Національний медичний університет імені О.О.Богомольця
Кафедра епідеміології
Курсова робота
«Ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності на кір»
Виконала: студентка 5 курсу,
1 медичного ф-ту, 18 групи
Місай Аліна Богданівна
Київ – 2021
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………….3
1. Аналіз багаторічної динаміки захворюваності…………………………….5
2. Аналіз річної динаміки захворюваності……………………………………10
3. Аналіз захворюваності по вікових групах………………………………….12
Загальний висновок про епідемічну ситуацію………………………………..14
Рекомендації щодо зменшення рівня захворюваності……………………….14
Вступ
Кір – гостре антропонозне інфекційне захворювання з краплинним механізмом передачі, яке проявляється різким підвищенням температури тіла, катаральними явищами, висипом на шкірі, слизових оболонках щік у вигляді плям Філатова – Копліка.
Збудник – вірус, який належить до родини Paramyxoviridae роду Morbillivirus. Імунологічні та антигенні властивості усіх штамів ідентичні, незалежно від того у яких регіонах та колективах вони були виділені.
Вірус термолабільний, повна інактивація за температури 560С відбувається протягом кілька хвилин. Вірус краще виживає у живильних середовищах, до яких додано протеїн. За температури 4 - 60С він зберігається протягом 4-5 тижнів. Без протеїну вірус виживає за цієї температури до 2 тижнів у ліофілізованому стані. Стійкий за температури - 200С, особливо - 700С, зберігає свої біологічні властивості протягом року і довше. У разі додавання до культуральної рідини 0,25% розчину желатину або 5% сироватки крові телят терморезистентність вірусу значно підвищується. Вірус швидко знешкоджується спиртом, ефіром та іншими дезінфекцій-ними розчинами.
Сприйнятливість до кору тих, хто не перехворів і не щепився, майже тотальна. Свідченням можуть бути спалахи на острівних територіях, на які кір не завозили десятиліттями. У разі завезення джерела збудника неімунізоване населення хворіло у 99,9% випадків. Імунітет після перенесеної інфекції напружений, потім знижується протягом 5-7 років. Занесення збудника у населені пункти до початку масових щеплень відбувалося кожних 3-5 років. Масовими обстеженнями доведено, що повторна зустріч з вірусом осіб, які перехворіли на кір, зі зниженим імунітетом, супроводжується значною стимуляцією продукування специфічних антитіл без клінічних проявів інфекції.
Джерелом збудника у природі є хвора людина. Епідемічний процес підтримується лише в людському суспільстві. Механізм передачі - повітряно-краплинний. Заражена людина починає виділяти вірус в останню добу інкубаційного періоду, найбільше виділяється збудник у продромальний період, його кількість різко зменшується під час висипань. Період інкубації триває 6-18 діб, у середньому 10 діб. У разі введення гамаглобуліну, період інкубації може тривати до 21 доби. Механізм передачі збудника краплинний. Якщо врахувати той факт, що діти після народження швидко втрачають материнський імунітет, а також те, що у довакцинальний період збудник широко циркулював, тоді висока ураженість дітей кором у перші роки життя стає зрозумілою. Щеплення живою коровою вакциною захистили дітей від захворювання і ураженість дітей дошкільного віку різко зменшилася. Однак післявакцинальний імунітет з роками знижується, тому захворюваність школярів і підлітків зростає. Серед осіб, які за хворіли протягом останнього десятиліття, щеплені діти становлять 70-80%. У перші дні гарячкового періоду діагноз кору поставити важко, а саме в цей період хворий найбільш активно виділяє збудника. Коли з’являється висип і діагноз встановити не складно, виділення збудника різко зменшується і на 3-тю – 4-ту добу періоду висипань хворий вже не становить небезпеку для оточуючих. Іншими словами, коли хворий є небезпечним джерелом збудника, діагностика утруднена, а коли можна поставити діагноз, хворий перестає виділяти збудника і вже немає потреби ізолювати його. Важливою є диференційна діагностика кору і краснухи. Розроблено серологічну діагностику кору, але для постановки високо специфічної реакції гальмування гемаглютинації потрібні еритроцити мавп, що значно лімітує її використання в практиці. Доступною є РНГА і ІФА, але за наявності значної кількості хворих дослідження парних сироваток крові також створює певні труднощі.
1. Визначення багаторічної тенденції (ріст, зниження, стабілізація)
| Роки | х | І факт. | х * І факт. | х² | І теор.=І сер.+(b*x) | |||
| Україна | Київ | Україна | Київ | Україна | Київ | |||
| 1993 | -15 | 45,11 | 59,48 | -676,65 | -892,2 | 225 | 17,6 | 31,79 |
| 1994 | -13 | 18,97 | 49,73 | -246,61 | -646,49 | 169 | 17,44 | 32,29 |
| 1995 | -11 | 3,74 | 6,17 | -41,14 | -67,87 | 121 | 17,28 | 32,79 |
| 1996 | -9 | 16,9 | 44,53 | -152,1 | -400,77 | 81 | 17,12 | 33,29 |
| 1997 | -7 | 13,86 | 55,62 | -97,02 | -389,34 | 49 | 16,96 | 33,79 |
| 1998 | -5 | 10,11 | 23,12 | -50,55 | -115,6 | 25 | 16,8 | 34,29 |
| 1999 | -3 | 2,85 | 5,9 | -8,55 | -17,7 | 9 | 16,64 | 34,79 |
| 2000 | -1 | 1,65 | 3,46 | -1,65 | -3,46 | 1 | 16,48 | 35,29 |
| 2001 | 1 | 34,61 | 30,38 | 34,61 | 30,38 | 1 | 16,32 | 35,79 |
| 2002 | 3 | 15,52 | 31,98 | 46,56 | 95,94 | 9 | 16,16 | 36,29 |
| 2003 | 5 | 0,86 | 3,34 | 4,3 | 16,7 | 25 | 16 | 36,79 |
| 2004 | 7 | 0,31 | 2,12 | 2,17 | 14,84 | 49 | 15,84 | 37,29 |
| 2005 | 9 | 5,04 | 31,07 | 45,36 | 279,63 | 81 | 15,68 | 37,79 |
| 2006 | 11 | 90,71 | 220,49 | 997,81 | 2425,39 | 121 | 15,52 | 38,29 |
| 2007 | 13 | 2,15 | 1,06 | 27,95 | 13,78 | 169 | 15,36 | 38,79 |
| 2008 | 15 | 0,1 | 0,34 | 1,5 | 5,1 | 225 | 15,2 | 39,29 |
| 2009 | 17 | | | | | | 15,04 | 39,79 |
| Ʃ=16 | Ʃ=0 | Ʃ=262,49 | Ʃ=568,79 | Ʃ= - 114,01 | Ʃ= 348,33 | 1360 | | |
Україна: Київ:
І сер = 262,49/16 = 16, 4 І сер = 568,79/16 = 35,54
b = -114,01/1360= - 0,08 b = -348,33/1360 = 0,25
2. Намалювати графік багаторічної динаміки захворюваності в Україні та Києві.
3. Розрахунки середнього темпу приросту чи зниження захворюваності
Тпр.=b/Iсер.*100%
Т сер.пр (зн.) (Україна) = - 0,08/16,4 * 100% = - 0,48%
Т сер.пр (зн.) (Київ) = 0,25/35,54 * 100% = 0,7 %
В Україні спостерігається тендендія до зниження захворюваності на кір, проте в Києві спостерігається тенденція до росту захворюваності.
4. Складання прогнозу захворюваності на наступний рік
І теор 2009 (Україна) = Ісер.+(b*x )=16,4 + (- 0,08) * 17 = 15,04
| Роки | І факт. | І теор.=І сер.+(b*x) | d=І факт.-І теор. |
| Україна | Україна | Україна | |
| 1993 | 45,11 | 17,6 | 27,51 |
| 1994 | 18,97 | 17,44 | 1,53 |
| 1995 | 3,74 | 17,28 | -13,54 |
| 1996 | 16,9 | 17,12 | -0,22 |
| 1997 | 13,86 | 16,96 | -3,1 |
| 1998 | 10,11 | 16,8 | -6,69 |
| 1999 | 2,85 | 16,64 | -13,79 |
| 2000 | 1,65 | 16,48 | -14,83 |
| 2001 | 34,61 | 16,32 | 18,29 |
| 2002 | 15,52 | 16,16 | -0,64 |
| 2003 | 0,86 | 16 | -15,14 |
| 2004 | 0,31 | 15,84 | -15,53 |
| 2005 | 5,04 | 15,68 | -10,64 |
| 2006 | 90,71 | 15,52 | 75,19 |
| 2007 | 2,15 | 15,36 | -13,21 |
| 2008 | 0,1 | 15,2 | -15,1 |
| 2009 | | 15,04 | |
Ʃd+=122,52
Ʃd- = -122,43
Dсер.+=122,52/4=30,63
Dсер.- = -122,43/12= -10,2
Iтеор.=15,04
15,04+30,63=45,67- верхня довірча межа
15,04-10,2=4,84- нижня довірча межа
І теор 2009 (Київ) = Ісер.+(b*x )=35,54 + 0,25 * 17 = 39,79
| Роки | І факт. | І теор.=І сер.+(b*x) | d=І факт.-І теор. |
| Київ | Київ | Київ | |
| 1993 | 59,48 | 31,79 | 27,69 |
| 1994 | 49,73 | 32,29 | 17,44 |
| 1995 | 6,17 | 32,79 | -26,62 |
| 1996 | 44,53 | 33,29 | 11,24 |
| 1997 | 55,62 | 33,79 | 21,83 |
| 1998 | 23,12 | 34,29 | -11,17 |
| 1999 | 5,9 | 34,79 | -28,89 |
| 2000 | 3,46 | 35,29 | -31,83 |
| 2001 | 30,38 | 35,79 | -5,41 |
| 2002 | 31,98 | 36,29 | -4,31 |
| 2003 | 3,34 | 36,79 | -33,45 |
| 2004 | 2,12 | 37,29 | -35,78 |
| 2005 | 31,07 | 37,79 | -6,72 |
| 2006 | 220,49 | 38,29 | 182,2 |
| 2007 | 1,06 | 38,79 | -37,73 |
| 2008 | 0,34 | 39,29 | -38,95 |
Ʃd+=260,4
Ʃd- = -260,86
Dсер.+=260,4/5=52,08
Dсер.- = -260,86/11= -23,71
I теор.=39,79
39,79+52,08=91,87- верхня довірча межа
39,79-23,71=16,08- нижня довірча межа
Висновок: проаналізувавши усі дані, можна зробити висновок, що захворюваність на кір серед населення України та Києві має хвилеподібний перебіг. В період з 1993 по 2008 роки спостерігаються 4 епідемічні підйоми на кір. Тенденція до приросту чи зниження захворюваності: в Україні спостерігається тенденція до зниження захворюваності на кір в порівнянні з 2006 роком, а в Києві спостерігається тенденція до росту захворюваності.
Гіпотеза щодо зниження захворюваності: дотримання профілактичних заходів, седед яких найважливішими заходами є вакцинація населення України проти вірусу кору. Також важливими є заходи, які спрямовані на своєчасне виявлення та лікування хворих на кір. Наприклад необхідно виявляти та ізольовувати хворих протягом 4-х днів від появи висипань (у випадку пацієнтів із імунодефіцитом протягом усього періоду хвороби), а сприйнятливих до інфікування осіб (не вакцинованих), які були в контакті з хворим — протягом усього інкубаційного періоду. У разі розвитку ускладнень кору, хворий не інфікує контактуючих з ним осіб та не вимагає ізоляції. Дотримання цих заходів допоможе підтримати тенденцію до зниження захворюваності по Україні в цілому, та знизити захворюваність на кір в Києві.
ІІ Аналіз розподілу захворюваності по місяцях року за середніми місячними показниками
| Роки | I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | Всього |
| 2014 | 30 | 94 | 185 | 338 | 203 | 55 | 21 | 13 | 5 | 27 | 66 | 138 | 1175 |
| 2015 | 474 | 274 | 176 | 141 | 170 | 70 | 28 | 15 | 11 | 16 | 42 | 46 | 1463 |
| 2016 | 53 | 82 | 110 | 123 | 121 | 63 | 26 | 5 | 4 | 7 | 8 | 6 | 608 |
| 2017 | 20 | 19 | 17 | 18 | 19 | 29 | 9 | 7 | 2 | 2 | 6 | 7 | 155 |
| 2018 | 11 | 19 | 16 | 7 | 4 | 8 | 2 | 7 | 4 | 6 | 4 | 3 | 91 |
| Ʃ | 588 | 488 | 504 | 627 | 517 | 225 | 86 | 47 | 26 | 58 | 126 | 200 | 3492 |
| Cер. | 117,6 | 97,6 | 100,8 | 125,4 | 103,4 | 45 | 17,2 | 9,4 | 5,2 | 11,6 | 25,2 | 40 | 698,4 |
| % | 16,83849 | 13,9748 | 14,43299 | 17,95533 | 14,80527 | 6,443299 | 2,462772 | 1,345934 | 0,744559 | 1,660939 | 3,608247 | 5,727377 | 100% |
Відмічається зростання захворюваності у першому півріччі з піком на весняні місяці.
Розрахунок коефіцієнту сезонності та індексу сезонності
Коефіцієнт сезонності=(117,6+97,6+100,8+125,4+103,4)/698,4*100%=78%
Індекс сезонності=(117,6+97,6+100,8+125,4+103,4)/(45+9,4+5,2+11,6+25,2+40)=3,9
Висновок: найвищі показники захворюваності на кір припадають на зимово-весняний період.
Гіпотези щодо причин сезонності: зимово-весняна сезонність зумовлена зниженими захисними властивостями організму в холодну пору року, а також несприятливими погодніми умовами, що сприяють більшому перебуванню дітей в приміщенні.
ІІІ Аналіз захворюваності по вікових групах
| Роки | | 0-2роки | 3-6років | 7-14років | 15 і більше | Всього | 0-14 років |
| 2004 | аб. | 18 | 12 | 21 | 95 | 146 | 51 |
| ін. | 1,55 | 0,75 | 0,47 | 0,24 | 0,31 | 0,7 | |
| 2005 | аб. | 122 | 55 | 173 | 2052 | 2392 | 340 |
| ін. | 9,23 | 3,55 | 4,09 | 5,12 | 5,04 | 4,86 | |
| 2006 | аб. | 3147 | 1609 | 4590 | 33378 | 42724 | 9346 |
| ін. | 259,28 | 103,88 | 108,58 | 83,21 | 90,71 | 133,71 | |
| 2007 | аб. | 119 | 87 | 177 | 622 | 1005 | 383 |
| ін. | 9,53 | 5,71 | 4,43 | 1,56 | 2,15 | 5,66 | |
| 2008 | аб. | 7 | 7 | 6 | 28 | 48 | 20 |
| ін. | 0,54 | 0,45 | 0,16 | 0,07 | 0,1 | 0,3 | |
| Ʃ | аб. | 3403 | 1770 | 4967 | 36175 | 46315 | 10140 |
| Сер. | 850,75 | 442,5 | 1241,75 | 9043,75 | 11578,75 | 2535 | |
| % | 7,347512 | 17,45562 | 10,724387 | 78,106445 | 100% | 21,893555 | |
| Ʃ | ін. | 280,13 | 114,34 | 117,73 | 90,2 | 98,31 | 145,23 |
| Сер. | 70,0325 | 28,585 | 29,4325 | 22,55 | 24,5775 | 36,3075 |
Розподіл захворюваності на кір по вікових групах (стовпчикова діаграма)
Розподіл захворюваності на кір по вікових групах (кругова діаграма)
Висновок: аналізуючи отримані дані можна зробити висновок, що діти віком до 2 років складають групу ризику.
Гіпотези щодо причин розподілу по віку: дана група ризику (діти до 2 років) пояснюється легкістю реалізації механізму передачі вірусу і нестійкістю імунітету в даному віці.
Загальний висновок про епідеміологічну ситуацію
(епідеміологічний діагноз)
Провівши ретроспективний аналіз захворюваності на кір в Україні та Києві зокрема, можна зробити висновок, що захворюваність цією хворобою в нашій країні має стабільну тенденцію до зниження. Найвищі показники захворюваності на кір припадають на зимово-весняний період. Діти віком до 2 років складають групу ризику.
Рекомендації
Специфічного лікування від кору немає. Єдиний спосіб запобігти ускладненням і смерті від кору – вакцинація. Діти й дорослі, які не отримали профілактичне щеплення, перебувають у зоні ризику. У зв’язку з цим, згідно з наказом МОЗ України № 595 від 16.09.2011 р. «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів», було затверджено календар профілактичних щеплень, спрямований на забезпечення епідемічного благополуччя населення і запобігання інфекціям, керованим засобами специфічної профілактики. Оскільки, захворюваність на кір за ці роки має стабільну тенденцію до зниження, є сенс продовжувати планову вакцинацію дітям. Також варто проводити санітарно-просвітницьку роботу щодо безпеки вакцинації, та щодо того, що вакцинуватися за календарем і надолужити пропущені щеплення можуть безоплатно усі діти до 18 років, навіть ті, які мають фальшиву довідку про щеплення, але насправді не були вакциновані, а також дорослі з груп ризику – військові, учасники ООС, студенти, освітяни й медики.