Ім'я файлу: Белінська Курсова.docx
Розширення: docx
Розмір: 838кб.
Дата: 04.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
Управління проектами.docx
РОЗДІЛ 3Розширення: docx
Розмір: 838кб.
Дата: 04.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
Управління проектами.docx
БУДІВЕЛЬНА ТА САНІТАРНО-ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА
3.1. Розрахунок площі виробничих будівель «Куп’янський молочноконсервний комбінат»
Площі виробничих підприємств діляться на три групи.
До першої групи відносяться площі приміщень основного виробничого призначення - цехи, лабораторії, мийні відділення, різні приміщення, що знаходяться у виробничих цехах і т. д.
Другу групу складають підсобні і складські приміщення бойлерна, вентиляційна, трансформаторна, компресорна, майстерні (ремонтна і тарная), камери зберігання готової продукції, експедиція і т. д.
Площа цехів і інших виробничих приміщень може бути виражена в будівельних квадратах або прямокутниках, розмір яких залежить від сітки колон. При сітці колон 6х6 м площа будівельного квадрата дорівнює 36 м2, а при сітці колон 6х12 м площа будівельного прямокутника становить 72 м2и т. д.
Площа підсобних приміщень переробляючих підприємств визначається також виходячи з розмірів машин і апаратів, встановлених в них, а камер зберігання готового продукту - по кількості продукції, належної зберіганню, терміну зберігання в добах і нормі навантаження продукту на 1 м2площади. Площу камери зберігання (в м2) визначають по формулі:,
де Gxp- кількість продукції, належної зберіганню, кг;
Дхр- термін зберігання, доби (для більшості молочних продуктів можна приймати 0,5...0,75 діб);
gxp- питоме навантаження продукту на 1 м2камери зберігання, кг.
Основний принцип компонування технологічного обладнання полягає в раціональному розміщенні машин і апаратів у виробничих цехах. При цьому максимальна компактність повинна поєднуватися із зручністю обслуговування і ремонту.
Однією з основних вимог при компонуванні машин і апаратів переробляючого підприємства є найкоротший шлях переміщення сировини від початкової до кінцевої операції технологічного процесу. Разом з цим технологічне обладнання повинне бути розміщене таким чином, щоб в цеху залишилися необхідні проходи, а також майданчики для його обслуговування. Ширина основних проходів повинна бути не менше за 2,5...3 м, а в місцях, де рух обслуговуючого персоналу не передбачений - 0,5 м.
Взаємне, розташування обладнання необхідно погодити з напрямом технологічного потоку. Окремі машини і апарати бажано розміщувати в єдину технологічну лінію. При цьому поряд, з плануванням машин по одній осі, можливі варіанти повороту їх одна до іншої під прямим кутом.
Великогабаритне обладнання звичайно встановлюють в глибині цеху або перпендикулярно до осі віконних отворів з метою поліпшення освітленості робочих місць. З цією ж метою пастеризатори, охолоджувачі, сепаратори і автомати для розфасування продуктів в дрібну тару бажано розташовувати в плані цеху паралельно віконним отворам. Фронт обслуговування цих машин повинен враховувати наявність майданчика для їх розбирання і миття. Наприклад, вага повинна розміщуватися поруч з баками і проміжними ємностями для сортування молока, а також насосами для перекачування останнього.
Площа цеху, що проектується розраховується по формулі:
Еу= Sоб*Sмин.,
де Sоб. - площа, займана машинами або апаратами м2берется з специфікації технологічного обладнання з урахуванням його габаритів.
Sмин. - це площа потокових автоматизованих ліній, в яких вже враховані норми обслуговування.
До - розрахунковий коефіцієнт, що враховує запас пощади для проходів людей, обслуговування обладнання і т. д. Значення коефіцієнта залежить від призначення цеху і типу переробляючого підприємства.
104331*5=521 м2
Площа камери зберігання готової продукції можна розрахувати по формулі:
Sк= Mпр*n*Н*K,де n - кількість змін, сут.
Н - число діб зберігання продукції
m - укладочная маса продукту на м2площади камери зберігання, кг
До - коефіцієнт використання площі камери зберігання готової продукції.
Sk=51431*2*360/1400*0,6=37,017/840=44.
Nмаш= Мгод/Мц= 16667/4200= 3,96 (4 шт.)
Далі визначаємо загальний час приймання молока.
Тзаг= Тпр+Тд+Тм= 30+20+56=106(хв).
Площа приймального відділення.
F= ∑Fобл* К= 6,28*4=25,12(м2)
Площа апаратурного відділення
∑Fобл= 64,47*3=106,8(м2)
Площа відділення згущення
∑Fобл= 3,3*3=9,9(м2)
Проща відділення фасування
∑Fобл=15,13(м2)
F= 298*2=30,26(м2)
Площа складських приміщень
F=(14143,82*20)/750=377,17(м2)
Таблиця 9 – Зведена таблиця площ.
3.2 Генеральний план
При проектуванні цеху молочних згущених консервів, тип будівлі обираемо одноповерховий, з сіткою колон 6 х 12 м, оскільки даний цех мас вiддiлення згущення, в якому буде розміщено вакуум-випарну установку.
При даній сітці колон, ширина прольоту становить 12 м, а оптимальне співвідношення довжини будiвлi до її ширини становить 1,5-2,5-1,0 [14].
Методом підбору, встановлюємо, що відношення сторiн будівлі, при даному проектуванні, становить 2,3-1,0. Отже габаритні розміри будівлі 60:25,8 M.
РОЗДІЛ 4
ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
«КУП’ЯНСЬКИЙ МОЛОЧНОКОНСЕРВНИЙ КОМБІНАТ»
4.1. Аналіз управління охороною праці «Куп’янський молочноконсервний комбінат»
Якість продукції, що випускається молочними підприємствами, значною мірою визначається якістю миття і дезінфекції технологічного устаткування, тари, інвентарю, з якими стикаються молоко і молочні продукти. Кожен цех повинен мати затверджений начальником цеху графік санітарної обробки устаткування. Миття та дезінфекція устаткування робить спеціально персонал.
Найбільш перспективна в молочній промисловості автоматична система миття і дезінфекції, коли кожна місткість після її спорожнення негайно включається в цикл миття. При періодичній системі миття необхідно контролювати її регулярність. Велике значення для ефективної санітарної обробки має централізоване приготування миючих і дезінфікуючих розчинів (обов'язкове на підприємствах, що переробляють 25 і більше тонн молока в зміну). Основний 10% розчин хлорного вапна повинен готуватися централізований на усіх підприємствах і щодня контролюватися.
На підприємствах молочної промисловості для миття технологічного устаткування використовують засоби, що представляють окремі хімічні речовини, або складні суміші, що складаються з декількох хімічних речовин, що посилюють дію один одного. До миючих препаратів, вживаних в молочній промисловості, пред'являються певні вимоги: низьке поверхневе натягнення, хороша змочуюча і емульгуюча здатність, необхідна міра набрякання і пептизації білків, пінотворна здатність, стабілізуюча дія, легка змиваність та ін.
Для миття устаткування і посуду застосовують кальциновану і каустичну соду та ін. Для видалення молочного каменю з устаткування дозволено використовувати азотну і сульфаминовую кислоти. Виконання робіт по приготуванню розчинів кислот і лужних миючих розчинів вимагає необхідної обережності.
Устаткування і посуд дезінфікують шляхом обробки їх поверхні препаратами, що містять активний хлор (хлорне вапно, хлорамін, гіпохлорит кальцію і натрію), гарячою водою, парою. Для дезінфекції поверхні паперової тари для упаковки молока використовують ультрафіолетові промені.
Необхідно звернути увагу на суворе дотримання при митті і дезінфекції рекомендованих концентрацій миючих і дезінфікуючих засобів, які є оптимальними. Вода, використовувана для миття устаткування і інвентарю, приготування миючих і дезінфікуючих розчинів повинна відповідати вимогам ГОСТ2874-73 "Вода питна".
Правила обробки кожного виду молочного устаткування і інвентарю детально викладені в "Інструкції по санітарній обробці устаткування на підприємствах молочної промисловості", затвердженої" Міністерством м'ясної і молочної промисловості СРСР 28 квітня 1978 р. і узгодженою з Міністерством охорони здоров'я СРСР 21 листопада 1977 р. Особлива увага має бути приділена контролю за дотриманням встановленого порядку в регулярності санітарної обробки устаткування. Трубопроводи для сирого і пастеризованого молока піддаються миттю і дезінфекції не менше одного разу в добу або відразу після закінчення робочого циклу. При митті труб циркуляційним способом встановлені на них крани, заглушки, насоси, муфти та ін. промиваються вручну і піддаються дезінфекції.
