1   2   3
Ім'я файлу: 4-ushhilnena-ukr-mold-st-10-11.doc
Розширення: doc
Розмір: 339кб.
Дата: 12.09.2021
скачати

СОЦІОКУЛЬТУРНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ





Орієнтовний зміст навчального матеріалу

Орієнтовні вимоги до вмінь

Сфери відношень

Тематика текстів

Теми висловлювань учнів

Я і українська мова та література

Національна само-бутність української мови, її багатство і краса.

Роль мови у формуванні особистості.

День української писемності і мови.

І чужому научаймось, й свого не цураймось.

Заговори, щоб я тебе побачив.

    • сприймати, аналізувати, оцінювати прочитані чи почуті соціо-культурні ві-домості про Україну і світ;

    • добирати й використову-вати ті з них, які необхідні для досяг-нення певної експресивної,комунікатив-ної чи іншої мети;

  • чітко фор-мулювати свої думки з кожної із запропонова-них тем, ма-ти власну позицію, об-стоювати її.

Я і українська історія та культура (звичаї, традиції, свята, культура взаємин)

Інтеграційні процеси і самозбереження націй.

День Незалежності України.

День Конституції.

Я – корінець свого народу.

Народні традиції і звичаї, свята і обряди.

Її палили – уставала з попелу.

Що для мене соборність моєї Вітчизни?

Герої твоєї Вітчизни.

Які статті Конституції для мене життєво важливі?

Зберігати історичну пам’ять.

Вінок на голівці нареченої.

Я і ми на Великдень.

Я і ми (родина, народ, людство)

Любов – найбільше багатство.

Батьківське і мате-ринське щастя.

Культура сімейних взаємин.

Є в коханні і будні, і свята.
Якою б я хотів (хотіла) бачити свою майбутню сім’ю.

Матеріальні чи духовні статки тримають сім’ю?

Я і рідна природа

Твоя відповідальність за екологію.

Не рубай берези!

Посади своє дерево.

Де небо найвище і найсиніше?

У ріднім краї і будяк не колеться.

Калина біля отчої криниці.

Я і мистецтво (традиційне і професійне)

Народні ремесла мого краю.

Вроджені і набуті таланти.

Словесні і музичні жанри мистецтва.

Талановиті люди нашого краю.

Немає бездарних людей.
Як стати професійним митцем?

Я як особистість

Як не втратити свого обличчя.

Шляхи до життєвої гармонії.

Бережімо собори своїх душ.

Освіченість і висока моральність – ознаки інтелігентності.

Ти знаєш, що ти – людина…

Як постелиш, так і виспишся.

Зустрічають за одягом, проводжають за розумом.

Чи ж і мені потрібно посадити дерево, викопати криницю і зростити дитя?

Хто для мене зразок високої інтелігентності.

Я – цікавий співрозмов-

ник

Мистецтво спілку-вання.

Мистецтво критики.

Уміти вислухати – це теж культура спілкування.

Що таке комплімент і що він значить у людських стосунках?

Скажи мені, друже, правду про мене.



ДІЯЛЬНІСНА (СТРАТЕГІЧНА) ЗМІСТОВА ЛІНІЯ


Види умінь

Вимоги до загальнонавчальних досягнень учнів

Організаційно-контрольні

    • Усвідомлювати і визначати мотив і мету власної пізнавальної і життєтворчої діяльності;

    • планувати діяльність для досягнення мети, розподіляючи її на етапи, визначати зміст кожного етапу;

    • здійснювати намічений план за допомогою самостійно обраних методів і прийомів; вчитися працювати з комп’ютером та іншими ТЗН з метою ефективного засвоєння навчального матеріалу;

    • установлювати міжпредметні зв’язки на основі знань, оцінювати якість виконаної роботи, вчитися планувати роботу із самоосвіти;

    • регулярно працювати з періодичними виданнями, адресованими учням старшого шкільного віку;

    • робити необхідні виписки з книжок і журналів, правильно оформлювати, систематизувати, зберігати і використовувати їх у навчальній роботі та в позаурочний час.

Загально пізнавальні

    • Аналізувати мовні та позамовні поняття, явища, закономірності;

    • порівнювати, систематизувати, узагальнювати, конкретизувати їх;

    • робити висновки на основі спостережень;

    • виділяти головне і другорядне у почутому, прочитаному;

  • моделювати мовні та позамовні поняття, явища, закономірності.

Творчі

    • Уявляти описані словами предмети і явища, творчо домислювати на основі сприйнятого;

    • прогнозувати подальший розвиток певних явищ і подій;

    • переносити раніше засвоєні знання і вміння в нову ситуацію, обґрунтовувати свої дії;

    • помічати і формулювати проблеми в процесі навчання і життєтворчості, пропонувати свої варіанти їх вирішення;

    • усвідомлювати структуру предмета вивчення;

    • добирати аргументи для обґрунтування свого припущення.

Морально-етичні й естетичні

    • Помічати й цінувати красу в явищах природи, у творах мистецтва, у вчинках людей і результатах їхньої діяльності, вдало добирати мовні оцінні засоби;

    • критично оцінювати відповідність своїх вчинківзагальнолюдськимморальнимнормам, прагнути позбуватисянедоліків;

    • виявляти здатність поставити себе на місце іншої людини, щоб зрозуміти мотиви її вчинку, поведінки.

    • вміти вибачати образи знайомій і незнайомій людині, усвідомлюючи людську недосконалість;

  • мати переконання, що творити добро словом і ділом – обов’язок і духовна потреба кожної людини.

11 КЛАС

(35 год., 1 год. на тиждень, резервний час – 1 год.)
МОВЛЕННЄВА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

(10 год.)


К-ть

год.

Зміст навчального

матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня

1

Відомості про мовлення

Повторення вивченого про мов-лення. Види мовленнєвої діяльнос-ті. Вимоги до мовлення. Текст, його основні ознаки. Стилі, типи та жанри мовлення.

    • Систематизувати вивчені відомості про види, форми мовлення, види мовленнєвої діяльності, вимоги до мовлення, ситуації спілкування, її складові, основні правила спілкування;

  • аналізувати текст, його основні ознаки, структуру, види зв’язку речень у тексті, загальні мовні засоби міжфразного зв’язку; типи, стилі і жанри мовлення, особливості їх побудови.

1

Аудіювання

(слухання і розуміння прослуханого)

Аудіювання текстів довідково-методичної літератури з культури мовлення;

розповідей запрошених у школу письменників, художників, журна-лістів, митців словесних і музичних жанрів тощо про роль праці у становленні творчої особистості.


  • Розуміти фактичний зміст, тему та основну думку висловлювань інших людей з одного прослуховування (обсяг текстів, що належать до художнього стилю, – 1000-1100 слів, до інших стилів, – 900-1000 слів);

    • визначати причинно-наслідкові зв’язки, виражально-зображувальні засоби в прослуханих текстах;

    • оцінювати почуте висловлювання з погляду змісту, форми, задуму і мовного оформлення;

    • відбирати основне з почутого повідомлення або доповнювати почуте власною інформацією.

1

Читання мовчки

Читання мовчки текстів (окремих розділів) науково-методичних посібників з практичної стилістики, зокрема стилістики тексту;

нарисів (художніх, публіцистич-них) про відомих людей краю – наших сучасників.




  • Володіти навичками якісного читання мовчкинезнайомих текстів різних стилів, типів, жанрів мовлення відповідно до норм української літературної мови та вимог «Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів...» зі швидкістю 160 – 330 слів за хв. (обсяг текстів для читання мовчки, що належать до художнього стилю, – 900-990 слів, до інших стилів, – 660-720 слів);

    • оцінювати прочитане з погляду змісту, задуму і мовного оформлення.

