1 2 3 4 5 6 7 ВступЕфективне управління всіма видами діяльності, пов’язане з перетворенням матеріалів, інформації, споживачів, називають операційним менеджментом. Операційний менеджмент це діяльність, пов’язана з розробкою, використанням та вдосконаленням операційної системи, направленої на виробництво продукції, робот, послуг. Повна система операційної діяльності підприємства по виробництву продукції, робот, послуг для споживача називається операційною системою. Курсовий проект з курсу „Операційний менеджмент” дозволяє закріпити теоретичні знання з курсу і одержати потрібні навики щодо створення операційної системи підприємства та організації оперативного управління нею. Мета курсового проекту – проектування операційної системи малого підприємства, орієнтованої на виробництво. Для цього треба виконати комплекс розрахунків щодо вибору типу операційної системи, розробки її переробляючої та забезпечуючої підсистем, організації оперативного управління, оцінки ефективності запроектованої системи. Проектування ОС ведеться на основі стратегічних рішень і складається з наступних етапів: проектування продукції, робіт, послуг й їхніх виробничих процесів; визначення виробничих потужностей; проектування підприємства, розробка виробничих операцій. Курсовий проект включає три розділи: – проектування операційної системи; – організація оперативного управління операційною системою; – оцінка ефективності операційної системи на підставі розрахунків техніко-економічних показників. 1.Проектування операційної системи1.1Визначення типу операційної системи й розрахунок потрібної кількості устаткуванняПри проектуванні операційної системи та визначенні ї типу необхідно спочатку обрати тип переробляючої підсистеми на підставі комплексної характеристики технічних, організаційних та економічних особливостей виробництва, обумовлених його спеціалізацією, обсягом та повторюванням випуску виробів. Вибір типу переробляючої підсистеми ведеться на підставі розрахунків коефіцієнтів завантаження устаткування. Водночас визначається режим роботи операційної системи підприємства. Розрахунок кількості потрібного устаткування Cрозj ведеться за групами на основі трудомісткості програми виготовлення деталей по операціях за формулою: де Тпрj– трудомісткість програми випуску деталей на j-ій операції; Fef – ефективний фонд часу роботи устаткування; Квнв – коефіцієнт виконання норм виробітку (приймається однаковий за усіма операціями – 1,1). Трудомісткість програми випуску деталей по кожній операції розраховується як добуток програми випуску деталі на її трудомісткість по операції (в годинах). Ефективний фонд часу роботи устаткування для однозмінного режиму роботи – 1920 верстато-годин на рік, для двозмінного – 3840. Розрахункову кількість робочих місць округлюється до цілих чисел з урахуванням припустимого 7%-ного перевантаження, і визначається прийнята кількість устаткування Спрj.. Далі розраховуються коефіцієнти завантаження устаткування по групах за формулою: Розрахунки коефіцієнтів завантаження доцільно проводити по кожній деталі і в цілому по підприємству для одно- і двозмінного режимів роботи. Результати розрахунків оформлені у вигляді таблиць 1.1та 1.2. На підставі коефіцієнтів завантаження уточнюється тип виробництва. Для масового типу завантаження устаткування повинно бути не нижче 85 – 90 %, для серійного – не нижче 65 – 75%. Тобто при обох режимах роботи підприємства коефіцієнт завантаження устаткування по підприємству вказує на масовий тип виробництва. Для остаточного прийняття рішення про режим роботи підприємства треба зіставити загальні витрати, пов’язані з організацією однозмінного і двозмінного режимів роботи. Для цього треба розрахувати вартість устаткування, вартість корисної площі та вартість рухової електроенергії для кожного режиму роботи, зіставити їх і вибрати той, де загальні витрати найменші. Вартість устаткування розраховується на підставі даних про вартість одиниці верстата і прийнятої кількості верстатів за кожним варіантом режиму. Вартість корисної площі розраховується, виходячи з даних про площу на один верстат, прийнятої кількості верстатів за варіантом, вартості одного м2 площі (480 грн.). Вартість рухової електроенергії розрахується за формулою: , де Cen – ціна однієї кіловат-години рухової електроенергії (0,18 грн.); 1,3 – коефіцієнт, що враховує втрати енергії за технічними причинами; Fef – ефективний фонд часу роботи устаткування, год.; Wdv – сумарна установлена потужність двигунів, кВт. Результати розрахунків подані у таблицях 1.3 – 1.6. Виходячи з загальних витрат на організацію режиму доцільно обрати двозмінний режим роботи. Таблиця 1.1 Розрахунок кількості устаткування і коефіцієнтів його завантаження при однозмінному режимі
Таблиця 1.2 Розрахунок кількості устаткування і коефіцієнтів його завантаження при двозмінному режимі
Таблиця 1.3 Вартість устаткування
Таблиця 1.4 Вартість корисної площі
Таблиця 1.5 Сумарна встановлена потужність двигунів
Таблиця 1.6 Витрати на організацію режиму роботи, грн
1 2 3 4 5 6 7 |