1   2   3   4
Ім'я файлу: Курсовой .docx
Розширення: docx
Розмір: 81кб.
Дата: 14.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
4.24.стаття Жиган.doc
Руська правда Види права.docx
135056.docx
Рошен курс.docx




1.5 Сутність державної таємниці, особливості відне­сення інформації до державної таємниці


 

З метою захисту інформації та матеріальних носіїв, які містять державну таємницю, в Україні було прийнято Закон «Про державну таємницю». Цей закон регулює відносини у суспільстві, пов'язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної та­ємниці з метою захисту національної безпеки України.

Відповідно до Закону державна таємниця (секретна інформація) -це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди наці­ональній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому За­коном, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Таким чином, до державної таємниці відноситься інформація у різних сферах діяльності, а саме: у сфері оборони, у сфері економі­ки, науки і техніки, у сфері зовнішніх відносин, у сфері державної безпеки та охорони правопорядку. Конкретні відомості можуть ма­ти різний ступінь секретності, що визначає особливості доступу до таких відомостей. За ступенями секретності відомості можуть бути віднесені до категорії: «особливої важливості», «цілком таємно», «таємно».

Охорона державної таємниці відповідно до вимог режиму сек­ретності в органах державної та місцевої влади, підприємствах та організаціях, діяльність яких пов'язана з державною таємницею, повинна забезпечуватися керівником зазначених органів, підпри­ємств, установ та організацій.

Важливою справою є визначення інформації та матеріального носія, які містять державну таємницю. Законом введено поняття державний експерт з питань таємниць. Виконання функцій держав­ного експерта з питань таємниць покладається на конкретних поса­дових осіб, як правило, керівника органу державного управління та місцевого самоврядування, підприємства, організації, установи.

Для віднесення інформації до державної таємниці державним експертом з питань таємниць видається мотивоване рішення. Воно може бути видано як за його власною ініціативою, так і за зверненням керів­ників відповідних органів та організацій, а також громадян. Для то­го, щоб інформація вважалась державною таємницею, вона має бу­ти включена до Зводу відомостей. Тобто з часу опублікування Зво­ду відомостей, що становлять державну таємницю (ЗВДТ), до яких включена ця інформація, чи внесення змін і доповненьдо нього у порядку, встановленому Законом, відомості стають державною та­ємницею і охороняються відповідним чином.

У рішенні (документі) державного експерта з питань таємниць зазначаються:

- інформація, яка має становити державну таємницю, та її відпо­відність категоріям та вимогам, передбаченим законодавством;

- підстави для віднесення інформації до державної таємниці та обґрунтування шкоди, яка може бути нанесена національній безпеці країни у разі її розголошення;

- ступінь секретності зазначеної інформації;

- орган державної влади, орган місцевого самоврядування, пі­дприємство, установа, організація чи громадянин, який вніс пропозиції про віднесення цієї інформації до державної таєм­ниці, та орган державної влади, якому надається право визна­чати коло суб'єктів, які матимуть доступ до цієї інформації;

- строк, протягом якого діє рішення про віднесення інформації до державної таємниці.

Рішення про віднесення інформації до державної таємниці при­ймається державним експертом з питань таємниць не пізніше одно­го місяця з дня одержання звернення відповідного органу держав­ної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, устано­ви, організації чи громадянина, після чого воно підлягає реєстрації Службою безпеки України у Зводі відомостей, що становлять дер­жавну таємницю.

Інформація також може бути вилученою із Зводу відомостей, що становлять державну таємницю. Підставою для цього є висно­вок державного експерта з питань таємниць про скасування рішен­ня про віднесення інформації до державної таємниці. Цей висновок набирає чинності з моменту внесення Службою безпеки України змін до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, які згідно зі ст. 12 Закону України «Про державну таємницю» формує та публікує в офіційних виданнях Служба безпеки України на підс­таві рішень державних експертів з питань таємниць.

Зразки форм рішень (висновків) державних експертів з питань таємниць, порядок та механізм формування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, і його опублікування визначаються Кабінетом Міністрів України.

На підставі та в межах Зводу відомо­стей, що становлять державну таємницю, з метою конкретизації та систематизації даних про секретну інформацію органи державної влади створюють галузеві або відомчі розгорнуті переліки відомос­тей, що становлять державну таємницю, а також можуть створюва­ти міжгалузеві або міжвідомчі розгорнуті переліки відомостей, що становлять державну таємницю.

Однак вони створюються на підс­таві та в межах Зводу відомостей. Виходячи з цього, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що прова­дять діяльність, пов'язану із державною таємницею, за погоджен­ням із замовником робіт, пов'язаних з державною таємницею, мо­жуть створювати власні розгорнуті переліки відомостей, що стано­влять державну таємницю.

Строк, протягом якого діє рішення про віднесення інформації до державної таємниці, встановлюється державним експертом з пи­тань таємниць. При цьому обов'язково враховується ступінь секре­тності інформації, критерії визначення якого встановлюються Слу­жбою безпеки України, а також інших обставин. Строк, коли засто­совується дія рішення про віднесення інформації до державної тає­мниці, не може перевищувати для інформації зі ступенем секретно­сті «особливої важливості» - 30 років, для інформації «цілком тає­мно» - 10 років, для інформації «таємно» - 5 років.

Після закінчення дії рішення про віднесення інформації до державної таємниці державний експерт з питань таємниць робить висновок про скасування рішення про віднесення її до державної таємниці або приймає рішення про продовження строку дії зазна­ченого рішення.

Підвищення або зниження ступеня секретності інформації та скасування рішення про віднесення її до державної таємниці здійс­нюється на підставі висновку державного експерта з питань таєм­ниць або на підставі рішення суду та оформляється Службою без­пеки України шляхом внесення відповідних змін до Зводу відомос­тей, що становлять державну таємницю.

Засекречування матеріальних носіїв інформації здійснюється шляхом надання відповідному документу, іншому матеріальному носію інформації грифа секретності.

Після закінчення встановлених строків засекречування матеріа­льних носіїв інформації та у разі підвищення чи зниження визначе­ного державним експертом з питань таємниць ступеня секретності такої інформації або скасування рішення про віднесення її до дер­жавної таємниці керівники органів державної влади, органів місце­вого самоврядування, підприємств, установ, організацій, у яких здійснюється засекречування матеріальних носіїв інформації зо­бов'язані протягом шести місяців забезпечити зміну грифа секрет­ності або розсекречування цих матеріальних носіїв та письмово по­відомити про це керівників органів державної влади, органів місце­вого самоврядування, підприємств, установ, організацій, яким були передані такі матеріальні носії секретної інформації.

Рішення про засекречування матеріального носія інформації може бути оскаржено громадянином чи юридичною особою в по­рядку підлеглості вищому органу або посадовій особі чи до суду. У разі незадоволення скарги, поданої в порядку підлеглості, громадя­нин або юридична особа мають право оскаржити рішення вищого органу або посадової особи до суду.


РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З КОНФІДЕНЦІЙНИМ ДІЛОВОДСТВОМ 

2.1 Захист комерційної таємниці
Захист комерційної таємниці полягає в здійсненні таких заходів:

- забезпечення обліку й схоронності документів, які містять комерційну таємницю;

- використання організаційних, технічних та інших засобів захисту конфіденційної інформації;

- обмеження доступу до носіїв конфіденційної інформації;
а встановлення правил віднесення інформації до KT;

- розроблення інструкцій стосовно дотримання режиму конфіденційності й виконання їх особами, які мають доступ до конфіденційної інформації;

- здійснення контролю за дотриманням установленого режиму охорони комерційних таємниць.

Для обмеження доступу до інформації, яка містить KT, керівник повинен видати спеціальний наказ про введення «Переліку відомостей, що містять комерційну таємницю підприємства», заходи з охорони цих відомостей, визначення кола осіб, котрі мають доступ до цієї інформації, правила роботи з документами з грифом «Комерційна таємниця». Відповідальні працівники підприємства повинні під розписку ознайомитися з наказом і додатком до нього

Діловодство в разі роботи з документами, що містять комерційну таємницю, має особливості. Так, наказом керівника підприємства
призначається посадова особа (особи), яка відповідає за облік, зберігання й використання документів, що мають гриф обмеження доступу. Нею може бути працівник, для якого робота з документами входить до основних службових обов'язків, або відповідальний працівник, для якого виконання цих функцій становитиме додаткове навантаження.

Гриф конфіденційності, на відміну від грифа таємності, означає, що право власності на інформацію, яка міститься в документі, належить підприємству.

Якщо інформація, яка становить KT, міститься в документах, котрі належать підприємствам-партнерам, то про нерозголошення її має бути зазначено в тексті (текстах) договору (договорів) між цими підприємствами.

Якщо на документі не проставлено гриф обмеження доступу й у тексті немає вказівок на конфіденційність, то це означає, що автор та особи, які підписали чи затвердили документ, передбачили всі можливі наслідки вільної (без обмеження доступу) роботи з ним.

Виготовлення (друкування) документів із грифами «Комерційна таємниця», «Таємно», «Цілком таємно» здійснюється централізовано, в спеціально відведених приміщеннях (на робочих місцях), куди не мають доступу сторонні особи.

Віддруковані й підписані документи передають для реєстрації посадовій особі, яка відповідає за їх облік. Чернетки й варіанти документів знищуються цією особою із засвідченням факту знищення записом на копії вихідного документа.

Усі документи, що містять конфіденційну інформацію, реєструють окремо від інших документів у «Журналі реєстрації документів із грифом „Комерційна таємниця"»

Усі документи, що надходять із грифом «KT», одержує відповідальна особа (секретар-референт), яка обов'язково перевіряє кореспонденцію на цілісність. Якщо якихось документів бракує, то складають акт (у двох примірниках, один з яких направляють адресантові).

Документи з грифом обмеження доступу формують в окрему справу (справи), на обкладинці якої в правому верхньому куті роблять позначку «Комерційна таємниця». На звороті обкладинки вміщують список працівників, котрі мають право користуватися документами, внесеними до даної справи.
Зберігають такі справи у сейфі, що опечатується посадовою особою, яка відповідає за їх зберігання. Доступ до цього сейфа іншим працівникам має бути заборонений.

Рух документів із грифом «KT» фіксують у «Журналі обліку видавання документів, що мають гриф „KT"».

Документи, що мають гриф обмеження доступу, видають і приймають під розписку.

Забороняється:

- вилучати зі справи чи переносити в іншу справу документи, що мають гриф обмеження доступу, без дозволу керівника та позначок у «Журналі реєстрації документів із грифом обмеження доступу»;

- виносити з приміщення без спеціального дозволу керівника;

- розмножувати без дозволу керівника (якщо є дозвіл, то розмноження здійснюють у присутності відповідальної особи, а браковані примірники відразу знищують).

Усі справи, доступ до яких обмежено, обов'язково вносять до номенклатури справ підприємства.

По закінченні календарного року наказом керівника призначається спеціальна комісія, яка зобов'язана:

- перевірити наявність усіх документів;

- добрати документи для зберігання в архіві;

- визначити документи для знищення.

У разі звільнення працівника, який відповідає за роботу з документами з грифом обмеження доступу, проводять перевірку документів, що числяться за цим працівником, і передають їх новопризначеному працівникові. Акт здавання-приймання цих документів затверджує керівник фірми (підприємства, організації).

Передаючи справи до архіву, складають окремий опис документів, що мають гриф обмеження доступу. В приміщенні архіву такі документи зберігають в опечатаних скриньках. Несанкціонований доступ до них суворо заборонено.


1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас