Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України
ЛУБЯНСЬКА Світлана Павлівна
УДК 159.923:687.53
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНО
ВАЖЛИВИХ ЯКОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ
ХУДОЖНИКА-МОДЕЛЬЄРА
(на прикладі перукарського мистецтва)
19.00.07 – педагогічна та вікова психологія
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Київ –2010
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Розбудова системи вищої освіти в Україні ставить шерег особливих завдань, вирішення яких вимагає як спеціальних досліджень, так і розроблення засобів упровадження інновацій в практику ВНЗ різних рівнів акредитації, заснованих на різних формах власності. Проблема психолого-педагогічного забезпечення процесу реформування вищої освіти торкається широкого кола питань, найбільш нагальним у їх складі є питання розвитку людини як суб’єкта навчальної професійної діяльності.
Останнім часом у вітчизняній психології спостерігається підвищений інтерес дослідників до теоретичних і практичних аспектів розвитку творчої особистості, пошуку шляхів трансформації, реорганізації навчально-виховної роботи у системі освіти, добору та розроблення методів стимуляції та активізації творчого потенціалу учнівської молоді.
В контексті вікової і педагогічної психології накопичений певний досвід дослідження процесу становлення творчої активності особистості старшокласників; створена та пройшла апробацію система засобів оптимізації функціонування творчої активності особистості старшокласників.
Аналіз психологічних праць дає підстави для висновку, що в галузі вікової та педагогічної психології наявною залишається лінія вивчення психічних явищ у різні вікові періоди, у різних соціальних ситуаціях розвитку особистості. Натомість майже зовсім відсутні дослідження, пов’язані із аналізом процесу становлення професійно важливих якостей (ПВЯ) особистості майбутніх фахівців сфери краси. Недостатня теоретична і практична розробленість цієї проблеми обумовила вибір теми даного дослідження „Психологічні особливості розвитку професійно важливих якостей особистості художника-модельєра (на прикладі перукарського мистецтва)”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою комплексної теми лабораторії психології навчання Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України „Психологічне забезпечення розвитку особистості в системі безперервної освіти” (номер державної реєстрації 1964006943). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою Радою Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (протокол № 3 від 27.03.2003 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 22 квітня 2003 року ).
Об'єкт дослідження – особистість як суб’єкт професійної діяльності.
Предмет дослідження - психологічні особливості розвитку ПВЯ особистості художника-модельєра.
Мета дослідження – встановлення психологічних особливостей та умов розвитку ПВЯ особистості художника-модельєра в умовах вищого навчального закладу.
Відповідно до предмета та мети дослідження було висунуто такі основні гіпотези:
розвиток професійно важливих якостей особистості художника-модельєра є полідетермінованим і проходить декілька послідовних стадій;
визначальним у становленні особистості як суб’єкта професійної діяльності є період адепта, оскільки саме у цей період відбувається створення нових і перебудова існуючих функціональних систем, адекватних вимогам профдіяльності художника-модельєра;
рівень розвитку професійно-важливих психологічних якостей особистості художника-модельєра визначає тип професійної компетентності як інтегрального показника професіоналізму;
становлення ПВЯ характеризується гетерогенністю та гетерохронністю залежно від змісту і засобів організації навчального процесу.
Для досягнення зазначеної мети дослідження та перевірки гіпотези були поставлені такі завдання:
Визначити основні підстави до дослідження ПВЯ особистості як суб’єкта професійної діяльності.
Розробити процедуру дослідження динаміки розвитку ПВЯ в процесі навчання.
Виявити на основі даних констатувального дослідження структуру та особливості розвитку професійно важливих якостей майбутнього фахівця і на цій основі розробити програму оптимізації такого розвитку.
Сформулювати основні шляхи впровадження розробленої програми у практику навчального процесу з відповідних дисциплін.
Методологічну основу дослідження склали концептуальні положення про:
- сутність і розвиток особистості як суб’єкта професійної діяльності (Б.Г. Ананьєв, С.Л. Рубінштейн, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, І.Д. Бех);
- психологічні особливості розвитку ПВЯ майбутнього фахівця, зокрема художника-модельєра (Б.М. Теплов, К.К. Платонов, С.Л. Рубінштейн, Б.Г. Ананьєв, В.Д. Шадриков, В.М.Дружинін, Д.Б. Богоявленська, В.О.Моляко, В.В. Клименко, М.Л. Смульсон);
- системогенез психологічної діяльності в процесі професіоналізації особистості як суб’єкта професійної діяльності (Б.Г. Ананьєв, Є.О. Климов, Б.О. Федоришин, В.Д. Шадриков, О.О. Деркач, Є.В. Селезньова, О.Р. Фонарьов);
- особливості професійної діяльності в системі – «людина-художній образ» ( В.П. Зінченко, С.М. Симоненко, О.В. Іванюта, Є.О. Климов).
Методи дослідження. Серед комплексу основних методів використовувались: теоретичні – порівняння, синтез, узагальнення, систематизація теоретичних та експериментальних даних; аналіз філософської, психологічної, педагогічної, методичної літератури; вивчення нормативно-правових та навчально-методичних документів і матеріалів; системно-структурний аналіз (класифікація, систематизація, моделювання), праксиметричні (вивчення та узагальнення досвіду роботи, аналіз документів); емпіричні та діагностичні методи – опитування, анкетування, тестування, спостереження, самоспостереження, самооцінка, інтерв’ювання, аналіз продуктів діяльності, метод експертних оцінок; психолого-педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний), а також методи математичної статистики при обробці експериментальних даних.
Організація і база дослідження. Дослідження здійснювалось на базі вищого навчального закладу „Київська Академія перукарського мистецтва”(КАПМ) і Професійного ліцею моди КАПМ (м. Київ). Дослідженням було охоплено 255 осіб, з них: 179 студентів, 35 викладачів, 17 зарубіжних і 24 вітчизняних експертів у галузі перукарського мистецтва.
Дослідження проводилося у три етапи впродовж 2001–2009 років.
На першому етапі (2001–2002 рр.) вивчався стан розробки даної проблеми, визначалась програма і методики дослідження.
На другому етапі (2002–2005 рр.) теоретично обґрунтовувався та визначався гіпотетичний склад ПВЯ особистості художника-модельєра перукарського мистецтва; відбиралися методики діагностики індивідуально-психологічних особливостей майбутніх художників-модельєрів; проводився констатувальний експеримент.
На третьому етапі (2005–2009 рр.) було проведено формувальний експеримент, здійснено аналіз отриманих результатів; розроблено заходи впровадження формувальних методів у навчально-виховний процес ВНЗ.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у наступному: започаткований новий напрямок професіографічних досліджень, зокрема, психологічне вивчення спеціальностей сфери моди; теоретично обґрунтовано психолого-педагогічні умови ефективного розвитку ПВЯ особистості художника-модельєра перукарського мистецтва в умовах навчального закладу; обґрунтовано необхідність вдосконалення фахової підготовки майбутніх фахівців сфери моди і краси, що має спиратися на психограму; виділені особистісні характеристики активності студентів, які зумовлюють успішність навчання та властивості, якими визначаються умови успішності оволодіння спеціальністю художника-модельєра перукарського мистецтва.
Практичне значення одержаних результатів полягає в створенні методичного комплексу, спрямованого на вдосконалення професійної підготовки з професій типу: «людина-художній образ» та «людина-людина», а також у розробленні програми розвивальних занять для формування та розвитку ПВЯ особистості майбутніх фахівців з перукарського мистецтва; розробленні інноваційних технік з використанням навчальних ситуацій при вивченні таких професійно-орієнтованих дисциплін, як психологія спілкування з клієнтом, розробка та виконання перспективних моделей зачісок, комп’ютерне моделювання зачіски та ін. Матеріали дисертаційної роботи використовувались при розробці методичних рекомендацій до вивчення спеціальних дисциплін перукарської спрямованості, навчального посібника «Дизайн зачіски», програми впровадження проектного методу у навчально-виховний процес підготовки фахівців у Київській Академії перукарського мистецтва і Професійному Ліцеї моди КАПМ (авторські творчі проекти Міжнародний Фестиваль «Кришталевий Янгол» та видавництво журналу «Локон»).
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорювались на науково-практичних конференціях: Всеукраїнська науково-практична конференція “Сучасні проблеми психологічного та психофізіологічного забезпечення діяльності” (м. Київ, 2007); на VІІІ Міжнародному “Тижні освіти дорослих” в Україні “Освіта дорослих для культури ціложиттєвого навчання”; на ІХ Міжнародній науково-практичній конференції «Освіта дорослих в Україні» (м. Київ, 2008); на Міжнародній конференції «Психологічні проблеми реформування освіти»(м. Єреван, 2008), на семінарах, нарадах та засіданнях предметно-циклових комісій викладачів професійно-практичних дисциплін Київської Академії перукарського мистецтва (2003 – 2009 рр.). Методичні рекомендації до дизайнерського практикуму, авторський курс „Психологія моди ”, модульний курс з технології перукарських робіт впроваджено у навчальний процес Київської Академії перукарського мистецтва (довідка №1489 від 27.11.07) та Професійного ліцею моди КАПМ (довідка № 0163/1 від 04.10.2007).
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних положень дослідження, аналізом теоретичного і емпіричною матеріалу, застосуванням комплексної програми дослідження та взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних меті та завданням, кількісним і якісним аналізом емпіричного матеріалу, результатами експериментальної перевірки висунутої гіпотези, впровадженням результатів дослідження в практику роботи вищого навчального закладу II рівня акредитації мистецького профілю.
Публікації.Результати дисертаційного дослідження висвітлено у 9 публікаціях, у тому числі: 7 опубліковано у провідних наукових фахових виданнях, що входять до списку, затвердженого ВАК України.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи - 293 сторінки. Основний зміст дисертації викладено на 180 сторінках. Робота містить 16 таблиць (7 сторінок), 19 рисунків (10 сторінок), 11 додатків (91 сторінка). Бібліографія (22 сторінки) включає 272 праці українських і зарубіжних авторів (з них 22 іноземними мовами).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі розглянуто сучасний стан психологічного вивчення проблеми розвитку людини як суб’єкта діяльності, зокрема трудової (професійної); обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, гіпотези, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи.
Перший розділ – „Теоретико-методологічний аналіз розвитку ПВЯ особистості як проблеми вікової та педагогічної психології ” – присвяченотеоретичним та методологічним питанням розвитку ПВЯ особистості у період початкової професіоналізації (юнацький вік) як проблеми вікової та педагогічної психології; особливостям динаміки «Я образу» в період шкільного онтогенезу; віковим аспектам прояву шкільних, позашкільних та професійних інтересів, тенденції утворення провідних інтересів у період соціально професійного самовизначення старшокласників, особливо тих, що обирають професії типу «людина-художній образ».
В основу теоретичного аналізу діяльнісно-особистісного підходу до розвитку психічних якостей суб’єкта діяльності в дитячому, підлітковому та юнацькому віці покладено наукові праці Л.С. Виготського, А.О. Смирнова, С.Л.Рубінштейна, О.М. Леонтьєва, О.В. Запорожця, Б.Г. Ананьєва, В.В. Давидова, Л.В. Занкова, С.Д. Максименка, Д.Б. Ельконіна, І.Д.Беха, В.В.Рибалки, С.О.Сисоєвої та інших.
У період трансформації освіти в Україні, все більш нагальними стають проблеми осучаснення змісту та технологій навчання, що, в свою чергу, неможливо без створення наукового підґрунтя, зокрема психологічного, організації навчально-виховного процесу, спрямованого на розвиток учня як особистості, здатної активно діяти в умовах динамічних змін соціально-економічних умов як на загальнодержавному, так і регіональному рівнях.
Перебудова в кінці ХХ століття вітчизняної психології на засадах системного підходу внесла певні корективи і в методологію вікової, педагогічної психології, а також в психологію розвитку та навчання. Внаслідок, на основі відомих загально психологічних принципів (системності, діяльності, розвитку, особистісного підходу), синтезувалися й широко використовуються нині в дослідженнях практичних проблем виховання, розвитку, навчання такі «комплексні підходи» як системно-діяльнісний і системно-особистісний.
Аналіз психологічної літературі з професіології дає підставу для висновку про те, що зовсім мало наукових праць, присвячених комплексним дослідженням закономірностей розвитку ПВЯ особистості у період початкової професіоналізації, що обумовлює актуальність подібних досліджень, особливо для професій типу «людина-художній образ».
У другому розділі – „Методологічні засади, методика та хід дослідження” розглянуті основні теоретичні положення та методологічні засади емпіричного дослідження; описані методики збору фактів, а також методи обробки та інтерпретації емпіричних даних.
Відповідно до мети даної науково-дослідницької роботи була розроблена програма комплексного дослідження, яка включала такі етапи: 1) попередній (пілотний); 2) основний (дослідницько-діагностичний); 3) психолого-педагогічний експеримент (формувальний); 4) заключний (апробація інноваційних методів у навчальному процесі ВНЗ).
Методичне забезпечення та процедура емпіричного збору фактів у ході дослідження реалізовані поетапно, а саме:
1)Професіографічна характеристика особливостей професії художника - модельєра перукарського мистецтва здійснювалась за допомогою таких методів: вивчення документації, застосування класифікаційних схем на основі головних ознак процесу праці (предмет, мета, знаряддя, умови), аналіз продуктів діяльності, опитувальні та тестові методики діагностики індивідуально-психологічних особливостей студентів, а також практикуючих художників-модельєрів.
2) Психологічний аналіз професійної та навчально-фахової діяльності художника-модельєра, проведений на основі системної методології за такими зрізами: а) особистісний зріз; б) компонентно-цільовий та структурно-функціональний зрізи; в) інформаційний зріз; г) регуляційно-стильовий зріз.
3) Акмеологічний аналіз проводився шляхом дослідження практикуючих художників-модельєрів перукарського мистецтва.
4) Дослідження індивідуально-психологічних особливостей студентів експериментальної та контрольних груп здійснювалось з використанням опитувальних та тестових методик.
Особливості спеціальності «художник-модельєр перукарського мистецтва», як соціономічного типу, обумовили вибір у нашому дослідженні методики «Самоал», яка дозволяє розкрити соціально-психологічний зміст особистісної підсистеми професійно важливих якостей суб’єкта навчально-професійної діяльності. Крім даної методики особистісна сфера студентів досліджувалась за допомогою методики „Ціннісні орієнтації” М.Рокіча, методики діагностики домінуючої стратегії психологічного захисту у спілкуванні В.В. Бойка, методики виявлення комунікабельності та інших.
Дослідження перцептивно-мисленнєвого рівня розв’язання інтелектуальних задач здійснювалось з використанням Тесту структури інтелекту Рудольфа Амтхауера (7-й, 8-й субтести), Тесту Равена (прогресивні матриці), Тесту Беннета (технічне розуміння). Дослідження креативності проводилось за методикою Торренса (варіант образотворчої (фігурної) батареї тесту). Аналіз взаємозв’язку успішності навчання студентів з їх індивідуально-психологічними особливостями здійснювався за допомогою методу експертних оцінок.
Вивчення рухової витривалості, як професійно важливої якості психомоторики, здійснювалося шляхом побудови функціональної моделі перцептивно-моторної дії. В якості тест - об’єкту був використаний коректурний бланк Анфімова.
Планування формувального психолого-педагогічного експерименту включало виділення та науково-методичне забезпечення трьох його етапів: 1) орієнтувальний (попередній) етап; 2) основний етап: моделювання навчальних ситуацій відповідно до основних завдань педагогічного експерименту; 3)заключний етап: процедури вимірювання змін в індивідуальних показниках учасників експериментального навчання.
Кореляційний аналіз як метод визначення зв’язків між рядами змінних, отриманих у результаті вимірювань з використанням різних емпіричних методів, дав змогу виявляти як зв’язки кореляції, так і зв’язки коваріації. Обробка масиву даних за методиками «Самоал», дослідження когнітивної сфери, одержаних на етапі пілотного дослідження, була здійснена з використанням статистичного пакету SPSS.
У третьому розділі – „Склад і розвиток структур ПВЯ художника-модельєра в період початкової професіоналізації” – наводяться деякі вікові особливості психологічних якостей суб’єкта навчально-професійної діяльності; професіографічна характеристика та результати психологічного аналізу професії «художник-модельєр»; склад структур ПВЯ, спеціальних і професійних здібностей суб’єкта навчальної діяльності в процесі початкової професіоналізації; перспективність застосування концепції багатостороннього інтелекту; «трьохкомпонентний» склад професійного інтелекту художника-модельєра перукарського мистецтва.
Професіографічна «конфігурація» професії «художник-модельєр перукарського мистецтва», складена нами на основі класифікаційних схем (Є.О. Климов), дає підстави для виділення ПВЯ відповідно до її особливостей. Психологічний зміст виділених ПВЯ художника-модельєра зачіски представлено у таблиці 1:
Таблиця 1.
Психологічна характеристика професії «художник-модельєр
перукарського мистецтва»
| Ознаки процесу праці | Професійно важливі якості особистості |
| Предмет праці | комунікативність (переважно вербальне спілкування); організаційні уміння в межах функціональних обов’язків; доброзичливість, емпатійність, емоційна стійкість; соціальна перцепція (сприймання та розуміння іншої людини); чуттєво-образна сфера (сприймання, пам’ять, уявлення, образне мислення, уява); уважність, спостережливість |
| Мета праці | операціональні якості когнітивних процесів; креативність (образно-понятійна, особистісна) |
| Знаряддя праці | вербальні, сенсомоторні, інтелектуальні уміння та навички; старанність, імпровізація, майстерність |
| Умови праці | функціональна працездатність, витривалість, емоційна стійкість, відповідальність |
Проведений системний (зрізовий) психологічний аналіз діяльності художника-модельєра перукарського мистецтва дозволив скласти синтетичну психограму, в якій головними є інтегральні утворення особистості – властивості (атенційні, імажінативні, мнемічні, розумові, типологічні, характерологічні), здібності (художні: спеціальні, конструктивні; гностичні, діагностичні та креативні; оперативно-виконавські та соціальні).
Розкрити соціально-психологічний зміст особистісної підсистеми ПВЯ суб’єкта навчально-професійної діяльності дозволила методика „Самоал”. Емпіричне дослідження з використанням даної методики проводилось в трьох реальних групах студентів КАПМ. Порівняльний аналіз отриманих результатів засвідчує наступне: однорідність груп студентів за загальним показником самоактуалізації (рис.1); самоактуалізація досліджуваних усіх груп найбільше виражена на середньому рівні і складає 62-70 %; вище середнього – 17-26 %, нижче середнього – 4-13 %.
Рис.1. Середньо групові показники самоактуалізації
А –третій курс, Б – другий курс, В –перший курс
Аналіз показників самоактуалізації за окремими шкалами (рис.2) показує добре помітну тенденцію однакової спрямованості змін показників характеристик самоактуалізації в усіх групах. Найбільш вираженими характеристиками у складі самоактуалізації є: цінності, потреба в пізнанні, аутосимпатія, креативність, а найменш вираженими – погляди на природу людини і спонтанність.
Рис. 2 Рівень вираження та особливості змін характеристик
самоактуалізації студентів реальних груп (А, Б, В) за шкалами:
1 – Орієнтація в часі; 2 - Цінності; 3 – Погляд на природу людини;
4 - Потреба в пізнанні; 5 – Прагнення до творчості (креативність);
6 - Автономність; 7 - Спонтанність; 8 - Саморозуміння;
9 - Аутосимпатія; 10 – Контактність; 11 – Гнучкість у спілкуванні.
Наведені емпіричні результати дають підстави для оцінки самоактуалізації студентів в юнацькому віці як відносно сталої індивідуально-психологічної якості особистості, а рівень її розвитку може розглядатися як показник особистісної зрілості.
Аналізуючи когнітивну сферу особистості, слід звернути увагу на сприймання художника-модельєра як активний процес відображення та обробки інформації.
Провідними модальностями сприймання художника-модельєра є: зорова, слухова, дотикова, вібраційна, нюхова перцептивні системи; сприймання простору, часу, послідовності подій; осмисленість сприймання друкованих і усних повідомлень.
Результати експериментальному дослідженні просторового уявлення з використанням 7-го і 8-го субтестів Тесту структури інтелекту Р Амтхауера продемонстрували, що показники продуктивності середнього рівня домінують (66% - 7-й субтест; 72% - 8-й субтест); помітну частину складають результати – нижче середнього (16% - 7-й субтест; 14% - 8-й субтест); високого ж рівня досягли одиниці досліджуваних (4% - 7-й субтест; 6% - 8-й субтест).
Результати дослідження візуального мислення студентів при виконанні серій тесту Равена (А,Б,С,Д,Е) показують, що продуктивність досліджуваних при виконанні завдань має тенденцію до зниження в міру збільшення складності виконуваних серій. Особливо різким є спад по серії Е, продуктивність виконання якої складає менше 50%, у той час, як при виконанні інших серій вона складає 71 – 88 %.
У контексті системно-особистісного підходу до вивчення визначальних якостей суб’єкта діяльності розглядаються складові, зокрема креативність, взаємовідношення уяви і творчості, особливості творчості у вік молодості людини, обумовлених динамікою соціально професійного самовизначення в підлітковому та юнацькому віці; нерівномірність структурних новоутворень суб’єкта професійної діяльності студентів фахової спрямованості – художник-модельєр.
Отримані у ході констатувального експерименту дані за методикою дослідження креативності Торренса свідчать про те, що показники креативності (оригінальність і розробка рисунка) у студентів 1-го й 3-го курсів дуже близькі за величиною, між середньо груповими показниками відсутня значима відмінність. Отже, дворічна різниця між групами в тривалості навчання за традиційною методикою не призвела до помітних змін у творчому потенціалі студентів.
У четвертому розділі – „Психологічні аспекти розвитку професіонала у процесі фахової підготовки художника-модельєра перукарського мистецтва ”– викладені узагальнення стосовно витоків та трансформації інновацій у навчанні на сучасному етапі реформування системи освіти України; етапність становлення особистості студента як суб’єкта професійної діяльності; методи розвитку особистісної, когнітивної, психомоторної сфер студента в умовах спеціальних тренувально-розвивальних лабораторних занять; розвитку професіоналізму майбутніх художників-модельєрів зачіски в умовах інноваційного навчання у ВНЗ І-ІІ рівня акредитації.
У ході дослідницької роботи була розроблена комплексна програма удосконалення навчально-виховного процесу КАПМ, яка спрямована на активізацію пізнавальної та творчої активності студентів шляхом оптимального поєднання традиційних видів навчальних занять і активних методів опанування дисциплін фахової підготовки.
Апробація комплексної програми в умовах реального навчального процесу була здійснена в два етапи: а) навчальний експеримент з використанням тренувально-розвивальних вправ у процесі розвитку ПВЯ особистості студента відповідно до психограми художника-модельєра перукарського мистецтва; б) проектний метод у формі видавництва журналу „Локон” та Міжнародного Фестивалю «Кришталевий Янгол».
За результатами навчального (формувального) експерименту було проведене експертне оцінювання показників початкової професіоналізації майбутніх художників-модельєрів за основними видами діяльності, за показником майстерності та за показником компетенції. Дані експертного оцінювання дали підстави для висновку про наявність розвивального ефекту, як результату проведення комплексу тренувальних вправ.
Найбільш ефективним методом розвитку ПВЯ художника-модельєра зачіски в умовах навчального закладу виявився проектний метод, про що свідчать результати самоаналізу студентів (всього 98 осіб). Порівняння отриманих даних самоаналізу дозволило зробити висновок про наявне зростання показників розвитку усіх десяти, відібраних для аналізу якостей. Особливо суттєве зростання демонструють показники розвитку організаційних умінь та майстерності (табл.2).
Таблиця 2.
Показники самоаналізу розвитку
організаційних умінь і майстерності студентів (у відсотках)
| ПВЯ | організаційні уміння | майстерність | ||
| Рівні | до участі у проекті | після участі у проекті | до участі у проекті | після участі у проекті |
| Високий Достатній Середній Низький | - 10,2 60,2 29,6 | 4,1 35,7 46,9 13,3 | - 9,2 55,1 35,7 | 5,1 39,8 36,7 18,4 |
| Всього | 100 | 100 | 100 | 100 |
Ефективність розробленої комплексної програми удосконалення навчально-виховного процесу у КАПМ, націленої на розвиток ПВЯ особистості майбутніх художників-модельєрів зачіски вказує на доцільність її впровадження у педагогічну практику мистецьких ВНЗ.
ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні проведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове практичне вирішення проблеми розвитку професійно важливих якостей особистості художника-модельєра (на прикладі перукарського мистецтва), які дали підстави для таких висновків:
Модель фахової підготовки майбутніх художників-модельєрів перукарського мистецтва має спиратися на психограму, головними компонентами якої повинні бути склад професійно важливих якостей, потенційні професійні здібності (К.К. Платонов) особистості студента та можливості їх розвитку в умовах вищого навчального закладу. Визначальним орієнтиром слід вважати не суму загальнонаукових і фахових знань, а якості спеціаліста, здатного до високопродуктивної професійної діяльності, до самонавчання та самоудосконалення.
Успішність початкової професіоналізації в умовах ВНЗ І-ІІ освітньо-кваліфікаційного рівня обумовлена такими головними чинниками: 1) знання, уміння, навички з основ наук; 2) рівень розвитку потенційних професійно важливих психофізіологічних і особистісних якостей; 3) стійкість професійної мотивації; 4) відповідність професійних планів студентів напрямкам фахової підготовки конкретних навчальних закладів; 5) особистісні ціннісні пріоритети студентів.
Провідними структурами ПВЯ в становленні художника-модельєра перукарського мистецтва є:
а) особистісна сфера - стійка професійна мотивація, плеяди значимих зв’язків характеристик самоактуалізації, потреби в пізнанні, креативність, цінності;
б) когнітивна сфера - оптимальність сприймання в зоровій, дотиковій модальностях; уявлення візуальних форм, впізнавання якісних ознак матеріалів, препаратів; просторова уява, уявне обертання тривимірних об’єктів; візуальне мислення, когнітивні антиципації;
в) психомоторна сфера - вище середнього рівня розвиток сенсомоторики рук, особливо сенсомоторної координації, висока диференціальна дотикова чутливість; моторна витривалість; виразне мовлення з середнім за швидкістю темпоритмом.
4. В період початкової професіоналізації в умовах ВНЗ відбувається інтеграція структур ПВЯ особистості і професійних здібностей та формування багатостороннього професійного інтелекту. Складовими моделі професійного інтелекту художника-модельєра перукарського мистецтва є: 1) образно-художній інтелект; 2) соціальний інтелект; 3) емоційний інтелект.
5. Проведене емпіричне дослідження дає підстави для оцінки самоактуалізації студентів в юнацькому віці як відносно сталої індивідуально-психологічної якості особистості, а рівень її розвитку може розглядатися як показник особистісної зрілості. В юнацькому віці переважна більшість студентів тяжіє до самопізнання, однак, вони потребують психологічної підтримки у питаннях як удосконалення навчально-професійної діяльності, так і стильових особливостей поведінки, планування свого майбутнього життя та кар’єри.
6. Результати дослідження свідчать про те, що більш перспективною є орієнтація навчального процесу на майбутню професію, навчальні програми повинні відповідати очікуванням й прагненням студентів; вони не можуть обмежуватися лише загальнонауковими і спеціальними знаннями, а мають включати систему заходів, спрямованих на розвиток, формування структур ПВЯ, професійних здібностей.
7. Естетичне відношення до життя є однією з ключових передумов і основою розвитку художніх (у т.ч. образотворчих) здібностей художника-модельєра. Операціональний склад саме образотворчих здібностей складає основу для розвитку й формування гностичних і оперативно-виконавських (за класифікацією Є.О. Климова) професійних здібностей фахівців спеціальностей типу «людина-художній образ».
8. Креативність як важлива професійна якість особистості художника-модельєра виступає могутнім засобом розвитку та формування професіоналізму, тому одним із найбільш важливих завдань фахової підготовки майбутніх фахівців перукарського мистецтва є розвиток у них потреби у новизні, переборенні шаблонного підходу, попри те, що виконання фахівцем своєї професійної діяльності потребує використання стандартних дій; налаштованість студента на важливість виявлення свого творчого потенціалу через «проблематизацію» вирішення завдань у звичних, добре знайомих ситуаціях (виконати незвично).
9. Провідну роль в успішності професійної підготовки відіграє навчальна активність студента. Домінуюча традиційна методика професійної підготовки художників-модельєрів не забезпечує достатньо високого рівня навчальної активності студентів з метою опанування ними сучасними знаннями та технологіями робіт. Інтенсифікація навчального процесу на рівні окремих предметів (дисциплін) сприятиме урізноманітненню тренувальних, проблемних, пошукових й контрольних завдань.
10. Застосування проектної технології навчання у формі розроблених реальних колективних творчих проектів – Міжнародний Фестиваль «Кришталевий Янгол» та видавництво журналу «Локон» - дозволяє комплексно розвивати професійно-важливі якості особистості художника-модельєра зачіски, такі як спостережливість; комунікативні уміння; організаційні уміння; доброзичливість; емоційна стійкість; візуальне мислення; креативність; майстерність; працездатність; відповідальність.
Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми розвитку професійно важливих якостей особистості майбутніх фахівців у галузі перукарського мистецтва. До подальших напрямів досліджень віднесено: дослідження психологічних особливостей розвитку ПВЯ особистості інших фахівців сфери моди і краси (дизайнерів зачіски та макіяжу, стилістів, дизайнерів одягу); дослідження ефективності проектної технології навчання творчим професіям та науково-методичне обґрунтування їх впровадження у навчальний процес мистецьких ВНЗ; вивчення світових та європейських систем освіти у сфері моди і краси.
Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях автора:
Cтатті у збірниках наукових праць
Лубянська С. П. Психологічна характеристика профдіяльності художника-модельєра перукарського мистецтва (методологічний та методичний аспект) / С. П. Лубянська // Наукові записки Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України / [зб. наук. праць / наук. ред. Максименко С. Д.]. – К. : Главник , 2005. — Вип. 26 — Т. 5. — С.130—137.
Лубянська С. П. Зачіска як чинник атрактивної поведінки людини / С. П. Лубянська // Проблеми загальної та педагогічної психології : [зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України / наук. ред. Максименко С. Д.].– К. : ГНОЗІС, 2003. – Т. V. – Ч. 2. – С.139—143.
3. Лубянська С. П. Креативність у складі професійно важливих якостей художника-модельєра / С. П. Лубянська // Проблеми загальної та педагогічної психології : [зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України / наук. ред. Максименко С. Д.].– К. : ГНОЗІС, 2006. — Вип. 6 — Т. VІІІ. – С. 167—173.
4. Лубянська С. П. Психологічні аспекти розвитку професійно важливих якостей художника-модельєра в умовах навчального закладу / С. П. Лубянська // Актуальні проблеми психології : [зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України / наук. ред. Максименко С. Д.].– К. : Логос, 2006. — Вип. 9 — Т. 7. – С.190—197.
5. Лубянська С. П. Профілактика екодевіантної поведінки молоді / С. П. Лубянська // Актуальні проблеми психології : [зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України / наук. ред. Максименко С. Д.].– К. : Міленіум, 2003. – Т. 7. – Ч. 1. – С.240—244.
Лубянська С. П. Психологічний системний аналіз професійної діяльності художника-модельєра (на прикладі перукарського мистецтва) / С. П. Лубянська // Актуальні проблеми психології : [зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України / наук. ред. Максименко С. Д.].– К. : Логос, 2007. — Вип. 7 — Т. V. – С.160—166.
Лубянська С. П. Інновації в навчанні: теорія і практика / С. П. Лубянська // Проблеми загальної та педагогічної психології : [зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України / наук. ред. Максименко С. Д.].– К. : ГНОЗІС, 2007. – Т. ІХ. – Ч. 7. – С. 398—405.
Статті у збірниках матеріалів конференцій
1. Внедрение инновационных технологий обучения в условиях реформирования образования высшей школы // Психологические проблемы реформирования образования : материалы междунар. науч. конф.,15-16 нояб. 2008 г. / Армянский государственный педагогический университет им. Х. Абовяна. — Ереван : Манкаварж, 2008. — С. 357—360.
2. Колективний творчий проект як метод розвитку професійно важливих якостей особистості художника-модельєра зачіски // Освіта дорослих для безпеки громадян і організацій об’єднаної Европи : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 11-17 верес. 2008 р. / ІХ Міжнародний Тиждень освіти дорослих в Україні. — К. : ЕКМО, 2008. — С. 90-92.
АНОТАЦІЯ
Лубянська С.П. Психологічні особливості розвитку професійно важливих якостей особистості художника-модельєра (на прикладі перукарського мистецтва). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2010.
У дисертації містяться результати теоретико-експериментального дослідження процесу становлення й розвитку професійно важливих якостей особистості майбутнього художника-модельєра.
Проведений констатувальний експеримент дозволив виявити стійкі особливості психологічних якостей художника-модельєра, скласти професіографічну характеристику, скласти психологічну характеристику професії «художник-модельєр», з’ясувати склад структур професійно важливих якостей, спеціальних і професійних здібностей майбутнього фахівця, обґрунтувати перспективність застосування принципу діяльнісного опосередкування на прикладі «трьохкомпонентного» складу професійного інтелекту художника-модельєра перукарського мистецтва.
Результати формувального експерименту виявили певні закономірності розвитку особистісної, когнітивної, психомоторної сфер досліджуваних в умовах спеціально організованих розвивальних занять, визначили ефективність активних методів розвитку професіоналізму майбутніх художників-модельєрів перукарського мистецтва в умовах інноваційного навчання у ВНЗ І-ІІ рівня акредитації.
Ключові слова: професійно важливі якості, навчально-професійна діяльність, професіографічна характеристика, початкова професіоналізація, само актуалізація, розвивальні заняття, проектний метод, інноваційне навчання.
Лубянская С.П. Психологические особенности развития профессионально важных качеств личности художника-модельера (на примере парикмахерского искусства). – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 –педагогическая и возрастная психология. – Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины, Киев, 2010.
В работе рассматривается современное состояние психологического изучения проблемы развития профессионально важных качеств (ПВК) будущего специалиста, в частности художника-модельера, приводится аргументация необходимости развития профессионально важных качеств личности в условиях ВУЗа І-ІІ уровня аккредитации.
В первом разделе диссертации изложены результаты исследования проблемы развития ПВК личности в период начальной профессионализации. Проанализированы вопросы особенностей динамики «Я образа» в онтогенезе человека, выделены особенности мотивации профессионального самоопределения молодежи по типу профессий «человек – художественный образ».
Во втором разделе описываются теоретические принципы организации эмпирических исследований, обосновываются планирование и методология эмпирического исследования: описываются методики сбора фактов, а также методы обработки и интерпретации эмпирических данных.
В третьем разделе внимание исследования сконцентрировано на особенностях психологических качеств субъекта учебно-профессиональной деятельности. Определяется профессиографическая характеристика, интерпретируются результаты психологического анализа профессии «художник-модельер», выделяется состав и уровни структур профессионально важных качеств личности художника-модельера, особенности специальных и профессиональных способностей в процессе начальной профессионализации.
В четвертом разделе приводится содержание комплексной экспериментальной программы, которая включает в себя апробацию активных методов обучения, нацеленных на развитие личностной сферы студентов и психотехнических занятий, развивающих когнитивную сферу студентов
Апробация комплексной программы в условиях реального учебного процесса была осуществлена в два этапа: а) учебный эксперимент с применением тренировочно-развивающих упражнений; б) проектный метод в форме издания журнала «Локон» и Международного Фестиваля «Хрустальный Ангел».
Ключевые слова: профессионально важные качества, учебно- профессиональная деяльность, профессиографическая характеристика, начальная профессионализация, самоактуализация, развивающие занятия, проектный метод, инновационное обучение.
Lyubjanska S. P. Psycological characteristics in development of professionally important qualities of the fashion artist (designer) ( in terms Hairdressing Art). – Manuscript.
Research paper for getting scientific degree on candidates of psychological science in specialization 19.00.07 – pedagogical and age psychology. – Institute of Psychology named after G.S. Kostjuka APS Ukraine, Kyiv, 2010.
Research paper includes the results of theoretical – experimental researching process of development important values of the fashion artist (designer) in youth ages as problem in ages and in pedagogical –psychology.
State experiment which was conducted during the research permit to find out some ages psychological person’s values in education-professional activities, complicated professiongraphic characteristic,
made psychological analyze in the profession “artist – designer”, found out structure of professional important values, special and professional person’s skills in educational activities in first professional steps, proved perspective in using conception of many-sided professional intellect in terms “three –components” compound of professional intellect of hairdressing art’s artist - designer .
Results of forming experiment have detected values in personal development, cognitive, sychomotornyi student’s sphere in condition of training- development lessons, detected efficacious of active methods for development professionalism of future artist – designer of hairdressing art in terms innovation studying in higher establishments I –II level accreditation.
Key words: professional important values, educational–professional activities, professiongraphic characteristic, first steps of professionalisms, self- realization, development lessons, project method, innovational education.