмент популяризації та пропаганди в сучасному світі, який регламентує народу до яких дій і модних течій варто вдаватися. Щоб стабілізувати мовне питання та зробити, нарешті, єдину державну мову в Україні, ЗМК треба керуватися правилом: «Українська - це модно».


  1. Змоделюйте власне бачення мовної політики в Україні як взірця для інших держав

На мою думку, основною проблемою мовної політики в Україні вважається те, майже всі догми прописані «на папері» і рідко мають практичне примінення. Що мовна політика України стала взірцем для інших країн, вона має мати доступно прописані пункти її виконання. Наприклад:
Державна мовна політика на сьогодні має зосереджуватися на таких пріоритетних напрямках:
1) внесення на розгляд Верховної Ради України проекту закону України про розвиток і застосування мов в Україні;

2) приведення мовного законодавства і практики його застосування у сувору відповідність з Конституцією України та Рішенням Конституційного Суду України;

3) утвердження української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України;

4) створення незалежної нормативної бази підтримки і пільг для україномовних ЗМІ;

5) вироблення дієвих засобів захисту від актів зовнішньої мовно-культурної експансії та публічної дискредитації української мови;

6) поліпшення якості українського на теле- і радіоканалах України;

7) сприяння розвитку мов національних меншин;

8) запобігання дискримінації за мовною ознакою;

9) сприяння підвищенню загальної культури громадян України;

10) створення системи контролю за дотриманням мовного законодавства (10 стаття Конституції України);

11) врегулювання питань, пов'язаних з удосконаленням юридичної відповідальності за порушення законів, які регулюють питання використання державної мови.


Орфоепічні та акцентуаційні огріхи у радіопередачах
Доволі довгий час, українське радіомовлення де-факто було не зовсім українським. За регламентом ЗМК, з періоду 2005-2015, українським квотам виділялось біля 70% ефірного часу (наразі 90%). Але так як владні органи закривали очі на мову ефірного часу, диктори на радіо та телебаченні часто спілкувались російською.

На сьогодні, правила гри на комунікаційному полі української журналістики стали жорсткішими, норми використання ефірних квот стали більш чіткими та структурованими, тому щоби зберегти роботу та статус дикторам потрібно переходити на державну.

При роках спілкування російською, білінгуальні звички дикторів даються взнаки: спікери часто вдаються до калькованих структур мовлення, використовують росіанізми, послуговуються (при незнані перекладу) словами з російської мови. Але, і орфоепічні та акцентуаційні помилки диктори також роблять: це не викриває їх незнання української мови, скоріш за всього це звичка набута з роками при послуговуванні мови-агресора в прайм-тайм. Ось доречні приклади, які помилки найчастіше проскочують у мовлені українських дикторів:

      1. Ча­сто-гу­сто у мо­влен­ні ве­ду­чих тра­пля­ють­ся по­мил­ки у на­го­ло­шу­ван­ні слів. Та­кі огрі­хи свід­чать про те, що жур­на­ліст не дбає про свою мо­ву, що для ньо­го ор­фое­піч­ний слов­ник – це швид­ше "сум­не про­вал­ля", а не "пиш­ний яр". Ак­цен­ту­а­цій­ні по­мил­ки ра­зом із гуг­ня­вою, мо­но­тон­ною ма­не­рою ве­ден­ня про­гра­ми ство­рю­ють вра­жен­ня, що пе­ред мі­кро­фо­ном – бай­ду­жа та не­ці­ка­ва лю­ди­на. При­чи­на, як і в по­пе­редньо­му ви­пад­ку, по­ля­гає у нез­нан­ні, рід­ше у не­ба­жан­ні дот­ри­му­ва­ти­ся лі­те­ра­тур­них норм. Се­ред ак­цен­ту­а­цій­них по­ми­лок ве­ду­чих най­ти­по­ві­ши­ми є та­кі:


а) на­го­лос в ін­фі­ні­тив­них ді­є­сло­вах: потріб­но го­во­ри­ти – "під­не­сТИ", "роз­по­ві­сТИ", "до­ве­сТИ" (ка­жуть – "під­НЕ­сти", "роз­по­ВІ­сти", "до­ВЕ­сти"); 
б) на­го­лос у прик­мет­ни­ко­вих су­фік­сах: по­т­ріб­но го­во­ри­ти – "ба­га­то­ра­ЗО­вий", "по­дат­КО­вий" (ка­жуть – "ба­га­то­РА­зо­вий", "по­ДАт­ко­вий"); 
в) на­го­лос у від­ді­є­слів­них імен­ни­ках: по­тріб­но го­во­ри­ти – "виг­НАн­ня", "по­ДАн­ня", "чи­ТАн­ня" (ка­жуть – "виг­нан­НЯ", "по­дан­НЯ", "ЧИ­тан­ня"); 
г) на­го­лос у при­слів­ни­ках: пот­ріб­но го­во­ри­ти – "бо­СО­ніж", "від­да­ле­КИ" (ка­жуть – "бо­со­НІЖ", "від­ДА­ле­ки"); 
д) на­го­лос у влас­них наз­вах: пот­ріб­но го­во­ри­ти – "ДЕ­бре­цен", "БА­ла­тон" (ка­жуть – "Де­бРЕ­цен", "Ба­ла­ТОН").

Дос­лід­ниця Н. Ба­бич ува­жає, що ак­цен­ту­а­цій­ні нор­ми ма­ють ета­ло­ном жи­ве на­род­но­роз­мов­не мо­влен­ня, то­му во­ни ча­сті­ше змі­ню­ють­ся, від­бу­ваєть­ся їх уточ­нен­ня, що (ра­зом із впли­вом ді­а­лект­но­го мо­влен­ня та по­ши­ре­ної ро­сійсь­ко­мов­ної прак­ти­ки) є од­ні­єю з при­чин по­яви ти­по­вих по­ми­лок у на­го­ло­шу­ван­ні слів [1]. Звіс­но, слов­ни­ки на­го­ло­сів ма­ють бу­ти на­стіль­ною кни­гою ве­ду­чо­го ін­фор­ма­цій­ної про­гра­ми.
2. Стиль ве­ден­ня про­гра­ми – це, по су­ті, стиль чи­тан­ня ма­те­рі­а­лів. Про­фе­сій­ний ве­ду­чий чи­тає ма­те­рі­а­ли у роз­мов­ній ма­не­рі, не­про­фе­сій­ний – ро­бить це як сум­лін­ний де­кла­ма­тор у кра­що­му ви­пад­ку. Але зде­біль­шо­го ве­ду­чі но­вин за­ли­ша­ють­ся в ефі­рі сі­ри­ми, не­ці­ка­ви­ми людь­ми. Так від­бу­ваєть­ся че­рез те, що впро­довж три­ва­ло­го ча­су (30–45 хви­лин зву­чан­ня про­гра­ми) біль­шість з них чи­та­ють най­різ­но­ма­ніт­ні­ші по­ві­до­млен­ня, ко­ри­стую­чись од­ні­єю то­наль­ною й тем­браль­ною за­бар­в­­ле­ні­стю. Йдеть­ся про су­ху, су­во­ру, офі­цій­ну, поз­бав­ле­ну емо­цій то­наль­ність. А тим ча­сом текст по­ві­до­млен­ня пот­ріб­но роз­би­ти на син­таг­ми, зро­би­ти йо­го пар­ти­ту­ру. Так, уже зга­ду­ва­на дос­лід­ниця Н. Ба­бич з цьо­го при­во­ду заз­на­чає: "Перш ніж ви­го­ло­си­ти чу­жий текст, тре­ба вчи­та­ти­ся в ньо­го, вслу­ха­ти­ся у влас­ний вну­тріш­ній го­лос, яким промо­вляєть­ся на­пи­са­не. Для цьо­го текст пот­ріб­но під­го­ту­ва­ти до ви­ко­нан­ня, тоб­то роз­мі­ти­ти на ньо­му ло­гіч­ні та ін­ші на­го­ло­си, змі­ни ін­то­на­ції, пау­зи" [1, 200]. Ска­жі­мо, ось ре­чен­ня: "Пре­зи­дент Ук­ра­ї­ни Вік­тор Ющен­ко і Пре­зи­дент Поль­щі Алек­сан­дер Квас­нєв­ський про­ве­дуть пе­ре­го­во­ри, на яких роз­гля­да­ти­муть­ся пи­тан­ня впли­ву сві­то­вої фі­нан­со­вої кри­зи на еко­но­мі­ки обох кра­їн". Сло­ва "Пре­зи­дент Ук­ра­ї­ни" вимо­вляє­мо з пі­дви­щен­ням то­ну (так зва­на ме­ло­дія зле­ту), ос­кіль­ки по­ві­до­мляєть­ся но­ви­на – хто са­ме, про ко­го йдеть­ся. Сло­ва "Вік­тор Ющен­ко" вимо­вля­ють­ся менш пі­дви­ще­ним то­ном (бо всі зна­ють, що Пре­зи­ден­том Ук­ра­ї­ни є Вік­тор Ющен­ко, це не но­ви­на). Але це ім'я та пріз­ви­ще лю­ди­ни, гла­ви дер­жа­ви, і зов­сім зі зни­жен­ням то­ну ми не мо­же­мо ці сло­ва ви­мо­ви­ти. За та­ким са­мим прин­ци­пом вимо­вляє­мо й сло­вос­по­лу­чен­ня "Пре­зи­дент Поль­щі Алек­сан­дер Квас­нєв­ський". Сло­вос­по­лу­чен­ня "про­ве­дуть пе­ре­го­во­ри, на яких роз­гля­да­ти­меть­ся пи­тан­ня" слід вимо­вля­ти зі зни­жен­ням то­ну (так зва­на ме­ло­дія спа­ду), бо заз­на­че­не не має осо­бли­во­го змі­сто­во­го на­ван­та­жен­ня. Крім то­го, ре­чен­ня є склад­но­пі­дряд­ним, тож пе­ред спо­луч­ни­ком "на" пот­ріб­но за­стос­ува­ти ме­ло­дій­ну хви­лю, яка вка­зує на ін­то­на­цій­не по­єд­нан­ня двох слів чи кон­струк­цій ("на яких"), необхід­но вимо­вля­ти їх "од­ним по­ди­хом". І, зреш­тою, остан­ня ча­сти­на ре­чен­ня " впли­ву сві­то­вої фі­нан­со­вої кри­зи на еко­но­мі­ки обох кра­їн". Це но­ви­на, по­ві­до­м­ляєть­ся пред­мет пе­ре­го­во­рів. Тож цю но­ви­ну пот­ріб­но "роз­сві­ти­ти" го­ло­сом. От­же, ви­мо­ва тут по­вин­на бу­ти пев­ною мі­рою упо­віль­не­ною та з пі­дви­щен­ням то­ну. Та­ким чи­ном, ми звер­та­ємо ува­гу слу­ха­ча на те, про що ж са­ме го­во­рит­имуть гла­ви дер­жав, та до­по­ма­га­ємо йо­му кра­ще сприй­ня­ти суть цьо­го по­ві­до­млен­ня.

Н. Ба­бич спра­вед­ли­во зау­ва­жує, що ін­то­на­цій­ний ма­лю­нок тек­сту (мо­влен­ня за­га­лом) зал­ежить від ба­гатьох мов­них і по­зам­ов­них чин­ни­ків. За її сло­ва­ми, на­при­клад, лю­ди­на мля­ва, сла­бо­воль­на го­во­рит­име мо­но­тон­но, без ви­раз­них на­го­ло­сів. І, нав­па­ки, як зау­ва­жує дос­лід­ниця, упев­не­на у сво­їй пра­во­ті, енер­гій­на лю­ди­на во­ло­діт­име го­ло­сом ін­то­на­цій­но різ­но­ма­ніт­ним, різ­но­ви­сот­ним [1]. На пре­ве­ли­кий жаль, ве­ду­чі ін­фор­ма­цій­них про­грам На­ціо­наль­но­го ра­діо фак­тич­но не во­ло­ді­ють знан­ня­ми та вмін­ня­ми що­до ви­раз­но­сті мо­влен­ня та струк­тур­но-ін­то­на­цій­ної ор­га­ні­за­ції тек­сту.


За поданим початком продовжіть розповідь, використовуючи лише односкладні речення (різних типів):

    1. Не спалося…

    2. Задумаймося!

    3. Борітеся - поборете!


ПРИКЛАД:

Не спалося сьогодні цій дівчині, вона просто не зімкнула очей вночі. Що ж послугувало її неспокійному сну: погода, настрій чи може щось інше? Ні, все куди більш прозаїчніше і описане студентами майже всіх вікових категорій – її сну як завжди заважала надокучлива робота та непосильна праця студента. Розчесав свої заспані та червоні від кави очі, найбільше їй хотілось повісити удавку за настільну лампу і більше ніколи в житті не бачити цю надокучливу купу паперу, документів та іншої, за її словами, «макулатури», що просто «забиває їй баки».

Вона уявила себе на місці лідера думок, що править словами і діями людей. Вона кричала: «Задумаймося, шановні, ви що, так часто використовуєте ці «білитристику» в справжньому житті?» На свій спіч, молода студентка отримувала лише схвальні вигуки, вона відчувала, що вона не одна, хто стає жертвою «пустої» та «нецінної» інформації.

«Інформація може стати найбільшим скарбом в руках людства, якщо вона використовується на практиці» - студентка відчула приємний релакс по всьому тілі, а її думки стали потихеньку розсіюватись.

«Я що, знов заснула?» - подумала дівчина, яка прокинулась за робочим столом. Що ж, в питаннях сесії існує лише одне правило: «Борітеся – поборете! Вам енергетик з таурином допомагає».


Змістовий модуль №2

Складіть документи відповідно до вашого фаху:

  • своє резюме;

Волошина Олександра Ігорівна

(Alexandra I. Voloshyna)
Дата народження: 23.05.2001

Місто: Кам’янець-Подільський

Моб. телефон: +38 (000) 000 00

E-mail: valkiria2305@gmail.com

Ціль: Отримати посаду головного редактора.
Освіта:
вересень 2018 р. – червень 2022 р., Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка; Спеціальність: 061 Журналістика. Реклама та зв’язки з громадськістю; бакалавріат.

Досвід роботи:
Головний редактор, журналіст
ЮО «Titanium Office»
Професійні навички:
— володію комп’ютером;

— знання законодавства;

— навички ведення договірної роботи;

— уміння проводити переговори;

  • уміння креативити в складних ситуаціях;

— навички складання різних юридичних документів;

— Знання мов: українська — рідна; російська – вільно володію; англійська – середній рівень.
Особисті якості:
Комунікабельність, креативність.

Чесність, відповідальність, уважність до деталей.

Дисциплінованість, пунктуальність, комунікабельність.
Додаткова інформація:
Сімейний стан: неодружена.

Водійське посвідчення: так.

Власне авто: так.

Можливість відряджень: так.

Хобі: займаюсь плаванням, малюю.

  • характеристику товариша;


Зимін Олександр Ігорович, за період перебування на посаді водія-експедитора, по теперішній час, зарекомендував себе позитивно, як фахівець у своїй. Ділові якості проявив на найвищому рівні, постійно прагне до самовдосконалення. За характером спокійний та врівноважений, жодної скарги від клієнтів певної сфери обслуговування не надходило, тільки позитивні відгуки. В колективі користується повагою та авторитетом. Не мало підготував молодих працівників. У порушенні техніки безпеки помічений не був.

Нагороджений відзнаками та почесними грамотами за сумліну працю.



  • прес-реліз про намір провести певний захід;

«100 кроків до успіху»

Прес-реліз щодо візиту Дня відкритих дверей на факультеті української філології та журналістики в Кам’янець-Подільському національному університету імені Івана Огієнка

Сучасному абітурієнту, для того, щоб обрати предмети ЗНО, перш за все треба зорієнтуватися при виборі своєї спеціальності, царини, в якої він буде досягати успіху. Щоб зорієнтувати майбутнє покоління на правильний вибір своєї професії, викладачі факультету української філології та журналістики організували День відкритих дверей.

1 – 12 жовтня 2018 року в рамках заохочення та популяризації української філології в Кам’янці-Подільському, було проведено ряд масових заходів, що також слугували задля привернення уваги майбутніх абітурієнтів у навчання української мови і культури. Увесь захід було організовано та проведено завдяки силам викладачів кафедри журналістики та кафедри української мови.

Інформаційний захід відвідали не тільки майбутні абітурієнти та зацікавлені школярі, а й представники научної царини в українській мові та літературі, першовідкривачі секретів «державної»: Чужиков Йосафат Вікторович та Любачівська Перцефона Зіновіївна. Слухачами заходу були співробітники відділів міжнародних зв’язків вищих навчальних закладів України та викладачі КПНУ.

Інформаційний захід вкладав у собі роботу в групах для обговорення питань щодо визначення ключових напрямів розвитку української мови на теренах університету та регіону, обговорення нового закону про мову та його юрисдикцію, а також проводили дебати на тему «Українська мова — модно?». Увесь цей дискурс супроводжувався приємною атмосферою, смачним чаєм та кавою з тістечками. Учасники заходу активно обговорювали вищезазначені теми, ділились досвідом та обговорювали перспективи розвитку популяризації держаної на території ВНЗ.

Щоб дізнатися детальніше про емоції та враження від заходу, ми запитали про це викладачів факультету, що були присутні на ньому:
“Ми були приємно вражені кількістю зацікавлених студентів з всієї України. У всьому університеті панувала атмосфера творчості. Ми раді робити все для того, щоб українська молодь не забувала про найважливіший чинник патріотизму та нашого суспільства - мову. ” – якийсь викладач.
“Проведений профорієнтаційний захід вражав перспективами факультету. Як на мене, то було цікаво спостерігати за дебатами, проведеними студентами факультету. ”

“Чесно кажучи, ми не очікували такий наплив народу, але все пройшло на “Ура!”, дякуючи студентам, що підготували даний захід”

Проведений захід надав можливість учасникам обговорити проблемні питання, дізнатися особливості роботи факультету української філології та журналістики.

  • витяг з протоколу колективу Вашої групи.


ВИТЯГ З ПРОТОКОЛУ № 10


засідання ZhR1-B18 групи факультету української філології та журналістики


Кам’янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка

19.06.2019 м.Кам’янець-Подільський

ПРИСУТНІ: Волошина О.І.; Кісілішина Н.А; Степанюк Д.Б.;

СЛУХАЛИ: Почапська О.І. про переселення Степанюка Д.Б. до іншого корпусу гуртожитку.

ВИСТУПИЛИ: Степанюк Д.Б та Кісілішина Н.А. про причини дискомфорту життя в Гуртожитку №1.

УХВАЛИЛИ: переселити Степанюка Д.Б. до іншого корпусу гуртожитку.


  • лист-відповідь

Журналісту-кореспонденту
ЮО «CorrespondentUkraine»
Тимчишину Юрію Олександровичу

Шановний Юрій Олександрович!

Нами була уважно вивчена ваша пропозиція на написання матеріалу про книжкову толоку в Кам’янці-Подільському у наступному номері. На жаль, на думку наших фахівців та редакторів, у наступному номері ця інформація вже стане неактуальною і нецікавою, адже захід вже пройшов, а матеріали були висвітлені нашими конкурентами.
Редактор редакції

ЮО «Подолянин»
Батькова Батька Батьковича
тел: 000-000-00-00
Email: 0000@gmail.com
скачати

© Усі права захищені
написати до нас