Миття танків, ванн, цистерн для зберігання сирого і пастеризованого молока, а також інших молочних продуктів необхідно мити після кожного спорожнення. Миття танків вручну повинен робити спеціально виділений навчений персонал з дотриманням правил техніки безпеки. Спецодяг мийників танків і інвентар для миття повинен зберігатися в окремих промаркірованих шафах.
Миття сепараторів і молокоочисників при роботі на натуральному молоці робиться не більше ніж через чотири години роботи, при обробці відновленого молока - не більше ніж через дві години.
Миття пластинчатих і трубчастих пастеризаторів слід робити після закінчення робочого циклу, але не рідше чим через 6-8 годин безперервної роботи. Пластинчаті апарати пастеризацій один раз в декаду розбирають для огляду пластин і видалення молочного каменю.
Миття розливних машин здійснюється відразу після закінчення роботи.
Особливу увагу слід приділити миттю пляшок. Миття пляшок на машинах для миття пляшок робиться згідно інструкції на кожен тип машин. Машини для миття пляшок повинні комплектуватися пристроями типу УКР для автоматичного контролю і регулювання концентрації миючих розчинів. Концентрація і температура миючих розчинів (50-55˚С) за відсутності приладів автоматичного контролю перевіряється на початку зміни і не менше двох разів впродовж зміни, результати фіксуються в спеціальному журналі хімічної лабораторії. При митті скляного посуду вручну завершальним етапом є дезінфекція, яка проводиться шляхом занурення посуду в дезінфікуючий розчин (вміст активного хлору 150-200 мл/л) на 3-5 мін при температурі 35-40˚СС. Після цього посуд слід обполоснути водопровідною водою до видалення залишків і запаху дезінфектанта.
Бактеріологічні лабораторії молочних заводів повинні систематично проводити бактеріологічний контроль за якістю миття устаткування і інвентарю, особливо приділивши увагу устаткуванню і тарі, з якими стикаються пастеризоване молоко і готова продукція. Цей контроль повинен будуватися так, щоб не рідше за один раз в 10дней контролювалася робота кожного мийника. На вимогу санітарного лікаря та при незадовільних бактеріологічних показниках продукції цей контроль може робитися частіше. Контроль апаратури і устаткування здійснюється після миття і дезінфекції безпосередньо перед початком роботи. Залежно від виду устаткування і тари використовують метод контрольного обполіскування або метод мазанням з певної ділянки поверхні.
Санітарна обробка устаткування може вважатися хорошою за відсутності на нім бактерій групи кишкової палички. Обробку устаткування і тари, до яких пред'являються підвищені вимоги (пляшки, банки, розливочно-закупорювальні агрегати, ванни для виробництва кисломолочних продуктів та ін.) оцінюють також по загальній кількості бактерій в змиві.
Результати контролю фіксуються в журналі мікробіологічного контролю чистоти устаткування.
4.2 Заходи з охорони навколишнього середовища «Куп’янський молочноконсервний комбінат»
Охорона навколишнього середовища на підприємстві характеризується комплексом вжитих заходів, які спрямовані на попередження негативного впливу діяльності підприємства на навколишнє середовище, що забезпечує сприятливі та безпечні умови праці. Для охорони навколишнього середовища на підприємстві проводяться заходи для зниження рівня забруднень, що виробляється підприємством:
• Виявлення, оцінка, постійний контроль та обмеження викиду шкідливих елементів в атмосферу.
• Розробка нормативно-правових актів та комплексу природоохоронних заходів.
Крім екологічної безпеки об’єкта (охорона навколишнього середовища на підприємстві) не менш важлива і безпека життєдіяльності на підприємстві. У це поняття входить комплекс організаційних і технічних засобів для запобігання негативного впливу виробничих факторів на працівників. Крім техніки безпеки праці робітники повинні дотримуватися правил з технічних вимог і нормативів підприємства, а також підтримувати санітарно-гігієнічні норми і мікроклімат на робочому місці.
Всі норми і правила екологічної та робочої безпеки повинні бути визначені і зафіксовані в певному документі . Екологічний паспорт містить загальні відомості про підприємство, використовувану сировину, опис технологічних схем вироблення основних видів продукції, схем очищення стічних вод і викидів у повітря, їх характеристики після очищення; дані про тверді й інші відходи, а також відомості про наявність у світі технологій, що забезпечують досягнення найкращих показників з охорони природи [13] .
На підприємстві діють такі заходи з охорони навколишнього природного середовища:
• розроблено стандарт якості з екологічної безпеки підприємства відповідно до основних положень міжнародних стандартів серії ISO 14000 щодо керування якістю навколишнього середовища;
• здійснюють взаємодію з організаціями Міністерства екології та природних ресурсів, Міністерства охорони здоров’я, прокуратури, державних організацій з питань охорони навколишнього природного середовища;
• оформлено необхідні дозвільні документи (дозволи на викиди шкідливих речовин, інвентаризацію викидів зі стаціонарних джерел, інвентаризацію промислових і побутових відходів підприємства, паспорти й реєстраційні картки на кожен вид відходу);
• здійснюють контроль за обсягами і складом забруднювальних речовин, що викидаються в атмосферу, та рівнями енергетичних викидів (шуму, вібрації, теплового й електромагнітного проміння) та їх постійний облік. Забезпечено дотримання санітарно-гігієнічних норм щодо зазначених впливів;
• використовують організовані джерела викидів (з газоочисними пристроями, якщо є потреба), які забезпечують допустимий рівень впливу на навколишнє середовище;
• здійснюють платежі за забруднення навколишнього природного середовища;
• організовано облік, збір і безпечне зберігання промислових відходів у спеціально відведених і обладнаних місцях;
визначено склад і властивості утворюваних відходів, а також ступінь їх небезпеки для навколишнього природного середовища та здоров’я людини[18].
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
В процесі виконання проекту було розглянуто теорію курсового виробництва молочних знежирених згущених консервів з цукром. У пояснювальній записці курсового проекту було проведено аналіз асортименту молочних згущених консервів. Було розглянуто особливості відбору основної та допоміжної сировини.
Також було розглянуто особливості виробництва даної продукції, проведено аналіз технологічних схем. Окремі пункти присвячені розгляду організації методів технохiмiчного, мікробіологічного та санітарного контролю за ходом технологічного процесу при виробництві молочних знежирених згущених консервів з цукром
В практичній частині курсового проекту було розраховано продуктовий розрахунок, відповідно до теми. На підставі даних розрахунків та вибраної технологічної схеми виробництва продукту, побудовано графік організації виробничих процесів, підібране автоматизоване обладнання, яке дозволяє полегшити фізичну праця працівників і збільшити якість продукції.
У заключній частині курсового проекту проведено розрахунок площ основного та допоміжного приміщень виробництва і виконано на креслення план цеху з виробництва молочних знежирених згущених консервів
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1 Крусь Г. Н. Технология молока і молочних продуктів/ Г. Н. Крусь, А. Г. Храмцов. - М.: КолосС, 2004.-127 з.
2 Твердохлеб Г. В Технологія молока і молочних продуктів / Г. В. Твердохлеб, З. Х. Діланян, Л. В. Чекулаєва - М.: Агропроиздат, 1991 - 463 з.
3 Бредіхин С. А Технологія переробки молока / С. А. Бредіхин - М.: Колос, 2001 - 400 з.
4 Голубева Л. В. Хранімоспособность молочних консервів / Л. В. Голубева, Л. В. Чекулаєва, К. К Полянський - М.: ДеЛі принт, 2001 - 115 з.
5 Голубева Л. В. Консервірованіє і сушка молока: Довідник технолога молочного виробництва. Технологія і рецептури / Л. В. Голубева - СПб.: ГИОРД, 2005 - 272 з.
6 Петров А. Н. Органолептічеськиє властивості молочних консервів / А. Н. Петров - Молочна пром - сть, 2004 - 49 з.
7 Полянський К. К. Крісталлізация лактози в молочній промисловості: фізико-хімічні основи / К. К Полянський, А. Г. Шестов - Воронеж: Изд - у Воронеж. гос. Универ - та, 1995 - 184 з.
8 Радаєва И. А. Пороки молочних консервів і міри по їх попередженню / І. А. Радаєва, А. Н. Петров - Молочна пром - сть, 2004 - 37 з.
9 Радаєва И. А. Повишеніє якості молочних консервів / І. А. Радаєва - М., 1980 - 160 з.
10 Радаєва И. А. Технология молочних консервів і замінників суцільного молока: Довідник / І. А. Радаєва, В. С. Гордезіані, С. П. Шулькина - М.: Агропромиздат, 1986 - 350 з.
11 Чекулаєва Л. В. Технология продуктів консервування молока і молочної сировини / Л. В. Голубева, Л. В. Чекулаєва, К. К Полянський - М.: ДеЛі принт, 2002 - 249 з.
12 Чекулаєва Л. В. Сгущенние молочні консерви / Л. В. Чекулаєва, Н. М. Чекулаєв - М.: Легка і харчова пром - сть, 1982 - 264 з.
13 Андрія А. І. Методічеськиє рекомендації по виконанню курсового проекту по курсу «Технологія зберігання, переробки і стандартизація продукції тваринництва»/А. І Андрія, В. В. Демін, І. В. Петрова, - Саранськ, 2007. - 84 з.
14 Журнал «Молочна промисловість» №5 2006 м. стаття «Динаміка розвитку російського ринку молочних консервів». Канд. екон. наук Горолуєнко Л. Г.
15 Гисин И. Б., Сирін В. И., Чепулаєва Л. В., Шалигина Г. А. Технология молока і молочних продуктів. - М.: Харчова промисловість, 1983. - 376 з.
16. .Андронов Ю.П., Вышемирский Ф.А. и др.; Производство сливочного масла / Под ред. д-ра техн. наук Ф.А.Вышемирского. – М.: Агропромиздат, 1988ю – 303с; ил.
17. Бредихин С.А., Космодемьянский Ю.В. Технология и техника переработки молока. – М.: Колс. 2003. – 400.: ил.
18. Горбатова К.К. Биохимия молока и молочных продуктов. – 3-е изд., перераб.и доп. – СПб.: ГИОРД,2001. – 320с.:ил.
19. Дацишин О.В., Ткачук А.І. Машини та обладнання переробних виробництв / О.В.Дацишин – К.: Вища освіта, 2005. – 159с.: іл.
20. Диланян З.Х. Молочное дело. – Изд. 3-е, перераб. и доп. – М.: Колос, 1979. – 368с., ил.
21. Курочкин А.А., Ляшенко В.В. Технологическое оборудование для переработки продукции животноводства / Под. ред. В.М. Баутина. – М.: Колос, 2001.-440с.:ил.
22. Крусь Г.Н. Технология молока и молочных продуктов / Под ред. А.М.Шалыгиной: - М.: Колос, 2004. – 455с
23. Машкін М.І., Париш Н.М. Технологія виробництва і переробки молока та молочних продуктів: Навчальне видання.-К.: Вища освіта, 2006-351с
24. Ромаданова В.О., Скорченко Т.А. Технохімічний контроль підприємств молочної промисловості молочної промисловості. Навчальний посібник для студентів за напрямком підготовки «Харчова технологія та інженерія»
25. Ростроса Н.К., Мордвинцева П.В. Курсовое и дипломное проектирование предприятий молочной промышленности. – М.: ВО «Агропромиздат», 1989. – 299с
26. Сурков В.Д., Липатов Н.Н. Технологическое оборудование предприятий молочной промышленности / Ю.П.Золотин – М.: Легкая пищевая промышленность. 1983. – 432с.
27. Твердохлеб Г.В. Технология молока и молочных продуктов. – М.: Агропромиздат, 1991. – 463с.:ил
28. Власов А.В., Калинина Е.Д., Шалевская В.Н., Маляренко Т.В., Бикбаева Т.В. «Методические рекомендации по выполнению продуктовых расчетов курсовых и дипломных проектов», Часть№2. – Луганск. ЛНАУ,2004.-28с
29. «Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів», Луганськ, ЛНАУ 2005
30. Справочник технолога молочного производства. Технология и рецептуры. Т.1. Цельномолочные продукты. – 2-е изд. – СПб:ГИОРД,2003.-384с.
31. Степанова Л.И. Справочник технолога молочного производства. Технология и рецептуры. Т.2. Масло коровья и комбенированое. – СПб: ГИОРД,2003. – 336с.
32. Справочник технолога молочного производства. Т.7. Оборудование молочных предприятий (справочник – каталог) / Под.ред.А.Г.Храмцова. – СПб.:ГИОРД,2004.-832с.:ил.
33. Технологическое оборудование предприятий молочной промышленности. Часть 2 (каталог – справочник) / Л.В.Штрафоненко, И.Г.Зеленская – Москва,1972
ДОДАТКИ
Додаток А Приклад продукту.
1 2