1   2   3   4
Ім'я файлу: Робота шкільного психолога з дітьми, що мають затримку психічног
Розширення: docx
Розмір: 84кб.
Дата: 02.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
дизартрія.docx
384907.rtf

Діагностична робота включає в себе первинне обстеження, а також систематичні етапні спостереження за динамікою і процесом корекції психічного розвитку дитини. Колегіальне обговорення результатів обстеження всіма спеціалістами психолого-педагогічного консиліуму освітньої установи дозволяє виробити єдине уявлення про характер і особливості розвитку дитини, визначити загальний прогноз її подальшого розвитку, комплекс необхідних корекційно-розвиваючих заходів та розробити індивідуальний маршрут розвитку дитини.

Слід особливо підкреслити, що психологічне обстеження не переслідує мети постановки клінічного діагнозу, а спрямоване на кваліфікацію індивідуальних труднощів дитини, якісний опис картини її розвитку, визначення оптимальних форм і змісту корекційної допомоги, тобто спрямоване на встановлення функціонального діагнозу.

На практичного психолога покладаються завдання визначення «актуального рівня розвитку дитини» і зони «найближчого розвитку», виявлення особливостей емоційно-вольової сфери, особистісних характеристик дитини, особливостей її міжособистісної взаємодії з однолітками, батьками та іншими дорослими (додаток 2).

Корекційно-розвивальна робота. У відповідності з особливостями розвитку дитини і рішенням консиліуму освітньої установи практичний психолог визначає напрями та засоби корекційно-розвиваючої роботи, періодичність і тривалість циклу спеціальних занять. Найбільш важливим завданням при цьому є розробка індивідуально-орієнтованих програм психологічної допомоги або використання вже наявних розробок відповідно до індивідуальних психологічних особливостей дитини або групи дітей у цілому. При цьому важливо врахувати принципи будови, розвитку та реабілітації вищих психічних функцій дітей з затримкою психічного розвитку Л.С. Виготського та А.Р. Лурії, відповідно до яких розвиток вищих психічних функцій залежить від сенсомоторного розвитку і є базовим для їх подальшого розвитку. Тому, плануючи роботу щодо корекції затримки психічного розвитку, доцільно розпочати саме з рухових методів на розвиток сенсомоторики, які не лише створять потенціал для подальшої роботи, а й сприятимуть активізації, взаємодії між різними рівнями психічної діяльності. Адже природно, що закріплення будь-яких тілесних навичок неможливе без залучення таких психічних функцій, як, наприклад, емоції, сприйняття, пам’ять, саморегуляція тощо. Доцільним при цьому буде використання «Комплексної програми нейропсихологічної корекції затримки розвитку» (додаток 4).

Основними завданнями корекційно-розвиваючої роботи практичного психолога з дітьми із ЗПР в умовах дошкільного закладу є:

  • розвиток емоційно-особистісної сфери та корекція її недоліків;

  • розвиток пізнавальної діяльності і цілеспрямоване формування вищих психічних функцій;

  • формування довільної регуляції діяльності і поведінки.

Розглянемо докладніше кожне з визначених завдань.
Розвиток емоційно-особистісної сфери та корекція її недоліків.

Для значної частини дітей із ЗПР типовий дефіцит соціальних здібностей, що виявляється в труднощах взаємодії з оточуючими дітьми і дорослими. У ряді випадків вказаний дефіцит пов'язаний з проблемами емоційної регуляції. У зв'язку з цим розвиток емоційно-особистісної сфери та корекція її недоліків включає:

  • гармонізацію афективної сфери дитини; профілактику та усунення (пом'якшення) можливих агресивних і негативістичних проявів, інших відхилень у поведінці;

  • попередження і подолання негативних рис особистості і формування характеру;

  • розвиток і тренування механізмів, що забезпечують адаптацію дитини до нових соціальних умов (у тому числі зняття тривожності, страхів і т.п.);

  • створення умов для розвитку самосвідомості і формування адекватної самооцінки; розвиток соціальних емоцій; розвиток комунікативних здібностей (у тому числі стимуляція комунікативної активності, створення умов, що забезпечують формування повноцінних емоційних і ділових контактів з однолітками і дорослими).

Робота з розширення та впорядкування емоційного досвіду дітей включає допомогу в засвоєнні дитиною уявлень про невербальні засоби вираження емоцій; у формуванні розуміння змісту і значення різних форм поведінки людей в емоційно значущих ситуаціях; у перевірці й оцінці дитиною власної поведінки на підставі отриманих знань і навичок.

Велику роль у даній роботі відіграють індивідуальні та групові заняття з дітьми театралізованою діяльністю, застосування методик і технік ігрової терапії та казкотерапії. У процесі такої роботи діти вчаться розуміти зміст і прогнозувати наслідки власної емоційної поведінки. Вони усвідомлюють значення емоційної атмосфери добра, радості, співробітництва для поліпшення і власного самопочуття, і відносин з однолітками.

Робота практичного психолога з дітьми із ЗПР з формування впевненості в собі і зниження тривожності полягає в сприянні формуванню оптимістичного мислення та світовідчуття, позитивної установки на майбутню діяльність, уміння звільнятися від страхів, переключатися з неприємних вражень, а також зміцнення поваги до себе, віри в свої здібності і можливості.

Дитина із ЗПР має ряд специфічних рис, що ускладнюють процес її спілкування з однолітками і дорослими, що, в свою чергу, негативно позначається на подальшому розвитку її емоційно-особистісної сфери. У зв'язку з цим діяльність практичного психолога спрямовується на виховання у дітей інтересу до оточуючих людей; розвиток контактності та вміння вчитися з помилок невдалого досвіду спілкування; формування навичок довільної регуляції свого емоційного стану та уникнення конфліктів.

Розвиток пізнавальної діяльності та цілеспрямоване формування вищих психічних функцій.

Розвиток пізнавальних функцій є традиційним завданням роботи практичного психолога з дітьми із затримкою розвитку. Воно передбачає:

  • стимуляцію пізнавальної активності як засобу формування пізнавальної мотивації;

  • розвиток уваги (стійкості, концентрації, підвищення об'єму, переключення, самоконтролю і т.д.);

  • розвиток пам'яті (розширення обсягу, стійкості, формування прийомів запам'ятовування, розвиток смислової пам'яті);

  • розвиток сприйняття (просторового, слухового), просторових і часових уявлень, сенсомоторної координації;

  • формування розумової діяльності: стимуляція розумової активності, формування розумових операцій (аналізу, порівняння, узагальнення, виділення істотних ознак і закономірностей), розвиток елементарних умовиводів і гнучкості розумових процесів.

Заняття проводяться практичним психологом з урахуванням принципів комплексного впливу на ряд вищих психічних функцій з виділенням домінуючих об'єктів впливу, що змінюються в міру формування у дітей із ЗПР пізнавальної діяльності та її саморегуляції.

Формування довільної регуляції діяльності і поведінки.

Недостатня сформованість усвідомленої саморегуляції діяльності є гальмуючим фактором когнітивного і особистісного розвитку дитини, а також однією з основних причин, що породжують труднощі в навчально-пізнавальній діяльності.

Робота практичного психолога з формування усвідомленої саморегуляції пізнавальної діяльності у дітей із ЗПР ведеться в декількох напрямках, пов'язаних з формуванням певного комплексу умінь: ставити та утримувати мету діяльності; планувати дії; визначати і зберігати спосіб дій; використовувати самоконтроль на всіх етапах діяльності; коментувати процес та результати діяльності; оцінювати процес і результат діяльності.

Консультативно-просвітницька і профілактична робота забезпечує надання педагогам і батькам допомоги у вихованні та розвитку дитини із ЗПР. Практичний психолог розробляє рекомендації у відповідності з віковими та індивідуальними особливостями дітей, станом їх соматичного і психічного здоров'я, проводить роботу, що сприяє підвищенню професійної компетенції педагогів та батьків, залученню останніх до вирішення завдань супроводу.

Організація взаємодії з педагогами

Найважливішою умовою актуалізації потенційних можливостей дітей із ЗПР є психологічна компетентність педагога: делікатність, такт, вміння надати допомогу дитині в здійсненні пізнавальної діяльності, в усвідомленні успіхів і причин невдач тощо. Все це сприяє усвідомленню дитиною своїх потенційних можливостей, що підвищує її впевненість у собі, пробуджує енергію досягнень.

Основними завданнями психологічної просвіти педагогів є:

  • розкриття «слабких» і «сильних» сторін когнітивного і особистісного розвитку дитини;

  • визначення шляхів подолання труднощів;

  • вироблення найбільш адекватних способів взаємодії педагога з дитиною.

Конкретні форми психологічної просвіти педагогів можуть бути різноманітними: практичні заняття та семінари з основних проблем розвитку дитини із ЗПР,її особливих освітніх потреб;лекторії, круглі столи, консультації тощо.

Організація взаємодії з батьками

Для успішної реалізації завдань супроводу необхідна не лише взаємодія всіх фахівців дошкільного закладу, але й активна допомога і підтримка з боку батьків. Форма і зміст роботи з батьками визначається ступенем їх готовності до співпраці. На початковому етапі взаємодії найбільш продуктивною формою роботи є індивідуальне консультування. Воно проводиться в декілька етапів.

Завданням першого етапу є встановлення довірчих відносин з батьками, які, зазвичай, заперечують можливість і необхідність співпраці.

Наступний етап індивідуального консультування проводиться за підсумками всебічного обстеження дитини. Практичний психолог у доступній формі розповідає батькам про особливості їхньої дитини, вказує на її позитивні якості, пояснює, яка допомога їй потрібна, до яких фахівців потрібно звернутися додатково, як займатися в домашніх умовах, на що слід звернути увагу тощо. Дуже важливо надати психологічну підтримку батькам, сприяти усвідомленню особливостей їх дитини та необхідності об’єднання зусиль дошкільного закладу та родини в їх подоланні.

На етапі власне корекційно-розвиваючої роботи батьки залучаються до виконання конкретних рекомендацій практичного психолога.

Під час індивідуальних і групових консультацій проводиться спільне обговорення процесу та результатів корекційної роботи. Аналізуються фактори позитивної динаміки розвитку дитини, виробляються рекомендації щодо подолання можливих проблем (зокрема, пов'язаних з адаптацією дітей до умов ДНЗ, взаємодією з однолітками та вихователем тощо).

Робота з батьками здійснюється також у груповій формі на тематичних консультаціях, семінарах-практикумах, лекторіях, тренінгових заняттях тощо.

Організаційно – методична робота включає підготовку матеріалів до психолого-педагогічних консиліумів, методичних об'єднань, педагогічних рад, участь у зазначених заходах, а також налагодження співпраці з ПМПК, лікарями тощо.

Підводячи підсумок, можна констатувати, що організація та зміст психологічного супроводу дітей із ЗПР має специфічні цілі і завдання, обумовлені особливими освітніми потребами дітей даної категорії, їх психофізіологічними особливостями та можливостями.

3. АЛГОРИТМ ПОБУДОВИ СУПРОВОДЖУЮЧОЇ РОБОТИ
Організація супроводжуючої роботи дітей із ЗПР в умовах дошкільного навчального закладу можна розглядати з позиції декількох ситуацій.

По-перше, коли дитина прийшла до садочка з висновком ПМПК і рекомендаціями щодо напрямків здійснення корекційно-розвивальної роботи практичним психологом.

По-друге, коли джерелом інформації про невідповідність індивідуального розвитку дитини віковій нормі стали результати проведеного планового психологічного вивчення у межах супроводжуючої роботи практичного психолога.

По-третє, у випадку індивідуального запиту до спеціаліста з боку батьків чи педпрацівників закладу.

У першому випадку зміст психологічного супроводу буде визначатися висновком, рекомендаціями ПМПК та результатами поглибленого всебічного вивчення дитини, аналіз яких буде здійснено під час психолого-педагогічного консиліуму. В даній ситуації психолого-педагогічний консиліум повинен стати ключовою організаційною складовою процесу аналізу психологічних, фізіологічних, медичних особливостей розвитку дитини та визначення змісту супроводжуючої роботи усіх учасників навчально-виховного процесу.

У ситуації, коли дитина потрапила до групи ризику за результатами психологічного вивчення у межах супроводу через підозру на затримку розвитку, практичний психолог повинен ініціювати направлення дитини на психолого-педагогічне вивчення ПМПК з метою отримання висновку щодо рівня розвитку дитини та рекомендацій щодо спрямованості подальшої корекційно-розвивальної роботи. У цьому випадку практичний психолог проводить комплексне поглиблене вивчення дитини (додаток 1, 2), за результатами якого готується характеристика (додаток 3) для представлення дитини на діагностичне засідання ПМПК. Висновок ПМПК, рекомендації щодо спрямованості колекційної роботи практичного психолога разом з даними медичного працівника та вихователя, як і в попередній ситуації, виносяться на розгляд ППК, де і визначається зміст роботи всіх спеціалістів щодо супроводу конкретної дитини та групи в цілому.

У ситуації, коли початком роботи є індивідуальний запит,важливо дотримуватися певного алгоритму роботи із запитом.

І етап – вивчення запиту. На даному етапі практичний психолог диференціює джерело запиту (запит від клієнта чи замовника), проводить бесіду з джерелом запиту на обґрунтованість, здійснює збір первинної інформації про дитину, її особливості, ситуацію, з якою пов’язані певні проблеми тощо.

ІІ етап – формулювання психологічної проблеми. Здійснюється на основі спостережень за дитиною під час режимних моментів, експертного опитування учасників навчально-виховного процесу, аналізу соціальної ситуації розвитку дитини, вікової та індивідуальної норми.

ІІІ етап – висунення гіпотези щодо можливих причин виявлених проблем.

ІV етап – вибір методів психологічного дослідження дитини з метою отримання інформації про індивідуально-психологічний розвиток та розробка індивідуальної програми супроводу.

V етап – постановки психологічного діагнозу. На даному етапі практичний психолог формулює висновок про відповідність розвитку дитини віковій нормі, стан розвитку окремих психічних функцій, здійснює прогноз подальшого розвитку дитини за наявності/відсутності відповідної корекційно-розвивальної роботи.

VІ етап – розробки індивідуальної програми психологічного супроводу дитини, напрацювання рекомендацій батькам та педагогам.

VІІ етап – реалізація індивідуальної програми супроводу, оцінка проміжних результатів, контроль за виконанням рекомендацій.

Аналізуючи алгоритм роботи практичного психолога та зміст його діяльності у першій і другій ситуації, виділимо основні його етапи.
І. Підготовчий етап, що передбачає реалізацію наступних завдань:

1. Первинне знайомство з батьками дитини, збір анамнезу.

Під час збору анамнезу необхідно враховувати наступні моменти:

  • причини звернення до практичного психолога;

  • особливості стану дитини на момент звернення;

  • як часто проявляються визначені симптоми;

  • як довго існують виявлені симптоми;

  • яким чином батьки пояснюють дане явище;

  • чи зверталися батьки з приводу даних проблем до інших спеціалістів;

  • хто порекомендував батькам звернутися до практичного психолога;

  • чого очікують батьки;

  • в яких умовах проживає дитина та яка ситуація в родині (підходи до виховання дитини, особливості взаємостосунків між членами родини);

  • розвиток дитини, починаючи з періоду вагітності матері;

  • економічний і соціальний стан родини;

  • внутрішньо родинні взаємини;

  • який досвід мають батьки з власного дитинства щодо проблем, про які йдеться;

  • хто, крім батьків, ще бере участь у вихованні дитини.

Під час збору анамнезу важливо не лише з’ясувати конкретні факти, а й мотивувати батьків до співпраці. Батьки з самого початку повинні відчувати, що їх не лише «опитують». Це для них може бути корисним: вони отримають компетентну консультацію, зможуть по-новому поглянути на особливості виховання дитини, взаємовідносин між членами родини.

Батьки повинні відчути, що їх зрозуміли. Тому під час збору анамнезу важливо використовувати фрази на зразок: «… добре, що Ви прийшли, щоб щось зробити для своєї дитини»;«…я розумію Ваше хвилювання (або роздратування) щодо Вашої дитини». Під час первинного знайомства необхідно дати батькам загальні рекомендації відносно того, що робити з дитиною (зазначимо, що остаточні висновки та рекомендації можна буде надати лише після поглибленого обстеження дитини).

У цілому, під час проведення першої зустрічі щодо збору анамнезу важливо звернути увагу на наступні моменти:

  • важливе позитивне підкріплення повинно переважати відносно критики негативного, необхідно хвалити батьків і підтримувати те, що вини роблять добре;

  • необхідно підкреслити важливість участі батька у вихованні дитини;

  • важливо звернути увагу на стабільний розпорядок дня дитини;

  • доцільно навести приклади, як справлятися з власною агресією, роздратуванням, злістю;

  • необхідно наголосити на важливості спільних ігор для дітей і батьків.

2. Установлення контакту з групою, яку відвідує дитина, з вихователем.

На даному етапі важливо звернути увагу на особливості дитячого складу групи, виокремити дітей, встановлення стосунків з якими може бути проблемним для дитини із ЗПР, визначити стиль спілкування вихователя з дітьми, його позицію щодо присутності у групі дитини із ЗПР.
ІІ. Орієнтовний етап:

  • проведення поглибленого психолого-педагогічного вивчення особливостей розвитку дитини;

  • ознайомлення фахівців (членів ППК) з результатами психологічного обстеження;

  • обговорення з вихователями та іншими фахівцями особливостей психічного розвитку дитини (здійснюється під час проведення ППК).

Діагностичне обстеження дітей із ЗПР в умовах дошкільного закладу відрізняється за метою та методами здійснення від обстеження на ПМПК. Так, якщо головним завданням ПМПК є виявлення відхилень у розвитку дитини, визначення їх характеру і вибір оптимального освітнього маршруту, то в умовах дитячого садка на перший план виходить завдання комплексного, всебічного якісного аналізу особливостей пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, особистісного розвитку, а також вивчення рівня розвитку ігрової діяльності та уявлень про оточуючий світ дитини.

Діагностика виступає необхідним структурним компонентом процесу супроводу і засобом оптимізації цього процесу. Всебічне обстеження дозволяє скласти адекватні індивідуальні програми супроводу кожної окремої дитини (або групи дітей), виходячи з її особливостей і потенційних можливостей розвитку, спланувати спрямованість консультативної та просвітницької роботи з батьками, вихователями щодо виховання та розвитку дитини, оптимізації взаємин з нею тощо.

Діагностика в даному випадку повинна включати: вхідну, проміжну та вихідну.

Вхідна діагностика проводиться на початку року чи на час приходу дитини до ДНЗ. Результати обстеження співвідносяться з якісними характеристиками норми психічного та особистісного розвитку дитини певного віку. Це допоможе виявити характер і ступінь відставання дитини за основними лініями розвитку, визначити співвідношення затриманих і збережених функцій, встановити характер їх взаємного впливу.

Практичного психолога, перш за все, повинні цікавити якісні характеристики діяльності дитини:

  • особливості мотивації;

  • здатність розуміти інструкцію та усвідомлено, цілеспрямовано її виконувати;

  • особливості самоконтролю та самооцінки.

Важливо звернути увагу на здатність дитини до научіння, яка виявляється за такими показниками інтелектуальної та практичної діяльності дитини як:

  • характер взаємодії з дорослим;

  • здатність просити про допомогу та використовувати її;

  • здатність переносити засвоєний спосіб виконання завдання в аналогічну ситуацію.

Особливу увагу треба звернути на здатність дитини до вербалізації процесу та результату своєї діяльності.

Таким чином, практичний психолог отримує кількісно-якісну характеристику розвитку окремих показників психічних функцій і визначає, наскільки рівень розвитку дитини відповідає віковим можливостям. Такий підхід дозволяє:

  • оцінити реальний рівень психічного розвитку;

  • визначити ступінь відставання розвитку різних показників;

  • окреслити найбільш проблемні показники;

  • визначити індивідуальну динаміку подолання затримки психічного розвитку;

  • скласти індивідуальну програму супроводу дитини (групи).

Кількісні результати обстеження заносяться до протоколу. За результатами вивчення пишеться аналітична довідка, яка містить інформацію про розвиток дитини, рекомендації учасникам навально-виховного процесу.

Результати психологічного обстеження визначають зміст індивідуальної корекційно-розвивальної роботи з огляду на особливості дитини та її можливості, є основою для планування групової роботи.

Вихідна діагности проводиться в кінці навчального року. Її результати сприятимуть аналізу динаміки розвитку дитини (групи), внесення стратегічних змін до супроводжуючої роботи.

Проміжна діагностика проводиться кожні три місяці і сприяє оцінці реалізації поставлених індивідуальних завдань розвитку дитини, дозволяє скорегувати індивідуальні завдання супроводу дитини.

ІІІ. Етап планування:

  • створення індивідуальної програми супроводу дитини;

  • узгодження цієї програми усіма фахівцями, які працюють з дитиною.

ІV. Етап реалізації індивідуальної програми:

  • надання необхідної допомоги батькам дитини та вихователям щодо створення умов, необхідних дитині із ЗПР для її розвитку з урахуванням її психічних та фізичних особливостей і можливостей;

  • надання необхідної психологічної допомоги батькам дитини з метою гармонізації міжособистісних взаємин з нею, оптимізації виховного процесу;

  • здійснення просвітницької та консультативної роботи з вихователями та іншими фахівцями, які працюють з дитиною.

  • індивідуальна корекційно-розвивальна робота з дитиною.

V. Заключний етап:

  • колективне обговорення з фахівцями виконаної роботи;

  • оцінка її ефективності з огляду на отримані результати вихідної діагностики;

  • напрацювання рекомендацій щодо подальшого супроводу дитини (на наступний навчальний рік).

Таким чином, діти із ЗПР можуть реалізувати свій потенціал індивідуального, особистісного, соціального розвитку за умови вчасно розпочатого і адекватно організованого освітнього простору, що забезпечить задоволення як загальних потреб на рівні дітей, що нормально розвиваються, так і особливих освітніх потреб, заданих специфікою порушення психічного розвитку.

1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас