1   2   3   4   5   6   7   8   9
Ім'я файлу: фіз.docx
Розширення: docx
Розмір: 173кб.
Дата: 23.03.2021
скачати
Пов'язані файли:
віан.docx
Пилипчук Катерина.pdf
право.docx
папємаше.docx

РОЗДІЛ 2 МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Методи дослідження


Визначаючи методологічний підхід до дослідження, передусім ми орієнтувалися на необхідність здійснення точної постановки проблеми із змістовної і формальної точок зору поставлених завдань.

Для визначення рівня рухової активності, фізичного та психоемоційного стану шкільної молоді використовувалися загальновідомі методики, тести і проби, які пройшли експериментальну перевірку і математичне обґрунтування валідності, надійності, об’єктивності та інформативності [1; 2; 3; 4].

Таким чином, для реалізації завдань дослідження ми використовували наступні методи:

  • теоретичні: аналіз і узагальнення сучасної методологічної, наукової та навчально-методичної літератури й досвіду передової практики; методи концептуально-порівняльного та структурно-системного аналізу, що дали можливість вивчити сучасні підходи до визначення рухової активності молоді, систематизувати та узагальнити інформацію про досліджуваний об’єкт і предмет дослідження;

  • емпіричні: анкетування школярів для з’ясування їх мотиваційних пріоритетів та експертне опитування для вивчення реального стану фізичного виховання у закладах освіти; антропометрія, фізіометрія, функціональні проби для визначення показників здоров᾿я, педагогічне тестування для оцінки рівня розвитку рухових якостей школярів; методика САН для вивчення психоемоційного стану, фременгемська методика для оцінки рівня рухової активності молоді;

  • педагогічний експеримент: констатувальний етап - для вивчення мотиваційного, фізичного та психоемоційного стану школярів, визначення рівня їх добової рухової активності; формувальний етап - з метою апробації методики визначення індивідуальної рухової активності школярів у процесі фізичного виховання та перевірки її ефективності;

  • методи статистичної обробки даних, зокрема: вибірковий метод для якісного й кількісного аналізу результатів дослідження, доведення достовірності результатів педагогічного експерименту; кореляційний аналіз для визначення взаємозв’язку між показниками фізичного стану та рівнем рухової активності школярів; регресійний аналіз для визначення належних норм індивідуальної добової рухової активності молоді.

Аналіз і узагальнення науково-методичної літератури та досвіду передової практики проводився з метою визначення фізкультурних пріоритетів здобувачів освіти, пошуку та узагальнення матеріалу стосовно сучасних підходів до фізичного виховання школярів, організації рухової активності у закладах освіти з використанням інфокомунікаційних технологій.

Опрацювання наукових джерел з теорії і методики фізичного виховання, фізіології, педагогіки, психології дало можливість виділити проблему підвищення рухової активності школярів, виявити невирішені питання, визначити наукові завдання для власних досліджень.

Більшість науковців акцентують увагу на загальних проблемах рухової активності молоді (В. І. Віленський, В. В. Романенко, Г. П. Грибан, Л. М. Басанець, О. І. Іванова, С. Ю. Ніколаєв та ін.), зокрема на впливі рухової активності та її позитивному значенні для покращення здоров’я, підвищення фізичної підготовленості (Н. І. Фалькова, І. Р. Боднар, В. І. Філінков). Проблемам недостатнього рівня рухової активності серед молоді присвячені наукові праці Ю. П. Кобякова, А. В. Магльованого, Ю. А. Бородина, Г. Н. Арзютова, С. В. Трачука, О. М. Балакірєва.

2.2 Організація дослідження


В сучасних науково-методичних працях досить широко розглянуто питання виміру та оцінки режиму рухової активності, досліджено добовий та тижневий обсяги рухової активності осіб різного віку і фізичного стану за допомогою використання Фремінгемської методики (М. Земська,

С. А. Савчук, Є. О. Котов, І. Насадюк, О. З. Блавт).

Експертне опитування та анкетування

Необхідність і доцільність використання в роботі соціологічних методів дослідження (експертне опитування й анкетування) зумовлені наступними завданнями дослідження: вивчити практичний досвід та реальний стан організації занять з фізичного виховання у закладах освіти, дослідити мотивацію школярів до занять фізичними вправами, інтерес до рухової активності, фізкультурно-оздоровчих та спортивномасових заходів.

З метою вивчення мотивації до занять з фізичного виховання, до рухової активності проводилося анкетування школярів закладів освіти, Сумської, Житомирської областей та м. Києва загальною кількістю 168 осіб. Для цього було розроблено анкету, яка містить 18 питань, відповіді на які дозволили отримати інформацію щодо мотиваційного стану школярів, фізкультурно-спортивних інтересів, виявлення й аналізу причиннонаслідкового зв’язку між суб’єктивною оцінкою змісту занять з фізичного виховання та руховою активністю (додаток А).

З метою узагальнення досвіду практичної роботи з фізичного виховання школярів у закладах освіти, вивчення наявності спеціальних знань, методичних умінь та практичних навичок, а також визначення особливостей організації і методики викладання предмету «Фізичне виховання» для здобувачів освіти проводилося експертне опитування з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій серед викладачів фізичного виховання закладів освіти м. Києва, Сумської та Житомирської областей України у кількості 15 осіб (додаток Б).

Педагогічне спостереження

На усіх етапах дослідження використовувався метод педагогічного спостереження. Об’єктом спостереження виступили заняття з фізичного виховання у закладах освіти, суб’єктом спостереження – здобувачі освіти. При цьому особлива увага зверталася на зміст навчального матеріалу з фізичного виховання з використанням інформаційнокомунікаційних технологій.

Морфофізіологічні вимірювання, функціональні проби та педагогічне тестування для визначення показників фізичного стану.

За визначеннями В. П. Зайцева та ін., фізичний стан молоді включає наступні показники:

  1. здоров’я – відповідність показників життєдіяльності, норми та ступеня стійкості організму до несприятливих зовнішніх дій, наявність чи відсутність хвороб та порушень у роботі органів і систем організму;

  2. фізичний розвиток;

  3. стан психофізіологічних функцій, власне рухових функцій – можливість виконувати певний обсяг рухів (тобто технічна підготовленість) і рівень розвитку рухових якостей [5].

Фізичний стан характеризується параметрами діяльності функціональних систем організму, морфологічним статусом, руховою підготовленістю та станом здоров’я.

Оцінка рівня фізичного стану школярів може використовуватися як критерій оздоровчої ефективності занять фізичними вправами, а також як критерій готовності до фізичних навантажень різного характеру, а в загальному характеризує ефективність організації фізичного виховання у закладах освіти. Вивчення фізичного стану молоді дозволяє планувати вибір засобів і методів фізичного виховання для зміцнення здоров’я та покращення рухової активності.

Таким чином, для визначення фізичного стану школярів закладів освіти обрано найбільш інформативні показники, що об’єктивно впливають на успішність підвищення рівня рухової активності та достатньо характеризують їх морфофункціональні можливості.

1   2   3   4   5   6   7   8   9

скачати

© Усі права захищені
написати до нас