.［7］
Також, обов'язковим є складання графіку документообігу. За допомогою документів контролюється правильність здійснення операцій, наявність і стан зберігання матеріальних цінностей, їх рух; ведеться поточний аналіз виконуваної роботи.［7］
Графік документообігу повинен допомагати покращенню всієї роботи на підприємстві, посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку, підвищенню рівня автоматизації облікових робіт. Цей документ представляє собою затверджений порядок обробки інформації, відображеної в первинних документах.［7］
Для кожного виду чи роду документів (лімітно-забірних карток, накладних тощо) має бути розроблена особлива схема документообігу в формі графіку руху документів. В графіку, затвердженому керівником підприємства, повинен бути вказаний.
Графік мусить забезпечувати оптимальну кількість підрозділів і виконавців, через котрих проходить конкретний первинний документ, визначати мінімальний термін його знаходження в підрозділах, а також сприяти покращенню облікової політики, посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку, підвищенню рівня його автоматизації.［7］
Без достовірної калькуляції собівартості продукції, розрахованої за вимогами стандартів, по-перше, неможливо вести аналітичний складський облік готової продукції, по-друге, розраховувати фактичну собівартість реалізованої продукції, по-третє, здійснювати аналіз собівартості, продукції по статтям, видам виробів, по-четверте, відобразити, якими внутрішніми резервами володіє підприємство. ［7］
ВИСНОВКИ
Метою даної роботи є аналіз стану проведення обліку витрат та калькулювання собівартості підприємства в сучасних економічних умовах в Україні.
У даній роботі я розглянула сутність витрат на виробництво, їх визнання та класифікацію, значення й завдання обліку витрат на виробництво; розглянула нормативно-законодавчу базу обліку витрат; розглянула методи калькуляції собівартості; вивчила синтетичний облік витрат та калькуляції собівартості; розглянула документальне оформлення витрат; розглянула звітність фінансову та податкову ;узагальнила результати роботи.
Ⅰ розділ приділяв увагу хар-ці витрат на виробництво, їх визнанню та класифікації, завданню обліку витрат на виробництво;характер-ці фінансово-господарської діяльності та постановки обліку на підприємстві (суб’єкті дослідження).
Отже, витрати підприємств — це сукупність усіх спожитих ресурсів на виробництво того чи іншого продукту. Вони характеризують вартість виробництва продукції для підприємства.
Основними завданнями аналізу витрат і собівартості продукції є:
• обґрунтованість планових завдань із собівартості продукції;
• загальна оцінка виконання завдань зі зниження собівартості продукції;
• виявлення і дослідження причин відхилень від планового завдання;
• вивчення структури і динаміки витрат за елементами і калькуляційними статтями;
• оцінка впливу окремих факторів на рівень собівартості продукції;
• виявлення і мобілізація резервів зниження собівартості продукції.
Об'єктом дослідження даної курсової роботи було обрано Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Сільпо».
Переваги супермаркетів "Сільпо":
-низькі ціни;
-широкий вибір товарів;
-гарантована якість продукції;
-висока якість обслуговування;
-цілодобова робота (у найбільших супермаркетах);
-зручне розміщення;
-завжди великий вибір свіжих продуктів.
Ⅱ розділ приділяв увагу порядку калькулювання собівартості готової продукції та обліку витрат на виробництво.
Отже,калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) – сукупність прийомів і способів, що забезпечують обчислення в грошовому вираженні собівартості одиниці окремих видів виробленої підприємством продукції (робіт, послуг) у розрізі статей витрат. На основі калькуляції визначають собівартість продукції, яка, своєю чергою, може бути різною.
Калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) відбувається за трьома етапами:
1) розраховується собівартість випущеної продукції в цілому,
2) визначається фактична собівартість кожного виду продукції,
3) розраховується собівартість одиниці продукції.
Об'єктами калькуляції залежно від особливостей продукції, яка випускається, та характеру технологічного процесу можуть бути:
• технологічний переділ;
• деталеоперація;
• деталь;
• складальна одиниця (вузол);
• виріб у цілому;
• замовлення на виготовлення декількох виробів;
Для обліку виробництва призначений рахунок 23 "Виробництво". Це активний калькуляційний рахунок,
- за дебетом якого відображаються витрати,
-а за кредитом - вихід продукції або списання вартості виконаних робіт і послуг.
На різних підприємствах і навіть у різних виробництвах та господарствах одного й того самого підприємства облік витрат на виробництво та калькуювання собівартості продукції ведуть різними методами залежно від галузевих особливостей, масштабів і періодичності випуску продукції, організації та технології виробництва, методики планування, стану технічного нормування та інших факторів.
Загалом ці методи можна розділити на нормативний, позамовленнєвий та попередільний.
Ⅲ розділ приділяв увагу відображенню інформації про витрати на виробництво у фінансовій звітності та напрямам вдосконалення обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції.
Для складання фінансової звітності та надання її користувачам, керівництво повинно мати повну, обгрунтовану облікову політику. Метою облікової політики є забезпечення одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан та результати діяльності, необхідні для всіх користувачів фінансової звітності для прийняття відповідних рішень. Необхідність облікової політики на підприємстві обумовлюється і тим фактором, що наказ про облікову політику є одним з перших документів, які використовуються податковою інспекцією, аудиторськими фірмами та іншими контролюючими органами при перевірці діяльності підприємства.
Також, обов'язковим є складання графіку документообігу. За допомогою документів контролюється правильність здійснення операцій, наявність і стан зберігання матеріальних цінностей, їх рух; ведеться поточний аналіз виконуваної роботи.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: Навч. посібник / Ф.Ф.
Бутинець. – Житомир: ПП «Рута», 2009. – 912 с
2. Горєлкіна А.Л. Оптимізація системи управління витратами// Державне
управління. – 2010, № 2. – С. 251-255.
3. Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості
продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств // Все про
бухгалтерський облік. – 2014. - №75. – С.43-63
4. Пилипенко К.А. Оцінка методів обліку витрат і калькулювання собівартості
в управлінні виробництвом сільськогосподарської продукції
5. Плиса В.Й., Плиса З.П. Бухгалтерський облік: Навч. посібник / В.Й.Плиса,
З.П.Плиса. – К.: Каравела, 2010. – 480 с.
6. Попов О. Управління витратами // Економічна енциклопедія: у 3-х томах.
Т.3. – К.: Академія, 2007. – 952 с.
7. Собченко А.М. Удосконалення систем і методів обліку витрат та
калькулювання собівартості сільськогосподарської продукції
8. Сук Л. Калькуляція в бухгалтерському обліку / Л. Сук, П. Сук // Бухгалтерія
в сільському господарстві. – 2003. – №4. – С.2-4.
9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»
10. Копил В. Взаємозв’язок податкового та бухгалтерського обліку // Вісник податкової служби України. – 2002.
11. Крисоватий А. І. Податкова система: Навч.посібник / А. І. Крисоватий, О. М. Десятнюк. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004.
12. Дідоренко Т.В. Сутність витрат як об’єкта бухгалтерського обліку» / Т.В. Дідоренко // Науковий журнал «Молодий вчений». - № 1 (16) 1/2015.
13. Мішеніна Н. В., Туренко Ю.О. Логістичний підхід в управлінні витратами виробничої системи підприємства: стратегічні орієнтири: навч.посібник.К.: Центр учбової літератури, 2015. 343 с.
ДОДАТОК А
Необоротні активи ТОВ ‘Сільпо-Фуд’,2017-2021 р
ДОДАТОК Б
Аналіз показників ефективності управління логістичними
витратами ТО‘ѳльпо-Фуд’, 2017-2021 р
1 2