1   2   3   4   5   6
Ім'я файлу: 2020_2025_ПР РОЗВИТКУ АНАЛИЗ ГОТОВО_1.docx
Розширення: docx
Розмір: 1472кб.
Дата: 31.03.2021
скачати
Пов'язані файли:
2021_САМОАНАЛИЗ исправлено ЗАВ ГОТОВО.docx
Тематичний перелік педагогічних рад, семінарів, семінарів-практикумів

з 2015-2016 н. року до 2019-2020 н. року.


Рік

Педагогічні ради

Семінари

Семінари-практикуми

2015-2016 н.р.

  1. Напередодні нових педагогічних шляхів.

  2. Формування здоров’язберігаючої та екологічної компетентності дітей дошкільного віку.

  3. Формуємо мовленнєву компетентність дошкільнят.

  4. Ярмарок наших досягнень.

Формування елементарної компетенції з питань безпеки у дітей дошкільного віку відповідно до вимог Базового компонента ДО.

Використання сучасних педагогічних технологій в розвитку комунікативно-мовленнєвої компетентності дітей.

2016-2017 н.р.

1.Реалії та перспективи діяльності дошкільного закладу.

2.Про актуалізацію освітніх завдань з безпеки життєдіяльності дошкільників та збереження здоров’я за освітніми лініями БК ДО.

3.Фомуємо мовленнєву компетентність дошкільнят спільно та разом.

4.Результативність реалізації Закону України «Про дошкільну освіту» та БК у ДНЗ.

Комплексний підхід до мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку у ДНЗ компенсуючого типу.

Методичні засади навчально-виховної роботи з дитиною щодо питань безпеки життєдіяльності.

2017-2018 н.р.

1.Освіта дошкільників – погляди сучасності.

2.Шляхи та засоби забезпечення соціального здоров’я дошкільника в сучасному освітньому просторі.

3.Організація життєдіяльності дошкільників через соціалізацію та мовленнєву комунікацію дитини в процесі ігрової діяльності.

4.Від якості процесу – до якості результату: надбання, проблеми, перспективи.

Становлення соціального здоров’я дошкільників в умовах ДНЗ та сім’ї.

Розвиток соціально-комунікативної компетентності дитини дошкільного віку в ДНЗ компенсуючого типу.

2018-2019 н.р.

1. Курс на діяльнісно-компетентнісний підхід.

2. «Школа обережних наук» для батьків та дітей щодо зміцнення здоров’я. Формування здорового способу життя, активної життєвої позиції та власної безпеки.

3.Формування соціально-комунікативної компетентності дошкільника як необхідна умова сучасної дошкільної освіти.

4. Весело граємо – літо зустрічаємо.

Становлення соціального здоров’я дошкільників в умовах ДНЗ шляхом впровадження інтерактивних форм роботи.

Розвиток соціально-комунікативної компетентності дитини дошкільного віку через збагачення її соціального досвіду в ДНЗ компенсуючого типу.

2019-2020 н.р.

  1. Заклад освіти на старті освітніх реформ. Здобутки, проблеми, завдання на новий навчальний рік.

  2. Використання методу проектів в освітньому процесі.

  3. Використання інтерактивних технологій розвитку мовлення дітей дошкільного віку.

  4. Реалії та перспективи діяльності дошкільного закладу.

Проектна діяльність у ДНЗ компенсуючого типу.

Використання в навчально-виховному процесі інтерактивних методів та приймів для покращення мовленнєвого розвитку дошкільників.


Цінність проведених заходів полягає в тому, що вони вагомо вплинули на педагогічну майстерність вихователів, забезпечили високий рівень самоорганізації професійної діяльності, сприяли самовдосконаленню педагогів для особистісно-орієнтованої взаємодії з дітьми.
Таким чином, у дошкільному навчальному закладі створені умови для постійного підвищення компетентності педагога, його професійної майстерності. Всі форми методичної роботи, які запроваджуються у дошкільному закладі, спрямовані на формування педагогічного колективу однодумців, об’єднаних однією метою, прагненням до створення колективу, де впроваджуються сучасні наукові дослідження та кращий педагогічний досвід виховання та навчання дітей.

За результатамиїх проведення:

  • відбулася переорієнтація педагогічної діяльності на виховання життєвої компетентності через систему знань, умінь, навичок (тепер знання, уміння, навички не ціль – а засоби досягнення);

  • впроваджена особистісно-орієнтована модель виховання;

  • запроваджуються в роботу з дітьми інтерактивні методи навчання (ігри-стратегії, ігри-подорожі, створення проблемних життєвих ситуацій) та інноваційні технології Н.В. Гавриш тощо;

  • створено систему роботи закладу з основних напрямків діяльності;

  • запроваджено планування та навчання дітей через інтеграцію різних видів діяльності протягом дня;

  • створені можливості педагогам використовувати на практиці той чи інший досвід роботи, шукати шляхи вирішення навчальних завдань.


Інноваційні процеси та новітні технології дошкільного навчального закладу
Зусилля педагогічного колективу за останні роки (2015-2020) спрямовано на раціональне використання інноваційних педагогічних технологій, методик, програм, та включення ІКТ в освітній процес ЗДО, що сприятимуть підвищенню якості знань дошкільників згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти України.

Типологічний портрет педагогічного колективу свідчить про достатній творчий потенціал педагогів, який проявляється у активності та зацікавленості щодо здійснення інноваційної діяльності.

Проведене у дитячому садку анкетування щодо виявлення результатів реалізації інноваційних технологій, показало такий рівень потенційних можливостей: 28% педагогів творчо працюють над зміною змісту освіти, 23% педагогів мають обізнаність щодо новітніх технологій, роблять спроби змін і прагнуть удосконалити рівень своїх умінь і теоретичних знань, 45% вивчають новітні технології.

Враховуючи дані обстеження можливо зробити висновок, що колектив готовий до впровадження інноваційних технологій, більшість педагогів мають прагнення в досягненні професійних успіхів і орієнтовані на саморозвиток.

В зв’язку з цим вивчаються, планомірно впроваджуються в практику інноваційні освітні технології:

  • Інтерактивні технології навчання в системі методичної роботи з педагогічними кадрами;

  • Інформаційно-комунікативні технології;

  • Здоров’язберігаючі технології;

  • Педагогіка партнерства;

  • Проблемне навчання;

  • Н.В.Гавриш «Розвиток мови засобами художнього слова»;

  • К.Л. Крутій «Комунікативно-розвиваюча технологія навчання російської мови та розвитку мовлення дітей середнього (старшого) дошкільного віку»;

  • К.Л. Крутій «Складання описових розповідей за картками-схемами»;

  • Т. Піроженко «Розвиток комунікативних здібностей дітей»;

  • Г. Альтшулер «Теорія вирішення винахідницьких завдань» (частково);

  • Л.Б.Фесюкової «Виховання казкою»»;

  • «Використання педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського».


Таблиця 13.



Педагог, який впроваджує інноваційну технологію

Назва інновації

Рівень

Хто здійснює супровід

1

Вихователь-методист дошкільного закладу

Партика С.А.

Інтерактивні технології навчання в системі методичної роботи з педагогічними кадрами.

(використання різних методів та прийомів, які передбачають організацію та розвиток діалогового спілкування, яке веде до взаємодії, взаєморозумінню)

На рівні закладу

Завідувач Гребенюк Л.Є.

2

Вихователь методист Партика С.А., учителя-логопеди Партика С.А., Вівташ О.О., Шлеменкова Л.С.

Інформаційно-комунікативні технології

На рівні закладу

Вихователь-методист

Партика С.А.

3

Учителя-логопеди груп №№ 2, 4, 5, 6

«Комунікативно-розвиваюча технологія навчання дітей російській мові та розвитку мовлення дітей старшого (середнього) дошкільного віку)» К.Л. Крутій

На рівні закладу

Вихователь-методист

Партика С.А.

4

Учитель-логопед Левичева Г.М.

«Розвиток мови засобами художнього слова» Н.В.Гавриш

(використання художнього слова протягом всіх режимних моментів)

На рівні закладу

Вихователь-методист

Партика С.А.

5

ДНЗ № 48 групи з пріоритетним напрямком

«Використання педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського

На рівні закладу

Вихователь-методист

Партика С.А.

6

ДНЗ № 48 спеціалізовані групи для дітей з ЗНМ

Здоров’язберігаючі технології

(пальчикова гімнастика, дихальна та звукова гімнастика, психогімнастика)

На рівні закладу

Завідувач Гребенюк Л.Є.


При цьому, слід наголосити на важливому показнику інноваційної діяльності колектив: намагання якісного, а не кількісного освоєння нових програм і технологій.

Крім того, педагоги творчо підходять до впровадження у свою практику інваріантних програм, оволодівають альтернативними методиками та технологіями виховання і навчання, застосовують особистісно орієнтовану модель взаємодії з дітьми, проводять тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні, сюжетно-динамічні заняття в залежності від розділу програми, обраного напрямку.

Значну роль в здійсненні інноваційної освіти відіграє участь педагогічних працівників дошкільного навчального закладу у роботі семінарів-практикумів, міських методичних комісій, круглих столів тощо.

І як результат:

  • реалізація створення простору розвитку у дошкільному навчальному закладі;

  • розробка на підставі парціальних програм та новітніх технологій програмно-перспективного планування для груп з пріоритетним напрямком діяльності;

  • оволодіння та застосування у роботі з дітьми активних та інтерактивних методик навчання: моделювання, проектної діяльності, партнерської діяльності, технології вирішення винахідницьких завдань, роботи за схемами, полілогів, рольових та сюжетних ігор, роботи в парах, малих групах, дослідницько–експериментальної діяльності;

  • поповнення методичної скриньки конспектами інтеграційних форм роботи з дітьми з використанням перших етапів інноваційної діяльності – діагностичного, організаційного і часткова реалізація – практичного;

  • покращення ефективності та підвищення якості освітньо-виховного процесу, а саме

  • ефективність корекційно-виховної роботи підвищилась на 19,9% та складає 82,1% з чистою мовою;

  • кількість вихованців старших груп з високим рівнем розвитку соціальної компетентності збільшилася на 6,5%;

  • середній показник кількості дітей з високим рівнем компетентності становить 45%, з середнім рівнем – 47,14%, з низьким рівнем – 7,86%;

  • у групах з пріоритетним напрямком діяльності кількість дітей з високим рівнем компетентності збільшилася на 9% та відсутність дітей з низьким рівнем у 2018-2019 н. р.;

  • до міського банку дітей з окремими здібностями у період з 2015 по 2020 роки зараховано 59(38%) дітей з 157.

  • підвищення фахової майстерності педагогів дошкільного навчального закладу, а саме:

  • рівні частини педагогів з кваліфікаційними рівнями «спеціаліст І категорії» – 5 педагогів (23%) та «спеціаліст вищої категорії» – 5 педагогів (23%);

  • половину педагогічного колективу складають педагоги з кваліфікаційним рівнем «спеціаліст ІІ категорії» – 10 педагогів (45%);

  • 2 педагоги (9%) – мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст»;

  • 3 педагога (14%) – мають педагогічне звання «вихователь-методист».


Але, інноваційна діяльність не завжди має очікувані високі результати, оскільки:

  • не всі педагоги реально оцінюють необхідність та визначають напрямки впровадження інноваційних технологій;

  • ще існує низька зацікавленість педагогів в узагальненні власного досвіду роботи;

  • не завжди здійснюється аналіз проблем, які виникають у процесі інноваційної діяльності.


Отже, за підсумками аналізу кадрового потенціалу подальшими кроками адміністрації на шляху його удосконалення та зміцнення залишаються:

  • оновлення змісту і форм професійної діяльності педагогічних працівників через систематичне включення ІКТ в освітній процес ЗДО;

  • подальше надання методичної допомоги педагогічним працівникам щодо організації освітньої роботи з дошкільниками;

  • підготовка та підтримка компетентного педагога;

  • створення сприятливих умов для підвищення професійного рівня, педагогічної майстерності, творчої ініціативи та самовдосконалення педагогічних працівників;

  • подальше узагальнення, розповсюдження, рекламування передового педагогічного досвіду педагогів-новаторів;

  • заохочення та стимулювання праці педагогів через присвоєння педагогічного звання «вихователь-методист», «вчитель-методист» та більш високої кваліфікаційної категорії.

Виконання річного плану роботи ДНЗ та програми розвитку

В кожному навчальному році в звітний період 2015-2020 рр. діяльність дошкільного закладу здійснювалася згідно затвердженого колективом та погодженого з управлінням освіти річним планом роботи та програми розвитку.

Завдання, які ставить перед собою колектив нашого ДНЗ, реалізовуються в різних формах методичної роботи: на семінарських заняттях, педрадах, на відкритих переглядах, педагогічних читаннях, вивчались під час епізодичних та фронтальних перевірок.

Запровадження моніторингу в управлінську діяльність відбувається в такій послідовності:

    1. визначення мети та завдань моніторингу;

    2. визначення критеріїв і основних показників;

    3. вибір діагностичних методик для встановлення реальних досягнень;

    4. збір, обробка, систематизація інформації;

    5. прийняття управлінського рішення.

Моніторинг проводиться за кінцевими і проміжними результатами. Вся робота здійснюється на основі зворотного зв’язку.

Одним із важливих заходів здійснення моніторингу у дошкільному закладі є систематичний контроль за всіма напрямками навчально-виховної роботи та діяльності колективу.

Контроль допомагає творчому зростанню педагогів, дисциплінує їхню роботу, сприяє виявленню й поширенню передового педагогічного досвіду, виявляє недоліки у освітньо-виховному процесі і дає можливість своєчасно усувати їх.

Згідно з інструктивно-методичним листом МОН України № 1/9-434 від 01.10.2002 р. «Про планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі» вивчення загального стану освiтньо-виховного процесу планується у формі комплексних – 1 та тематичних – 2 перевірок, оперативного-якісного та епізодичного контролів. Найбільш розповсюдженим є тематичний, який дозволяє вивчити систему роботи педагога у межах однієї теми, та попереджальний, який дозволяє попередити виникнення можливих помилок у роботі педагогів і використовується, як правило, з метою надання вчасної методичної допомоги молодим спеціалістам, перевірки виконання пропозицій завідуючої, рішення попередніх педагогічних нарад, допомагає перевірити впровадження кращого досвіду роботи вихователів.

Щороку, згідно плану роботи, проводяться тематичні перевірки, а саме:

2015-2016 н.р.:

  • «Забезпечення сприятливих умов та здійснення роботи дошкільного закладу з питань охорони життя та здоров’я дітей у ДНЗ» (листопад 2015 р.)

  • «Сучасні підходи до мовленнєвого розвитку та формування мовленнєвої компетентності дошкільників» (березень 2016 р.)

2016-2017 н.р.:

  • «Забезпечення сприятливих умов та здійснення роботи дошкільного закладу з питань охорони життя та здоров’я дітей у ДНЗ» (листопад 2016 р.)

  • «Комплексний підхід до мовленнєвого розвитку та формування мовленнєвої компетентності дошкільників» (березень 2017 р.)

2017-2018 н.р.:

  • «Забезпечення сприятливих умов для формування соціального здоров’я дитини у ДНЗ» (листопад 2017 р.)

  • «Стан роботи щодо використання ігрових технологій для мовленнєвого розвитку дошкільників у ДНЗ» (березень 2018 р.)

2018-2019 н.р.:

  • «Забезпечення сприятливих умов для формування основ здоров’я дитини у ДНЗ» (грудень 2018 року)

  • «Стан роботи щодо використання ігрових технологій для мовленнєвого та соціального розвитку дошкільників у ДНЗ» (березень 2019 р.)

2019-2020 н.р.:

  • «Формування у дошкільників навиків безпечної поведінки через проектну діяльність» (листопад 2019 р.);

  • «Впровадження в практику роботи інтерактивних методів з розвитку мовлення дошкільників» (березень 2020 р.).

До кожного контролю розробляємо план, в якому зазвичай ставимо перед собою завдання:

- виявлення рівня знань, умінь, навичок, вихованості дітей;

- оцінка професійних умінь вихователя. Ефективність використовуваних ним методів і прийомів роботи з дітьми. Форми організації дитячого колективу. Система професійного зростання педагогів ДНЗ;

- рівень планування режимних моментів, системність і послідовність. Відповідність віковим особливостям дітей та програмі. Наявність у методичному кабінеті розробок, рекомендацій на допомогу до планування;

- оцінка предметно-розвиваючого середовища, умов для організації педагогічного процесу по даному напрямку, наявність різноманітних посібників;

- взаємодія з батьками для розвитку дитини. Використання різноманітних форм педагогічної освіти батьків. Оцінка батьками результативності роботи педагога.

Контроль здійснюється регулярно, з дотриманням вимог відкритості та гласності. Крім завідувача, до процесу контролю залучаються, за потребою, відповідні комісії, наприклад, контроль за виконанням службових обов’язків педагогічними працівниками, господарськими службами, персоналом обслуговування здійснюється комісією з охорони праці, пожежно-технiчною комісією з питань безпеки життєдіяльності тощо.

Серед позитивних ознак організації контрольної діяльності у дошкільному навчальному закладі визначені такі:

- педагог бачить, що контроль спрямований не на його особистість, а на те, як ним організований навчально-виховний процес;

- педагог знає, що саме контролюється;

- контроль здійснюється за результатами;

- при здійсненні контролю контролюючий дотримується доброзичливого товариського тону спілкування;

- при наведенні рекомендацій, вказівок особлива увага приділяється викладенню причин виникнення недоліків у роботі та шляхам їх подолання;

- здійснюється правильний вибір критеріїв оцінки та визначається їхня оптимальність.

Питання контролю циклічні, повторюються періодично протягом усього навчального року.

Встановлені у ході контролю факти піддаються аналізу, на підставі якого виробляються заходи, спрямовані на поліпшенні стану у дошкільному закладі того чи іншого напрямку роботи.

Результати контролю обговорюються на педагогічних нарадах, метод годинах.

Налагодженою у дошкільному закладі є і внутрішня система інформації. Є всі документи відповідно до Інструкції про ведення документації в дошкільному закладі. За напрямками вона поділена на планову, нормативну, обліково-статистичну, оперативну, кадрову, бухгалтерську, ведеться постійно, охайно, оперативно змінюється, систематизована, використовується в аналітичній діяльності завідувача.

Наприклад, методична робота з педагогічними кадрами координується на основі вивчення результатів освітньо-виховного процесу, а також якісного та кількісного складу працівників та їх діагностування.

На підставі результатів контролю та існуючої інформації постійно відбувається регулювання функціонування дошкільного закладу, яке допомагає усунути недоліки і відхилення та полягає у корекції планів річного та календарних, термінів проведення заходів, дозволяє здійснити перерозподіл відповідальних виконавців.

Започаткована система управлінської діяльності у дошкільному навчальному закладі за останні 5 років привела до:

  • формування тенденції у педагогічному колективі до удосконалення за рахунок підвищення престижу діяльності дошкільного навчального закладу;

  • значного поліпшення організації освітньо-виховного процесу за рахунок удосконалення методів, форм, технологій роботи з дітьми.

Крім того, постійний творчий пошук альтернативних, інноваційних, особистісно-орієнтованих способів реалізації функцій управління дозволяє забезпечити управлінській діяльності системність, оптимальність результатів, досягнення нових якісних характеристик у розвитку дошкільників, педагогів, педагогічного процесу.

Таким чином, проведені заходи засвідчили доцільність визначеного змісту та форм методичного супроводу у формуванні професійної компетентності педагогів у реалізації завдань комплексної освітньої програми «Дитина в дошкільні роки». В цілому, організацію методичної роботи в ДНЗ можна вважати дієвою, доцільно вмотивованою.

Підводячи підсумок за останні п’ять років з втілення поставлених дошкільним закладом завдань, можна зробити висновок, що завдяки правильно організованій методичній роботі педагоги мали змогу:

  • вдосконалити та практично відпрацювати застосування методів по реалізації сприятливих умов для формування здоров’язберігаючої компетентності дітей через поглиблення знань про безпечний спосіб життя;

  • осмислено підійшли до інноваційних технологій і їх використання під час навчально-виховного процесу. Відмітили, що у рамках розвивальних програм інновацію можна вважати доцільною, якщо пріоритетною, ключовою ідеєю в ній є розвиток дитини. Всі інші мотиви, як-от: соціальне замовлення, вимоги дитячого садка, школи, традиції сім’ї та суспільства, догми педагогіки, віяння моди, слід визначити зовнішнім, другорядним;

  • комплексно реалізовували завдання комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільників;

  • залучаючи батьків, як безпосередніх учасників навчально-виховного процесу до різних форм і методів роботи дошкільного закладу, досягли взаєморозуміння та прагнення до втілення розвитку гармонійної особистості дошкільника за допомогою реалізації дитиною свого «Я – фізичного».

Отже, методична робота була спрямована на оволодіння педагогів сучасними інноваційними технологіями в роботі з дітьми, впровадження передового педагогічного досвіду, підвищення якості роботи з сім’ями вихованців, оновлення педагогічного процесу.

Резервом в реалізації завдань методичної роботи, є:

- удосконалення професійної майстерності педагогів шляхом використання інтерактивних технологій та сучасних засобів інформування з професійних питань.

Моніторинг якості дошкільної освіти в цілому засвідчив наступне: педагогічний колектив планомірно здійснює переорієнтацію всього освітньо-виховного процесу з навчального на розвивальний, педагоги сумлінно ставляться до організації освітньої діяльності з дошкільниками, користуються сучасними науковими розробками, авторськими методиками, розробками занять, свят та розваг, матеріалами з досвіду роботи кращих педагогів, періодичними педагогічними виданнями, створюють сприятливі умови для розвитку особистості кожної дитини, для її самореалізації, для розвитку пізнавальних інтересів дітей.

Проте актуальним залишається формування у дошкільників навичок спілкування та толерантної взаємодії з однолітками і дорослими; активізація в роботі з дітьми інформаційно-комунікативних технологій як ефективного засобу формування розвитку мовлення, пам’яті та словесного мислення, використання інтерактивних форм роботи з дітьми для розвитку вміння розмірковувати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, обґрунтовувати та логічно доводити свою думку.


1   2   3   4   5   6

скачати

© Усі права захищені
написати до нас