1   2   3
Ім'я файлу: курсова виробничі потужності.docx
Розширення: docx
Розмір: 114кб.
Дата: 21.08.2020
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  

ІМЕНІ СЕМЕНА КУЗНЕЦЯ 

 

 

Кафедра економіки підприємства  

та  менеджменту 

 
 

Курсова робота 

з навчальної дисципліни «Економіка підприємства» 

за темою: «Виробнича потужність підприємства та резерви поліпшення її використання»  

  

 

 

Виконав: студент 2 курсу, 

групи 6.05.051.060.18.02, 

напряму підготовки «Економіки підприємства», 

факультету економіки і права 

Овчаренко Д.О.

Перевірили: 

доц. Ляліна Н.С. 

доц. Матвієнко-Біляєва Г.Л. 

 

 
Харків 2020

ЗМІСТ 

ВСТУП  

РОЗДІЛ 1. ВИРОБНИЧІ ПОТУЖНОСТІ ТА ПОКАЗНИКИ ЇЇ ОЦІНКИ 

1.1 Загальне поняття виробничої потужності

1.2 Динамічні та оцінні показники виробничої потужності підприємства.

Висновки до розділу 1 

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ  

ПІДПРИЄМСТВА  

2.1. Загальна характеристика підприємства  

2.2. Оцінка стану, руху та ефективності використання основних засобів підприємства  

2.3. Оцінка ефективності використання оборотних коштів підприємства  

2.4. Оцінка руху та ефективності використання трудових ресурсів підприємства 

Висновки до розділу 2  

РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА  

3.1. Розрахунок витрат підприємства та собівартості продукції  

3.2. Розрахунок фінансових результатів діяльності підприємства   

3.3. Оцінка доцільності виробництва   

Висновки до розділу 3  

ВИСНОВОК   

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  

ДОДАТКИ  

Одним з найбільш важливих завдань розвитку промисловості є забезпечення виробництва насамперед за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. Для цього необхідно раціональніше використовувати основні фонди і виробничі потужності.

Збільшення обсягів виробництва промислової продукції досягається за рахунок:

- запровадження в дію основних фондів і виробничих потужностей;

- поліпшення використання діючих основних фондів і виробничих потужностей.

Приріст основних фондів і виробничих потужностей промисловості, її галузей і підприємств досягається завдяки новому будівництву, а також реконструкції і розширенню діючих підприємств.Реконструкція і розширення діючих фабрик і заводів, будучи джерелом збільшення основних фондів і виробничих потужностей підприємств, одночасно дозволяють краще використовувати наявний у промисловості виробничий апарат.

Вирішальну частину приросту продукції в цілому по промисловості одержують із діючих основних фондів і виробничих потужностей, що в кілька разів перевищують щорічно введені нові фонди і потужності.

Одним з найважливіших завдань підвищення ефективності використання капітальних вкладень і основних фондів є своєчасне впровадження в експлуатацію нових основних фондів і виробничих потужностей, швидке їхнє освоєння.

Скорочення термінів впровадження в експлуатацію нових фабрик і заводів дозволяє швидше одержати потрібну для народного господарства продукцію з технічно більш досконалих основних фондів, прискорити їхній оберт і тим самим сповільнити настання морального зносу основних фондів підприємств, підвищити ефективність суспільного виробництва в цілому.

     

Поліпшення використання діючих основних фондів і виробничих потужностей промислових підприємств, у тому числі знову впроваджених в експлуатацію, може бути досягнуте завдяки:

1) підвищенню інтенсивності використання виробничих потужностей і основних фондів;

2) підвищенню екстенсивності їх навантаження. Більш інтенсивне використання виробничих потужностей і основних фондів досягається насамперед за рахунок технічного вдосконалювання останніх.

а) Практика промислових підприємств показує, що тут відбувається процес збільшення одиничної потужності устаткування:

-у верстатах, машинах і агрегатах зміцнюються найбільш відповідальні деталі і вузли;

-підвищуються основні параметри виробничих процесів (швидкість, тиск, температура);

-механізуються й автоматизуються не тільки основні виробничі процеси й операції, але і допоміжні і транспортні операції, що нерідко стримують нормальний перебіг виробництва і використання устаткування; застарілі машини модернізуються і замінюються новими, більш досконалими.

Інтенсивність використання виробничих потужностей і основних фондів підвищується також шляхом вдосконалювання технологічних процесів; організації безперервно-потокового виробництва на базі оптимальної концентрації виробництва однорідної продукції; вибору сировини, його підготування до виробництва відповідно до вимог заданої технології і якості продукції, що випускається; ліквідації штурмівщини і забезпечення рівномірної, ритмічної роботи підприємств, цехів і виробничих дільниць, проведення сукупності інших заходів, що дозволяють підвищити швидкість обробки предметів праці і забезпечити збільшення виробництва продукції за одиницю часу, устаткування або на 1 кв. м виробничої площі.

Отже, інтенсивний шлях використання основних фондів діючих підприємств включає технічне їх переозброєння, підвищення темпів відновлення основних фондів. Досвід роботи ряду галузей промисловості показує, що швидке технічне переоснащення діючих фабрик і заводів особливо важливе для тих підприємств, де має місце більш значний знос основних фондів.

б) Поліпшення екстенсивного використання основних фондів припускає, з одного боку, збільшення часу роботи діючого устаткування за календарний період (протягом зміни, доби, місяця, кварталу, року) і з іншого боку, збільшення кількості і питомої ваги діючого устаткування у структурі всього устаткування, наявного на підприємстві й у його виробничій ланці.

Резерви збільшення часу роботи обладнання у всіх галузях промисловості достатньо великі. Збільшення часу роботи устаткування досягається за рахунок:

  • постійної підтримки пропорційності між виробничими потужностями окремих груп устаткування на кожній виробничій дільниці, між цехами підприємства в цілому, між окремими виробництвами усередині кожної галузі промисловості, між темпами і пропорціями розвитку галузей промисловості і всього народного господарства;

  • поліпшення догляду за основними фондами, дотримання передбаченої технології виробництва, удосконалювання організації виробництва і праці, що сприяє правильній експлуатації устаткування, недопущенню простоїв і аварій, здійсненню своєчасного і якісного ремонту, що скорочує простої устаткування в ремонті й збільшує міжремонтний період;

  • проведення заходів, що підвищують питому вагу основних виробничих операцій у затратах робочого часу, скорочення сезонності в роботі підприємств ряду галузей промисловості, підвищення змінності роботи підприємств.

Відомо, що на підприємствах крім діючих верстатів, машин і агрегатів частина устаткування знаходиться в ремонті і резерві, а частина - на складі. Своєчасний монтаж невстановленого устаткування, а також запровадження в дію усього встановленого устаткування за винятком частини, що знаходиться в плановому резерві і ремонті, значно покращує використання основних фондів.

В усіх галузях промисловості є великі можливості, що дозволяють поліпшити використання основних фондів, а, особливо, металорізного устаткування. Більш 50% усіх металорізних верстатів знаходиться в не машинобудівних і навіть у непромислових галузях народного господарства, де вони використовуються гірше, ніж у машинобудуванні.

У машинобудуванні важливим напрямком поліпшення використання устаткування є підвищення змінності використання устаткування. В даний час коефіцієнт змінності в машинобудівній промисловості становить менше 1,4, тобто біля 70% від двозмінної роботи. Підвищення коефіцієнту змінності роботи устаткування до 1,75-1,8 дозволить збільшити виробництво продукції з одиниці устаткування приблизно на 25%.

Вирішуючи завдання підвищення коефіцієнту змінності роботи устаткування, необхідно насамперед мати на увазі, що основне устаткування на багатьох підприємствах машинобудування використовується не цілком головним чином через дефіцит робочої сили.

На успішне вирішення проблеми поліпшення використання основних фондів, виробничих потужностей і зростання продуктивності праці значно впливає створення великих виробничих об'єднань. Разом із цим необхідно більше уваги звернути на розвиток спеціалізації виробництва і технічного переозброєння діючих підприємств, виведення із цих підприємств невластивої їхньому профілю продукції, створення спеціалізованих промислових об'єктів в тяготіючих до великих індустріальних центрів невеликих і середніх містах, де є резерви робочої сили.

Проводячи курс на розвиток спеціалізації діючих підприємств, слід мати на увазі, що це спрощує їхню виробничу структуру, вивільнює робочу силу з допоміжних і обслуговуючих підрозділів, комплектує тим самим другі зміни основних цехів і підвищує коефіцієнт змінності.

Найважливішою умовою підвищення змінності є механізація й автоматизація виробничих процесів, і в першу чергу в допоміжних виробництвах, тому що це дозволяє перевести людей із важких немеханізованих робіт на кваліфіковані роботи в другій зміні.

Прискорені темпи механізації підйомно-транспортних, вантажно-розвантажувальних і складських робіт є основою для ліквідації наявної диспропорції в рівні механізації основного і допоміжного виробництва на промислових підприємствах, вивільнення значної кількості допоміжних робітників, забезпечення поповнення основних цехів робочою силою, підвищення коефіцієнту змінності роботи підприємств і розширення виробництва на діючих підприємствах без додаткового залучення робочої сили.

У великих містах, де існує дефіцит робочої сили, вирішення проблеми поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей діючих підприємств шляхом їхньої реконструкції, розширення, механізації й автоматизації виробництва, удосконалення організації виробництва і праці має особливо важливе значення.

Важливий резерв підвищення ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей діючих підприємств полягає в скороченні часу внутрізмінних простоїв устаткування, що на ряді промислових підприємств досягають 15-20% усього робочого часу.

Поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей залежить значною мірою від кваліфікації кадрів, особливо від майстерності робітників, що обслуговують машини, механізми, агрегати й інші види виробничого устаткування.

Творче і сумлінне ставлення робітників до праці є важливою умовою поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей.

Відомо, що від досконалості системи морального і матеріального стимулювання в значній мірі залежить рівень використання виробничих потужностей і основних фондів.

Аналіз техніко-економічних показників промислових підприємств, що працюють у нових умовах планування й економічного стимулювання, свідчить, що новий економічний механізм, у тім числі введення плати за виробничі фонди, перегляд гуртових цін, застосування нового показника для визначення рівня рентабельності, створення на підприємствах заохочувальних фондів, сприяють поліпшенню використання основних виробничих фондів.

Будь-який комплекс заходів щодо поліпшення використання виробничих потужностей і основних фондів, розроблювальний у всіх ланках керування промисловістю, повинен передбачати забезпечення зростання обсягів виробництва продукції насамперед за рахунок більш повного й ефективного використання внутрішньогосподарських резервів і шляхом більш повного використання машин і устаткування, підвищення коефіцієнту змінності, ліквідації простоїв, скорочення термінів освоєння знову введених у дію потужностей, наступної інтенсифікації виробничих процесів.

Величезне значення в поліпшенні використання основних фондів і виробничих потужностей має матеріальне стимулювання робітників.

 Система показників - взаємозв'язанна сукупність показників, із допомогою якої забезпечуються комплексна кількісна оцінка стану та виявлення резервів поліпшення інтенсивного використання виробничих потужностей.

Систему показників можна поділити на три групи. В першу групу можна включити коефіцієнти, які характеризують рівень освоєння проектної та використання виробничої потужності підприємства, в другу - коефіцієнти, що характеризують використання обладнання, і в третю - вартісні показники, які характеризують віддання виробничого апарату.

Серед показників першої групи слідує передусім виділити:

  • коефіцієнт використання проектної потужності (Кп), що характеризує рівень використання запровадженої у дію нової потужності з метою досягнення стабільного випуску продукції не нижче передбаченого проектом рівня. Він визначається як відношення планового або фактичного обсягу випуску продукції (В), передбаченого проектом, у гривнях, тонах, штуках до величини проектної потужності (Мп) в аналогічних одиницях виміру. На підставі отриманих за допомогою цього коефіцієнту даних можна судити про хід освоєння проектних потужностей і техніко-економічних показників у межах нормативного терміну, про скорочення періоду запровадження у дію нових потужностей, тобто враховувати фактор часу в оцінці рівня інтенсивного використання нових потужностей.

  • Коефіцієнт використання виробничої потужності (Ки). Він характеризує рівень використання діючої виробничої потужності, що по своїй величині може значно відрізнятися від проектної. Коефіцієнт використання кожної з них можна одержати шляхом відношення планового або фактичного обсягу валовій, товарної, реалізованої, чистої продукції (В) до відповідного виду виробничої потужності (ПМ).

  • Важливе значення для характеристики використання виробничої потужності підприємства має аналіз рівня використання виробничих потужностей окремих його підрозділів. Важливим є визначення рівня використання середньої розрахункової або нормативної величини виробничої потужності. Для цієї мети застосовується коефіцієнт використанняя нормативної величини потужності (Кн).

Об'єктивну оцінку цих резервів можна отримати з допомогою групи показників, що характеризують рівень використання обладнання. Ця група представлена трьома коефіцієнтами та показником середнього часу роботи однієї машини.

  • коефіцієнт змінності роботи обладнання (Ксм). Найбільш достовірним засобом визначення коефіцієнту змінності роботи обладнання є ділення планової розрахункової або фактичної машиноємкості (станкоємкості) виготовляємої продукції на дійсний річний фонд часу усього встановленого обладнання при його роботі в одну зміну.

  • коефіцієнт завантаження обладнання (Кз). Він подає собою відношення сумарної машиноємкості, необхідної для виготовленнят планової або фактичної кількості продукції, до дійсного фонду часу роботи встановленого обладнання при заданому режимі підприємства або його підрозділів.

  • визначення середнього часу його роботи. Вартість цього показнику перебує у тому, що він дає уявлення про середню абсолютну величину завантаження кожної одиниці обладнання у даному виробничому підрозділі.

  • Коефіцієнт пропорційності (Кпр) визначається як відношення різних видів робіт у структурі машиноємкості виготовляємої продукції до загальної кількості встановленого обладнання.

3-тя група – вартісні показники.

- Фондовіддача

- випуск продукції у розрахунку на 1 одиницю вартості обладнання

- коефіцієнт, що характеризує ефективність використання заводських виробничих площ.

Баланс виробничої потужності – система показників, яка відображає зміни потужності залежно від стану та особливостей виробництва, рівня використання обладнання, інших засобів праці, що характеризують випуск продукції. Баланс виробничої потужності включає завантаженість (використання) устаткування за допомогою системи показників, які характеризують час роботи і простоювання діючого обладнання чи запроектованого парку обладнання.

Баланс виробничої потужності характеризує:

-виробничу потужність, наявну на початок планового періоду,

-збільшення потужностей за рахунок організаційно-технічних заходів на діючих підприємствах, введення в дію нових потужностей за рахунок будівництва нових підприємств, розширення та реконструкції діючих, зміни номенклатури і асортименту продукції за рахунок інших підприємств, зміни режиму роботи підприємств через збільшення змінності роботи, підвищення норм продуктивності обладнання тощо,

-зменшення потужності через вибуття зношених основних фондів стихійне лихо, передачу іншим організаціям, зміну номенклатури й асортименту продукції, режиму роботи підприємства,

-виробничу потужність на кінець планового періоду,

-середньорічну виробничу потужність.

Виробнича потужність не є постійною величиною, а тому необхідно періодично здійснювати розрахунки наявної виробничої потужності. Методика розрахунку її балансу регламентується спеціальними інструкціями, що характеризують специфіку діяльності окремих галузей. Сума потужностей окремих підприємств, що випускають аналогічну продукцію, і є виробничою потужністю галузі цього виду продукції. Баланс виробничої потужності складають для забезпечення узгодженості між плановим обсягом випуску продукції й необхідними виробничими потужностями. Він дає змогу обґрунтувати план випуску продукції досягну і йми показниками використання виробничої потужності сприяє найраціональнішому використанню капіталовкладень.

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 1

Таким чином , ми бачимо що виробнича потужність це доволі важливе поняття , при розумінні якого можно підняти виробництво на підприємстві на новий рівень та вдало конкурувати на ринку праці .

Отже , як зазначалося вище , саме раціональне використання господарських ресурсів підприємства , таких як запровадження основних фондів та потужностей , використання робочої сили може збільшити кількість виробляемої продукції , тим самим збільшити загальний прибуток підприємства та бути більш корисним суспільстві , що є важливим фактором у розширенні свого бізнесу .

РОЗДІЛ 2

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Загальна характеристика підприємства

8 підприємство - займається виготовленням виробів з соломки, корка, рослинних матеріалів для плетіння, то суть виробництва полягає в наступному:

Продукція з дерев'яних матеріалів з давніх часів користуються великою популярністю, не дивлячись на те, що їх вартість значно вища виробів з інших матеріалів, таких як пластик. Крім цього широке застосування знайшли товари з соломи та інших основ для плетіння. Якщо ви зацікавилися виготовленням різноманітних виробів з дерева, а також корки, виготовленням соломи та матеріалів для плетіння, тоді ви зможете відвідати наш сайт, для детального вивчення цих процесів. Тут ви знайдете усю інформацію про даному виді технологічного виробництва.

Етапи виготовлення дерев'яної продукції включають в себе наступні кроки:

• Розпилювання лісоматеріалу

• Обробка на спеціально призначених верстатах

• Формування

• Ламінування

• Остаточна збірка виробничих виробів

Продукція з пробки виготовляють з пробкової кори, і в подальшому застосовуються для виготовлення теплоізоляційних і звукоізоляційних виробів в будівельній справі. Також з них виготовляються оздоблювальні матеріали для покриття стін і підлоги. Ще одним відомим виробом з пробки є пробки для пляшок вина. Це сировина після зрізання висушується, виварюється для додання еластичності та інших характеристик. Після чого матеріал очищається і класифікується за якістю, а далі йде на виготовлення вищевказаних виробів.

Для продукції соломи потрібно зібрати її в суху погоду, очистити і просушити на сонці, і зв'язати в снопи. Далі для безпосередніх процесів для плетіння її укладають у посудину, заливають окропом, і потім кладуть зверху прес неї, щоб вона перебувала під водою близько 25-30 хвилин. Далі її виймають, струшують і укладають в поліетиленові пакети. Для фарбування соломи застосовуються різні натуральні барвники. Безпосередньо для плетіння використовують декілька технік. Це може бути плоска, зазубрена, об'ємна і кругла техніка плетіння. Для кожного типу продукції застосовується окрема техніка, або їх комбінації. До інших матеріалів для плетіння можна віднести лозу, бамбук, люф. З цих матеріалів виходять в майбутньому солом'яні капелюхи, панами, кошики, ширми, килимки, жіночі сумочки, серветки, іграшки, ляльки та багато іншого. Для їх виготовлення необхідно суворе дотримання правил підготовки матеріалу, а також правильні техніки плетіння.

Що стосується підприємства 4, яке займається виробництвом радіаторів, котлів центрального опалення, духових шаф, печей, пічних пальників, то тут можна розглянути Компанію «TIANRUN GROUP».

Компанія "TIANRUN GROUP" спеціалізується на виробництві опалювальних радіаторів і займає провідні позиції на цьому ринку. Виробничі потужності TIANRUN зосереджені на площі в тридцять тисяч квадратних метрів, що дозволяє фірмі щорічно випускати більше десяти мільйонів опалювальних радіаторів і п'ятнадцяти тисяч комплектуючих наборів .

Заснована в 1997 році. Загальні виробничі площі займають близько 30 000 м2. Річні виробничі потужності підприємства досягають 6 мільйонів радіаторів і близько 8 мільйонів комплектів підключення до радіаторів опалювання. Радіатори і комплектуючі успішно продаються в Україні, Білорусі, Росії, країнах Східної Європи і Середньої Азії. Усі секційні радіатори випускаються в серіях "TBF", "GOLF" і "RONDO", розроблені компанією "TIANRUN GROUP" і, по її замовленню і під її контролем, випускаються на сучасних ливарних заводах в Казахстані і Китаї.

Юридична адреса підприємства: (Kemp House, 152/160 City Road London, EC1V2NX, United Kingdom) і, по її замовленню і під її контролем, випускаються на сучасних ливарних заводах в Казахстані і Китаї .

Підприємство 10 Ремонт, медичного, хірургічного, ортопедичного устаткування Компанія ІнтерЛабСервіс.

Компанія ИнтерЛабСервіс (ТОВ "ИЛС") працює на ринку комплексних постачань високотехнологічної продукції для молекулярної діагностики в Росії і країнах СНД з 2002 р.

Сьогодні компанія є провідним дистриб'ютором продукції для клінічної ПЦР-діагностики і одним з найбільш перспективних постачальників продукції для наукових молекулярно-біологічних досліджень. Діяльність компанії спрямована на впровадження в широку практику охорони здоров'я і науки Росії і СНД нових передових технологій молекулярної діагностики.

Основні напрями діяльності:

Комплексне оснащення клініко-діагностичних, ветеринарних і науково-дослідних лабораторій найбільш сучасним устаткуванням для проведення ПЦР-діагностики і молекулярно-біологічних досліджень. Інсталяцію і введення в експлуатацію устаткування на території Замовника.

Оперативні постачання високоякісних виробів медичного призначення (набори реагентів для ПЦР-діагностики інфекцій, виявлення генетичних мутацій), пластикові витратні матеріали) для забезпечення безперебійної роботи лабораторії.

Навчання методиці проведення ПЦР-досліджень в Учбових центрах ФДУН ЦНДІЕ в різних регіонах Росії і СНД, методична і інформаційна підтримка користувачів.

Сервісне обслуговування і ремонт устаткування.

Просування передових технологій і наукового устаткування для молекулярно-біологічних досліджень.

Сервісне обслуговування.

Репутація компанії ІнтерЛабСервіс багатьох років будувалася на зобов'язаннях перед клієнтами по сервісному обслуговуванню і технічній підтримці проданого устаткування. Інженерний супровід поставленого устаткування є найважливішим напрямом діяльності нашої компанії. Ось вже більше 10 років ми надаємо усебічну підтримку нашим замовникам на території Російської Федерації і країн Союзу Незалежних Держав. Кваліфікація фахівців сервісного центру ІнтерЛабСервіс підтверджена міжнародними сертифікатами виробників медичної техніки, а також сертифікатами "МІПК МДТУ ім. М.Е Баумана". Сьогодні ІнтерЛабСервис надає своїм клієнтам гнучкі умови договорів по проведенню контролю технічного стану і технічного обслуговування поставленого устаткування. За бажанням замовника сервісні роботи можуть проводитися як у клієнта (з виїздом фахівця), так і в сервісному центрі ІЛС.

2.2 Оцінка стану, руху та ефективності використання основних засобів підприємства.

Показники умовно можна розділити на дві групи : показники стану та руху основних засобів та показники ефективності використання основних засобів.

До показників стану та руху основних засобів відносять такі:

Коефіцієнт оновлення (Кон), який розраховується за формулою:


  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас