Ім'я файлу: ukr.lit.-10-11.-riven-standartu.docx
Розширення: docx
Розмір: 125кб.
Дата: 16.03.2020
скачати
Розширення: docx
Розмір: 125кб.
Дата: 16.03.2020
скачати
Компетентнісна спрямованість навчання досягається шляхом уведення наскрізних змістових ліній.
Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні певної, життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.
Для наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.
Метою наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідальних членів громади й суспільства, які розуміють принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи; ґрунтується у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку держави.
Наскрізна лінія «Здоров'я і безпека» має сформувати учнів духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінними членами суспільства, здатних дотримуватися здорового способу життя, допомагати у формуванні безпечного здорового життєвого середовища.
Наскрізна лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.
Українська література як навчальний предмет має досить значний потенціал для реалізації наскрізних ліній:
«Екологічна безпека та сталий розвиток» (НЛ-1):
Уміння:
наводити приклади з художніх творів, у яких порушені проблеми екологічної безпеки;
формулювати зв’язне висловлювання про проблеми навколишнього середовища;
дискутувати з цього приводу.
Ставлення:
сприймання природи як цілісної системи;
усвідомлення взаємозв’язку людини і природи;
розуміння важливості екологічної безпеки;
готовність долучитися до захисту навколишнього середовища.
«Громадянська відповідальність» (НЛ-2):
Уміння:
наводити приклади з художніх творів, де герої проявляють активну громадянську позицію, висловлювати ставлення до порушених проблем;
переконливо й толерантно відстоювати власні погляди в дискусії;
працювати в парі, групі, брати на себе відповідальність у груповій роботі та виконувати доручену роль;
ухвалювати спільні рішення.
Ставлення:
відчуття себе членом спільноти;
усвідомлення важливості активної громадянської позиції;
готовність брати на себе відповідальність.
«Здоров’я і безпека» (НЛ-3):
Уміння:
знаходити необхідну інформацію про здоров’я, критично оцінювати її;
використовувати набуті знання і вміння для забезпечення власної безпеки й безпеки інших;
наводити приклади з художніх творів, у яких порушено ці проблеми;
діяти в ситуаціях, загрозливих для здоров’я.
Ставлення:
усвідомлення власного здоров’я як цінності не лише особистої, а й суспільної;
ведення здорового способу життя й пропаганда його;
усвідомлення залежності і впливу власної поведінки на здоров’я і безпеку свою й оточення.
«Підприємливість та фінансова грамотність» (НЛ-4):
Уміння:
наводити приклади з художніх творів, де порушені ці проблеми;
використовувати набуті знання і вміння з метою реалізації запланованих проектів;
Ставлення:
готовність проявляти ініціативу.
У навчальній програмі ці аспекти відображено в переліку очікуваних результатів із зазначенням тієї чи іншої ключової компетентності, наскрізної лінії (НЛ-1, НЛ-2, НЛ-3, НЛ-4).
Концептуальна структура програми, її змістове наповнення передбачають: забезпечення можливостей для формування предметної (читацької) і ключових компетентностей; урахування вікових особливостей учнів, психології сприйняття ними творів художньої літератури; особливості навчального процесу в профільній школі; право вибору (для вчителя і учня); особливості сучасного інформаційно-комунікативного простору; національних процесів державотворення; процесів глобалізації сучасного світу тощо. Художні твори для текстового розгляду дібрано за принципами: естетичних критеріїв, жанрово-тематичної розмаїтості, урахування вікової психології, осучаснення змістового матеріалу.
Курс української літератури в 10–11 класах рівня стандарту сформовано за тематично-хронологічним принципом, тобто запропоновано її системне вивчення, розпочате в 9-му класі, але за відповідними знаковими темами, у хронологічній послідовності. Це сприяє більшій можливості через естетико-літературознавчі категорії, поняття, залучаючи й біографію письменника, зацікавити учнів якісними художніми творами національного мистецтва, відповідно активізувати морально-етичний потенціал цих творів, потенціал ключових суспільно-ціннісних компетентностей, а також загалом змінити усталений, певною мірою застарілий імідж української літератури на цілісній карті світової літератури.
Українська література в 10–11 класах вивчається в жанрово-тематичному розмаїтті, із залученням біографій письменників у найпоказовіших, найцікавіших фрагментах. Особливий акцент зроблено на тих художніх творах, які сприяють зародженню у свідомості молодої людини якостей, що є носіями позитивної, життєствердної енергії. Адже в умовах національного державотворення актуалізуються пріоритет людини-гуманіста, людини-патріота, оптимістичні суспільні настрої, духовне здоров’я особистості, ці твори повинні приносити естетичне задоволення й давати стійке моральне опертя (оптимізм, життєствердність, спроможність долати труднощі, воля до перемоги, досягнення мети тощо), вчити самостійно, свідомо сприймати світ, критично оцінювати його. Однак це не має зводитися до абсолюту. Адже українська література – як будь-яке явище мистецтва – сприймається кожною людиною по-своєму, тому вплив того чи того твору на неї є непередбачуваним. Іноді негативний приклад із художнього твору може спрацювати позитивно, тобто сприяти моральному загартуванню. Наприклад, роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного в цьому контексті можна сприймати як роман-засторогу. Ключові компетентності якраз і передбачають підготовку молоді до подібних складнощів сучасного світу, які потрібно вчитися гідно долати (і на негативних прикладах також!).
При доборі художніх текстів для текстуального вивчення (їх позначено жирним шрифтом) було враховано, що програма з української літератури за своїм змістовим наповненням є своєрідним шкільним каноном у єдиній системі загальноприйнятої літературно-критичної оцінки того чи того художнього твору, постаті митця, його внеску в національну й світову духовні скарбниці. Цей шкільний канон водночас є первісною ланкою літературного канону нинішнього часу, він визначає національний простір української культури загалом, закладаючи у свідомості молодої людини певні культурно-ціннісні орієнтири, які неодмінно спрацюють у її майбутньому житті.
Програму структуровано за окремими тематичними розділами й підрозділами.
10 клас: «Реалістична українська проза», «Театр корифеїв», «Титан духу і думки», «Модерна українська проза», «Образне слово поетичного модернізму» («Загальнолюдське, національне, особисте»).
11 клас: «Розстріляне відродження» («Літературний авангард», «Поетичне самовираження», «Київські неокласики», «Прозове розмаїття», «Модерна драматургія»), «Перлини західноукраїнської літератури», «Під чужим небом», «Воєнне лихоліття», «Літературне шістдесятництво», «Митець і суспільство», «Стоїчна українська поезія», «Сучасна українська література».
У кожному з них увагу сконцентровано на знакових, водночас доступних для сприймання старшокласниками художніх творах, які потенційно можуть бути для них цікавими, актуальними для сучасного життя. Ці твори покликані формувати як стійкий інтерес до читання загалом, так і зацікавленість українською літературою, тим чи тим письменником зокрема.
У рубриці «Зміст навчального матеріалу» запропоновано необхідні вступні тези до кожного розділу чи підрозділу, коротку характеристику творчості письменника, анотації до творів, що враховують сучасні літературознавчі оцінки (у доступних для школярів межах); названо необхідні для предметного розгляду текстів нові теоретичні поняття. Однак ця рубрика є лише пропозицією, однією з найбільш компетентних сучасних версій оцінки письменника і його творчості, тому не повинна сприйматися догматично. Учитель пропонує лише один із варіантів, висловлює певні судження як зразок (своєрідний ключик розуміння) для учня, що заохочувало б його думати над твором, шукати власні відповіді та інтерпретації, учило б мислити самостійно. Програма не вимагає прийняття єдиної думки, єдиного прочитання тексту, навчальний матеріал повинен подаватися так, щоб спонукати учнів до власних оціночних висновків. Вони мають навчитися їх робити самостійно, так само, як і самостійно мислити, оцінювати, порівнювати, проводити аналогії з сучасним життям, власним досвідом тощо.
У програмі подано також стислі огляди літературного процесу в різні періоди розвитку української літератури. Але на них не виділено спеціальних годин, вони служать лише преамбулою до вивчення творчості письменників, тому вчитель на свій розсуд може обирати з них найголовніше.
Відомості з теорії літератури (ТЛ) про художні засоби, жанри, літературознавчі поняття тощо, необхідні під час розгляду художнього твору, учні мають засвоїти лише на початковому, доступному рівні. Програма зорієнтовує також учителів відійти від ідеологічного чи соціально заангажованого прочитання-аналізу художнього твору, від невиправданого критерію міметичності (тобто буквального сприйняття його як відображення реального факту історичної чи просторової дійсності), що зовсім не виключає потрібний історико-літературний і соціокультурний контексти до урізноманітнення його інтерпретування, тобто розуміння не лише згідно із задумом автора, а й із виявленням тих смислів, які твір набуває в процесі історичного функціонування; урахуванні значної ролі читача як співтворця тексту; пріоритетній ролі творчих підходів під час аналізу творів, тобто в руйнуванні усталених застарілих схем.
У старшій школі навчання української літератури відбувається у форматі загального мистецького контексту (МК), у якому можна розглядати художній твір, а також міжпредметних зв’язків (МЗ): українська мова, історія, зарубіжна література, інформатика та ін. Це зроблено задля осучаснення змістового компоненту програми та актуалізації її компетентнісного підходу. Ці рубрики є рекомендаційними.
Навчання в 10 та 11 класах закінчується уроками: «Література рідного краю», «Узагальнення та систематизація вивченого», які дають широкий простір для вибору як учителя, так і учнів. Ознайомлення з літературою рідного краю відбувається впродовж року.
Варто звернути особливу увагу на те, що запропонована кількість годин на вивчення кожного розділу чи підрозділу є орієнтовною, учитель може її перерозподіляти на власний розсуд. Резервний час учитель може використовувати також довільно, зокрема для збільшення кількості годин на вивчення окремого твору, для уроків розвитку зв’язного мовлення, контрольного оцінювання, творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів тощо).
Наприкінці програми для кожного класу подано орієнтовні списки літератури для додаткового (самостійного) читання.
Рубрика «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності» містить перелік знань, умінь, навичок, ціннісних ставлень, які передбачено сформувати в учнів під час вивчення певної теми, підтеми.
Особливу увагу звернімо на вимоги до «емоційно-ціннісного ставлення», власне, це є виховною метою навчання, своєрідним прогнозом тих морально-етичних цінностей, які формуватимуться в процесі вивчення художнього твору і які допомагатимуть йому повноцінно жити. Звісно, це лише гіпотетичний морально-емоційний результат, адже вплив мистецтва на людину індивідуальний, а тому може бути непередбачуваним. Однак цей цілеспрямовано запропонований емоційно-ціннісний прогноз значною мірою увиразнює навчання на уроках української літератури, у сучасних умовах глобалізаційних процесів, тенденцій дегуманізації тощо, робить його потужним націє- та людинотворчим чинником.
Загалом же демократичну орієнтацію Програми спрямовано на постійну творчу співпрацю, діалог учителя, учня з художнім твором, що дає широкий простір для самостійного сприйняття й осмислення літератури як явища мистецтва.
10 клас
Усього – 70 год. На тиждень – 2 год.
Текстуальне вивчення – 57 год.
Розвиток мовлення – 4 год.
Позакласне читання – 2 год.
Резервний час – 7 год.
| Кількість годин (орієнтов-но) | Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів | Зміст навчального матеріалу |
| 5 | Предметні компетентності Учень / учениця: характеризує в загальних рисах суспільно-культурні умови розвитку літератури 1870-1890 рр.; розповідає про письменника, називає його основні твори; коментує оцінку І.Франком творчого доробку І.Нечуя-Левицького; визначає жанр твору; коментує проблематику повісті; характеризує образи-персонажі, засоби їх зображення; порівнює образи дійових осіб; пояснює авторську позицію; виокремлює засоби комічного у творі, пояснює їхню роль. Ключові компетентності Учень / учениця: установлює причинно-наслідкові зв’язки між подіями твору; висловлює власну думку про українську ментальність, національний характер, народну мораль і етику; застосовує набуті знання для порівняння творів української та зарубіжної літератур; зіставлення специфіки розкриття теми в різних видах мистецтва; визначає роль і місце української літератури у світовому контексті. НЛ-2,3 Емоційно-ціннісне ставлення Усвідомлення основних рис української ментальності, її значення для самопізнання й успішної реалізації в сучасному суспільстві. | ВСТУП РЕАЛІСТИЧНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА Українська література другої половини ХІХ ст. у контексті розвитку тодішнього суспільства, культури, мистецтва. Новий етап національно-визвольного руху, культурно-просвітницька діяльність «громад». Періодичні видання. Розвиток реалізму, натуралізму, пізній романтизм. Тодішні поезія, драматургія. Особливості реалістичної прози. Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я» Життя і творчість письменника як новий імпульс української літератури («Колосальне всеобіймаюче око України» (І.Франко)). «Кайдашева сім’я» – соціально-побутова повість-хроніка. Реалізм твору, сучасна (вічна) актуальність проблеми батьків і дітей. Колоритні людські характери в повісті. Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі. Ствердження цінностей національної етики засобами комічного. ТЛ: соціально-побутова повість, реалізм (поглиблено). Засоби змалювання комічного (поглиблено). МЗ: розвиток української культури наприкінці ХІХ ст. (історія). МК: «Вид на гору Спаса у Стеблеві» Ф.Різниченка. «Українська ніч» А.Куїнджі – улюблена картина, «Appasionata» Л.ван Бетховена – улюблена мелодія письменника. «Кайдашева сім’я» в постановці Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка (Київ). Екранізація твору, ілюстрації до нього А.Базилевича. Малярські роботи Г.Курбе, В.Орловського, А.Куїнджі, С.Васильківського та ін. |
| 5 | Предметні компетентності Учень / учениця: знає про життя прозаїка, його основні твори; розповідає про історію написання роману; коментує його сюжет (1,4 частини); характеризує головні образи-персонажі, зокрема Чіпки, пояснює його поведінку психологічними чинниками; визначає роль головних жіночих образів у творі, розкриває їх. Ключові компетентності Учень / учениця: порівнює роман із «Кайдашевою сім’єю» І.Нечуя-Левицького; знаходить спільне та відмінне в художній манері прозаїків; коментує власне розуміння понять честі, справедливості, людської гідності й можливі способи їхнього ствердження; переконливо й толерантно висловлює власні судження про ці поняття. НЛ-2,3 Емоційно-ціннісне ставлення Усвідомлення значення правильності життєвого вибору для становлення й ствердження людини. | Панас Мирний (П. Рудченко) «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1, 4 частини) Основне про життєвий і творчий шлях. Загальна характеристика творчості. Перший український соціально-психологічний роман, свідчення його можливостей у художньому дослідженні дійсності. Співавторство з І.Біликом. Широта представлення народного життя. Шлях Ничипора Варениченка: від правдошукацтва до розбійництва. Жіночі образи, ствердження народних поглядів на духовне здоров’я людини. ТЛ: соціально-психологічний роман. МЗ: соціально-економічне становище в Україні 1870-х років (історія). МК: «Кайдашева сім’я» І.Нечуя-Левицького; «Повія» Панаса Мирного; «Воскресіння» Л.Толстого. |
| 4 | Предметні компетентності Учень / учениця: розповідає про історію виникнення «театру корифеїв», його склад, популярність; називає авторів творів, написаних для професійного українського театру; знає про першу народну артистку України (УСРР). Ключові компетентності Учень / учениця: розуміє специфіку виражальних засобів театрального мистецтва. НЛ-2 Емоційно-ціннісне ставлення Прищеплення любові до театру, розвиток уміння цінувати красу й художню досконалість драматичного мистецтва. Виховання відчуття гордості за «театр корифеїв», що зіграв важливу роль у формуванні національної самосвідомості народу. Предметні компетентності Учень / учениця: знає основне з життєвого і творчого шляху драматурга; розуміє причини просвітницьких ідейних пріоритетів світогляду письменника; визначає жанр драматичного твору; знає зміст п’єси «Мартин Боруля»; розповідає про історичну основу твору; характеризує головного героя; розуміє причини його особистої драми; дає характеристику іншим персонажам; визначає головний конфлікт твору; розкриває значення творчості І.Карпенка-Карого для розвитку української драматургії. Ключові компетентності Учень / учениця: визначає проблеми, порушені у творі, розуміє їх актуальність для сучасного життя; висловлює судження про духовні й матеріальні цінності; застосовує набуті знання для порівняльного аналізу творів української та зарубіжної літератур; розуміє специфіку виражальних засобів театрального мистецтва. НЛ-2,4 Емоційно-ціннісне ставлення Усвідомлення думки, що життєва позиція кожного важлива для всього суспільства. Усвідомлення можливих негативних наслідків компромісних рішень (компроміс переконань – шлях до зради). | «ТЕАТР КОРИФЕЇВ» Розвиток драматургії: соціально-побутові та історичні драми й комедії М.Старицького, М.Кропивницького, Панаса Мирного та ін. Від аматорських гуртків до професійного «театру корифеїв», що став «школою життя» (І.Франко). Перші театральні трупи М.Кропивницького та М.Старицького. Родина Тобілевичів та український театр. Популярність «театру корифеїв» в Україні та за її межами. Перша народна артистка України Марія Заньковецька. Іван Карпенко-Карий (І. Тобілевич) «Мартин Боруля» Основне про життєвий і творчий шлях митця, світогляд, багатогранність діяльності. Жанрова різноманітність творів. І. Карпенко-Карий і «театр корифеїв». Драматургічне новаторство письменника. Комедія «Мартин Боруля», її сценічна історія. Дворянство як міф про краще життя. Підміна особистісних етичних цінностей (чесності, порядності, працелюбства) становою приналежністю. Психологічна переконливість розкриття образу Мартина Борулі. Значення творчості І. Карпенка-Карого. ТЛ: комедія. МЗ: розвиток театрального мистецтва в Україні наприкінці ХІХ ст. (історія). МК: хорова композиція «Вечорниці» П.Ніщинського, опери «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського, «Тарас Бульба» М.Лисенка. «Міщанин-шляхтич»Ж.-Б. Мольєра. Фільм-вистава «Мартин Боруля» (1953; реж. Г.Юра). «Сто тисяч» у постановці Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка (Київ). |
| 10 | Предметні компетентності Учень / учениця: знає біографію І. Франка, основні царини його громадсько-політичної, наукової, мистецької, перекладацької діяльності, розуміє її значення в історії української літератури; висловлює власне ставлення до І.Франка як багатогранної особистості. Ключові компетентності Учень / учениця: висловлює судження про проблему вибору людини у вирішальній ситуації, потребу вчитися впродовж життя для формування себе як багатогранної особистості. НЛ-1,2,4 Емоційно-ціннісне ставлення Формування на прикладі життя І.Франка ціннісного переконання про можливість досягнення силою духу світових вершин інтелекту. | ТИТАН ДУХУ І ДУМКИІван Франко«Гімн» («Замість пролога»), «Сікстинська мадонна», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені...», «Легенда про вічне життя», *«Мойсей», «Сойчине крило»Письменник, учений, громадський діяч. Багатогранність діяльності, її вплив на культурний і політичний розвиток України. Франко-перекладач, публіцист. Значення творчості для розвитку української літератури, у пробудженні національної свідомості. Творчість І. Франка в музиці. МЗ: Україна наприкінці ХІХ – на поч. ХХ ст. (історія). МК: музика М.Лисенка, С.Людкевича, Б.Лятошинського, А.Кос-Анатольського та ін. до творів І.Франка. Переклади І.Франком творів давньогрецьких поетів, Дж.Мільтона, Д.Байрона, Й.Гете, Г.Гейне, В.Гюго, А.Міцкевича та ін. |
| | Предметні компетентності Учень / учениця: знає композицію збірки «З вершин і низин»; пояснює назви основних віршів; розуміє ключові смисли, закладені в поезіях; характеризує образ «вічного революціонера»; аналізує поетичні тексти; висловлює власну думку про актуальність поезії І. Франка для сучасності. Ключові компетентності Учень / учениця: розрізняє засоби художнього увиразнення в поезіях; пояснює роль уживання художніх засобів; дискутує з приводу порушених у віршах проблем; толерантно відстоює власну позицію. НЛ-1,2 Емоційно-ціннісне ставлення Усвідомлення позитивного впливу поезії на людину. Формування переконання, що за будь-яких обставин необхідно залишатися з народом, його цінностями. Предметні компетентності Учень / учениця: розповідає про зб. «Зів’яле листя»; виразно й осмислено читає твори, аналізує їх; визначає й коментує засоби художнього увиразнення; знає і пояснює відмінність між громадянською та інтимною лірикою. Ключові компетентності Учень / учениця: висловлює судження про важливість кохання в житті людини; порівнює специфіку виражальних засобів у поезії і музиці в розкритті інтимних мотивів; аналізує сучасні інтерпретації інтимної лірики І. Франка в музичних композиціях. Вивчає напам’ять: 1 поезію (на вибір). НЛ-1,2 Емоційно-ціннісне ставлення Усвідомлення того, що кохання – найвеличніше з почуттів, яке надихає людину на шляхетні вчинки. Предметні компетентності Учень / учениця: знає філософську поезію І. Франка; пояснює провідні мотиви в «Легенді про вічне життя»; розуміє значення слова «легенда», подвійну природу дару; аналізує текст; визначає проблеми й підтекст твору; пояснює алюзію на Олександра Македонського; характеризує сутність дарунку богів; висловлює власну думку про те, чому він став неприйнятним для людей. Ключові компетентності Учень / учениця: висловлює власні міркування про вчинки й характер героїв, наскільки праведними й чистими є їхні помисли під час передаровування; аналізує та інтерпретує твір в аспекті загальнолюдських цінностей. НЛ-1,2, 3,4 Емоційно-ціннісне ставлення Усвідомлення відповідального ставлення до життя. Осмислення негативної ролі лицемірства в житті сучасної людини. Предметні компетентності Учень / учениця: знає місце поеми *«Мойсей» у творчому доробку І. Франка; пояснює поняття «філософська поезія», «терцини», «гімн», «сонет»; розуміє специфіку сюжетних ліній, найнапруженіші моменти поеми; характеризує алегоричність образу Мойсея; аналізує засоби художнього увиразнення в тексті; висловлює власну позицію щодо ролі провідника нації в долі народу та міркує про майбутнє. Ключові компетентності Учень / учениця: висловлює судження про те, як виховувати в собі риси відповідальності, мужності; як спрогнозувати можливі наслідки діяльності; зіставляє специфіку розкриття мотиву шукань землі обітованої в Біблії та художній літературі; шукає інформацію про українських письменників, які переосмислювали образ Мойсея; бере участь у дискусії щодо проблеми безвідповідальності в житті людини; зіставляє специфіку розкриття теми в літературі й музиці. НЛ-1,2 Емоційно-ціннісне ставлення Усвідомлення ролі кожного в історичному процесі, здатності брати на себе відповідальність за Батьківщину в її складні періоди. | Лірика збірки «З вершин і низин». Загальне уявлення про композицію збірки. Творчість великих майстрів Відродження; символ вічної жіночності, материнства, краси; суперечки про роль краси і користі («Сікстинська мадонна»). Франкова концепція поступу людства, вираження незламного оптимізму («Гімн» («Замість пролога»)).МК: «Іван Франко» І.Труша; ілюстрації А.Базилевича; «Сікстинська мадонна» С.Рафаеля; гімн «Вічний революціонер» (1899) М.Лисенка. Поетична збірка «Зів’яле листя», загальне уявлення про її композицію. «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені...» Місце любовної теми у творчості І.Франка. Життєві імпульси появи творів (автобіографічність). Широка емоційна гама почуттів ліричного героя, ствердження невмирущості почуттів, ідеалу кохання. МК: цикли любовної лірики Овідія, Катулла, Данте, Ф.Петрарки, А.Міцкевича. Ілюстрації до зб. «Зів’яле листя» А. Чебикіна. Пісні на слова І.Франка в сучасному виконанні. Філософська поезія. Змістовий зв’язок «Легенди про вічне життя» з поезією збірки «Зів’яле листя». Драматизм людських стосунків, роздуми про взаємність кохання. Поема *«Мойсей» – один із вершинних творів І.Франка. Проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті. Пролог до поеми – заповіт українському народові. ТЛ: філософська поезія, терцини, гімн, сонет. МК: скульптура «Мойсей» Мікеланджело як поштовх до написання поеми. Опери «Мойсей» та «Назон» А.Тенберга, «Мойсей» (за І.Франком) М.Скорика. Повість «Авірон» Г.Хоткевича. |
| | Предметні компетентності Учень / учениця: знає про І. Франка як прозаїка; пояснює композицію та сюжет новели «Сойчине крило»; розуміє морально-етичні проблеми, порушені у творі; характеризує його модерністську специфіку; аналізує засоби художнього увиразнення; висловлює власну думку про актуальність творчості І. Франка для ХХІ ст. Ключові компетентності Учень / учениця: пояснює важливий моральний урок, який продемонстрували герої власним учинком; висловлює судження про кохання, яке долає час, про вірність, справедливість; швидко й ефективно шукає інформацію, використовуючи різні джерела. НЛ-1,2 Емоційно-ціннісне ставлення Усвідомлення неминучості перемоги добра над злом. Шанобливе ставлення до творчості І.Франка. Усвідомлення його внеску у світову культуру. | Проза І. Франка (ідеї, проблеми). Художні шукання прозаїка. Франко й український модернізм.Новела «Сойчине крило» – жіноча доля в новітній інтерпретації. Образ героя-адресата – уособлення боротьби між «естетикою» і «живим чоловіком». Гуманізм новели.Роль І.Франка в розвитку драматургії й театру («Украдене щастя»). Значення творчості І.Франка, її актуальність. ТЛ: поняття про модернізм. МЗ: навички ІТ (інформатика); мовні особливості творів (українська мова). МК: фільм «Великі українці. Іван Франко» (2008; реж. Софія Чемерис; ведучий С. Вакарчук). |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10