Ім'я файлу: programa-rozvitku-ditey-doshkilnogo-viku-z-porushennyami-oporno-
Розширення: doc
Розмір: 976кб.
Дата: 04.04.2020
скачати
Розширення: doc
Розмір: 976кб.
Дата: 04.04.2020
скачати
Спеціальні корекційні завдання: (розвиток мовлення; розвиток аналізаторів; розвиток пізнавальної діяльності)
Завдання мовленнєвого розвитку:
загально-функціональне стимулювання центральної нервової системи (включаючи мовленнєві центри головного мозку) за допомогою циклічних фізичних вправ типу плавання, педалювання на велосипедах, ходіння, бігу та підскоків;
покращення кровообігу та енергозабезпечення осередків ураження нервової системи за допомогою спеціальних фізичних вправ;
стимулювання рецепторів шкіри, суглобів та м’язів передпліч, променево-зап’ясткових суглобів та долонь (особливо правої руки) для активізації мовленнєвих центрів головного мозку;
активізація мовленевого розвитку дитини фізичними вправами з дрібної моторики кистей та пальців (пальчикова гімнастика);
звуковий та мовленнєвий супровід рухів;
впровадження сюжетності в рухово-логопедичній корекції;
формування позитивної емоційної складової при виконанні рухів з елементами логопедичної корекції;
вправи для загальної та дрібної координації м’язів тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, пальців рук («театр жесту»);
формування навичок загального розслаблення тіла та кінцівок;
нормалізація м’язового тонусу в артикуляційному апараті та мімічних м’язах;
використання музики з метою рухової активності дітей для корекції мовленевих порушень;
формування дихальної функції як складової частини звукопобудови.
Завдання покращення зорових функцій за допомогою рухової активності:
покращення загального тонусу ЦНС (включаючи зорові центри півкуль головного мозку) завдяки циклічним руховим діям;
посилення кровопостачання та живлення органів зору за допомогою масажу обличчя, шийно-комірної зони і спеціальних вправ для шийної ділянки хребта;
удосконалення функції слуху;
корекція функції окорухового апарату (гімнастика для очей);
тренування орієнтації дитини з вадами зору в малому та великому просторі;
формування ручних і ножних зорово-опірних (включаючи захисні, при падіннях) реакцій;
розвиток ручної предметно-маніпулятивної діяльності (включаючи навички володіння побутовими приладами та інструментом);
посилений розвиток статичної та динамічної рівноваги.
Завдання розвитку функцій слухового аналізатора шляхом спеціально організованої рухової діяльності:
загальнотонізуючий вплив циклічних фізичних вправ на ЦНС (включаючи слухові центри півкуль головного мозку);
покращення кровопостачання і живлення органів слуху за допомогою спеціального масажу та коригуючої гімнастики для шийної ділянки хребта та голови;
ритмізація рухової діяльності;
музична терапія;
розширення можливостей зорової системи у дитини з вадами слуху (збільшення «поля зору», покращення «візуальної уваги», підвищення тривалості зорового контакту з оточуючими);
театр мімічного та жестового діалогу;
формування узгодженої координації рухових, звукових, ритмічних, музичних, тактильних, кінестетичних та зорових якостей.
Завдання пізнавального розвитку:
формування через спеціальні рухові дії просторових, часових та енергетичних уявлень;
вивчення завдяки руховій предметно-маніпулятивній діяльності фізичних та інших властивостей наявних матеріалів;
ознайомлення з призначенням різних предметів (пристроїв) і формування на цій основі елементів «знаряддевої» логіки (наприклад, м’яч можна ловити, кидати, котити, набивати, футболити тощо);
розвиток математичних уявлень (скільки, багато-мало, більше-менше, операцій складання, віднімання, аналізу, синтезу, геометричних форм), а також уваги, логіки, пам’яті, спостережливості тощо.
Виховні завдання:
виховання дисциплінованості, наполегливості, сміливості (особливо у хлопчиків), товариськості, емпатійності, доброти, чесності, співчуття, справедливості, терпіння, впевненості у собі, віри у свої сили та можливості тощо;
виховання естетичних норм і смаків: акуратності, охайності, гречності (у хлопчиків), жіночності (у дівчаток), правил поведінки у стосунках з дітьми та дорослими, почуття прекрасного (у природі, музиці, живописі, архітектурі тощо);
формування емоційно-вольової сфери дитини: корекція емоційного стану шляхом формування у процесі занять позитивних емоцій; вироблення адекватних емоційних реакцій на ситуації, які виникають під час фізкультурних занять; формування тісного зв’язку між емоціями та руховою активністю; виховання правильного відношення дитини до свого стану, інших дітей, родичів, представників іншої статі, здорових однолітків та життя в цілому.
Зміст:
Діагностика рухових порушень.
Під «руховим порушенням» розуміється недорозвиток або викривлений розвиток таких компонентів рухової діяльності дитини як спосіб основного руху (вміння та навички), комплекс рухових якостей (сила, гнучкість, спритність, швидкість та витривалість), а також анатомо-фізіологічні особливості організму (стан м’язового тонусу, стан суглобів, архітектоніки кісток, деформації постави тулуба та кінцівок), які зумовлюють зниження кінцевого результату конкретного виду цієї діяльності (наприклад, стояння, ходіння, лазіння, ручних маніпуляцій з предметами тощо).
Визначення ступеня рухових порушень здійснює інструктор з фізичної культури або методист з ЛФК та заповнює робочу таблицю (Додаток 3).
Визначення на основі педагогічних спостережень або спеціальних завдань (тестів) порушеного виду рухової діяльності (наприклад, стояння, ходіння або бігу) потребує подальшої роботи з лікарем-невропатологом щодо з’ясування причини цих негараздів. Як підтверджують наукові дослідження, а також багаторічний досвід практичної роботи, більшість рухових порушень має нейрогенний характер, що призводить до парезів або паралічів тулуба і кінцівок. У наслідок цього знижується результативність виконання основних рухів у дітей, що негативно позначається на одному з трьох компонентів рухової активності (фізичного розвитку дитини, рухових якостей, техніки рухів). Отримані відомості щодо характеру основних рухів або найбільш проблемного основного режиму вносяться в універсальну контрольну картку рухового розвитку дитини (Додаток 4).
Перші два параметри (схема руху та рухові якості) визначаються за допомогою педагогічних методик (спостережень та ігрових тестів), а особливості фізичного розвитку (стан анатомо-фізіологічних особливостей організму) – на основі медичних технік: антропометрії, спірографії, плантографії, гоніометрії, електрокардіографії, міотонометрії, рентгенографії, магнітно-резонансної томографії тощо.
На основі результатів обстеження конкретного основного руху заповнюється універсальна картка за даним видом руху, на підставі якої розробляється генеральна формула корекції цього основного руху. Набір генеральних формул корекції за всіма основними рухами складає основу перспективної корекційної програми рухового розвитку для конкретної дитини з церебральним паралічем або групи дітей, які мають подібні рухові порушення.
З метою діагностики рухових порушень використовуються загальноприйняті у практиці фізичного виховання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату рухові тести, методики педагогічного спостереження за технікою основних рухів, а також «Методика ігрового тестування рухового розвитку дітей з порушеннями опорно-рухового апарату» М.М. Єфименка.
Для оформлення отриманих у процесі діагностичного обстеження показників рухового розвитку дитини використовується результативний тестовий протокол (Додаток 5).
II. Складання перспективних корекційних програм рухового розвитку дітей.
До традиційних ознак індивідуалізації рухових корекційних програм можна віднести наступне:
1. Особливості соматичного розвитку (загальний стан ЦНС, хвороби серцево-судинної, дихальної, системи виділення, органів травлення, особливості імунітету, наявність алергії тощо).
2. Особливості рухового розвитку дитини (за кожним видом рухової діяльності виявляється: характер порушення; ступінь його тяжкості; основновна причина; локалізація ураження ЦНС).
3. Особливості психічного розвитку (тип нервової системи, характер психіки).
4. Ступінь інтелектуального розвитку (норма, затримка психічного розвитку, розумова відсталість).
5. Стан сенсорної сфери (форма і ступінь порушення зору і слуху).
6. Особливості мовлення (норма або вид мовленнєвого порушення).
7. Інші супутні синдроми.
8. Вік дитини.
9. Статеві особливості.
Під час складання корекційної рухової програми для дитини або групи дітей з однаковими руховими порушеннями необхідно чітко відпрацювати наступні аспекти:
Актуальну мету корекційного процесу, а також необхідні для її вирішення завдання.
Спрямованість корекційного процесу (з акцентом на розширення діапазону рухів або підвищення ефективності вже засвоєних; можливо поєднання цих двох напрямків).
Тривалість програми, її перспектива (на квартал, півріччя, рік, декілька років):
Динаміка корекційних заходів (вибір загального рухового режиму, форм занять, їх обсяг та інтенсивність).
Послідовність корекційних заходів (в якій послідовності мають відбуватися корекційні та оздоровчі програми з фізичного виховання, ЛФК, фізіотерапії, бальнеотерапії, ортопедії, масажу, медикаментозні тощо).
Етапність проведення корекції рухового розвитку дитини (які рухові дії опановувати першочергово, а які пізніше; в якій послідовності треба здійснювати корекцію якісних складових рухової дії тощо).
В залежності від ступеню рухових порушень, їх стійкості, термінів початку корекції, її тривалості та ефективності, методичне наповнення комплексної корекційної програми поступово трансформується і проходить наступні етапи:
I – лікувально-оздоровчий этап: найбільш ефективний у ранньому і молодшому дошкільному віці. Головна спрямованість даного етапу – повне відновлення морфо-функціонального статусу дитини, а також виконання мінімальної біологічної програми рухового розвитку здорової дитини першого року життя: від активного утримання голови у положенні лежачи на животі до самостійної ходьби без підтримки дорослого (Додаток 2). Цей етап має переважну лікувально-оздоровчу спрямованість, а його завдання вирішуються засобами лікувальної фізичної культури (ЛФК), фізіотерапії, масажу, гідрокінезотерапії, бальнеотерапії, мануальної терапії, медикаментозного лікування.
II – корекційно-розвивальний этап: починається переважно з молодшого дошкільного віку і продовжується приблизно до середнього шкільного віку. На цьому етапі поступово зростає роль педагогічних можливостей адаптаційного фізичного виховання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату та вирішуються такі завдання:
- розвиток у дитини комплексу рухових якостей (сила, гнучкість, точність, координація, рівновага, швидкість та витривалість);
- формування вміннь та навичок виконання основних рухів (лежання, повзання, сидіння, стояння, ходьба, лазіння, біг, стрибки) та рухових дій (побутових, навчальних, соціальних).
III – адаптивно-підтримуючий этап: пристосування (адаптація) дитини до власних рухових обмежень з метою удосконалення індивідуальних способів, прийомів, навичок у різних видах рухової діяльності (одяганні-роздяганні, пересуванні, гігієнічних процедурах, навчальних та трудових діях, соціальних проявах тощо). У процесі роботи необхідно прагнути, щоб ефективність життєво необхідних рухових дій досягала того рівня, котрий забезпечив би дитині з порушенням опорно-рухового апарату можливість відносно рівноправно реалізовуватись у житті поряд зі здоровими однолітками. Основна форма занять на цьому етапі – адаптивна фізична культура. Протягом етапу підтримується той рівень рухового розвитку дитини, якого було досягнуто на попередніх етапах.
8. Розробка перспективної корекційної програми рухового розвитку дитини або групи– загальний попередній план-схема, в якому треба стисло відобразити, що саме дитина має опанувати, які етапи для цього треба пройти та в якій послідовності; їх тривалість, інтенсивність корекційних заходів (форм занять).
9. Індивідуалізовані методичні рекомендації щодо практичної реалізації окремих положень перспективної корекційної програми для однієї дитини або типологічної підгрупи дітей.
III. Організація адаптивного фізичного виховання дітей.
3.1.1 Форми рухової активності дітей.
Адаптивне фізичне виховання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату в дошкільних установах та вдома передбачає наступні форми рухової активності (табл. 1).
Таблиця 1
Основні форми рухової активності дошкільників з порушеннями опорно-рухового апарату*
| № | Форми рухової активності | Ранній вік (до 3-х років) | Дошкільний вік (3-7 років) |
| 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. | Ранкова гімнастика пробудження Фізкультурні паузи Фізкультурні хвилинки на заняттях Кумедні фізкультуринки Фізкультурні розваги Горизонтальний пластичний балет (ГПБ) Заняття з фізичної культури Заняття з ЛФК Денна гімнастика пробудження (в ліжках) Індивідуальна корекція протягом дня Прогулянки з елементами фізичних вправ, ігор, естафет Загартування Масаж Лікувальне плавання (гідрокінезотерапія) Музично-ритмічні заняття Трудотерапія Іпотерапія Дельфінотерапія Фізкультурне свято Змагання з доступних рухів (вправ) Заняття в секції з обраного виду спорту Елементи малого туризму Самостійні (нерегламентовані) форми рухової активності Домашня фізична культура | Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х | Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х |
* – для кожної конкретної категорії дітей з порушеннями опорно-рухового апарату підбираються відповідні форми рухової активності.
3.1.2 Варіанти форм рухової активності
На основі діагнозу, особливостей фізичного розвитку та рухової підготовленості, індивідуально для кожної дитини або групи дітей з подібним руховим статусом добираються варіанти форм рухової активності.
У додатках наведено орієнтовний загальний руховий режим,під яким треба розуміти комплекс запланованих для виконання протягом дня форм рухової активності дітей у приміщенні та на вулиці(додаток 6).
3.2 Засоби фізичного виховання та ЛФК.
3.2.1. Фізичні вправи лікувально-відновлювальної спрямованості (ЛФК, кінезотерапія, гідрокінезотерапія, масаж, мануальна терапія, фізіотерапія, трудотерапія, механотерапія, ортопедичні заходи).
Вправи з корекції позотонічних реакцій (подолання патологічних шийно-тонічних рефлексів: симетричного та асиметричного, а також лабіринтного тонічного рефлексу).
Вправи з загального гравітаційного розвантаження і релаксації скелета та м’язової системи.
Вправи з корекції стану відділів хребетного стовбура у всіх площинах (кривошиї, сколіозу, сутулості, грудного кіфозу, поперекового гіперлордозу, випукло-увігнутої постави, а також кіфосколіозу).
Вправи зі зниження тонусу гіпертонічних м’язів-згиначів верхніх кінцівок.
Вправи з формування розгинальних рухів та опірної здібності верхніх кінцівок.
Вправи з подолання недостатньох рухливості в суглобах верхніх кінцівок.
Вправи з корекції хибних положень та профілактики контрактур у верхніх кінцівках.
Вправи для зниження тонусу гіпертонічних м’язів-згиначів нижніх кінцівок.
Вправи з формування розгинальних рухів та опірної здібності нижніх кінцівок.
Вправи з подолання недостатньої рухливості в суглобах нижніх кінцівок.
Вправи з корекції хибних положень та профілактики контрактур у нижніх кінцівок.
Вправи з підвищення тонусу гіпотонічних м’язів верхніх кінцівок.
Вправи з підвищення сили ослаблених м’язів верхніх кінцівок.
Вправи з подоланням зайвої рухливості в суглобах верхніх кінцівок.
Вправи з формування опорної здібності кистей та рук взагалі.
Вправи з підвищення тонусу гіпотонічних м’язів нижніх кінцівок.
Вправи з підвищення сили ослаблених м’язів нижніх кінцівок.
Вправи з подолання зайвої рухливості в суглобах нижніх кінцівок.
Вправи з формуванням опорної здібності стоп та ніг.
Вправи для загального підвищення тонусу всіх м’язів тулуба та кінцівок (при наявності дифузної м’язової гіпотонії).
Вправи для покращення м’язово-суглобової (кінестетичної) та шкірної (тактильної) чутливості.
Вправи з формування предметно-маніпулятивної діяльності рук (пальців).
Вправи з формування компенсаторних гіпертрофій окремих м’язових груп (посилений розвиток тих м’язів, які мають взяти на себе функції паралізованих або ослаблених).
Вправи з подолання або пригнічення гіперкінезів (співдружніх насильницьких рухів).
Вправи з формування вестибулярних та антигравітаційних реакцій, початкової статичної та динамічної рівноваги.
Вправи з формування відчуття свого тіла у малому та великому просторі.
Вправи для покращення стану серцево-судинної системи.
Вправи для покращення діяльності дихальної системи.
Вправи для покращення діяльності системи виділення.
Вправи для покращення стану системи травлення.
Вправи для нормалізації загального стану центральної нервової системи.
3.2.2. Фізичні вправи корекційно-розвиваючої спрямованості.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 19