1   2   3   4
Ім'я файлу: Хореографія. Методика викладання хореографії.docx
Розширення: docx
Розмір: 59кб.
Дата: 21.11.2020
скачати

Зміст курсу

“Класичний танець”


Програма атестації здобувачів вищої освіти складається з теоретичних питань формування і розвитку системи класичного танцю:

  • виникнення і становлення школи класичного танцю та її термінології (народна хореографія – першооснова в створенні системи класичного танцю, закордонні школи балету. Франція, Італія, школи балету Москви, Санки-Петербургу, Києва);

  • педагогічний досвід видатних викладачів класичного танцю (збагачення класичного танцю танцювальним фольклором, видатні педагоги класичного танцю Ж.Ф. Кулон, Е. Чеккетті, П.А. Гусєв, М. Грецем, А.Я. Ваганова, Н.І. Тарасов, А.М. Мессерер, Ф.Л. Лопухов та ін.);

  • основні вимоги та виразні засоби класичного танцю (виворітність та її естетичні функції, постава в класичному танці, апломб та його значення, plie у класичному танці, танцювальний крок – одна з основних вимог класичного танцю, стрибок як один з виразних засобів танцю, м’якість і еластичність ніг, пластика та гнучкість тіла – як засіб виразності класичного танцю);

  • розвиток музичності та музичний супровід уроку (поняття ритм, темп, музична динаміка, мелодія та художнє втілення її у танцювальних комбінаціях, музична структура та її характер, єднання музики та руху, музичний і хореографічний образ);

  • розвиток акторської майстерності як складової частини виконавської майстерності на уроках класичного танцю (творча уява та емоційне виконання рухів, поєднання музичних образів з пластичними, танець в образі. Видатні виконавці класичного балету М. Тальоні, К. Санковська, А. Павлова, В. Ніжинський, М. Кшесинська, К. Сергєєв, Н. Дубинська, Г. Уланова, М. Лаврівський, М. Плісецька, М. Фонтейн, А. Алонсо, В. Васильєв, М. Баришніков та інші);

  • естетичне виховання школяра засобами класичного танцю (класичний танець як вид хореографічного мистецтва та одна з форм естетичного виховання).

  • складання комбінацій екзерсису біля станка, на середині зали та allegro за віковими особливостями (відповідність підбору рухів віковим особливостям та програмі курсу, музичному супроводу, логічна побудова комбінацій, грамотне виконання рухів, виразний показ);

  • оволодіння вправами постановки тулубу, ніг, рук, голови, оволодіння, у розвитку, формами основних рухів екзерсису біля станка, на середині зали та allegro. Роль класичного екзерсису в розвитку й укріпленні м’язів, рухливості суглобно-з’єднувального апарату, відчуття танцювальної пози і координації;

  • послідовність вправ біля станка і на середині зали (співвідношення тривалості частин уроку, поступове змінювання їх у бік збільшення рухів на середині зали, темпоритм уроку);

  • виконання рухів (пояснення правил виконання рухів, їх призначення, показ вправи, музичний розклад руху, аналіз поширених помилок у цій вправі, звернення уваги на правильну вимову французької термінології);

  • виконання комбінацій екзерсису та allegro (вміння грамотно виконувати рух та пояснити правила його виконання);

  • складання комбінацій екзерсису біля станка, на середині зали та allegro відповідно до програми курсу (тривалість комбінацій, темп, їх виконання, поєднання комбінацій з музичним супроводом, логіка побудови комбінацій та їх залежність від вікових особливостей);

Методика вивчення вправ класичного танцю в розвитку. Позиції рук, позиції ніг. Рlie. Releve на півпальцях. Група battements. Вправи rond de jembe. Port de bras. Малі пози. Великі пози. Танцювальні кроки. Групи стрибків: з двох ніг на дві ноги, з двох ніг на одну, з однієї на дві, на одній нозі, з однієї на другу. Заноски (batteries). Повороти на підлозі. Пози в поворотах. Танцювальні кроки в повороті. Піруети (les pirouettes): малі, напівпіруети, великі, великі напівпіруети. Стрибки з поворотами, тури повітряні. Cтруктура уроку класичного танцю. Особливості побудови екзерсису біля станка та на середині зали. Задачі уроку класичного танцю. Термінологія класичного танцю. Послідовність виконання екзерсису. Частини уроку та їх тривалість. Розвиток музичності. Музичний супровід уроку. Підготовча робота педагога класичного танцю до уроку. Вивчення програми, визначення змісту занять, план-конспект уроку. Методика складання комбінацій екзерсису, allegro. Педагогічний досвід видатних викладачів класичного танцю.

Практична частина екзамену:

  • складання комбінацій екзерсису біля станка, на середині зали та allegro за віковими особливостями (відповідність підбору рухів віковим особливостям та програмі курсу, музичному супроводу, логічна побудова комбінацій, грамотне виконання рухів, виразний показ);

  • оволодіння вправами постановки тулубу, ніг, рук, голови, оволодіння, у розвитку, формами основних рухів екзерсису біля станка, на середині зали та allegro. Роль класичного екзерсису в розвитку й укріпленні м’язів, рухливості суглобно-з’єднувального апарату, відчуття танцювальної пози і координації;

  • послідовність вправ біля станка і на середині зали (співвідношення тривалості частин уроку, поступове змінювання їх у бік збільшення рухів на середині зали, темпоритм уроку);

  • виконання рухів (пояснення правил виконання рухів, їх призначення, показ вправи, музичний розклад руху, аналіз поширених помилок у цій вправі, звернення уваги на правильну вимову французької термінології);

  • виконання комбінацій екзерсису та allegro (вміння грамотно виконувати рух та пояснити правила його виконання);

  • складання комбінацій екзерсису біля станка, на середині зали та allegro відповідно до програми курсу (тривалість комбінацій, темп, їх виконання, поєднання комбінацій з музичним супроводом, логіка побудови комбінацій та їх залежність від вікових особливостей).

Зміст курсу

“Український народний танець”

Студенти повинні вміти складати комбінації та етюди на середині зали на основі лексики регіонів України. Повинні вміти складати комбінації екзерсису на основі рухів українського народного танцю. Повинні знати і вміти показати основні положення рук, ніг, розташування танцюристів і положення рук у парних танцях і у масових танцях історико-етнографічних регіонів України. Рухи, лексичні угрупування, комбінації, етюди та танці регіонів України: Центральна Україна, Полісся, Буковина, Закарпаття, Поділля, Прикарпаття (бойки, лемки), Гуцульщина, Слобожанщини, Степової України, Волині. Українську хореографічну лексику в її історично-еволюційному, образно-тематичному, структурно-функціональному розвитку. Пов’язувати морфологію руху з образністю лексики і хореографічним текстом. Лексичні елементи, комбінації і угрупування, які використовуються в українських народних та народно-сценічних танцях на жартівливу тематику і молодіжних танцях. Лексичні угрупування, що імітують трудові процеси в українському народному та народно-сценічному танцях.

Теоретична частина екзамену включає в себе питання з історії розвитку хореографічного мистецтва та практичних завдань, які мають на меті перевірку творчих вмінь та навичок, отримання студентами за період навчання з I по IV курс.

Знання української хореографічної лексики в її історично-еволюційному, образно-тематичному, структурно-функціональному розвитку, безпосередньо уміння пов’язувати морфологію руху з образністю лексики і хореографічним образом.

Лексичні особливості регіонів України та всебічне осмислення хореографічної лексики допомагає студентам з’ясувати закономірності його художньої структури, дає можливість простежити за творчою думкою балетмейстера-постановника.

Джерела українського хореографічного мистецтва, характеристику історико-етнографічних регіонів України: Центральної України, Волині, Полісся, Поділля, Буковини, Прикарпаття, Закарпаття, Гуцульщини, Слобожанщини та Степової України, характеристику комплексу народного одягу цих регіонів.

Творчість видатних діячів українського хореографічного мистецтва, балетмейстерів П.Вірського, К.Балок, М.Вантуха, О.Гомона, В.Дебелого, А.Криво хижі, В.Петрика, Д.Ластівки, К.Василенка, Т.Клокова, Я.Чепорчука та інших.

Кращі зразки української хореографії: “Ми з України”, “Повзунець”, “Гопак”, “Чумацькі радощі”, “Аркан”, “Голубка”, “Березянка”, “Плескач”, “Про що верба плаче”, “Шевчики”, “Подоляночка”, “Увиванець”, “На Січі Запорізькій”, “Ой під вишнею”, “Вишивальниці”, “Лісоруби”, “Волинська полька”, “Гуцулка”, “Дроботянка” та інші.

Студенти повинні вміти розбирати по запису і робити мовно-графічний опис фрагментів танців регіонів України. Вміти складати комбінації та етюди на середині зали на основі лексики регіонів України. Повинні вміти складати комбінації екзерсису на основі рухів українського народного танцю. Повинні знати і вміти показати основні положення рук, ніг, розташування танцюристів і положення рук у парних танцях і у масових танцях.

Практична частина екзамену:

Рухи, комбінації та етюди на основі лексики танців:

Центральної України, Черкащини, Київщини, Чернігівщини: “Гопак”, “Диканський козачок” полька “Санжари”, “Гречаники”, кадриль “Дев’ятка”, “Полтавський козачок”, “Шевчики”, “Косарі” (танцювальні кроки, прості кроки, кроки з каблука, тинки, доріжки, упадання, вихилясник та інші споріднені рухи, притупи, плескачики, присядки-закладки, повзунці).

Полісся: “Шалантух”, “Поліська полька”, “Льон”, кадриль “Лінцей” (танцювальні кроки, кроки з каблука, ковзні кроки, бокові кроки, танцювальні біги, бігунці, тинки, вихилясник, дрібушечки, притупи, вибиванці та підкурки, поліський ключ, повороти та оберти парні на місці та з просуванням).

Буковини: “Вівчарики”, “Буковинські забави”, “Буковинські жарти”, “Буковинський весільний”(буковинський перемінний крок, синкопований комбінований хід, боковий хід, свердло, синкопована підкурка із свердлом, повороти та дрібушечки, тропіток дрібний та з підскоком, перескоки з виливанцем та свердлом, буковинський ключ, крок підкурка з поворотом і присядкою, погаренка: низька, середня, висока, кабріолі, стрибки: перескоки з сокирою, батогом, ножицями, жартівливі кульбіти через голову з танцю “Вівчарики”).

Закарпаття: “Весільний”, “Чинадійка”, “Бубнарський”, “Тропотянка”, “Раковецький кручений”, “Березнянка”, “Чотирянка” (танцювальні кроки, бокові кроки, танцювальні біги, бігунці, дрібушечки, притупи, вибиванці, підкурки, плескачики, присядки, стрибки, скоки, перескоки, закарпатські перекиди лежачи на підлозі).

Поділля: “Подільська кадриль”, “Красилівська кадриль”, полька “Подолянка”, “Ковалі”, “Віз”, “Васелиха”, “Варварка”, “Плескач” (танцювальні кроки, біги, бігунці, тинки, вихиляси та інші споріднені рухи, вірьовочки, дрібушечки, притупи, вибиванці та підкурки, плескачики, присядки, повзунці, голубці, підбивки, кабріолі).

Прикарпаття: “Горянка”, “Голубка”, “Півторак”, “Гуцулка” (танцювальні кроки, кроки з каблука, доріжки, упадання, дрібушечки, притупи, вибиванці та підкурки, плескачики, присядки, стрибки).

Гуцульщина: “Решето”, “Гуцулка”, “Довбуш”, “Лісоруби”, “Аркан”, “Опришки” (танцювальні кроки, кроки з каблука з підбиванням, підстрибуванням, перескоками, бокові кроки, переступання, танцювальні біги, дрібушки, притупи, вибиванці та притупи, плескачики, присядки-розніжки, присядки-розтяжки, повзунці, стрибки).

Слобожанщина, Степова Україна: “Ой зав’ю вінки”, “Козачок”, “Коханочка”, “Катерина”, “Чумак”, “Чумандриха”, “Херсонський гопак”, “Хортичанка” (танцювальні кроки, біги, бігунці, тинки, доріжки, упадання, вихилясник, вірьовочки, дрібушечки, притупи, вибиванці, присядки, присядки-розтяжки, присядки-розніжки, повороти та обери, голубці, підбивки, кабріолі, присядки-закладки з поворотом, млинки, підсічки, повзунці, стрибки).

Волинь: “Буянський скакунець”, “Волинська полька”, “Полька-трясуха” (тинки, танцювальні кроки, кроки з каблука на всю ступню, бокові кроки з переступанням, танцювальні біги, бігунці, повороти та оберти партерні та на місці, голубці, підбивки, дрібушечки, вибиванці, притупи).

Зміст курсу

“Народно-сценічний танець”

Програмою передбачені питання, які дозволяють визначити цілісність та системність теоретичних знань, а також низку практичних завдань, які дають можливість виявити ступінь вмінь і навичок з народносценічного танцю.

Студенти повинні знати хореографічну лексику характерну для різних народів в її історично-еволюційному розвитку, джерела виникнення хореографічного мистецтва, опанувати різними стилями вивчення танців, знати лексичні особливості, манеру виконання національних рухів, достовірність характеру танцю та виразність при створенні художнього образу.

Повинні знати і вміти показати основні положення рук, ніг, розташування танцюристів у масових і парних російських, білоруських, польських, угорських, молдавських, іспанських, італійських танцях.

Російський танець та його класифікація, характеристика національного костюму. Короткий історико - етнографічний огляд. Образність російської народної хореографії. Ігрища, обряди, свята та гуляння – першооснова виникнення елементів російської народної хореографії. Тематика хороводів. Походження російської кадрилі. Різножанровість російського таганцю.

Образність білоруської народної хореографії. Різновиди білоруського народного танцю, молдавського, польського, угорського, іспанського, італійського народних танців.

Групи вправ народно-сценічного танцю: вправи на присідання, вправи на розвиток рухливості ступні, колообертальні та обертальні вправи, вправи на м’яке розкривання ноги, вправи на розвиток кроку та інерції руху, дріботіння, дрібні вистукування, технічні вправи, оберти, стрибки з елементами акробатики, вправи на перегинання корпусу. Особливості побудови екзерсису народно-сценічного танцю. Методика підготовки та проведення уроку з народно-сценічного танцю. Структура занять. Характеристика стилю та манери виконання рухів лексичних угрупувань, основні положення рук, голови, постави в російському, молдавському, білоруському, польському, угорському, італійському, іспанському танцях.

Практична частина екзамену:

Знання вправ екзерсису з народно-сценічного танцю:

  • позиції ніг (п’ять прямих, п’ять вільних, п’ять паралельних, дві зворотні);

  • позиції та положення рук;

  • присідання (напівприсідання та повне) та їх різновиди;

  • вправи на розвиток рухливості ступні (battements tendus №1,2,3,4,5,6; маленькі та наскрізні кидки);

  • вправи з напруженою (вільною) ступнею (середній battement, flic-flac, double flic, віяло);

  • вправи на вистукування (дрібне вистукування всією ступнею за VI позицією, російський ключ, іспанське вистукування з фіксацією корпуса, іспанське вистукування (п’ятково-носкове) - сапатеада);

  • обертальні та кругообертальні вправи (pas tortille, rond de jambe par terre, rond de pied, різновиди battements fondus, вісімка, підготовка до вірьовочки з розворотом коліна на 900 з акцентованим ударом п’ятки опорної ноги, штопор);

  • м’яке відкривання ноги (battement developpe legato, staccato на 900, зі стрибком на опорній нозі);

  • великі кидки (великі кидки з підбивкою tombe coupe, з підбивкою опорної ноги на cabriole, через I позицію у поєднанні з ножицями на стрибку, з кільцевим рухом робочої ноги спереду назад на 900 rond de jambe jete, з поворотом корпуса fouette з опусканням на коліно робочої ноги обличчям до станка з розтяжкою, з переступанням та підскоками);

  • технічні вправи (голубець із стрибком, зіскоки на п’ятки, cabriole, revoltade, les pirouettes en dehors et en dedans, обертання у високих позах attitude, tire-bouchon в циганських та іспанських танцях, підготовка до закладки та закладка, підготовка до присядки, жабка, різновиди присядок, різновиди закладок, розніжки, стрибки);

  • перегинання корпусу (port de bra) з обертанням на 900, з перегинанням корпусу в різні сторони та згинання ніг у коліні, з розтяжкою, хвилеподібний рух.

Створити і виконати комбінації на основі лексики російського, білоруського, молдавського, польського, угорського, іспанського, італійського народних танців.

Зміст курсу

“Історія хореографічного мистецтва”

Зміст програми передбачає перевірку одержаних студентами знань про процес становлення світового хореографічного мистецтва про розвиток української національної школи класичного танцю, а також осмислення шляхів відображення життя засобами, пов’язаними з характеристикою історичного періоду, що в цілому має поняття “балет”. Звертається увага на етапні твори, найбільш типові вистави, які вплинули на зміцнення реалізму.

  • Театральне мистецтво від первісного суспільства до античного світу. Формування балетного театру як самостійного виду мистецтва. Перші балетні вистави.

  • Хореографічне мистецтво доби Просвітництва. Реформи Ж. Новера. Вплив змін у суспільстві, культурі, театрі, музиці на розвиток балетного мистецтва в XVIII ст. Театр Джона Річа. Сюжетно дійовий балет Джона Уівера, творчі пошуки Франца Гільфердінга, Гаспаро Анджоліні. Виконавці – Марі Камарго, Марі Саллє, Огюст Вест ріс, Луї Дюпор, Жан Жорж Новер та його трактат “Листи про танець і балет”, продовжувач ідеї Ж.Ж. Новера – Жан Доберваль. Становлення та утвердження реалістичних традицій в танцювальному мистецтві Франції. Революційні вистави. Творчість П. Гарделя. Зміна костюмів балетних артистів. Музичний театр Італії у XVIII ст. – мистецтво Сальваторе Вігано, італійська школа класичного танцю.

  • Хореографічне мистецтво доби Романтизму. Два крила Романтизму, вплив естетики і законів романтизму на розвиток балетного мистецтва, Ф. Тальоні та його балет “Сильфіда”, стиль танцю, створений Ф. Тальоні. XVIII ст., - століття чоловічого танцю. Марія Тальоні – втілювач ідей Філіпа Тальоні. Творчість Ж.Перо та Ж.Кораллі. Фанні Елслер – представниця романтичного мистецтва. Народження балету “Жізель”.

  • Початок формування російського балетного театру. Танець у древньоруських обрядах, ігрищах та святах. Види масових народних танців. Вплив введення Християнства на Русі на народну творчість. Скоморохи – перші професійні виконавці. Проникнення в Росію зарубіжного бального танцю. Запровадження Петром I хореографічних ансамблів та їх значення у пропаганді хореографії. Значення відкриття сухопутного шляхетного корпусу для становлення російського балету. Перші балети виконані кадетами цього корпусу. Заснування у Петербурзі хореографічного училища. Виконавська та балетмейстерська діяльність І. Вальберха (1766-1819). Діяльність у Петербурзі балетмейстера Ш. Дідло та його “анакреонтичні” балети. Кріпацькі театри. Другий приїзд Дідло до Петербурга. Ш. Дідло і А. Пушкін. Введення в жіночий танець пуантів. Творчість М. Данилової, О. Телишової, А. Істоміної, М. Гольца. Поява російської школи класичного танцю. Балетмейстерська діяльність А. Глушковського. Відкриття в Москві Великого Петровського театру. Діяльність балетмейстера Ж. Перро у Росії. Ж. Перро і Ф. Ельслер на балетній сцені Петербурга і Москви.

  • Положення російського балетного театру в кінці ХІХ ст. Російський балетний театр на початку ХХ ст. до 1917 року. Російські балетні сезони в Парижі. Творча діяльність М. Фокіна, А. Павлової, В. Ніжинського, Т. Красавіної, С. Дягілєва. Виникнення в Росії симфонічного балету. Балети П.І. айковського. Творчість М.І. Петіпа. Значення діяльності Х. Іогансона, Е. Чекетті для розвитку класичного балету в Росії. Творчість Л. Іванова.

  • Героїчне – нова естетична категорія в російському балеті. Балети на «сучасну тематику». Звернення радянського балету до літературних творів. Діяльність Айседори Дункан в Росії. Особливості російського хореографічного мистецтва у ХХ столітті. Історична тема в радянському російському балеті («Ярославна», «Іван Грозний», «Цар Борис»). Звернення балетного театру до літературних першоджерел.

  • Особливості хореографічного мистецтва Росії рубежу 1950-1960 рр. Полеміка з хореодрамою. Жанрове розмаїття сучасного російського балету. Засвоєння класичних здобутків. Сучасний балет Росії: стан та перспективи.

  • Розвиток та утвердження українського театрально-сценічного танцю (ХV – поч. ХХ ст.). Життя та побут східнослов’янських племен. Синкретичність народної творчості. Скоморохи на Україні. Кріпацькі театри на Україні. Виникнення на Україні професійних драматичних театрів. Танець у виставах театру М.Кропивницького та його значення у становленні та подальшому розвитку народно-сценічної хореографії. Творчість В. Верховинця. Створення ансамблів та груп українського народного танцю. Відкриття українського оперного театру в Харкові. Виступ українських танцюристів на фестивалі народного танцю у Лондоні. Створення українського ансамблю танцю під керівництвом М. Вірського і М. Болотова. Перші українські національні балети. Утвердження реалістичних тенденцій на українській балетній сцені.

  • Відображення життя українського народу в балеті “Пан Коньовський”. Комедійний балет “Міщанин із Тоскани” на українській сцені.

  • . Роль балету “Лілея” для подальшого розвитку українського балету.Вплив російського балету на становлення та розвиток українського балету. Балет “Лілея” – значна подія в українській хореографії 30-40-х рр. Постановники “Лілеї” (Г. Березова, В. Вронський, А. Шикеро). Причини виникнення лірико-психологічного балету. Балет “Лісова пісня” – яскравий приклад лірико-психологічного балету.

  • Тематика українських народних танців. Роль українського народного танцю у виникненні балету. Створення українського національного балету.

  • Ігумен Памфіл про купальський танець. Танцювальна культура в народних піснях, приказках, прислів´ях. Танець в творчості М.Кропивницького. Український танець в працях іноземцях-дослідників.

Зміст курсу

“Мистецтво балетмейстера”

Сфери творчої діяльності балетмейстера. Філософське розуміння танцю. Еволюція балетмейстерської творчості. Творчі концепції балетмейстерів минулого та значення їх діяльності у розвитку хореографічного мистецтва. П’ять взаємопов’язаних етапів в процесі роботи балетмейстера над створенням хореографічного твору. Ідея, тема, сюжет та їх втілення в хореографічному творі. Основні закони драматургії хореографічного твору. Архітектоніка хореографічного твору. Програма – основа створення майбутньої хореографічної постановки. Робота над складанням музично-композиційного плану. Музика в хореографічному творі. Змістовний зв’язок танцю з метроритмічною структурою та формою музичного твору.

Творча робота

Студенти представляють науково-творчу роботу (показ хореографічного твору, сценарно-композиційну розробку) за вибором чи запропонованою темою, на основі сюжету літературного твору, або казки, легенди міфу.

Основою творчої роботи повинна стати драматургія, побудована на духовному чи матеріальному пошуку студента.

Мета роботи – систематизувати знання отримані в процесі вивчення курсу “Мистецтво балетмейстера”:

  • сутність сучасних вимог до творчого мислення;

  • самостійне поповнення своїх знань;

  • розуміння сутності педагогічних та мистецтвознавчих явищ;

  • ознайомлення з логікою дослідного процесу та вміння аналізувати і передбачати його подальший розвиток.


Вимоги:

  1. Схема оформлення творчої роботи (сценарно-композиційна розробка):

обґрунтування вибору (пояснювальна записка);

розробка літературної основи – лібрето;

визначення ідеї твору, його тематичний аналіз та драматургію;

архітектоніка:

а) експозиція;

б) зав’язка;

в) розвиток дії;

г) кульмінація;

д) розв’язка;

конфлікт;

наскрізна дія;

жанр (героїчний, ліричний, жартівливий, романтичний);

сценарно-композиційний план (кількість тактів на кожен епізод твору);

музична основа твору;

опис костюмів виконавців;

запис танцю чи композиції;

література.

Сценарно-композиційна розробка подається в комп’ютерному наборі. До роботи додається касета з записом музичного супроводу.

Показ:

  • уміння створити і яскраво демонструвати рухи, пози, жести;

  • музичність, метро ритмічна узгодженість рухів і музичного супроводу;

  • значення драматургічної побудови твору.

Показ відбувається на сцені актової зали ХДУ в костюмах.

Студенти створюють малу хореографічну форму (до 5 осіб).

Робота з дитячим хореографічним колективом.

1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас