1   2   3
Ім'я файлу: оригинал (2).docx
Розширення: docx
Розмір: 106кб.
Дата: 13.02.2020
скачати
Пов'язані файли:
фізкульт хв.docx

1.3.Рекомендації по підбору цікавих завдань і історичного матеріалу для застосування на урокахдля підвищення пізнавальної активності в процесі вивчення величин
У формуванні і розвитку пізнавальних інтересів на уроках математики найважливіша роль відводиться формуванню мотивації навчання,тобтоспрямована діяльність учнів на різні сторони навчальної діяльності.

Пізнавальний інтерес неможливий без організаційно - логічної схеми праці вчителя. Ця схема привчає учнів до систематичної розумової праці і стає основою поточної виховної роботи, що має на меті формування в учнів таких якостей, як акуратність, сумлінність, відповідальне ставлення до виконуваної справи.

Цікавий виклад, як відомо, необхідний засіб збуджувати й підтримувати увагу, без цього вивчення математики не може бути успішним. Відомий російський математик М.І.Лобачевський зауважував, що інтерес учнів до вивчення математики ґрунтується спочатку на зовнішній цікавості фактів і явищ, а потім він має формуватися й іншими засобами: насамперед використання історико-математичного матеріалу, а також розв’язанням життєвих задач, розкриттям зв’язків курсу, що вивчається, з практичними потребами людства.

Цілеспрямована діяльність вчителя залучає учнів до активного пошуку.

Перед вивченням кожного з фундаментальних понять потрібно проводити розгорнуту бесіду про практичнезначення математики. Розглядаючи конкретні приклади, учнів самостійнопідводити до узагальнення понять. Вдало підібрана задача допомагає учнямусвідомити необхідність здобувати нові знання.

Також слід враховувати головні умови розвиваючого навчання, додержання яких сприяє розвитку й зміцненню пізнавального інтересу:

  • максимальна опора на активну розумову діяльність учнів (застосування новітніх технологій і творче використання інноваційних методів);

  • організація навчального процесу на оптимальному рівні розвитку учнів;

  • створення сприятливої емоційної атмосфери навчання;

забезпечення спілкування учнів один з одним і з учителем в навчальному процесі.[10]



Вчитель мусить правильно мислити:

  • логічно послідовно;

  • намагатися слідувати до істини;

  • бути інтелектуально чесним, творчим і сміливим;

  • володіти критичним і самокритичним розумом;

  • вміти спиратись на попередній досвід, вислуховувати, аргументувати і відстоювати свої власні переконання.

Активна навчально - пізнавальна діяльність можлива тільки при

наявності :

  • пізнавального інтересу;

  • творчого характеру навчально - пізнавального характеру;

  • змагання;

  • ігрового характеру проведення занять;

  • емоціональної дії вище званих факторів.

У курсі математики початкової школи учні вивчають розділ «Величини», який тісно пов’язаний з практичною діяльністю людства. У зв’язку з вимірюванням величин розширюється і уточнюється поняття про число.

В основі методики вивчення величин лежить практична діяльність учнів, пов’язана з оволодінням навичками вимірювання таких величин, як довжина відрізка, площа фігури, температура, маса і об’єм тіла, час. Перераховані величини, передбачені програмою початкової школи, є основними. Крім них передбачені також і деякі похідні величини: швидкість руху тіла, вартість.

При вивченні величин в учнів виникають певні труднощі. Вони пов’язані з нерозумінням різниці між поняттям «число» і «величина» і тим зв’язком, який між ним існує. Учні часто плутають такі поняття як «відрізок» і «довжина відрізка», «прямокутник» і «площа прямокутника». Зустрічаються труднощі й іншого порядку: учні часто припускаються помилки при засвоєнні таблиці мір довжини.

Аналіз методичної літератури для вчителів дає можливість констатувати недостатню увагу до питань методики формувань вимірювальних умінь і навичок. Тому потрібно більше уваги приділяти даному питанню.

Концентрична будова програми з математики в початкових класах зумовлює послідовність розгляду й обсяг викладу відомостей про величини, реалізацію освітніх і розвивальних цілей під час опрацювання матеріалу.

