Розрахунок загального рівномірного

РОЗРАХУНОК ЗАГАЛЬНОГО РІВНОМІРНОГО ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ ОФІСНИХ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ПОБУТОВИХ ПРИМІЩЕНЬ МЕТОДОМ СВІТЛОВОГО ПОТОКУ

ЗАГАЛЬНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Світлотехнічні розрахунки є основою при проектуванні освітлювальних установок. Основним завданням розрахунку є визначення величини необхідного світлового потоку світильників для забезпечення нормованого значення мінімальної освітленості робочої площини.

На практиці для розрахунку штучного освітлення використовують, в основному, три методи:

методсвітловогопотоку(коефіцієнтавикористання): застосовують для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь;
точковийметод: призначений для розрахунку локалізованого та комбінованого освітлення, а також для освітлення похилих площин;
методпитомоїпотужності: є найбільш простим і в той же час найменш точним, тому його використовують для приблизних, орієнтовних розрахунків.

Найбільш точним методом для розрахунку загального рівномірного освітлення, що враховує прямий світловий потік світильників та відбите світло від стін і стелі, вважається метод світлового потоку (або коефіцієнта використання світлового потоку). Метод дозволяє визначити оптимальну кількість ламп та потужність освітлювальної установки при рівномірному розміщенні світильників загального освітлення.

Основним розрахунковим рівнянням методу світлового потоку

є:

Ф  ^Е^н^^S^^k^з^^z, лм; (1.1)

^л N  n 

де: Ф_л – розрахункове значення світлового потоку однієї лампи в кожному світильнику, лм;

Е_н – нормоване значення освітленості, лк;

S – площа освітлюваної поверхні, м²;

k_з – коефіцієнт запасу;

z – коефіцієнт мінімальної освітленості;

N – загальна кількість світильників;