Ім'я файлу: 2.docx
Розширення: docx
Розмір: 65кб.
Дата: 07.10.2022
скачати
Пов'язані файли:
Курсовая Чистовик 1.docx
Курсовая Чистовик 4.docx
відповід_otzivі.docx
изжога.docx
Бак Чистовик !!!.docx
1,2,3 курси Для робочих прогам.doc
cсылка на мою страницу.docx
Розширення: docx
Розмір: 65кб.
Дата: 07.10.2022
скачати
Пов'язані файли:
Курсовая Чистовик 1.docx
Курсовая Чистовик 4.docx
відповід_otzivі.docx
изжога.docx
Бак Чистовик !!!.docx
1,2,3 курси Для робочих прогам.doc
cсылка на мою страницу.docx
РОЗДІЛ ІІ
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЧУТТІВ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
2.1 Опис і проведення методики для виявлення рівня тривожності
Мета. Вивчити рівень і характер тривожності, пов'язаної зі школою, у дітей молодшого шкільного віку.
Інструкція. Тест складається з 58 запитань, які можуть зачитуватися або пропонуватися письмово. На кожне запитання слід дати однозначну відповідь «Так» або «Ні».
«Діти, зараз вам будуть запропоновані запитання про те, як ви себе почуваєте у школі. Старайтеся відповісти щиро і правдиво, тут немає правильних або неправильних, хороших або поганих відповідей. Над запитаннями довго не замислюйтесь.
На аркуші для відповідей угорі напишіть своє ім'я, прізвище й клас. Відповідаючи на запитання, записуйте його номер і відповідь "+", якщо погоджуєтеся, й "-", якщо ні».
Текст опитувальника Додаток А.
Ключ до запитань Додаток В.
Опрацювання та інтерпретування результатів
Виокремлюють запитання, відповіді на які не збігаються із ключем тесту. Наприклад, на 58-ме запитання дитина відповіла «Так», тоді як у ключі цьому запитанню відповідає «-», тобто відповідь «Ні». Відповіді, що не збігаються з ключем, - це прояви тривожності. Під час обробки підраховується:
загальна кількість розбіжностей по всьому тесту: понад 50%- підвищена тривожність;
понад 75% - висока тривожність;
кількість збігів за кожним із 8 чинників тривожності, що виділені у тесті. Рівень тривожності визначається так само, як і в першому випадку. Аналізується загальний внутрішній емоційний стан учня, який багато в чому визначається наявністю тих чи інших тривожних синдромів (факторів) та їх кількістю.
| Чинник | Номер запитання | S = |
| 1.Загальна тривожність у школі. | 2,4,7,12,16,21,23,28,46,47,48,49,50, 51,52,53,54,55,56,57,58 | 22 |
| 2.Переживання соціального стресу. | 5,10,15,20,24,30,33,36,39,42,44 | 11 |
| 3.Фрустрація потреби в досягненні успіху. | 1,3,6,11,17,19,25,29, 32,35,38,41,43 | 13 |
| 4.Страх самовираження. | 27,31,34,37,40,45 | 6 |
| 5.Страх ситуації перевірки знань. | 2,7,12,16,21,26 | 6 |
| 6.Страх невідповідності очікуванням оточення. | 3,8,13,17,22 | 5 |
| 7. Низька фізіологічна опірність стресові. | 9,14,18,23,28 | 5 |
| 8. Проблеми і страхи у стосунках з учителями. | 2,6,11,32,35,41,44,47 | 8 |
Опрацювання результатів
1 Число розбіжностей знаків («+» - Так,«-» - Ні) за кожним із чинників (абсолютна розбіжність у відсотках: < 50%;
50%; 75%).2. Подання цих даних у вигляді індивідуальних діаграм.
3. Кількість розбіжностей за кожним виміром для всього класу; абсолютне значення - < 50%;
50%; 75%.4; Подання цих даних у вигляді діаграми.
5. Кількість учнів, які мають розбіжності за певним чинником
50% і 75% (для всіх чинників).6. Подання порівняльних результатів при повторних замірах.
7. Повна інформація про кожного з учнів (за результатами тесту).
Змістова характеристика кожного синдрому (чинника)
1. Загальна тривожність у школі - загальний емоційний стан дитини, пов'язаний з різними формами її включення в життя школи.
2. Переживання соціального стресу - емоційний стан дитини, на тлі якого розвиваються її соціальні контакти (передусім з однолітками).
3. Фрустрація потреби в досягненні успіху - несприятливий психічний фон, такий, що не дає змоги дитині розвинути власну потребу в успіху, досягненні високого результату тощо.
4. Страх самовираження - негативні емоційні переживання ситуацій, пов'язаних із потребою саморозкриття, подання себе іншим, демонстрації своїх можливостей.
5. Страх ситуації перевірки знань - негативне ставлення й переживання тривоги у ситуаціях перевірки (особливо публічної) знань, досягнень та можливостей.
6. Страх невідповідності очікуванням, оточення - орієнтація на значущість інших в оцінюванні своїх результатів, учинків, думок, тривога з приводу оцінок, які дають навколишні, очікування негативного оцінювання.
7. Низька фізіологічна опірність стресові - особливості психофізіологічної організації, які знижують здатність дитини пристосовуватись до ситуацій стресового характеру, що підвищує ймовірність неадекватного, деструктивного реагування на тривожний чинник середовища.
8. Проблеми і страхи у стосунках з учителями - загальний негативний емоційний фон стосунків із дорослими у школі, що знижує успішність навчання дитини в школі.
2.2 Аналіз результатів дослідження
В тестуванні приймали участь дев’ятнадцять учнів спеціалізованої школи №2 м.Суми 3 Г класу.
Після опрацювання матеріалів до тесту шкільної тривожності Філіпса, можна зробити висновки, що серед опитуваних є десять учнів з середнім рівнем тривожності, що складає 52% від загальної кількості дітей. Підвищений рівень тривожності склав 42% (вісім дітей), високий рівень тривожності одна дитина що складає 5%.
За підсумками результатів проведеного дослідження можна зробити такі висновки:
У цілому нині група має середню тривожність, більшому відсотку школярів належить саме до цієї категорії. Коли дивитися на тривожність щодо окремих чинникам, то найбільший рівень має страх невідповідності очікування.
Найнижчий показник по тривожності має загальна тривожність у освітньому закладі.
2.3 Психолого-педагогічні рекомендації для вчителів і батьків дітей молодшого шкільного віку.
1. Щоб істотно знизити тривожність дитини необхідно забезпечити реальний успіх дитини на будь-якої діяльності (малювання, гра, допомогу з домашній роботі та ін.). Дитину потрібно менше лаяти і більше хвалити, причому не порівнюючи його з іншими, лише з нею самим, оцінюючи поліпшення його власних результатів (сьогодні намалював краще ніж учора; швидше прибрав іграшки та т.д.);[14. с.155]
2. Необхідний щадний оціночний режим у сфері, у якій успіхи дитини невеликі. Наприклад, коли він повільно вдягається, непотрібно постійно фіксувати у цьому його. Проте, якщо з'явився хоча б найменший успіх, обов'язково треба йог відзначити;
3. Більше брати до уваги обстановку, що складається вдома й у школі. Теплі емоційні відносини, довірчий контакт з дорослими також можуть гідно зниженню загальної тривожності дитини.
4. Необхідно вивчити систему особистих стосунків дітей у класі, щоб цілеспрямовано формувати ці відносини, щоб зробити кожному з дитини у класі сприятливий емоційний клімат.
5. Не можна залишати поза увагою непопулярних дітей. Слід виявити і розвинути вони позитивні властивості, підняти занижену самооцінку, рівень домагань, щоб поліпшити їхнє місце у системі міжособистісних відносин. Слід також вихователю переглянути своє ставлення до цих дітей.
А також, заняття які допоможуть дітям в подоланні страху, тривожності, стабілізують емоційній стан дитини.
ЗАНЯТТЯ НАСТРІЙ
Мета: розширити та поглибити знання про настрій, від чого він залежить, допомогти подолати негативні переживання, зменшити тривожність.
Вітання
По черзі кожна дитина робить крок вперед і говорить щось про себе.
Як у дзеркальце дивлюсь, сам собі я похвалюсь,
Бачте, випадок який, послухайте, -я такий...
Вправа «Закінчіть фразу»
-Якщо мені весело, то я... 22
-Якщо я хворію, то я...
-Якщо в мене день народження, то я...
-Якщо я боюся, то я...
-Якщо мене образили, то я…
-Коли до мене завітав мій друг, то я...
Вправа «Тренуємо емоції»
Пропонуємо дітям:
а) насупитися, як: осіння хмара, розлючена людина;
б) розсердитися, як: зла чаклунка, два барани на мості, голодний вовк; в) злякатися, як:
• зайчик, побачивши лисичку;
• пташка, що впала з гнізда;
г) посміхнутися, як:
• кіт на сонечку;
• саме сонечко;
• хитра лисиця;
• як мама до дитини.
Малювання «Як мені було сумно»
Рухлива гра «Варена рибка»
Діти, взявшись за руки, швидко обертаються колом, приспівуючи: Вареної рибки держімося міцно
Як хто одірветься, тому не минеться.
Держіть, не пускайте!
Обертаються, поки хтось одірветься з кола.
Потім гра починається спочатку.
Прощання
Діти стають у коло, по черзі, проходячи по колу, прощаються зі всіма за руку.
ЗАНЯТТЯ Я БІЛЬШЕ НЕ БОЮСЯ
Мета: подолання негативних переживань, виховання впевненості в собі.
Вітання
Ведучий.
У різних ситуаціях ми говоримо різним голосом, різним тоном, голосно чи тихо, високо чи низько. Зараз спробуємо привітатись з різною інтонацією: сердито, радісно, злякано, зі злістю, розгублено, впевнено.
Гра «Дзеркало»
Усі учасники розбиваються на пари. Один виконує роль дзеркала, яке повинно віддзеркалювати емоційний стан, показаний партнером.
Етюд «Сміливі діти»
Діти вибирають ведучого - він старший дракон. Дитина стає на крісло і говорить різним голосом: «Бійтеся мене, бійтеся», діти відповідають: «Не боїмося ми тебе!» (повторюється 2-3 рази). Від слів дітей дракон зменшується (зіскакує зі стільця), перетворюється на маленького горобчика, починає цвірінькати, літати по кімнаті.
Гра «Сліпий поводир»
Діти стають в пари. Один- «сліпий», інший- «поводир» - проводить сліпого через перешкоди. Потім міняються ролями. Обговорення.
Рухлива гра «Піжмурки з дзвіночком»
Ведучий із зав'язаними очима ловить дітей, які по черзі дзвонять у дзвінок. Спіймавши когось, ведучий відгадує, хто це.
Вправа «Що означає бути хворим?»
Мене лякав так часто жах,
Ховаючисьпо кутках,
І я, злякавшись, крикнув «Ах»
Та тільки навпаки,
-Я крикнув «Ха!»
І раптом жах у темряву пірнув.
Злякався він, а слово «Ах!»
Навіки я забув.
Гра «Страшилка»
Одна дитина лякає дітей, а вони тікають, а потім відганяють ведучого словами «Не боюся».
Прощання «Усе для всіх»
Діти стають колом, прощаючись, кажуть, що вони зробили б для всіх, якби в них була чарівна паличка.
ВИСНОВОК
Чітко вираженого типу темпераменту не існує. Він відображається на характері, волі, мисленні, пізнавальній діяльності дитини. Темперамент не є сталою властивістю особистості, він змінюється залежно від умов її життя і виховання. Кожний тип темпераменту має свої переваги та недоліки. Для правильної організації виховання, боротьби з недоліками і поліпшення спілкування дитини з людьми необхідно знати, до якого типу темпераменту вона належить. Кожному темпераменту відповідає певний тип нервової системи. Уміння його визначати необхідне для правильного спрямування розвитку особистості молодшого школяра, розуміння особливостей його поведінки, запобігання небажаним реакціям дитини тощо.
Виокремлюють чотири основні типи вищої нервової діяльності, які відповідають певному типу темпераменту: а) сильний, урівноважений, рухливий (сангвінік); б) сильний, урівноважений, інертний (флегматик); в) сильний, неврівноважений (холерик); г) слабкий (меланхолік).
Тип темпераменту - одна з найважливіших умов походження індивідуально-своєрідних рис характеру. Від властивостей темпераменту залежать динамічні (швидкість, сила, інтенсивність) особливості характеру. Властивості темпераменту можуть сприяти або протидіяти розвитку повних якостей особистості (холерику легше стати хоробрим, ніж меланхоліку). Тип темпераменту певним чином зумовлює недоліки характеру при послабленні виховання. У такому випадку сангвінік недостатньо зосереджений, похапливий, поверховий, легковажний. Холерик - нестриманий, конфліктний, агресивний, невитриманий. Флегматик- млявий, байдужий, консервативний. Меланхолік відзначається хворобливою вразливістю, замкнутістю, відчуженістю, безволлям. Вроджені динамічні можливості дітей це ті вхідні умови, в яких повинен діяти педагог, реалізуючи свої професійні цілі.
Темперамент дитини - один із найважливіших орієнтирів у здійсненні індивідуального підходу в її вихованні.
Успішне здійснення індивідуального підходу у процесі навчання передбачає багатокомпонентну та водночас єдину систему розробки та реалізації індивідуальних програм.
Для дітей кожного типу темпераменту актуальними є певні виховні завдання.
Індивідуального підходу вимагають діти з різною мірою їх фізичної активності - рухливості.
Тактики врахування типів темпераменту дітей полягають як у створенні сприятливих зовнішніх умов, так і в озброєнні дітей уміннями саморегуляції.
Список використаної літератури
Вартанян Г.А., Петров Е.С. Эмоции и поведение. - Л., 2009.
Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. - М.:Изд-во МГУ, 2006.
Возрастная и педагогическая психология. Хрестоматия. /Состав. И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. Зацепин – М., изд. центр «Академия», 2009.
Волков Б.С. Психология младшего школьника. – М.: Просвещение, 2002.
Волков Б.С., Волкова Возрастная психология. В 2-х частях. Ч.2: От младшего школьного возраста до юношества: учебное пособие для студентов вузов, обучающихся по пед. специальностям / Б.С. Волков, Н.В. Волкова, под ред. Б.С. Волкова. – М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 2005.
Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. – К.: Вища школа, 2005.
Грейс Крайг. Психология развития / Грейс Крайг. – Серия «Мастера психологии», 2012.
Диагностика «эмоционального интеллекта» (Н. Холл) / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. – М., Изд-во Института Психотерапии. 2008.
Додонов Б.И. В мире эмоций. – Киев: Политиздат Украины, 2007.
Ильин Е.П. Эмоции и чувства. – СПб., 2009.
9. Коробко С.Л., Коробко О. І. Робота психолога з молодшими школярами: Методичний посібник. – 2-ге видання. – К.: Літера ЛТД, 2008.
10. Кэррол Э. Изард. Психология эмоций . – Санкт-Петербург, 2008.
11. Лазурский А.Ф. Классификация личностей Психология индивидуальных различий. Хрестоматия / Под ред. Ю.Б.Гиппенрейтер и В.Я. Романова. – М.: ЧеРо, 2008.
12. Небылицын В.Д. Актуальные проблемы дифференциальной психофизиологии. – В кн.: Психофизиологические исследования индивидуальных различий. – М., 2006
13. Немов Р.С. Психология. – М.: Просвещение, 2010.
14. Психологія : Навч. Посібник /За науковою ред.. О.В. Винославської. – К.: ІНКОС, 2005.
Додаток А.
Текст опитувальника
1. Чи важко тобі встигати разом із класом?
2. Чи хвилюєшся ти, коли вчитель каже, що збирається перевірити, наскільки ти знаєш матеріал?
3. Чи важко тобі працювати в класі так, як цього хоче вчитель?
4. Чи сниться тобі інколи, що вчитель розлютився від того, що ти не знаєш уроку?
5. Чи траплялося, що хтось із твого класу бив або вдарив тебе?
6. Чи часто ти хочеш, щоб учитель не поспішав, пояснюючи новий матеріал, щоб ти зрозумів, про що він каже?
7. Чи сильно ти хвилюєшся при відповіді або виконанні завдання?
8. Чи буває так, що ти боїшся відповідати, оскільки остерігаєшся зробити помилку?
9. Чи тремтять у тебе коліна, коли тебе викликають відповідати?
10. Чи часто твої однокласники сміються з тебе, коли ви граєте у різні ігри?
11. Чи трапляється, що тобі ставлять нижчу оцінку, ніж ти очікував?
12. Чи хвилює тебе питання про те, чи не залишать тебе на другий рік?
13. Чи намагаєшся ти уникнути ігор, у яких робиться вибір, тому що тебе зазвичай не обирають?
14. Чи буває часом, що ти весь тремтиш, коли тебе викликають відповідати?
15. Чи часто у тебе виникає відчуття, що ніхто з твоїх однокласників не хоче робити того, що хочеш ти?
16. Чи сильно ти хвилюєшся перед тим, як почати виконувати завдання?
17. Чи важко тобі отримувати такі оцінки, яких очікують батьки?
18. Чи боїшся часом, що тобі стане зле у класі?
19. Чи будуть твої однокласники сміятися з тебе в разі, якщо ти зробиш помилку під час відповіді?
20. Чи схожий ти на однокласників?
21. Чи тривожишся ти після виконання завдання про те, наскільки добре ти з ним упорався?
22. Коли ти працюєш у класі, чи впевнений у тому, що все добре запам'ятаєш?
23. Чи сниться тобі іноді, що ти у школі й не можеш відповісти на запитання учителя?
24. Чи правда, що більшість дітей ставляться до тебе доброзичливо?
25. Чи працюєш ти старанніше, якщо знаєш, що результати твоєї роботи будуть порівнюватися у класі з результатами твоїх однокласників?
26. Чи часто ти мрієш про те, щоб менше хвилюватися, коли тебе викликають відповідати?
27. Чи боїшся ти іноді вступати у суперечку?
28. Чи не трапляється, що твоє серце починає сильно битися, коли учитель каже, що збирається перевірити твою готовність до уроку?
29. Коли ти отримуєш хороші оцінки, чи думає хтось із твоїх друзів, що ти хочеш вислужитися?
30. Чи добре ти себе почуваєш із тими однокласниками, до яких інші діти ставляться з особливою повагою?
31. Чи буває, що деякі діти в класі говорять те, що тебе зачипає?
32. Як ти гадаєш, чи втрачають прихильність класу ті учні, які не можуть упоратися з навчанням?
33. Чи схоже на те, що більшість твоїх однокласників не звертають на тебе уваги?
34. Чи часто ти боїшся виглядати безглуздо?
35. Чи задоволений ти тим, як до тебе ставляться вчителі?
36. Чи допомагає твоя мама в організації шкільних вечірок, як інші мами твоїх однокласників?
37. Чи хвилювало тебе колись те, що думають про тебе навколишні?
38. Чи сподіваєшся ти вчитися у майбутньому краще, ніж зараз?
39. Чи вважаєш ти, що одягаєшся до школи так само добре, як і твої однокласники?
40. Чи часто ти замислюєшся, відповідаючи на уроці, що про тебе в цей час думають інші?
41. Чи мають здібні учні якісь виняткові права, яких не мають інші учні в класі?
42. Чи дратує деяких твоїх однокласників, коли тобі вдається бути кращим?
43. Чи задоволений ти тим, як до тебе ставляться твої однокласники?
44. Чи добре ти почуваєшся, коли залишаєшся наодинці з учителем?
45. Чи висміюють однокласники часом твою зовнішність та поведінку?
46. Чи гадаєш ти, що переймаєшся своїми шкільними справами більше, ніж твої однокласники?
47. Якщо ти не можеш відповісти, коли тебе запитують, чи відчуваєш ти, що от-от розплачешся?
48. Коли ввечері ти лежиш у ліжку, чи думаєш ти часом із тривогою про те, що буде завтра в школі?
49. Працюючи над складним завданням, чи відчуваєш ти інколи, що абсолютно забув речі, які добре знав раніше?
50. Чи тремтить трохи твоя рука, коли ти працюєш над завданням?
51. Чи відчуваєш ти, що починаєш нервувати, коли учитель каже, що збирається дати класу завдання?
52. Чи лякає тебе перевірка твоїх завдань у класі?
53. Коли вчитель говорить, що збирається дати класу завдання, чи боїшся ти, що не впораєшся з ним?
54. Чи снилося тобі часом, що твої однокласники можуть зробити те, чого не можеш ти?
55. Коли учитель пояснює матеріал, чи здається тобі, що твої однокласники розуміють його краще за тебе?
56. Чи тривожишся ти по дорозі до школи, що вчитель може дати класу перевірочну роботу?
57. Виконуючи завдання, чи відчуваєш ти, що робиш це погано?
58. Чи тремтить злегка твоя рука, коли вчитель просить виконати завдання на дошці перед усім класом?
Додаток В.
Ключ до запитань: «+» - Так, «-» - Ні
| 1- | 11+ | 21- | 31- | 41 + | 51- |
| 2- | 12- | 22+ | 32- | 42- | 52- |
| 3- | 13- | 23- | 33- | 43+ | 53- |
| 4- | 14- | 24+ | 34- | 44+ | 54- |
| 5- | 15- | 25+ | 35+ | 45- | 55- |
| 6- | 16- | 26- | 36+ | 46- | 56- |
| 7- | 17- | 27- | 37- | 47- | 57- |
| 8- | 18- | 28- | 38+ | 48- | 58- |
| 9- | 19- | 29- | 39+ | 49- | |
| 10- | 20+ | 30+ | 40- | 50- | |
1 2 3