1   2   3
Ім'я файлу: оригинал (2).docx
Розширення: docx
Розмір: 106кб.
Дата: 13.02.2020
скачати
Пов'язані файли:
фізкульт хв.docx

Висновки

Сьогодення педагогічної науки вимагає реалізації нових підходів до навчання та виховання дітей молодшого шкільного віку, оскільки на сучасному етапі розвитку суспільства і педагогічної думки підвищуються вимоги до рівня інтелектуального розвитку школярів.

Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільною ланкою освіти, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний та фізичний розвиток. Умовою ефективності навчально-виховного процесу учіння молодших школярів є результативність пізнавальної діяльності, від якої залежить цілеспрямованість розумової активності, розвиток інтелектуальної рефлексії та творчих здібностей учнів.

Питання вивчення величин в початкових класах є одним з актуальних на сьогоднішній день.

Ще К.Д. Ушинський підкреслював, що “… як тільки стане можливим, треба дати дітям аршин, сажень, терези, дрібні монети. Нехай учні міряють, зважують, лічать. Це пожвавлює навчання, подобається дітям і закріплює їх навички у лічбі”.

Вивчення досвіду учителів та особливостей навчальної діяльності молодших школярів переконує, що питання вивчення величин дуже складне, але використовуючи різноманітні цікаві форми і методи навчання учні швидко і з легкістю опановують знаннями про величини.

Використання творчих вправ якнайкраще розвиває у дітей творче мислення, інтерес до навчання, до творчої діяльності. Треба лише вдало добирати математичні завдання, щоб вони викликали цікавість у молодших школярів. Адже пробудити інтерес до математики, навчати школярів творчо мислити - це найголовніша мета, до якої прагне вчитель у зв’язку з завданням підвищення рівня процесу навчання математики. Цьому сприяють:

  • безпосереднє сприймання учнями естетики зовнішньої сторони математичних явищ;

  • практичне ознайомлення школярів з нестандартним підходом до розв’язання пізнавальних завдань;

  • вправляння в пошуках оригінальних рішень;

  • багатогранна творча діяльність школярів, яка спрямована на формування навичок пошукової праці.

 Отже, здійснивши курсове дослідження, можемо зробити висновки, що навчання і виховання ґрунтується на активній позиції учнів, їхній пізнавальній самостійності. Актуальним сьогодні є впровадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів дітей, пізнавальні здібності, пізнавальна активність та пізнавальний інтерес являє собою важливий фактор навчання й у той же час є життєво-необхідним чинником становлення особистості.

У ході дослідження було виділено психологічні показники пізнавальної активності дітей молодшого шкільного віку: творчий компонент – продуктивність, гнучкість, оригінальність мислення, розробленість теми; інтелектуальний компонент – фіксування і зберігання образів реально існуючих об’єктів, продуктивне запам’ятовування матеріалу, який сприймається на слух (довільне, мимовільне), відтворення смислових одиниць у певній послідовності, здатність діяти в плані образів, класифікація та узагальнення об’єктів, конструктивність мислення та орієнтування в просторі, соціальна поінформованість, поінформованість про колір і форму, виділення та відтворення ознак об’єкта, що сприймається за допомогою довільної уваги; поведінково-результативний компонент – відношення до змістовної сторони діяльності, відношення до результату діяльності, динаміка емоційного стану, ступінь самостійності у пізнавальній діяльності, готовність до розумової напруги, ступінь повноти прийняття та збереження завдання, самооцінка результату діяльності, поведінка при ускладненнях.

Вміле поєднання індивідуальних, групових, мережевих та колективних форм навчальної діяльності у процесі ознайомлення з величинами на уроках математики в молодших класах допомагає учням долати соціально-психологічні та фізіологічні бар'єри, які виникають під час вивчення математики.

За певних дидактичних умов велику пізнавальну активність, самостійність мислення викликає застосування наочності. Це сприяє загостренню уваги дітей на вузлові моменти уроку, уточненню й розширенню уявлень і понять дітей, активізації процесів сприймання, пам’яті, мислення. Крім того, застосування наочності в поєднанні з іншими методичними засобами зменшує гіподинамію учнів, продовжує їхню працездатність та інтерес до навчання. У початкових класах широко використовують натуральну, предметну та ілюстративну наочність. Оскільки для дітей 6 – 10 річного віку властиве поверхове сприймання, виділення найбільш яскравих, динамічних елементів, які не завжди є істотними, учитель, застосовуючи предметну й ілюстративну наочність на різних уроках і в позакласній роботі, повинен навчати дітей уважно розглядати і бачити об’єкт всебічно. Слід спочатку звертати увагу на основне, типове, а потім шукати деталі. Доцільно також використовувати інтерактивні технології та комп’ютерну техніку.

Отже, засобів активізації в арсеналі вчителя початкових класів чимало, і треба їх широко й уміло застосовувати, враховуючи при цьому мету уроку, характер матеріалу, рівень підготовки учнів і власні можливості.

Список використаних джерел

1. Артемова Л. Щоб дитина хотіла і вміла вчитися . - 2000. - №5.

2. Баб‘як-Білецька Л.С. Використання різних методів навчання на етапі вивчення нового матеріалу на уроках математики в початкових класах. – Дрогобич: Посвіт, 2009. – с. 356

3. «Методика викладання мат. в початкових кл./ М.О. Бантова, І.В. Бельтюкова, О.М. Полевицикова –к: Вища школа, 1982. – 228 с.

4. М.В.Богданович «Методика розв’язання задач у початкових школі», Київ 1990 р.

5. Богданович М.Б., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в поч. кл. – Тернопіль: Навч. книга – Богдан, 2001. – 368 с.

6. Богданович М.В. Урок математики в початковій школі: Пос. для вчителя. – К.: Рад. школа, 1990. – 192 с.

7. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. - К.: Віпол, 2005. – с. 167

8. Гільбух Ю.З. Діагностика мислительних здібностей // Рад. школа. – 1990. – №12. – С. 19-26.

9. Гордон Л.Д. Психологія і педагогіка інтересу. – К., - 2003. – с. 345

10. Данилов М.А. Воспитание у школьников самостоятельности и творческой активности в процессе обучения.-М., 2007. – с. 98

11. Друзь Б.Г. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання. – К.: Рад. школа, 1978. – 126 с.

12. Друзь Б.Г. Творчі вправи з математики для початкових класів. – К.: Рад. школа, 1988. – 144 с.

13. Есипов Б.П. Самостоятельная работа учащихся на уроках.- М., 2009. – с. 123

14. Заброцький М. М. Педагогічна психологія: Курс лекцій. – К.: МАУП, 2000. – с. 387

15. Здравомыслов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности. - М.: Политиздат, 2001. – с. 157

16. Збірка статей під редакцією А.Н.Скаткина «Методи навчального обучення математике», Москва 1965р. [с. 32-33]

17. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2000. - 198

18. Кислюк О. Співвідношення понять "мотив", "стимул", "потреба" та інтерес до навчання // Соціальна психологія. - 2004. - № 5 (7).

19. Киричук О.І. Навчальні інтереси молодших школярів. - К.: Рад. Школа, 2005. – с.256

20. Киричук 0. Б. Виховання в учнів інтересу до навчання. - К.: “Знання”, 2006. – с. 175

21. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / За ред. Л.М. Проколієнко. - К.: Рад. Школа, 2005. – с. 262

22. Козаков В. А. Психологія діяльності та навчальний менеджмент. Частина І. Психологія суб’єкта діяльності. – К.: КНЕУ, 2000. – с. 279

23. Кочина Л., Листопад Н. Математика: навчальні програми для чотирирічної початкової школи // Поч. школа. – 2001. – №7. – С. 17-20.

24. Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьников.-М., 2001. – с. 343

25. Лозниця В. С. Основи психології та педагогіки: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – с. 178

26. Маркова А. К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. – М.: Просвещение, 2000. – с. 321

27. Міністерство освіти і науки України головне управління змісту освіти науково-методичний центр середньої освіти Академія педагогічних наук України «Програма для середньої загальноосвітньої школи 1-2, 3-4 класи.

28. Моро М.Г., Пишкало А.М. Методика навчання математики в 1-3 класах. – К.: Рад. школа, 1979. – 376 с.

29. Н.Истомина «Методика обучения математике в начальных классах», Москва ACADEMA, 2002-286 с.

30. Основи психології / За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. – К.: Либідь, 2000. – с. 123

31. Психология. Словарь / Под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. – М.: Политиздат, 2004. – с. 187

32. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии. – СПб.: Питер, 2000. – с. 235

33. Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної активності молодших школярів. -К.: Рад. Школа, 2004. – с.156.

34. Скрипниченко О.В. Зміна динаміки розумового розвитку учнів 1-2 класів залежно від змісту навчання // Психологія: Респ. наук. мет. зб. - К.: Рад. шк.- 2000. – с. 375

35. Щукина Г. И. Психологические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. – М.: Педагогика, 2000. – с. 23


1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас