1   2   3
Ім'я файлу: Курсач.docx
Розширення: docx
Розмір: 348кб.
Дата: 22.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Документ Microsoft Word (3).docx
;

  • зовнішній:





  1. Діаметр циклону:



Оскільки розбіжність з раніше прийнятим діаметром невелика, то за основу приймаємо:



  1. Висота циліндрової частини циклону;



  1. Висота конусної частини циклону:


Гідравлічний опір циклону:


2.8 Апаратурно технологічна схема

Апаратурно - технологічна схема виробництва представлена на плакаті 3 графічної частини.

Із збірників 1 компоненти поживного середовища поступають у змішувач 2, де ретельно перемішуються. Приготовлене поживне середовище за допомогою насосу 3 поступає у нагрівач 4 системи безперервної стерилізації, а потім подається у спіральний теплообмінник (витримував) 5 для витримування при температурі 140 °С. Стерильне поживне середовище охолоджується в теплообміннику 6 і подається у ферментатор 11 та інокулятор 10.

Посівний матеріал готують наступним чином. Продуцент із пробірок 7 змивають стерильною водою та у вигляді суспензії використовують для засіву колб 8. Колби закріплюють на качалці. Готову культуру із колб переносять в малий інокулятор 9. Засів проводять у полум’ї пальника. Після того як культура досягла необхідного об’єму її направляють у великий інокулятор 10.

Після закінчення процесу ферментації культуральна рідина із ферментатора 11 поступає у збірник 12, де охолоджується. Необхідність охолодження зв’язана з тим, що відразу усю культуральну рідину переробити неможливо, а при тривалому зберіганні у збірнику може відбутися інактивація ферменту. Із збірника культуральна рідина поступає на центрифугу 13, де промивається великою кількістю води. Після центрифугування біомаса бактеріальний клітин направляється на переробку, а культуральна рідина на

концентрування у вакуум-випарний апарат 14, де згущується у 5 разів. Упарена рідина далі направляється на сушку у розпилюючи сушарку 15. Повітря після сушарки очищується у циклоні 16.

Висушений продукт далі поступає у збірник висолювання 17, куди додається для розчинення вода та CaCl2. Далі рідина направляється в збірник 18 для осадження органічними розчинниками такими, як етиловий спирт. Осад, що утворився відділяється із рідини шляхом пропускання через сепаратор 19. Очистка препарату від барвних речовин відбувається шляхом пропускання розчинну через серію фільтрів з активованим вугіллям 20. Далі відбувається сушка осадів за допомогою сублімаційної сушарки 21.

Готовий продукт поступає на дроблення в апарат 22, а далі направляється на розфасовку в апарат 23.
ВИСНОВОК

Було розглянуто мікроорганізми різних систематичних груп - продуцента ліполітичних ферментів. На сьогодні головним джерелом отримання ліполітичних ферментних препаратів є широке коло мікроорганізмів різних таксономічних груп, добра генетична вивченість більшості з яких дає змогу здійснювати маніпуляції щодо підвищення виходу цільового продукту. Проведений літературний, зокрема патентний, пошук сучасних продуцентів виявив серед них бактерії, актиноміцети, дріжджі та мікроскопічні гриби. За механізмом дії ліпаза належить до ферментів класу гідролаз. Властивості ліпаз залежать від продуцента. Культивування продуцентів ліпаз здійснюється глибинним способом; у складі живильного середовища важливим є підвищений вміст азоту та наявність індукторів біосинтезу ліпідної природи або ПАР.

Виділення й очистка ліпаз є багатостадійним процесом, який зупиняють на визначених стадіях залежно від вибраного кінцевого ступеня очистки — Г2х, Г3х, Г10х, високоочищений ферментний препарат. Для одержання високоочищених ферментних препаратів ліпаз найчастіше використовують фракціонування за допомогою іонного обміну та гель-фільтрацію. Іммобілізація ліпази — це крок для розширення можливостей біоконверсії ліпідів завдяки підвищенню активності та стабільності ферменту в органічних розчинниках. Серед фізичних методів використовують адсорбційну іммобілізацію, серед хімічних — спосіб ковалентного зв’язування ферменту з носієм.

Розглядається можливість іммобілізації ліпази на поверхні клітин дріжджів. Для визначення активності ліпаз найчастіше використовують метод алкаліметричного титрування та колориметричний метод. Існують різні варіанти виконання методик залежно від необхідної чутливості та специфічності методу.
Список використаної літератури


  1. . Аналитические обзоры Российский рынок ферментов: отечественное производство менее 10 % //Бизнес Пищевых Ингредиентов — 011. http://www.bfionline.ru/index.html?kk=dc63475583&msg=2212

  2. Биологический энциклопедический словарь / составители. М. С.  Гиляров. - М.: Советская энциклопедия, 1986. − 831 с.

  3. Блюгер, А. Ф. Ферменти в медицині, харчовій промисловості і сільському господарстві/ А. Ф. Блюгер. Київ, 1968. − 252c.

  4. Волова, Т. Г. Биотехнология / Т. Г. Волова. − Новосибирск: Изд-во Сибирского отделения Российской Академии наук, 1999. − 252 с.

  5. Галич, И .П. Амилазы микроорганизмов/ И .П. Галич.− К.: Наук. думка, 1987. − 192с.

  6. Грачева, И. М. Технология ферментных препаратов. - 3-е изд., перераб. и доп./ Грачева И. М., Кривова А. Ю.−М.: "Элевар” , 2000.−512с.

  7. Грачева, И. М. Технология ферментных препаратов. — 3-е изд., перераб. и доп/ И. М. Грачева,, А.Ю.. Кривовам — М.: Изд-во “Элевар”, 2000. — 512 с.

  8. Жеребцов, Н. А. Амилолитические ферменты в пищевой промышленности/ Н. А. Жеребцов.− М.:Мир,1999. – 45 с.

  9. Клесов, А. А. Инженерная энзимология и проблемы биотехнологического производства // Антибиотики и медицинская біотехнологія/ А. А Клесов - 1986. - № 2. - C.89-93.

  10. Клесов. А. А. Инженерная энзимология на промышленном уровне // Итоги науки и техники. Биотехнология. - 1989. - 18. - С.184-191.

  11. Коваленко Г.А., Перминова Л.В., Терентьева Т.Г. и др. Получение и адсорбция на неорганических носителях интактных клеток Arthrobacter sp. - продуцента глюкозоизомеразы // Междунар. научн. конф. "Современное состояние и перспективы развития микробиологии и биотехнологии”. - Минск-Раков, 2006. - С.385-388.

  12. Лукашев, Е. В. Перспективы использования ферментов в терапии // Матер. конгресса "Биотехнология: состояние и перспективы. Е. В. Лукашева, Трешалина Е. М., Березов Т. Т.. −М.:Мир, 2005. −166 с.

  13. Мосс ,Ф. Ферменты/ Ф. Мосс . − М.: Мир, 1970. -−С.10-13, 57-62.

  14. Назаров Н.М., Доронина Н.В., Троценко Ю.А. и др. Биотрансформация органических веществ ассоциативной бактериальной культурой // Авиокосм. и экол. медицина. - 2004. - № 5. - С.42-46.

  15. Новікова, В О., Тенденції розвитку комерційної біотехнології // Вісн. НАН України/ Новіков, В О., Сидоров Ю., Швед О.. —2008. — № 2. — С. 25—39.

  16. Пирогова Т.П., Шевчук Т.А., Волошина И.В., Грегирчак Н.Н. Использование иммобилизованных на керамзите клеток нефтеокисляющих микроорганизмов для очистки воды от нефти // Прикл. биохимия и микробиология. - 2005. - 41, № 1. - С.58-63.

  17. Полякова, И. М. От Гераклита до Дарвина. Очерки по истории биологии / И. М. Полякова. − М.: Государственное учебно-педагогическое издательство министерства просвещения РСФСР, 1960.− 480 с.

  18. Применение ферментов в с/г: Тез. докл. республ. науч. конф. - Симферополь, 1987. - 152 с.

  19. Ярове,.В. Л. Технология спирта/ В. Л Яровенко, В. А. Марчиненко, В. А. Смирнов и др. − М.: Колос "Колос-Пресс”, 2002.

1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас