Реабілітація після covid 19 Підготувала студентка 4 курсу,10 групи

Реабілітаційні потреби у важких випадках COVID-19 пов'язані з наслідками вентиляційної підтримки та тривалої іммобілізації, а також загостренням основного стану здоров’я.
Як правило, реабілітація проводиться протягом
6-8 тижнів після виписки зі стаціонару.
Вони можуть включати:
➢
порушення функції легень;
➢
зниження толерантності до фізичних навантажень та м’язова слабкість;
➢
делірій та інші когнітивні порушення;
➢
порушення ковтання, голосу та спілкування;
➢
розлади психічного здоров’я та потреби в психосоціальній підтримці.
Реабілітаційні втручання для пацієнтів з важким перебігом
COVID-19 особливо необхідні у гострому періоді. Потреби пацієнтів з COVID-19 щодо реабілітації відрізняються в залежності від періоду реабілітації, особливостей перебігу захворювання, коморбідної патології .
Пацієнти з COVID-19, мають потребу в реабілітації під час перебування в лікарні та після виписки.

Кому ж проводиться реабілітація?
➢
Особам, які перенесли COVID-19 у важкій та середній формі та тривалий час лікувалися у відділеннях інтенсивної терапії;
➢
Пацієнтам після курсу лікування із залишковими змінами на КТ або рентгенографії органів грудної клітки;
➢
При зменшенні насичення крові киснем (SpO2) <95% у спокої або під час фізичних вправ;
➢
При наявності супутніх захворювань (цукровий діабет, гіпертонія, надмірна вага тощо);
➢
Особи з «синдромом пост-COVID», що супроводжується тривалим кашлем або задишкою;
➢
Особи з тривалим перебігом поствірусної астенії.

Основними цілями реабілітації є:
➢
ліквідація залишкових явищ перенесеної інфекції;
➢
усунення синдрому хронічної втоми;
➢
відновлення здорового режиму сну;
➢
нормалізація артеріального тиску і серцевого ритму;
➢
поліпшення функції опорно-рухового апарату;
➢
нормалізація травлення;
➢
зняття пригніченого психічного стану і депресії;
➢
зміцнення імунітету;
➢
підвищення витривалості та працездатності.

Реабіліт аційна допомога пацієнтам з COVID-19 та реконвалесцентам надається фахівцями з реабілітації, які входять до складу мультидисциплінарної реабілітаційної команди, в стаціонарних та амбулаторних закладах у гострому, післягострому та довготривалому реабілітаційних періодах.
Мультидисциплінарну реабілітаційну команду очолює лікар фізичної та реабілітаційної медицини, який відповідає за організацію роботи команди, виконання індивідуального реабілітаційного плану та інших завдань, покладених на команду.
Професійний та кількісний склад команди залежить від особливостей обмеження повсякденного функціонування особи, яка потребує реабілітації, а також від специфіки реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу
До фахівців з реабілітації, які мають бути залучені до надання реабілітаційної допомоги пацієнтам з коронавірусною хворобою та реконвалесцентам відносяться:
➢
лікарі фізичної та реабілітаційної медицини;
➢
фізичні терапевти;
➢
ерготерапевти; терапевти мови і мовлення;
➢
протезисти-ортезисти;
➢
психологи, психотерапевти;
➢
сестри медичні з реабілітації;
➢
асистенти фізичних терапевтів та ерготерапевтів.

Алгоритм надання реабілітаційної допомоги пацієнтам з
COVID-19
Пацієнт з COVID-19
❏
Мультидисциплінарна реабілітаційна команда
❏
Служби соціальної допомоги
❏
Спеціалізована реабілітаційна служба
❏
Інформування, підтримка, навчання
❏
Скринінг, оцінювання
❏
Встановлення цілей
❏
Складання реабілітаційного плану
❏
Втручання
❏
Підтримка ранньої виписки
❏
Забезпечення наступності реабілітаційної допомоги після виписки з закладу охорони здоров’я та реабілітаційного закладу
❏
Повернення до роботи
❏
Довготривала підтримка

Реабілітаційні потреби пацієнтів з COVID-19 в гострому, післягострому та довготривалому періодах
Період реабілітації
Місце надання допомоги
Потреби пацієнта та дії реабілітаційної команди
Гострий
Відділення/палати
інтенсивної та/або критичної допомоги, відділення високої залежності
Завдання реабілітації в гострому періоді включають, але не обмежуються наступним: поліпшення оксигенації, секреції та санації дихальних шляхів, сприяти відлученню від інвазивної штучної вентиляції легень, потреби щодо харчування, профілактика аспіраційної пневмонії, профілактика іммобілізаційного синдрому, рання мобілізація, профілактика розвитку постреанімаційного синдрому. У ранньому періоді відновлення після переведення пацієнтів з ВІТ/ПІТ або для пацієнтів, які не перебували на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії та які знаходяться на лікуванні в стаціонарі, реабілітаційні втручання можуть бути зосереджені на вирішенні проблем, що стосуються порушення мобільності, функцій дихання, ковтання, харчування та комунікації, когнітивних функцій. Фахівці з реабілітації також роблять свій внесок в підготовку та планування виписки, що може бути особливо корисно Відділення/палати інтенсивної та/або критичної допомоги, відділення високої залежності 43 для літніх пацієнтів та хворих з коморбідною патологією.

Втручання в цей період мають на меті сприяти незалежності в повсякденному житті, забезпечити психосоціальну підтримку, сприяти збільшенню толерантності до фізичних навантажень, покращенню мобільності, функцій дихання, ковтання, харчування та комунікації, когнітивних функцій та забезпеченні будь- яких інших потреб в реабілітації. Переведення пацієнта в підгострий період реабілітації передбачає відсутність протипоказань до збільшення
інтенсивності реабілітаційних потреб.
Післягострий
Реабілітаційні заклади, відділення, підрозділи

Після виписки фахівці з реабілітації можуть забезпечити поступове розширення фізичних навантажень, навчання з питань технік енергозбереження та модифікації поведінки та домашнього/робочого середовища, допоміжних засобів, та інші реабілітаційні втручання у відповідності до потреб пацієнта. Під час довготривалого одужання після важкої форми COVID-19 пацієнти можуть приймати участь в структурованих програмах легеневої реабілітації, які спрямовані на фізичні та респіраторні порушення, та включають поєднання дозованих фізичних вправ, освіти, активностей повсякденного життя та психосоціальної підтримки. У багатьох контекстах обмеження, пов'язані з пандемією
(фізичне дистанціювання, обмежені людські ресурси та громадський транспорт), а також ризики зараження визначають потребу в ранній виписці. Це обумовлює потребу в створенні сертифікованих дистанційних програм надання послуг (наприклад, "віртуальна група" навчання та тренування) із залученням реабілітаційних фахівців, які мають відповідну підготовку. Послуги з реабілітації, розташовані в громадах в більшості випадків найкраще підходять для надання довгострокової допомоги.
Довготривалий
Реабілітаційні заклади, відділення, підрозділи, домашня реабілітація, реабілітаційна допомога
із застосуванням телереабілітації

Показання для припинення обстеження/втручання, необхідності консультації лікаря («Червоні прапорці») та симптоми, які можуть вимагати залучення інших медичних працівників та фахівців з реабілітації («Жовті прапорці»).
«Червоні прапорці»:
Припиніть обстеження/втручання та зверніться до лікаря у разі:
ЧСС у спокої <40 або > 130 ударів на хвилину;
ЧД> 40 на хвилину;
Насичення киснем в спокої ≤ 90% та/або під час фізичних вправ/активності <85%;
Аритмія неконтрольована
Набряк кінцівок (підозра на тромбоз глибоких вен)
Гостра задишка (підозра на ТЕЛА)
Біль за грудиною, в ділянці серця
Надмірне потовиділення, зміна кольору обличчя, занепокоєння/тривога Припиніть обстеження/втручання та повторіть оцінювання пізніше у разі: Температура тіла> 38,0°;
Виснаження (оцінка за шкалою Борга ≥5 з 10 в спокої);
Високий АТ в спокої (180/100 мм.рт.ст).
«Жовті прапорці»: Патологічне (парадоксальне) дихання;
Делірій в анамнезі;
Страх перед фізичними навантаженнями/фізичними вправами;
Страх перед задишкою;
Проблеми зі сном;
Посттравматичний стресовий розлад;
Зовнішній локус контролю (схильність приписувати результати діяльності зовнішнім факторам);
Негативні переконання та/або стурбованість симптомами.

Щоб реабілітація мала більш стрімкий розвиток, логічніше починати її з моменту, коли пацієнт ще знаходиться у палаті інтенсивної терапії або у відділені (ВІТ). Тривалість відновлювального процесу залежить від індивідуального стану. Рішення виписати пацієнта проводиться колегіально мультидисциплінарною командою.
Оцінювання потреб пацієнта у реабілітації потрібно проводити у формі самозвіту за шкалою Post-COVID-19 Functional Status (PCFS) як частини первинної консультації, щоб допомогти виявити усі симптоми. Самозвіт слід застосовувати лише разом із клінічною оцінкою.
Якщо у пацієнта є когнітивні чи інші обмеження, що заважають надавати відповіді, то член сім'ї або доглядач може відповісти від імені пацієнта. Терміни проведення оцінки за шкалою PCFS визначаються категоріями пацієнтів, що підлягають реабілітації та є такими: на першому прийомі в клініці після COVID; через 4-8 тижнів після першого прийому в клініці; через 6 місяців після першого прийому в клініці.

Легенева реабілітація
Легенева реабілітація спрямована поліпшення якості життя людей із захворюваннями дихальних шляхів, а саме сприяє полегшенню симптомів. Таку реабілітацію рекомендують навіть для людей із незворотними порушеннями структури легень.Мета легеневої реабілітації — поліпшення фізичного й психологічного станів пацієнтів із респіраторними захворюваннями.
Складниками легеневої реабілітації залежно від професії пацієнта є: медичне спостереження лікувальна фізична культура навчання та психосоціальна підтримка пацієнта рекомендації щодо зміни поведінки спеціальна підтримка
NB! У межах легеневої реабілітації спочатку застосовують вправи низької, зокрема з пацієнтами, яким потрібна киснева терапія. Повсякчас стежте за частотою серцевих скорочень, пульсоксиметрією, артеріальним тиском тощо. Формат легеневої реабілітації може передбачати і амбулаторні умови, і умови стаціонару, і дистанційний формат. Тривалість стаціонарних програм
— від 6 до 9 тижнів.

Техніки дихання
1. Контрольоване дихання
Ця техніка допоможе розслабитися та контролювати дихання.
— Сядьте зручно, спираючись об щось спиною.
— Покладіть одну долоню на груди, а іншу — на живіт.
— Заплющіть очі, якщо це допоможе розслабитися (якщо ні, залиште очі розплющеними), та сконцентруйтеся на диханні.
— Повільно вдихайте носом (або ротом, якщо не можете дихати носом), а видихайте ротом.
— Дихаючи, Ви відчуєте, що долоня на животі піднімається вище, ніж та, що на грудях.
— Мінімізуйте зусилля та дихайте повільно, розслаблено та плавно.
2. Ритмічне дихання
Ця техніка корисна при виконанні дій, які можуть потребувати більше зусиль або викликати задишку, наприклад, коли Ви піднімаєтеся сходами або схилом. Пам’
ятайте, що потрібно не поспішати та можна робити зупинки для відпочинку —
Поділіть дію на декілька етапів, щоб її було простіше виконати, не втомлюючись та без задишки наприкінці.
— Зробіть вдих, перш ніж докласти
«зусилля», наприклад, перш ніж піднятися на одну сходинку.
— Зробіть видих, докладаючи це
«зусилля», наприклад, піднімаючись на одну сходинку.
— Краще вдихати носом, а видихати ротом.

Кардіологічна реабілітація
Кардіологічна реабілітація позитивно впливає на фізичну працездатність та психологічний стан пацієнта. Вона є актуальною для пацієнтів з серцево-судинними розладами (гострий коронарний синдром, коронарна реваскуляризація, серцева недостатність).
Компоненти кардіологічної реабілітації за Британською асоціацією з профілактики та реабілітації серцево-судинної системи: відмова від шкідливих звичок/способу життя ліквідація чинників ризику психосоціальна стабільність керування медичними ризиками довгострокові стратегії аудит і оцінювання
Одним з кардіологічних захворювань, на особливості реабілітації після якого варто звернути увагу, є постковідний міокардит. Після нього пацієнту рекомендовано не повертатися до фізичних навантажень упродовж 3—6 місяців.
Тривалість цього періоду залежить від клінічного перебігу, тривалості захворювання, функціонування лівого шлуночка на початковому та кінцевому етапі запалення за даними МРТ серця. Відтак важливо відстежувати стан таких пацієнтів упродовж перших двох років, за умови, якщо вони знову почали активно займатися спортом.
Показниками, які свідчать про те, що можна повертатися до тренувань після міокардиту: добовий моніторинг ЕКГ до та після фізичного навантаження без аритмії ,систолічна функція лівого шлуночка та сироваткові біомаркери пошкодження міокарда в нормі

Психологічна реабілітація
Період пандемії та карантинних обмежень через COVID-19 визначився високим рівнем емоційного стресу, відчуттям занепокоєння та тривоги, депресивних станів, страху, стигматизації не лише для пацієнтів, а й для працівників сфери охорони здоров’я.
Задля виявлення пацієнтів, що можуть мати несприятливі психологічні наслідки, на етапі одужання проводьте обстеження осіб із можливої групи ризику. Це, зокрема, медпрацівники, що працюють із пацієнтами з коронавірусною хворобою.
Найтяжчий стан спостерігають при гострій формі COVID-19, що може спричиняти хронічні посттравматичні стресові симптоми та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
У таких випадках реабілітуватися пацієнту допомагають:
ефективна комунікація соціальні контакти, зокрема й дистанційно
інформаційний бюлетень про психологічні наслідки після COVID-19
Пацієнтам з помірними або важкими симптомами рекомендуйте отримати направлення на консультацію до психолога та пройти травмоорієнтовану когнітивно-поведінкову терапію.

Реабілітація опорно-рухового апарату
Перш ніж складати відповідний план реабілітації, парадьте пацієнтам, які перехворіли на
COVID-19, пройти функціональне оцінювання.
-6-хвилинний тест ходьби
− Тест «Встати та піти» (Up and Go Test)
− Модифікована шкала Ашворта
− Мануальне м'язове тестування
Воно дасть змогу визначити можливі порушення опорно-рухового апарату.
Пацієнт може проходити фізичну реабілітацію: у стаціонарі в амбулаторних умовах вдома завдяки телемедичним засобам
Для пацієнтів, яких госпіталізували у відділення інтенсивної терапії, план реабілітації розроблює мультидисциплінарна команда.

Неврологічна реабілітація
Під час активної фази інфекції або протягом декількох тижнів після неї рекомендовано проведіть обстеження пацієнтів із COVID-19. Зокрема зробіть скринінг, щоб виявити можливі когнітивні порушення в пацієнтів із групи ризику — після реанімації або із залишковими когнітивними порушеннями.
Проводять функціональні тести:
− Шкала ком Глазго − Монреальська когнітивна оцінка (MoCA) − Когнітивна оцінка Аденбрука (тест чутливий до порушень мови) − Тест Альберта
Неврологічними симптомами є: головний біль запаморочення втрата нюху або смаку сенсорні порушення
Для реабілітації пацієнтів із неврологічними проявами постковідного синдрому рекомендована стимуляція нюху інтенсивними запахами. Для цього використовують різні аромаолії, проводять когнітивні тренування, здійснюють щоденну пульсоксиметрію, рекомендовано зменшити споживання стимуляторів смакових рецепторів, дотримуватися безсольової нежирної дієти, режиму роботи та відпочинку, гігієни сну, виконувати психологічні релаксаційні вправи, респіраторні реабілітаційні вправи та помірні фізичні навантаження.

К
ліматотерапія:
●
сприятливе географічне положення,
●
гірська місцевість, змішані ліси, гірські річки
●
використання аерофітотерапії, геліотерапії
ЛФК в оберігаючо-тренуючому режимі, а саме:
●
максимальне перебування на свіжому повітрі у поєднанні з дозованим фізичним навантаженням: теренкури, дихальна гімнастика.
При легких формах COVID-19 :
●
активний відпочинок на свіжому повітрі: баскетбол, волейбол, теніс, вуличні тренажери,
●
великий плавальний басейн з мінеральною водою і термальний бокс, де проводиться аквагімнастика та аквастеп.
Фізіотерапія
●
Інгаляційна терапія-місцева дія на слизові оболонки дихальних шляхів, для зняття запалення і виведення мокротиння.
●
Світлолікування-лазерна, магнітно-лазерна терапія, УФО-грудної клітки.
а також застосовують такі напрями реабілітації

Електролікування
●
електрофорез лікарськими засобами,
●
УВЧ-терапія,
●
УЗТ (ультрозвукова терапія) на грудну клітку.
●
магнітотерапія міжлопаткової області .
Теплолікування
●
грязеві аплікації(Куяльник,Сиваш) на грудну клітку.
Бальнеолікування:
●
ванни мінерально-хвойові, евкаліптові, польові трави, лаванда, валеріана, меліса, апельсин, водяні вуглекислі ванни.
●
підводний душ-масаж, душі Шарко і циркулярний.
Масажі
●
ручний грудної клітки,вакуумний грудної клітки.
А також:
●
Аромотерапія з використанням ефірних олій з противірусною, антибактеріальною, заспокійливою дією.
●
Синглетно-киснева терапія для покращення оксигенації та підвищення імунітету.
●
Апітерапія-сон на вуликах .
●
Іпотерапія (верхова їзда з інструктором)
●
СПА процедури-для тіла і душі.
●
Збалансоване дієтичне харчування, багате вітамінами і корисними нутрієнтами, що сприяє відновленню нормальної мікрофлори, бо ж наш край славиться ранніми ягодами, овочами і фруктами.