Роботи сторінка 5

4.4. Правила безпечного виконання робіт при інвентаризації зелених
насаджень та елементів благоустрою з використанням приставних сходів
Під час інвентаризації зелених насаджень та елементів благоустрою на території дитячих майданчиків часто використовують драбини або приставні сходи.
До самостійної роботи на переносних приставних сходах допускаються особи, які досягли віку 18 років, пройшли обов'язковий періодичний медичний огляд при відсутності будь-яких медичних протипоказань для самостійної роботи на висоті,пройшли вступний інструктаж з охорони праці та первинний інструктаж на робочому місці.
Кожна драбина повинна бути міцною, надійно закріпленою і мати достатню довжину, щоб забезпечувати надійну опору для рук та ніг працівників у будь-якому робочому положенні.
Усі переносні драбини та стрем'янки після виготовлення їх та капітального ремонту, а також періодично під час експлуатації повинні випробовуватись статичним навантаженням:
•1 раз на 12 міс. – металеві драбини та стрем'янки;
• 1 раз на 6 міс. – дерев'яні драбини та стрем'янки.
На кожній драбині, що перебуває в експлуатації, повинні бути зазначені інвентарний номер, дата проведення наступного випробування, належність дільниці.На дерев'яних та металевих драбинах написи повинні виконуватись на тятивах.
Співробітник, що працює на переносних сходах, зобов'язаний виконувати вимоги інструкції з охорони праці при роботі на сходах і драбинах в установі, дотримуватися правил пожежної безпеки, знати і вміти швидко знаходити місця розташування первинних засобів пожежогасіння.
Робітник, який виконує роботу на драбині, зобов'язаний знати місце розташування медичної аптечки, призначеної для надання першої допомоги потерпілим.

53
Про всі виявлені несправності приставних драбин працівник зобов'язаний своєчасно інформувати завгоспа, а в разі його відсутності на робочому місці – чергового адміністратора даного навчального закладу, а також внести відповідний запис до журналу реєстрації заявок.
До початку проведення роботи необхідно забезпечити надійну стійкість приставних сходів або драбини, при цьому за допомогою візуального огляду
і випробування необхідно переконатися в тому, що вона не зможе зісковзнути з місця або бути випадково зрушена.
Необхідно переконатися в тому, що вага, яку повинні будуть витримувати сходи, не перевищує
їх максимальне проектне навантаження.Необхідно переконатися в тому, що всі засувки на висувних сходах задіяні правильно.
Необхідно переконатися в тому, що сходи мають достатню довжину для виконання конкретної роботи.При використанні драбини завжди необхідно її повністю розкрити і переконатися в тому, що розпірка зафіксована правильним чином. Не дозволяється використовувати в якості розпірки саморобні пристосування з дроту або мотузки.
Перед початком виконання робіт із застосуванням приставної драбини необхідно забезпечити її стійкість, верхній кінець закріпити за стійкі конструкції, щоб виключити можливість зміщування драбини.
У разі виконання робіт з підвісних, приставних та з розсувних драбин на висоті більше 1,3 м працівники повинні застосовувати запобіжні пояси.
Приставні драбини та стрем'янки повинні бути обладнані пристроєм, що запобігає перевертанню та зсуванню їх під час виконання робіт.
На нижніх кінцях приставних драбин та стрем'янок повинні бути оковки з гострими наконечниками у тому разі, якщо вони установлюються на землі. У разі використання драбин на гладких поверхнях (паркеті, металі, плитці, бетоні) на них повинні надягатись башмаки з гуми або іншого нековзкого матеріалу. Верхні кінці драбин, якщо їх приставляють до труб або проводів, повинні бути обладнані спеціальними гаками-захватами.

54
Працівник зобов'язаний під час виконання підйому або спуску завжди знаходитися лицем до сходів, і триматися за них хоча б однією рукою.
Під час проведення роботи на сходах і драбинах не дозволяється:
•виконувати роботи біля обертових механізмів, працюючих машин, транспортерів тощо та над ними;

виконувати роботи із застосуванням електричного та пневматичного
інструменту, будівельно-монтажних пістолетів;

виконувати газо- та електрозварювальні роботи;

натягувати проводи та підтримувати на висоті важкі деталі (для виконання таких робіт повинні застосовуватись риштування або стрем’янки з верхніми площадками, обгородженими поручнями).
Не дозволяється виконувати роботи з приставної драбини, стоячи на щаблі, розташованому на відстані менше 1 м від верхнього кінця драбини.
Заборонено у разі недостатньої довжини драбини створювати додаткові опорні споруди з ящиків, бочок тощо.
Приставна драбина повинна установлюватись під кутом нахилу до горизонтальної площини не менше 45° і не більше 60°. При установленні драбини під кутом нахилу менше 60° додаткове закріплення верхньої частини драбини не вимагається.
Забороняється установлювати драбину на східці маршів сходової клітки. У разі необхідності на сходових клітках повинен споруджуватись поміст.
Не дозволяється виконувати роботу з двох верхніх щаблів стрем’янок, які не мають поручнів або упорів.
Перебування на щаблях приставної драбини або стрем’янки дозволяється одному працівнику.
Не дозволяється піднімати або опускати вантаж по приставній драбині та залишати на ній інструмент.
У разі виникнення аварійних ситуацій співробітник, що працює на переносний сходах, зобов'язаний, при можливості, проінформувати про це

55 свого безпосереднього керівника, інженера з охорони праці або чергового адміністратора освітнього закладу.
При появі запаморочення або раптовому виникненні почуття страху, не допускаються спроби поспішного спуску зі сходів. Необхідно обхопити стійки руками і чекати до тих пір, поки стан покращиться. Потім необхідно повільно і обережно спуститися сходами вниз.
При отриманні травми необхідно негайно повідомити про це завгоспа,
інженера з охорони праці або чергового адміністратора навчального закладу.
Після завершення роботи на драбині працівник зобов’язаний:
оглянути і привести в належний порядок своє робоче місце;проінформувати про всі несправності і зауваження, виявлені під час роботи, свого безпосереднього керівника і внести відповідний запис до журналу заявок;прибрати сходи в спеціально призначене для цього місце.
При виявленні дефектів сходи необхідно підписати відповідним записом і не використовувати до тих пір, поки вони не будуть відремонтовані.Драбини слід зберігати в сухих приміщеннях.
4.5. Безпека праці в надзвичайних ситуаціях
Однією з найбільш реальних загроз по виникненню надзвичайної ситуації (при інвентаризації озеленення дитячого майданчику і визначення рівня його благоустрою) єпожежа. При виникненні пожежі на майданчику або в безпосередньою близькості від ньогонегайно необхідно евакуювати дітей, повідомити про пожежу найближчу пожежну частину за телефоном
101, приступити до гасіння осередка загоряння за допомогою первинних засобів пожежогасіння (ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность…;
ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ …; ГОСТ
12.3.046-91 ССБТ. Установки пожаротушения…; ДБН В.1.1-7-2002.
Пожарная безопасность объектов…).

56
При отриманні травми негайно надати першу допомогу потерпілому, при необхідності відправити потерпілого в найближчий лікувальний заклад.
У разі загрози або виникнення осередка небезпечного впливу техногенного характеру, терористичного акту необхідно діяти відповідно до плану евакуації, Інструкції про порядок дій у разі загрози та виникнення надзвичайної ситуації терористичного характеру.
За результатами проведених досліджень стану охорони праці при
інвентаризації зелених насаджень та обладнанні дитячих майданчиків для покращення умов, тобто для усунення виявлених недоліків праці пропонуємо:
1. Забезпечувати працівників спецодягом.
2. Забезпечувати в умовах пандемії
Covid-19 працівників антисептиками для рук та комплектом змінних одноразових масок на робочий день.
3. Донести до працівників інформацію, що в першу чергу вони зобов’язані намагатися самостійно опікуватися власним здоров’ям і життям.
4. Проводити практичні тренінги з охорони праці.
5. Організувати ведення обліку тривалості понаднормової роботи.
6. Додати окремий інструктаж щодо роботи з інструментом для підстригання та обрізки дерев і кущів.

57
ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. За результатами інвентаризації дендрофлори 7-ми стаціонарних дитячих майданчиків житлового масиву Покровський Новокодацького району міста Дніпро встановлено, що в системі озеленення дослідних територій використано 35 видів і 9 декоративних форм деревних рослин.
Найбільше декоративних форм використано в озелененні майданчика № 5, розташованого на вул. Юрія Кондратюка, 26: клен ясенелистий ф.
«Варієгата», клен гостролистий ф. «Роял Ред», вишня японська ф. «Сакура», карагана деревоподібна ф. «Лорбергии», ялина колюча ф. «Глаука», ялівець лускатий ф. «Блю Капет», ялівець козацький ф. «Ауреа», туя західна ф.
«Брабант» і ф. «Глобоза».
2. Проаналізовані види дендрофлори майданчиків відносяться до 31 роду, 18 родин, 16 порядків, 2 класів, 2 відділів. З досліджених родів 6 належать до голонасінних, 25 родів – до покритонасінних. Співвідношення видів голонасінних до покритонасінних складає 1 : 3 (8 видів голонасінних і
26 видів покритонасінних відповідно).
3. У таксономічному складі дендрофлори майданчиків переважають види родини Розові (8 видів) і Кипарисові (5 видів). Пануючими за кількістю представлених видів родами виступають наступні роди: рідКлен родини
Сапіндові (3 види) та рід Ялівець родиниКипарисові (3 види).
4. Дитячі майданчики за кількістю видів деревних рослин, використаних в озелененні, побудували наступний ряд:
№ 5 (19 видів) < № 3
(9 видів) < № 7 (7 видів) < № 1 (5 видів) < № 2 і № 4 (по 4 види) < № 6 (2 види).
5. Співвідношення місцевих та інтродукованих видів в насадженнях дитячих майданчиків практично не розрізняється.
Серед екзотів, використаних в озелененні кожного майданчику, перевага за видами північно-американського і китайського походження (клен ясенелистий, кипарисовик горохоплодний, ялина колюча, ялівець лускатий, барбарис

58
Тунберга). Найбільше біорізноманіття екзотів використано в озелененні майданчика № 5 по вул. Юрія Кондратюка, 26 .
6. Біоморфічний аналіз дослідної дендрофлори в таксономічному аспекті показав, що в кількісному співвідношенні за життєвими формами на території дослідних дитячих майданчиків переважають дерева, відсотковий вклад яких в озеленення майданчиків з № 1 по № 7 склав відповідно – 100 %,
56 %, 93 %, 100 %, 34 %, 45 %, 87%. В системі озеленення дитячих майданчиків значна нестача чагарників, відсутність на 6 із 7 майданчиків чагарникової огорожі по периметру. Рекомендуємо ввести в озеленення сучасний асортимент декоративно-листяних і гарноквітучих чагарників, таких як дейція шорстка, пухироплідник калинолистий, півонія деревовидна, гортезнія великвіткова, гортезія деревовидна, горобинник горобинолистий, спірея японська, спірея середня тощо.
7. Дендрофлору територій 7-ми дитячих майданчиків житлового масиву Покровський м. Дніпро складають 270 рослин. За кількістю деревних рослин, використаних в озелененні, об’єкти дослідження побудували наступний ряд: майданчик № 5 (158 рослин) > № 3 (40 рослин) > № 7 (23 рослини) > № 1 (20 рослин) > № 4 (11 рослин) > № 2 і № 6 (по 9 рослин).
8. Життєвий стан деревних насаджень на територіях майданчиків оцінюється як добрий. Сухостійних екземплярів та аварійних дерев та кущів не зафіксовано на жодному з майданчиків, що свідчить про їх своєчасне видалення з територій дитячих зон.
9. В системі озеленення дитячих майданчиків тільки для двох із них використані 3 дерев’янисті ліани – дикий виноград п’ятилисточковий, виноград європейський і жимолость козолиста. Рекомендуємо на території дитячих майданчиків більш активно залучати до вертикального озеленення такі види, як виткі види жимолостей і ломоносів (наприклад, жимолость козолиста, ломонос виноградолистий), кампсіс вкорінливий, а також дикий виноград тригострокінцевий та дівочий виноград п’ятилисточковий.
10. Запропоновано проект озеленення дитячого майданчику.

59
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Агде Г., Нагель А., Рихтер Ю. Проектирование детских игровых площадок. М.: Стройиздат, 1988. 88 с.
2. Аникина Е.В., Брюханова М.В., Лавер Б.И. Экологические основы планирования детских площадок районов с учётом влияния антропогенных факторов среды // Мир науки, культуры, образования, 2018. № 1 (68). С. 260
– 262.
3. Артемьев О. С. Методы таксации городских насаждений // Вестник
МГУЛ – Лесной вестник, 2001. №2. С. 75 –77.
4. Аткина Л.И., Булатова Л.В. Особенности озеленения дворовых территорий г. Полевского Свердловской области // Леса России и хозяйство в них, 2018. № 3 (66). С. 50 – 58.
5. Бабіченко В.М. Клімат Дніпропетровська. Л.: Гідрометеовід, 1982.
232 с.
6. Боговая И.О., Теодоронский В.С. Озеленение населённых мест. М.:
Агропромиздат, 1990. 239с.
7. Борисов А.Л. Климаты СССР в прошлом, настоящем и будущем. Л.:
Изд-во Ленинград. ун-та, 1975. 432 с.
8. Бухарина И. Л. Биоэкологические особенности древесных растений и обоснование их использования в целях экологической оптимизации урбаносреды. Автореф. дис… канд. биол. наук: 03.00.16. Тольятти, 2009. 17 с.
9. Бухарина И.Л. Состояние насаждений и их роль в экологической оптимизации среды крупного промышленного центра (на примере г.
Ижевска) // Проблемы региональной экологии, 2008. № 5. С. 106 –114.
10. Вишну И.А. Архитектурно– планировочная организация населенных пунктов. М.: Стройиздат, 1986. 341 с.
11. Волков С.Н., Махоткина О.И. Благоустройство и озеленение объектов ландшафтной архитектуры с учётом экотуризма // Вестник РУДН.
Агрономия и животноводство, 2013. № 5. С. 49 – 60.

60 12. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: підручник. К.: Каравела, 2011. 384 с.
13.
Глаголєва К.В., Чернявський В.Г. Особливості створення дитячих майданчиків в структурі сучасного міста // Вісник ХДАДМ. Дизайн, 2010.
№1. С. 21 – 25.
14. Горб
А.С.,Дук
Н.М.
Клімат
Дніпропетровської області.
Дніпропетровськ: Видавництво ДНУ, 2006. 204 с.
15. Горбачев В. Н. Архитектурно-художественные компоненты озеленения городов. М.: Высшая школа, 1983. 207 с.
16. ГородковА. И., Сванидзе М.А., Цыганков В.В. Влияние зеленых насаждений на снижение уровня промышленных шумов // Изв. вузов.
Строительство и архитектура, 1988. № 1. С. 39 – 43.
17. Горохов В.А. Городское зелёное строительство. М.: Стройиздат, 1991.
416 с.
18. Гостев В. Ф., Юскевич Н.Н. Проектирование садов и парков. М.:
Высшая школа, 1991.195 с.
19. ДБН Б.2.2-12:2019. Планування та забудова територій. Київ, 2019. 183 с.
20. ДБН Б.2.2-5:2011. Благоустрій територій. Київ, 2012. 61 с.
21. Дендрофлора України. Дикорослі і культивовані дерева і кущі.
Голонасінні: Довідник / За ред. Кохно М.А., Кузнєцова С.І. К.: Вища школа, 2001.207 с.
22. Денисов В. Н., Лукманов Ю.Х. Благоустройство территорий жилой застройки. СПб.: МАНЭБ, 2006. 224 с.
23. Десслер Х.Г. Влияние загрязнений воздуха на растительность. М.:
Лесная промышленность, 1981. 184 с.
24. Детская игровая площадка. Методические указания к выполнению курсовой работы для студентов 2-го курса направления 07.03.01 –
Архитектура, 07.03.04 – Градостроительство / Сост.: Перькова М.В.,
Трибунцева К.М., Баклаженко Е.В. Белгород, 2018. – 50 с.

61 25. ДСП 173-96. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. Київ, 1996. 46 с.
26. Дубовицкая О.Ю. Золотарёва Е.В. Декоративнолиственные и хвойные деревья и кустарники для озеленения населённых мест // Научные ведомости.
Естественные науки, 2014. № 23 (194). Вып. 29. С 38 – 43.
27. Дубовицкая О.Ю. Золотарёва Е.В. Красивоцветущие деревья и кустарники для озеленения объектов малоэтажного строительства // Вестник
Орел ГАУ. Интродукция и зелёное строительство, 2010. № 2 (10). С. 72 – 77.
28. Житецький В.У., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. Підручник. Львів: Афіша, 2001. 350 с.
29. Закон
України «Про затвердження Положення про систему моніторингу зелених насаджень у містах і селищах міського типу України»
№ 240 від 04.08.2008.
30. Закон
України
«Про охорону навколишнього середовища»,
25.06.1991р.
31. Закон України «Про охорону праці», 18.12.2002 р.
32. Заячук В.Я. Дендрологія. Підручник. Львів: Апріорі, 2008. 656 с.
33. Зібцева О.В. Озеленення прибудинкових територій центральної частини м. Вишгорода // Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України, 2015. № 6. 6 с.
34. Ильченко
И.А.
Система зеленых насаждений города как средообразующий фактор городского микроклимата // Вестник ТИУиЭ. 2014.
№1 (19).
URL: http://cyberleninka.ru/article/n/sistema-zelenyh-nasazhdeniy- goroda-kak-sredoobrazuyuschiy-faktor-gorodskogo-mikroklimata
35. Інструкція з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах
України. – Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 226 від 24.12.2001; зміни та доповнення – за Наказом
Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства № 8 (z0082-07) від 16.01.2007.

62 36. Інструкція з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України – ГКН 03.08.007. – 2007. К.: Вид-во Мін. агр. політ., 2007. 24 с.
37. Карташова Н.П., Хазова Е.П. Благоустройство и озеленение территорий общеобразовательных детских учреждений на примере
Воронежской области // Лесотехнический журнал, 2016. №1 (21). С. 85 – 92.
38. Коба В.П., Клименко К.В. Урбанизация и проблемы поддержания декоративных свойств зелёных насаждений // Матеріали VI міжнар. Наук.
Конф. «Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку» (Донецьк, 4 – 7 жовтня 2010 р.). Донецьк, 2010. С. 228.
39. Коляда
Н.А. Оценочная характеристика древесных растений, используемых во внутриквартальном озеленении г. Уссурийска //Вестник
СВФУ, 2016. № 1 (51). С. 15 – 22.
40. Крикунов В.Г. Грунти і їх родючість. К.: Вища школа, 1993. 287 с.
41. Кузнецов C.I., Левон Ф.М., Пушкар В.В. Дендрологічний склад зелених насаджень в Україні та перспективи його поліпшення //
Проблеми ландшафтної архітектури, урбоекології та озеленення населених місць: Матеріали Першого міжнародного семінару. Львів, 1997. Т.
1. С. 205 – 206.
42. Кулик К. Н., Семенютина А. В., Белицкая М. Н., Подковыров И. Ю.
Современные проблемы и перспективы функционирования адаптивной системы озеленения // Известия НВ АУК. 2013. № 3–1 (31). URL: http://cyberleninka.ru/article/n/sovremennye-problemy-i-perspektivy- funktsionirovaniya-adaptivnoy-sistemy-ozeleneniya
43. Купчик М.П., Гандзюк М.П., Степанець І Ф, Вендичанський В.Н.,
Литвиненко А.М., Іваненко. О. В. Основи охорони праці. К.: Основа, 2000.
416 с.
44. Кучерявый В.П. Зелёная зона города. К.: Наук. думка,1981. 248 с.
45. Кучерявий В. П. Озеленення населених місць: підручник для студентів вищих навчальних закладів. Львів: Світ, 2005. 456 с.

63 46. Кучерявий В.П. Урбоекологія. Львів: Світ, 2001. 440 с.
47. Левон Ф.М. Зелені насадження в антропогенному трансформованому середовищі. К.: ННЦІАЕ, 2008. 364 с.
48. Литвинова Л.И., Левон Ф.М. Зелёные насаждения и охрана окружающей среды. К.: Здоровье, 1986. 64 с.
49. Лунц Л. Б. Городское зеленое строительство. Учебник для вузов. М.:
Стройиздат, 1974. 275 с.
50. Марно-Куца
Е.Ю.
Современное состояние и особенности реконструкции внутриквартальных двориков в городе Умань // ЕГИ. 2014. № 1 (3). 6 с.
51.
Методичні рекомендації до написання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» в дипломних роботах для студентів агрономічного факультету денної і заочної форми навчання за спеціальністю
201 «Агрономія» та 206 «Садово-паркове господарство», ОС «Магістр». –
Дніпро: ДДАЕУ, 2019 – 18с.
52. Методичні рекомендації щодо обліку зелених насаджень у населених пунктах України. – Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово- комунального господарства України № 386 від 22.11.2006.
53. Минаева В.П., Зенина К.С. Инновационные технологии озеленения территорий как фактор устойчивого развития и качества жизни населения //
Региональное развитие. 2014. № 3 – 4. С. 67–72.
54. Мочалов И.В. Метод ландшафтного анализа и образный ландшафтный дизайн // Лесной вестник. Садово-парковое искусство, 2000. № 5. С. 96 – 100.
55. Назаренко А.С., Бенгус Ю.В. Широкий ассортимент декоративных растений в лучших питомниках Харькова – хорошая база для создания проекта устойчивого и красивого озеленения усадьбы // Актуальні проблеми ботаніки та екології. Матеріали Міжнародної конференції молодих учених, присвяченої 120-річчю від дня народження Д.К. Зерова (м. Полтава, 15-20 вересня 2015 року). Полтава, 2015. С. 137–138.

64 56. Нефёдов В.А. Городской ландшафтный дизайн. СПб.: «Любавич»,
2012. 320 с.
57. Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.06 № 105 «Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України».
58. Николаевский В. С., Васина И.В., Николаевская Н.Г. Влияние некоторых факторов городской среды на состояние древесных пород //
Лесной вестник. М.: МГУЛ, 1998. № 2. С. 28 –38.
59. Озеленение населённых мест: справочник / Под ред. В.И. Ерохиной.
М.: Стройиздат, 1987. 480 с.
60. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов
М.И., Прокудин Ю.Н. и др. К.: Наук. думка, 1987. 548 с.
61. Осипова Н. В., Теодоронский В.С. Охрана окружающей среды средствами озеленения. Пушкино: КМУ ВИПКЛХ, 1984.124 с.
62. Пилипенко Б.М., Симонова І.М., Симонов С.І., Григор’єва А.Г.
Основні принципи проектування дитячих майданчиків //Збірник наук. праць
ДонДТУ. Будівництво. 2018. № 1 (47). С. 81 – 90.
63. Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України –
Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10.04.2006.
64. Рубцов Л. И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре: учеб. пособие для вузов. К.: Наукова думка, 1977. 272 с.
65. Самойлова Н.В. Попова Е.Д. Современное состояние и проблемы благоустройства территорий дворовых пространств в Волгограде //
Междунар. научн.журн. «Символ науки». 2017. № 1–2. С. 194 –200.
66. Самойлова Н.В., Чернов Р., Сизонова В. Актуальные проблемы реконструкции территорий на примере г. Волгограда // Междунар. научн. журн. «Символ науки». 2016. № 12–3. С. 187 –193.
67. Семенютина А.В., Подковырова Г.В. Многофункциональная роль адаптивных рекреационно – озеленительных насаждений в условиях урбани-

65 зированных территорий // Известия Нижневолжского агро-университетского комплекса. Агрономия и лесное хозяйство. 2011. № 3 (23). 7 с.
68. Соловьёва О.С., Соколова Н.А., Бажин О.Н., Гусейнова А.Р. Зелёные насаждения как средство улучшения экологии города // Вестник МарГТУ.
Лес. Экология. Природопользование, 2010. № 1. С. 75 – 83.
69. Сотник В.Г., Назарова Ю.Н., Полякова Ю.В. Особенности озеленения детских площадок // Царскосельские чтения, 2013. Вып. 3. № 17. С. 268 – 271.
70. Сродных Т. Б., Лисина Е. И. Шумозащитная функция насаждений городских бульваров // Аграрный вестник Урала. 2012. № 2. С. 57 – 59.
71. Тарасов В.В. Флора Дніпропетровської та Запорізької областей.
Судинні рослини.
Біолого-екологічна характеристика видів.
Дніпропетровськ: Видавництво ДНУ, 2005. 276 с.
72. Теодоронский B. C. Принципы размещения и формирования растительности на объектах озеленения // Вестник МГУЛ – Лесной вестник.
1999. №1. С. 46 – 53.
73. Теодоронский B. C., Сабо Е.Д., Фролова В.А. Строительство и эксплуатация объектов ландшафтной архитектуры: учебник для студ. высш. учеб. заведений. М.: Академия, 2006. 352 с.
74. Теодоронский В. С. Садово-парковое строительство: учебник для студентов.М.: МГУЛ, 2003. 336 с.
75. Тихоненко Д.Г., Горін М.О., Лактіонов М.І. та ін. Грунтознавство. К.:
Вища освіта, 2005. 703 с.
76. Чернышенко О. В. Древесные растения в экстремальных условиях города. М.: Моск. гос. ун-т леса, 2001. С. 140 –147.
77. Чернышенко О. В. Поглотительная способность и газоустойчивость древесных растений в условиях города. М.: МГУЛ, 2002.120 с.
78. Чернышенко О. В. Пылефильтрующая способность древесных растений // Вестник МГУЛ – Лесной вестник. 2012. № 3 (86). – С. 7–10.
79. Фролов А. К. Окружающая среда крупного города и жизнь растений в нём. СПб.: Наука, 1998. 328 с.