Отже, процес навчання учнів величинам ефективний за таких умов:

  • якщо чітко додержуватись етапів роботи при ознайомленні з величинами;

  • використовувати різні види наочності;

  • здійснювати інтегрований підхід до вивчення величин;

  • використовувати творчі вправи при вивченні величин в початковому курсі математики.

Для вирішення цих завдань доцільно використати різноманітні творчі вправи, запитання, цікаві задачі, логічні вправи, задачі-головоломки, задачі-жарти, дидактичні ігри, загадки, ребуси, які в свою чергу передбачають:

  • встановлення суперечності;

  • встановлення причинно-наслідкових зв’язків;

  • встановлення схожості та різниці між об’єктами, що порівнюються;

  • зіставлення різних варіантів та дії вибору;

  • виділення певних закономірностей в навчальній інформації;

  • доведення правильності виконаних практичних або розумових дій;

  • пошук і виправлення припущених помилок; 

  • висування гіпотез, пропозицій, здійснення певного прогнозу наступних подій.

Оскільки мова йде про цікаві вправи для розвитку творчого мислення до вивчення величин у початкових класах, то для пожвавлення і підтримання інтересу до завдань, останні повинні задовольняти наступним умовам:

  • бути несхожими на завдання, запропоновані у підручнику;

  • зміст завдань повинен бути зрозумілим дітям;

  • види, послідовність і кількість вправ повинні бути взаємопов’язані; відповідати темі та віковим особливостям учнів;

  • завдання повинні викликати інтерес;

  • дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти та спрямовувати;

  • завдання урізноманітнювати, не пропонувати однотипні;

  • вправи не пропонувати стихійно, а використовувати систематично;

  • творчі завдання та цікаві питання можна об’єднувати з усною лічбою або пропонувати на етапі закріплення знань, умінь і навичок;

  • дидактичні ігри варто супроводжувати унаочненням та використовувати їх під час засвоєння, поглиблення, систематизації знань учнів;

  • задачі з логічним навантаженням варто розв’язувати з усім класом;

Тільки за таких умов можна досягти високої якості кінцевих результатів, запобігти відставанню слабко встигаючих і забезпечити розвиток творчого мислення усіх учнів відповідно до їх навчальних можливостей.

Використання творчих вправ урізноманітнює проведення уроків математи

Розділ 2. Аналіз досліджень формування пізнавальної активності школярів початкових класів в процесі вивчення величин

2.1. Дослідження рівней сформованості пізнавальної активності учнів під час вивчення величин

Елементарним рівнем пізнавальної активності школярів можна вважати відкритий, безпосередній інтерес до нових фактів, до цікавих явищ, які фігурують в інформації, яку одержують учні на уроці.

Більш високим рівнем розвитку пізнавальної активності є інтерес до пізнання істотних властивостей предметів або явищ, що становлять більш глибоку й часто невидиму їхню внутрішню суть. Цей рівень вимагає пошуку, здогаду, активного оперування наявними знаннями, придбаними способами. На цьому рівні пізнавальні здібності часто пов'язані з рішенням завдань прикладного характеру, у яких школяра цікавить не стільки принцип дії, скільки механізм, за допомогою якого вона відбувається. На цьому рівні пізнавальні здібності уже не перебувають на поверхні окремих фактів, але ще не проникають настільки в пізнання, щоб виявити закономірності. Цей рівень, мабуть, можна назвати стадією описовості, у якій фіксація зовнішніх ознак і істотних властивостей досліджуваного перебуває на рівних початках [19, 165].

Ще більш високий рівень пізнавальної активності становить інтерес школяра до причинно-наслідкових зв'язків, до виявлення закономірностей, до встановлення загальних ознак явищ, що діють у різних умовах. Цей рівень буває сполучений з елементами дослідницької творчої діяльності, із придбанням нових і вдосконалюванням колишніх способів навчання.

Зазначені рівні пізнавальної активності досить загально вимальовують тенденції розвитку пізнавальних здібностей.

Проявом інтересу учнів у навчальному процесі є їх інтелектуальна активність, про яку можна судити по багатьом діям.
Запитання учня, звернені до вчителя, найбільш знаменують пізнавальний інтерес. Питання виражає прагнення осягти ще неясне, глибше проникнути в предмет свого інтересу. Інертні, байдужі до навчання учні не задають питань, їх інтелект не тривожать невирішені питання.

Розрізняють три основні рівні розвитку пізнавального інтересу:

  • безпосередній інтерес до нових фактів та явищ, пов’язаних з інформацією, яку учні дістають на уроці (елементарний рівень) – низький рівень;

  • інтерес до пізнання істотних властивостей предметів і явищ (середній рівень);

  • інтерес до причинно – наслідкових зв’язків, до виявлення закономірностейта встановлення загальних принципів, що стосуються різного роду явищ. (високий рівень).

На пізнавальний інтерес учнів впливає: зміст навчального предмета, усі компоненти методичної системи вчителя цілі навчального процесу, форми, засоби, методи навчання з урахуванням вікових особливостей учнів.

Що стосується програмових вимог з математики для 4 класу, то вони наступні :

Величини (протягом року)

Довжина

Одиниці вимірювання довжини: міліметр, сантиметр, дециметр, метр, кілометр. Співвідношення між одиницями вимірювання довжини.

Маса

Одиниці вимірювання маси: грам, кілограм, центнер, тонна. Співвідношення між одиницями вимірюваннямаси.

Час

Одиниці вимірювання часу: секунда, хвилина, година, доба; проміжки часу: місяць, рік, століття. Співвідношення між одиницями вимірюваннячасу.

Вартість

Одиниці вартості: гривня, копійка.Співвідношення між одиницями вартості.
Учень (учениця): знає назви і позначення одиниць величин –довжини (мм, см, дм, м, км), маси (г, кг, ц, т), часу (с, хв, год), вартості (к., грн), співвідношення між одиницями довжини, маси, часу, грошовими одиницями;застосовує співвідношення між одиницями вимірювання величин під час розв’язування пізнавальних і практичнозорієнтованих задачперетворює більші одиниці вимірювання величини на менші і навпаки;порівнює іменовані числа (величини);виконує додавання і віднімання іменованих чисел, множення і ділення іменованих чисел, поданих у одиницях вимірювання довжини й маси, на одноцифрове число

Швидкість

Швидкість об’єктів упрямолінійному рівномірному русі. Одиниці швидкості. Залежність між швидкістю об’єкта, часом і пройденим шляхом при рівномірному прямолінійному русі та формули для їх обчислення
знає назви і позначення одиниць швидкості знає формули для знаходження швидкості, відстані та часу;розуміє швидкість рухомого тіла як шлях, пройдений ним за одиницю часу;розуміє, що рух тіл описується за допомогою трійки взаємопов’язаних величин: шлях, швидкість і час;застосовує формули знаходження швидкості, часу, шляху під час розв’язування практично зорієнтованих задач

Площа

Площа. Порівняння об’єктів за площею. Одиниці площі – квадратний міліметр, квадратний сантиметр, квадратний дециметр, квадратний метр, квадратний кілометр, ар (сотка), гектар. Вимірюванняплощі палеткою.Формула площі прямокутника.Задачі на знаходження площі прямокутника та обернені до них
знає одиниці площі (мм2 , см2 , дм 2 , м2 , км2 , а, га); розуміє площу як властивість плоских фігур; порівнює предмети за площею способом накладання, «на око», вимірюванням; визначає площу плоскої фігуриза допомогою палетки;застосовує формулу для знаходження площі прямокутника;знаходить довжину однієї сторони прямокутника за відомими площею та іншою стороною; розв‘язує практично зорієнтованізадачі на знаходження площі об’єкта прямокутної форми



2.2. Аналіз результатів експерименту

Дослідження мало теоретико-експерементальни й характер і проводилося у трии етапи . На теоретичному етапі бала визначена сфера і проблема дослідження; вивчалась педагогічна , методична література з даної теми; аналізувалась робота вчителів початколвх класів у галузі метедики вивчення величи, що розкривають конкретний зміст арифметичних дій, шляхом диференційного навчання; формулювалася гіпотеза та завдання дослідженя.

В процесі експериментального етапу – на основі напрацьованої теоретичної інформації здійснювався формуючий експеримент, пов'язаний із формуванням у молодших школярів пізнавальної активностів процесі вивчення величин.

Експериментальною базою дослідження стала Сновська «ЗОШ І-ІІІ ступенів» №2, Чернігівської області.

Метою нашого дослідження було: визначити особливості формування пізнавальної активності учнів в процесі вивчення величин.

Дослідження проводилось у три етапи.

На першому констатуючому етапі ми здійснили аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури з даної проблеми. На даному констатуючому етапі експерименту здійснили первинне визначення рівня пізнавальної активності дітей в процесі вивчення величин.

Другий формуючий етап був спрямований на розробку завдань, які спрямовувалися на розвиток пізнавальної активності дітей в процесі вивчення величин.

Проведення формуючого експерименту (з фіксацією констатуючого і підсумкового зрізів) дало можливість довести ефективність запропонованих нами змісту, форм і методів щодо розвитку пізнавальної активності дітей в процесі вивчення величин.

На третьому підсумковому етапі – аналізувалися та узагальнювались одержані в процесі дослідно-експериментальної роботи результати досліджень.

Педагогічний експеримент проводився у відповідності до загальноприйнятих норм та поставлених завдань.

Метод спостереження був використаний для контролю педагогічних явищ і процесів, що досліджувались у природних умовах.

Було обрано завдання для діагностики розвитку пізнавальної активності дітей в процесі вивчення величин, з якого завдання порівну поділили на дві частини – для первинного та повторного дослідження.
І. Констатуючий експеримент
Мета : здійснили первинне визначення рівня пізнавальної активності дітей в процесі вивчення величин.

Учням була запропонована перевірна робота:
1. З якою швидкістю рухається автомобіль, якщо за 3 години він проїхав 156 км?

а) 52 км/год; б) 60 км/год; в) 55 км/год; г) 468 км.

2. Виразіть в хвилинах 3год 15 хв. а) 315 хв; б) 205 хв; в) 195 хв; г) 305 хв.

3. Назвіть довжину сторони квадрата, якщо його площа 36 см2.

а) 9 см; б) 4см; в) 18 см; г) 6 см.

4. Який із наступних записів правильний?

а) 8т 4ц = 84 кг; б) 8 т 4 ц = 8400 кг; в) 8 т 4 ц = 8040 кг; г) 8 т 4ц = 840 кг.

Розв’яжіть задачі:

5. Бегемот з’їдає за добу 40 кг трави, а корова може з’їсти стільки трави, скільки два бегемота. Скільки трави за добу з’їдять 3 такі корови.

6. Вага народженого слоненяти 130 кг, вага імператорського пінгвіна – на 85 кг менше, ніж слоненяти, вага страуса – 55 кг. Яка вага страуса і пінгвіна разом?

7. Куниця стрибає у довжину 12 метрів, лось у 3 рази менше куниці, а білка – на 11 метрів більше, ніж лось. Скільки метрів у довжину стрибає білка?

Визначення загального рівня пізнавальної активності відбувалося за шкалою:

16-11балів - високий рівень

10-6 балів – середній рівень;

5-0 балів – низький рівень.

Після діагностики пізнавальної активності дітей в процесі вивчення величин, отримані результати зобразили за допомогою діаграми :



Результати первинного дослідження
Проаналізувавши отримані результати можемо зробити висновок про те, що рівні пізнавальної активності в процесі вивчення величин у дітей знаходяться на низькому та середньому рівнях.
ІІ. Формуючий експеримент

Мета: необхідно розробити та втілити комплекс різних видів завдань і цікавого матеріалу, які б сприяли розвитку пізнавальної активності дітей в процесі вивчення величин.

Для цього ми :

  • проводили уроки математики в нестандартних та нетрадиційних формах;

  • використовували вправи ігрового характеру;

  • використовували принцип індивідуального підходу та врахування вікових можливостей дітей;

  • використовували інтерактивні методи;

  • застосовували інноваційні технології , в тому числі використовувати мультимедійні презентації (Додаток А).


На нашу думку, це сприятиме формуванню пізнавального інтересу учнів початкової школи в процесі вивчення величин.
ІІІ. Контрольний експеримент

Мета: здійснили визначення рівня пізнавальної активності дітей після проведених з ними занять під час формуючого експерименту .
Після проведення формуючого етапу експерименту проведено повторну діагностику. Результати показано на діаграмі :


Результати повторного дослідження
Простежимо динаміку формування пізнавальної активності школярів в процесі вивчення величин за допомогою гістограми


Порівняння отриманих результатів дослідження
Провівши дослідження, можемо зробити висновок про те, що запропонована методика формування пізнавальної активності школярів має позитивний вплив.

1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас