2.2.Сучасний стан та причини зростання державного боргу України.
Будь-яка держава має свій бюджет, який необхідний для реалізації різних функцій. Головною метою бюджету є покриття всіх необхідних потреб держави. уряду використовують пряме і непряме вплив на економіку. Але будь-який вплив має бути грамотним і продуманим, щоб економіка держави не приходила в занепад. До цього прагне будь-яка країна. У процесі складання економічного плану на майбутній рік, держава прагне до того, щоб бюджет був збалансованим за доходами і видатками. [3] Державний борг не включає в себе заборгованості інших країн перед даною державою. Розрізняють два основних типи: зовнішній державний борг (виплачується в іноземній валюті) і внутрішній державний борг (виплачується в національній валюті, в України – це гривні). За часовими рамками можна розділити на три періоди: короткостроковий (тривалістю до одного року), середньостроковий (від одного року до п'яти років) і довгостроковий (понад п'ять років). Стандарти списання державного боргу встановлюються Банком міжнародних розрахунків, але також регулюються вкрай складними законами. Щоб погасити державний борг, необхідно збільшити надходження фінансів до державного бюджету. Це можна зробити за допомогою підвищення ставки податків, збільшення митних зборів і т.д. але такі зміни можуть негативно відбитися на якості життя населення: погіршиться матеріальний стан жителів даної країни, відбудеться падіння рівня життя. У зв'язку з цим, держава повинна грамотно підійти до питання про державний борг: розглянути всі можливі варіанти вирішення даної проблеми, передбачити наслідки, ефективність прийнятих рішень. Регулювання і управління державним боргом – це контрольована нормами права сукупність заходів країни по використання боргових відносин, спрямованих на знищення боргових зобов'язань. Бюджет країни виконує ряд особливо значущих функцій, серед яких можна виділити основні (розподільча, контрольна) і додаткові (мобілізаційна, регулююча). Бюджетні доходи поповнюються за рахунок податків, позик, доходів від державної власності та емісії паперових грошей. У тих випадках, якщо існуючі у бюджету прибутку недостатні з метою реалізації витрат, повідомляють про появі бюджетного дефіциту. Як правило, він вимірюється у вигляді відсотка з ВНП. Бюджетний дефіцит не обов'язково вказує про якомусь надмірному стані в економіці держави. Він здатний бути обумовлений, наприклад, потребою реалізації великих державних інвестицій в формування економіки, що відображає збільшення валового національний продукт, а ніяк не кризове становище державного регулювання. Вірогідні надмірні обставини, пов'язані з війнами, стихійними лихами, витрати в які ніяк не могли бути заздалегідь сплановані, проте зобов'язані бути обов'язково здійснені поза Залежно від присутності грошей в резервному фонді бюджету. В деяких випадках незбалансований бюджет навіть корисний. структура бюджетних витрат здатна зміняться частіше, ніж структура доходів. Брак коштів у державний бюджет веде до внутрішніх і зовнішніх позик держави, тому позики в даному випадку виступають як додаткові джерела доходу. Особливій увазі в будь-якій країні піддається тема бюджетного дефіциту, який тягне за собою наслідки у вигляді державного боргу. Чому трапляється так, що з'являється державний борг? В країні утворюється дефіцит бюджету, а на покриття витрат не вистачає засобів. Це може бути пов'язано з рядом факторів: брак податків і неподаткових доходів, перевищення витрат над доходами держави, нерівномірне розподіл валового внутрішнього продукту (ВВП) у країні і т.д. але державний борг має таку функцію, як зворотність, тобто будь-які позики держави (будь то внутрішній або зовнішній борг) повинні бути повернуті. На повернення може даватися певний час (це залежить від умов позики) або ж тимчасові рамки можуть бути не визначені. В цьому випадку борг повертається у міру можливості держави. Взяті державою позики в руках публічної влади стають додатковими фінансовими ресурсами, які розподіляються відповідно до пріоритетами, розставленими країною. [6] Деякі економісти вважають, що помірний державний борг - цілком нормальне явище для країни, так як не тягне за собою серйозних соціально - економічних наслідків, і він не призведе до банкрутству держави. До того ж, існують методи погашення державного боргу, що позитивно позначиться на ситуації всередині країни. окремо варто розглянути відмінності зовнішнього і внутрішнього боргу.
Зовнішній державний борг - заборгованість держави перед іншими країнами, фірмами і компаніями цієї країни. Внутрішній державний борг - всілякі заборгованості держави всередині країни (так само фірмам, компаніям установам). Але що внутрішній, що зовнішній борги держави мають негативні наслідки і сильно вдаряють по економіці країни, тому що держава має віддати борг з нарахованими відсотками, що в рази збільшує початкову суму позики. Іноді країна - кредитор згодна отримувати виплати за рахунок надходження від країни - позичальника різних ресурсів і надання послуг у різних галузевих сферах. Важливо пам'ятати, що існує прямий зв'язок між поняттями державний борг і державний бюджет, так як вони взаємопов'язані між собою, тому що державні позики покривають бюджетний дефіцит. [7] Сутність будь-якого державного боргу одна - нестача коштів на покриття всіх необхідних обов'язкових соціальних, військових, науково - технічних та інших потреб.
На сучасному етапі розвитку проблема державного боргу є однією з основних для України. Темпи зростання державного боргу України набули загрозливого характеру. За останні три роки розмір державного боргу збільшився в 4, 5 рази і майже в 2 рази перевищив доходи бюджету. На кінець 2010 року державний і гарантований державою борг України становив 432 235 410,19 тисяч гривень, в тому числі внутрішній 155 489 849,46 тисяч гривень і зовнішній борг 276 745 560,73 тисяч гривень. Згідно зі світовим рейтингом складеним на основі приросту запозичень Україна увійшла в 20-ку і зайняла 13 місце в світі і опинилася на 1 місці серед країн Східної Європи завдяки обсягами фінансової допомоги, отриманої в період кризи від МВФ, Світового банку, Європейського Союзу. [1, 205 c.]
Борг є важливим елементом кругообігу "доходи-витрати". Коли в економіці зростають доходи, зростають і заощадження, які повинні бути використані домашніми господарствами, фірмами та урядом. Створення боргу - це механізм, за допомогою якого заощадження передаються економічним агентам, які здійснюють витрати. Якщо домогосподарства не схильні до запозичень, то приватна заборгованість зростає недостатньо швидко, аби поглинути зростаючий обсяг заощаджень. Отже, щоб економіка не відійшла від стану повної зайнятості ресурсів, ці заощадження мають бути використані державою шляхом приросту державного боргу.
Однією з проблем боргової політики України залишається відсутність стратегічних орієнтирів у сфері управління державним боргом. Реалізація визначених заходів відбувається у відповідь на поточні потреби в сфері державних фінансів, а управління зовнішнім державним боргом України зводиться переважно до вирішення короткострокових завдань бюджетної політики. Крім того, боргова політика для кредиторів і потенційних інвесторів не прозора, з завуальованим характером інформації про зовнішні позики і державні гарантії, інформація про позики місцевих органів влади не повна, а система обліку, моніторингу та контролю за станом заборгованості державного сектора економіки - відсутня.
Суттєвою проблемою боргової політики України протягом останніх років залишається надмірне використання урядом зовнішнього позикового капіталу, що породжує загрози дестабілізації державних фінансів. Саме тому майбутня стратегія повинна передбачати зменшення обсягів розміщення зовнішніх державних позик і досягнення оптимальної структури боргового портфеля держави. Взаємовідносини України з іноземними кредиторами і міжнародними фінансовими організаціями повинні відповідати критерію гармонійного поєднання процесів глобалізації з одночасним дотриманням відокремлених національних інтересів і стратегічних орієнтирів [3, c. 16].
Вирішенню проблеми зовнішньої заборгованості сприятиме створення необхідних правових та економічних умов для акумулювання внутрішніх заощаджень країни, відновлення довіри кредиторів, активізації іноземного інвестування. Для розширення кола інвесторів в державні цінні папери і включення в економічний кругообіг заощаджень громадян, значна частина яких сьогодні знаходиться поза фінансових установ. Важливе значення має залучення фізичних осіб до внутрішніми борговими операціями уряду. Тому необхідно перейти до випуску ощадних облігацій, які буду поширюватися серед фізичних осіб і ввести ОВДП з плаваючою процентною ставкою, прив'язаною до темпів інфляції. Введення такого типу боргових зобов'язань урядом, ґрунтується на довірі суб'єктів ринку до інструментів, захищеним від інфляційного знецінення.
На зростання сумарного державного боргу впливає також неконтрольоване надання державних гарантій і як результат трансформація умовних зобов'язань уряду в прямий державний борг. Сьогодні рівень умовних зобов'язань держави, пов'язаних зі стабільністю банківської системи, експерти оцінюють на рівні 40% ВВП. Крім того, зобов'язання державних підприємств по гарантованим кредитах в кризових умовах можуть коштувати бюджету до 3% ВВП.
Управління державним боргом в нашій державі ускладнюється через значну частки в ньому іноземної валюти. Боргові зобов'язання розвинених країн світу майже повністю випускаються в національній валюті. Так, частка боргових зобов'язань в іноземній валюті таких лідерів світової економіки, як Великобританія, Німеччина, Франція, США становить менш ніж 2% від обсягу державного боргу. Саме цей напрямок роботи в рамках здійснення стратегічного і поточного управлінням державним боргом, беручи до уваги поточну валютну структуру взятих Україною боргових зобов'язань, є найбільш пріоритетним. Адже те, що левова частка урядових боргових зобов'язань погашається в іноземній валюті, ставить управління державним боргом нашої держави в тісну залежність від валютної політики, стану платіжного балансу і ситуації на зовнішніх ринках капіталу. [4, c. 30].
На кінець 2021 р очікуваний обсяг державного боргу досягне 483,32 млрд. Грн., Що приблизно становить 30,6% від ВВП. Про це йдеться в програмі управління державним боргом на 2021 р, опублікованій на сайті Міністерства фінансів.
За прогнозами міністерства, питома вага довгострокових інструментів складе 34,3% для внутрішнього і 36% для зовнішнього боргу, середньострокових інструментів - 13,8% для внутрішнього і 9,2% для зовнішнього боргу. Середньозважений строк погашення для внутрішнього і зовнішнього державного боргу - 5,3 року.
Обсяг платежів з обслуговування державного боргу на 2021 р прогнозується в обсязі 34 млрд. 966,5 млн. Грн. На погашення в 2021 р передбачено: ОВДП 2020 року - 21,78 млрд. Грн., ОВДП 2018 року - 9,4 млрд. Грн., ОВДП 2017 року - 3,7 млрд. Грн., Євробондів 2017 р . - 8,4 млрд. грн., а також на погашення позик МВФ - 22,8 млрд. грн. Загальний обсяг платежів з погашення державного боргу становить 81,07 млрд. Грн., З яких 45,47 млрд. Грн. (56,1%) - зобов'язання за внутрішнім боргом, 35,6 млрд. Грн. (43,9%) - зобов'язання по зовнішньому боргу.
Державний і гарантований державою борг України на 31 грудня 2020 р склав 516,405 млрд. Грн. або 64,607 млрд. дол. У порівнянні зі станом на 31 грудня 2011 року (473,122 млрд. грн.), борг України виріс на 9,1%.
| | загальний борг | зовнішній борг | внутрішній борг | |||
| на 31.12.2013 | 515 510,6 | 9.0% | 308 999,8 | 206 510,7 | ||
| на 31.12.2014 | 584 114,1 | 13.3% | 300 025,4 | 284 088,7 | ||
| на 31.12.2015 | 1 100 564,0 | 88.4% | 611 697,1 | 488 866,9 | ||
| на 31.12.2016 | 1 572 180,2 | 42.9% | 1 042 719,6 | 529 460,6 | ||
| на 31.12.2017 | 1 929 758,7 | 22.7% | 1 240 028,7 | 689 730,0 | ||
| на 31.12.2018 | 2 141 674,4 | 11.0% | 1 374 995,5 | 766 678,9 | ||
| на 31.12.2019 | 2 168 627,1 | 1.3% | 1 397 217,8 | 771 409,3 | ||
| на 31.10.2020 | 2 045 441,8 | -5.7% | 1 216 065,1 | 829 376,7 | ||
Внутрішній борг України за минулий рік зріс на 19,5% - до 207,51 млрд. Грн. (25,96 млрд. Дол.), Зовнішній борг на 3,2% - до 308,89 млрд. Грн. (38,65 млрд. Дол.). Частка внутрішнього боргу зросла на 3,47% - до 40,18%. Частка зовнішнього боргу відповідно зменшилася до 59,82%.
Таблиця 4. Державний та гарантований державою борг України в 2019 р. (млн. грн.)
| | загальний борг | зовнішній борг | внутрішній борг |
| на 31.01.2019 | 2 171 916,8 | 1 397 067,4 | 774 849,5 |
| на 28.02.2019 | 2 111 898,5 | 1 351 571,1 | 760 327,3 |
| на 31.03.2019 | 2 146 643,8 | 1 372 157,7 | 774 486,1 |
| на 30.04.2019 | 2 124 804,9 | 1 337 319,4 | 787 485,5 |
| на 31.05.2019 | 2 106 493,2 | 1 308 921,5 | 797 571,8 |
| на 30.06.2019 | 2 102 409,6 | 1 309 333,7 | 793 075,9 |
| на 31.07.2019 | 2 066 922,5 | 1 246 005,3 | 820 917,2 |
| на 31.08.2019 | 2 067 125,2 | 1 250 869,4 | 816 255,8 |
| на 30.09.2019 | 1 997 752,1 | 1 159 842,8 | 837 909,3 |
| на 31.10.2019 | 2 045 441,8 | 1 216 065,1 | 829 376,7 |
| на 30.11.2020 | 1 990 775,8 | 1 165 251,0 | 825 524,8 |
Державний борг в 2020 р виріс на 11,7% - до 49,93 млрд. Дол. Збільшення відбулося в основному за рахунок внутрішнього держборгу, який підвищився на 17,8% - до 23,8 млрд. Дол. У той же час , зовнішній держборг збільшився на 6,6%, склавши на кінець року 26,1 млрд. дол. Зменшилася з 2 млрд. дол. практично до нуля заборгованість перед зарубіжними комерційними банками, але були випущені євробонди на 4,85 млрд. дол.
При вирішенні питань державного боргу важливу роль відіграє здорова макроекономічна політика. Розвинена система управління державним боргом не може запобігти виникненню кризи при слабкій бюджетно-податкової, грошово-кредитної або валютно-курсовій політиці. Уряд повинен намагатися досягти економічної прийнятності та обґрунтованості рівня і темпів зростання державного боргу і можливості його обслуговування, не відступаючи від цільових орієнтирів в межах своєї макроекономічної політики.
Рисунок 1. Прогнозні обсяги погашення державного боргу України 2020-2024 роках, млрд. грн.
1 2 3