. 100 = 87 м. Радіус зони захисту на рівні землі r0= 1,5.100= 150 м.
Питання екології
Стічні води молочних переробних підприємств, а також відходи при очищенні забруднюють навколишнє середовище і характеризуються високим вмістом легкоокиснюючих органічних речовин молока. Крім органічних забруднень, стічні води містять неорганічні з'єднання: миючі речовини (їдкий натр, силікати і поліфосфати), поверхнево-активні речовини (гіпохлорид натрію і інші галоїдні з'єднання), а також сліди важких металів (заліза, цинку, міді).
Забруднення стічних вод у загальному характеризується БПК (біологічна потреба в кисні – це показник, що відбиває кількість кисню, що поглинається мікроорганізмами в процесі їх життєдіяльності, що і витрачається на окиснення органічних речовин, а також на ріст і розмноження (створення біомаси)), яка змінюється від 500 до 4000 мг/л.
У стічні води можуть попадати детергенти (поверхнево-активні речовини), а також концентровані кислоти й лугу, обумовлені мийкою й дезінфекцією устаткування. Концентрацію детергентів необхідно контролювати, тому що вони можуть виявляти інгібувальну дію на процес біологічного очищення. Концентровані кислоти і лугу повинні бути нейтралізовані, тому що в іншому випадку злив їх у каналізацію веде до різкої зміни рН ( як у кислу так і в лужну сторону) стічних вод, що у свою чергу веде до порушення процесу біологічного очищення.
На молочних переробних заводах обов'язково необхідно встановлювати очисні спорудження.
Проблема створення безвідхідних виробництв і технологічних процесів у молочній промисловості має два основні аспекти: комплексне використання й утилізацію сировини, включаючи вторинні ресурси й відходи виробництва; запобігання забруднення навколишнього середовища відходами виробництва.
Але застосовувані в молочній промисловості мийки й дезінфекції технологічного встаткування сприяють влученню мийних засобів у каналізацію. Для запобігання влучення вод від ополіскування встаткування й трубопроводів у каналізацію, їх збирають, сепарують і передають на випойку худобі, що також знижує забруднення стічних вод органічними сполуками. Миючі розчини, що попадають у каналізацію, нейтралізуються в спеціальному збірнику сірчаної кислоти.
Для зниження забрудненості відпрацьованого повітря використовують батареї циклонів та аеросепаратори, або водяні сепаратори для повної очистки повітря та виведення у навколишнє середовище не завдаючи шкоди.
Висновки
У пояснювальній записці курсового проекту розробляла та розраховувала сушарку розпилюючого типу для знежиреного молока.
У першому розділі описана технологічна частина проекту, з аналізом технологічного процесу, описом фізичних властивостей продукту, та описом установки, що проектується.
У другому розділі виконано побудову процесу сушіння в h-dдіаграмі, за допомогою якої були визначені основні параметри процесу сушіння: ентальпії на вході сухого повітря у сушильну камеру h1=193кДж/кг; теоретична вологість повітря на вході у сушку d=10г/кг, на виході із сушарки становить d=36г/кг, теоретична ентальпія повітря на виході з сушарки, h2=193кДж/кг. ККД розробленої сушильної установки становить 84%.
Також проведені технологічні розрахунки, у результаті яких було отримано геометричні параметри сушильної установки : діаметр сушильної камери D=5,05м; висота камери Н=6,06м; висота конуса сушильної камери Нкон=5,6м.
Також підібрати теплову ізоляцію сушильної камери а саме, скловата товщиною δ=60мм.
Підібрано також скрубер Вентурі, нагнітального вентилятора Ц-70.циклонів і калориферів для підігріву сушильного агенту КФБ №12.
Отже для нормального проведення технологічного процесу у сушильній установці передбачено ряд контрольно-вимірювальних та запобіжних пристроїв. Для запуску та роботи електроприводів та вентиляторів використовується автоматика для пуску, зупинки та контролю роботи. Всередині сушильної камери проводиться контроль абсолютно сухого повітря що надходить на сушіння.
З умов техніки безпеки та екології висушений матеріал не контактує із зовнішнім середовищем.
Перелік посилань
Аболмасов Г.Ф., Боушев Т.А., Тарасов Ф.М., Шестов Р.Н. Примеры и задачи по курсу технологического предприятий молочной промышленности. Москва, 1966р. 288с.
Бредихин С. А., Космодемьянский Ю. В., Юрин В. Н. Технология и техника переработки молока. Москва, 2001р. 400с.
Волчков И. И. Насосы для молока и молочных продуктов. Москва, 1975р. 223с.
Єресько Г. О., Шинкарик М. М., Ворощук В. Технологічне обладнання для молочної промисловості. Київ, 2007р. 344 с.
Золотин Ю. П., Френклах М. Б., Лашутина Н. Г. М. Оборудование предприятий молочной промышленности. Ленинград, 1985р. 344с.
Красников В.В. Кондуктивная сушка. Москва, 1973р. 154 с
Павлов К.Ф., Романков П.Г., Носков А.А. Примеры и задачи по курс процессов и аппаратов химической технологии. Ленинград, 1987р. 286с.
Панфилов В. А. Машины и аппараты пищевых производств. Москва, 2001р. 620с.
Твердохліб Г.В. Технологія молока і молочних продуктів. Київ, 1988р. 268 с.
Томбаев Н.И. Оборудованию предприятий молочной промышленности. Москва, 1972р. 543с.
Чекулаева Л.В. Технология продуктов консервирования молока и молочного сырья. Москва, 2000р. 248 с.
Якуба, О.Р. Інтенсифікація процесу сушіння харчових продуктів. Київ, 2006р. С. 140-140.
1 2 3 4 5