3

Говоріння

Діалог (полілог) публічний, складений відповідно до запропо-нованої ситуації: діалог-полеміка, діалог-дискусія, самостійне вивче-ння теми і змісту діалогу.

Виступ під час дискусії (підготовлений і не підготовлений) на суспільну і морально-етичну теми.


Усний докладний (стислий) перекази текстів різних стилів і жанрів із творчим завданням (висловлення власного ставлення до подій, героїв, їхніх вчинків тощо).

Усний твір за прочитаним художнім (публіцистичним, істо-ричним і т. ін.) твором.




  • Складати і розігрувати діалог (полілог) (орієнтовно 18-22 реплік для двох (кількох) учнів) відповідно до запропонованої ситуації;

    • самостійно визначати тему і зміст діалогу (полілогу);




    • готувати виступ, обираючи відповідно до ситуації спілкування жанр ділового або публіцистичного стилів;

    • висловлювати свою думку, добираючи цікаві, переконливі аргументи на захист своєї позиції, у тому числі й власного життєвого досвіду, змінюючи свою думку в разі незаперечних аргументів;

    • дотримуватися норм української літературної мови, правил мовленнєвого етикету, у веденні дискусії;

    • оцінювати текст з погляду його змісту, форми, задуму і мовного оформлення;

    • коректувати усне мовлення в процесі говоріння, ураховуючи реакцію слухача;

    • дотримуватися норм української літературної мови, правил мовленнєвого етикету, правил ведення полеміки;




  • переказувати (усно) докладно і стисло прослухані тексти художнього, наукового і публіцистичного стилів, підпорядковуючи висловлення темі та основній думці, комунікативному завданню, дотримуючись композиції, мовних, сти-льових особливостей та авторського задуму (обсяг для докладного переказу – 350-450 слів, стислого й вибіркового – у 1,5-2 рази більше);




    • добирати і систематизувати з різних джерел матеріал для твору, повідомлення в різних стилях;

    • робити необхідні узагальнення і висновки;

    • додержуватися вимог до мовлення та основних правил спілкування;

    • знаходити і виправляти недоліки в змісті, побудові і мовному оформленні власного і чужого висловлення.

4

Письмо

Докладний письмовий переказ тексту публіцистичного стилю із творчим завданням.

Твірна суспільну та морально-етичну теми.

Власне висловлюванняу публіцистичному стилі на диску-сійні теми.

Редагування текстів худож-нього і публіцистичного стилів.
Диктант

Переклад текстів розмовного, науково-популярного стилю.

Ділові папери.

Розписка. Доручення. Доповідна та пояснювальна записки.




    • переказувати (письмово) докладно текст публіцистичного стилю, доповнюючи йоготекстомтворчого завдання (обсяг творчого завдання до переказу – 1,0-1,5 сторінки);




    • писатитвори на суспільну, морально-етичну та вільну теми (обсяг письмового твору – 3,5-4,0 сторінки);

    • коментувати правописні явища у тексті;

  • створювати невеликі аргументовані роздуми на дискусійну тему (від 100 до 250 слів);

  • наводити два-три переконливі докази на підтвердження міркування;

  • ілюструвати думку прикладами із художньої літератури, історичними фактами або випадками із життя;

  • робити відповідні узагальнення і висновки;

  • додержуватися вимог до мовленнєвого оформлення власного висловлювання;







  • грамотно писати диктанти (обсяг тексту – 180-190 слів), аналізувати помилки, добирати правила; коментувати складні випадки орфографії;




    • перекладати тексти розмовного, науково-популярного стилю, добираючи відповідні мовні засоби;




    • складати розписку, доручення, доповідну та пояснювальну записки.


МОВНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

(24 год.)


К-ть

год.

Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня

1

ВСТУП

Українська мова у сучасному світі. Українська мова як державна. Сучасні періодичні мовознавчі видання.




    • Володіти інформацією про поширення української мови в різних країнах світу;

  • знати і використовувати для підготовки до уроку те чи інше мовознавче періодичне видання.

1


ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Розділи науки про мову та її мовні одиниці. Самостійні частини мови, їх значення та граматичні ознаки. Службові частини мови. Вигук. Орфограми в самостійних частинах мови.




    • Розрізняти самостійні й службові частини мови за їх семантичними і граматичними ознаками;

    • стилістично правильно використовувати форми слів, що належать до різних частин мови, відповідно до вивчених правил;

  • знаходити і виправляти пунктуаційні та орфографічні помилки на вивчені правила.

1

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Словосполучення і речення

Словосполучення. Будова і види словосполучень за способом вираження головного слова (імен-никові, прикметникові, числів-никові, займенникові, дієслівні, прислівникові).

Речення. Види речень за метою висловлення та за інтонацією; окличні речення. Речення дво-складні й односкладні; прості й складні. Речення поширені й не-поширені. Розділові знаки в кінці речень. Порядок слів у реченні. Логічний наголос.



    • Розрізняти головне і залежне слово у словосполученні;

    • визначати види словосполучень за приналежністю головного слова до певної частини мови, речення різних видів (за метою висловлення, характером грама-тичної основи, кількістю граматичних основ);

    • правильно ставити логічний наголос і використовувати порядок слів як засоби точності й виразності мовлення;

  • дотримуватися інтонації різних видів речень для виявлення особливих емоційних відтінків значення.

1


ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ

Двоскладне просте речення. Головні і другорядні члени речення

Підмет і присудок як головні члени речення. Способи вираження підмета. Простий і складений присудок (іменний і дієслівний). Тире між підметом і присудком.

Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення (повторення). Прикладка як різно-вид означення. Написання непо-ширених прикладок через дефіс; прикладки, що беруться в лапки.

Порівняльний зворот. Виділення порівняльних зворотів комами.



    • Визначати способи вираження підмета, види присудків, додатків, означень та обставин у реченнях;

    • правильно визначати граматичну основу речення;

  • правильно вживати форми присудка при підметі;

    • писати прикладки відповідно до орфографічних норм і обґрунтовувати написання;

    • розпізнавати порівняльний зворот;

  • знати правила виділення порівняльних зворотів комами.

2

Односкладні прості речення

Типи односкладних речень. Означено-особові речення. Неоз-начено-особові речення. Узагаль-нено-особові речення. Безособові речення. Називні речення.

Повні і неповні речення. Тире в неповних реченнях. Слова-речення.





    • Виділяти односкладні речення з-поміж інших видів речень;

    • визначати види односкладних речень (в тому числі у межах складних речень);

    • конструювати односкладні речення вивчених видів;

    • правильно вживати безособові речення, називні та ін. односкладні в українській мові;

    • правильно аналізувати неповні речення;

  • правильно і доречно використовувати неповні речення у мовленні.

2

Речення з однорідними членами

Однорідні члени речення(із сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Речення з кількома рядами однорідних членів. Розділові знаки між однорідними членами. Однорідні і неоднорідні означення. Узагальнюючі слова в реченнях з однорідними членами. Двокрапка і тире при узагаль-нювальних словах у реченнях з однорідними членами.





    • Знаходити речення з однорідними членами (непоширеними й поширеними), з узагальнювальними словами, різними рядами однорідних членів в одному реченні;

    • будувати власне висловлення, викорис-товуючи речення з однорідними членами;

    • правильно ставити розділові знаки при однорідних членах речення та обґрун-товувати їх;

    • знаходити і виправляти помилки на вживані правила;

  • пояснити особливості українського і румунського речень з однорідними членами.

1

Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)

Звертання непоширені й поши-рені. Розділові знаки при звертанні.

Вставні слова (словосполучення, речення), розділові знаки при них.




    • Уміти добирати звертання для звернення до адресата;

    • правильно ставити розділові знаки в реченнях зі звертаннями;

    • правильно інтонувати речення зі звертаннями;

  • розрізняти вставні слова та однозвучні з ними члени речення.

2

Речення з відокремленими другорядними членами

Поняття про відокремлення. Відокремлені другорядні члени речення. Розділові знаки при відокремлених членах речення. Відокремлені означення. Речення з відокремленими прикладками та відокремленими додатками. Ре-чення з відокремленими обстави-нами.

Відокремлені уточнювальні члени речення.




    • Знати умови, за якими означення стають відокремленими;

    • знати пунктуаційні правила при відокремленні;

    • правильно будувати речення з діє-прикметниковими і дієприслівниковими зворотами;

    • володіти інтонацією в реченні з відокремленими членами речення;

    • добирати відокремлені уточнювальні члени речення;

  • володіти інтонацією речень з уточню-вальними членами.

1

Пряма і непряма мова. Діалог.

Пряма і непряма мова як способи передачі чужого мовлення. Розділові знаки при прямій мові. Заміна прямої мови непрямою. Синоніміка різних способів передачі прямої мови. Цитата як спосіб передачі чужого мовлення. Розділові знаки при цитуванні.

Діалог і полілог. Розділові знаки при діалозі та полілозі.




    • Знаходити речення з прямою і непрямою мовою, з цитатами, репліками діалогу (полілогу);

    • володіти інтонацією речень з прямою мовою;

    • знати правила пунктуації при прямій мові;

    • уміти замінювати пряму мову на непряму;

  • правильно ставити розділові знаки при прямій мові, діалозі, цитаті й обґрун-товувати їх.

1

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Складне речення

Складне речення та його ознаки. Сполучникові і безсполучникові складні речення. Складні речення із сурядним і підрядним зв’язком.




  • розуміти характер семантичних відношень між компонентами складних речень.

2

Складносурядне речення

Складносурядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому. Смислові зв’язки між простими реченнями в складносурядному. Розділові знаки між простими реченнями в складносурядному.





    • Знаходити у тексті складносурядне речення;

    • уміти визначити характер смислових відношень між компонентами складно-сурядного речення;

    • правильно ставити розділові знаки між частинами складносурядного речення й обґрунтовувати їх.

2

Складнопідрядне речення

Складнопідрядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому. Розділові знаки між головним і підрядним реченнями. Основні види підрядних речень.

Складнопідрядні речення з кількома підрядними (з послідовною підрядністю, однорідною і неод-норідною підрядністю, з підряд-ністю змішаного типу). Розділові знаки в них.





    • Знаходити складнопідрядне речення у тексті, у тому числі з кількома підрядними частинами;

    • правильно визначати вид складнопідрядного речення;

    • розпізнавати головне і підрядне при зворотному їх порядку;

    • вказувати засобизв’язку між головним і підрядним реченнями, розрізнятисполуч-ники і сполучні слова;

    • правильно ставити коми між частинами складнопідрядного речення та обґрунтову-вати їх;

    • складати висловлення в усній і письмовій формі, використовуючи в них виражальні можливості складнопідрядних речень;

    • визначати характер підрядності в реченняхз кількома підрядними;

  • пояснювати розділові знаки в реченнях з кількома підрядними, зокрема у реченнях з підрядністю змішаного типу.

2

Безсполучникове складне речення

Смислові відношення між простими реченнями в безспо-лучниковому складному реченні. Розділові знаки між простими реченнями в безсполучниковому складному реченні: кома і крапка з комою, двокрапка і тире між частинами складного безсполуч-никового речення.




    • Знаходити у тексті безсполучникові складні речення;

    • визначати його основні ознаки, смислові відношення між частинами безсполуч-никового складного речення;

    • уміти перебудовувати безсполучникове речення в сполучникове і навпаки;

  • інтонувати відповідно до змісту безсполучникове складне речення, залежно від смислових відношень ставити розділові знаки.

1

Складне речення з різними видами зв’язку

Складні речення із сурядним і підрядним зв’язком. Розділові знаки у таких складних реченнях. Складні речення із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком.



    • Уміти будувати структурні схеми складних речень з різними видами зв’язку;

  • правильно ставити запитання, логічно інтонувати речення і пояснювати розділові знаки в них.

1

Текст. Типи зв’язного мовлення

Поняття про текст. Текст як тематична і структурна цілісність речень. Абзац і надфразна єдність як найменші реальні одиниці тексту. Міжфразові зв’язки у тексті. Розділи, підрозділи, глави. Текст і стиль. Усні і писемні тексти, їх жанри.

    • Уміти творити усні і писемні тексти;

    • усвідомлювати, що текстом є абзац, надфразна єдність, прислів’я, крилаті вислови;

    • уміти скорочувати і доповнювати текст, синонімізувати засоби фразових зв’язків у тексті;

  • правильно визначати абзаци і надфразні єдності.

1
КУЛЬТУРА І ЕТИКА СПІЛКУВАННЯ

Побутове спілкування. Ділове спілкування. Особливості ділового спілкування: регламентованість, результативність, особливості парт-нерських стосунків. Види ділового спілкування: ділова бесіда, ділові переговори, телефонна розмова. Види слухання.

Невербальні (несловесні) засоби спілкування: міміка, жести, ситуація, час і місце спілкування. Основні якісні ознаки мовлення.




    • Уміти характеризувати мовлення (усне чи писемне) за його відповідністю основним якісним ознакам мовлення;

    • знати мовні засоби творення багатого, різноманітного, точного, виразного мовлення;

    • знати етикетні формули (вітання, прощання, вибачення, згоди, відмови, пропозиції і т.д.);

    • орієнтуватися в мовленнєвих ситуаціях, коригувати обсяг, зміст і колорит свого мовлення залежно від них;

  • знати етикет ділового спілкування.

1

ОСНОВИ ОРАТОРСЬКОГО МИСТЕЦТВА

Зміст поняття «ораторське мистецтво».
Диспут, його мета, форми і культура проведення, аргументу-вання думок, мистецтво відповідати на запитання, види запитань (доброзичливі/недоброзичливі, ко-ректні/некоректні, прості/складні, гострі), види відповідей (правильні /неправильні, короткі/розгорнуті, позитивні/непозитивні).

Види ораторського мистецтва: соціально-побутове, соціально-політичне, академічне, судове, церковно-богословське, діалогічне (спір, дискусія, диспут, бесіда, ділова нарада, інтерв’ю, прес-конференція, ділова гра, «круглий стіл», вечір запитань і відповідей – брей-ринг), парламентське, війсь-кове, торгове (реклама), лекційно-пропагандистське. Риторичні навич-ки і вміння.



    • Знати види ораторського мистецтва;

    • уміти виголошувати тексти-зразки кожного виду;

    • оволодівати полемічними прийомами;

    • знати норми культури спору;

    • вміти доводити свою позицію, спросто-вувати помилкові тези опонента, вчитися давати відповіді на різноманітні запитання, ставити запитання, коректувати їх залежно від сприйняття співрозмовником;

    • брати участь у вечорах запитань і відповідей, диспутах, дискусіях, вести бесіду, брати інтерв’ю;

    • виголошувати лекцію на морально-етичну, суспільно-політичну і т. ін. теми;

    • виробляти ораторські навички;

    • удосконалювати природні й набуті вміння добре говорити;

    • уміти складати план промови (доповіді, виступу і т. ін.), добирати фактичний і науковий матеріал, цитати;

    • вивчати і знати словниковий мінімум термінів риторики.

1

ПОВТОРЕННЯ В КІНЦІ РОКУ


  • Знати відомості зі синтаксису й пунктуації, правильно використовувати їх у мовленні;

  • обґрунтовувати вживання розділових зна­ків за допомогою правил, правильно ставити розділові знаки;

  • доцільно застосовувати виражальні можливості синтаксичних засобів для досягнення комунікативної мети.



1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас