Ім'я файлу: _8_ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ_ХАРЧУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ_1.doc
Розширення: doc
Розмір: 239кб.
Дата: 17.11.2020
скачати
Розширення: doc
Розмір: 239кб.
Дата: 17.11.2020
скачати
ДІЄТА № 10а
Показання до застосування:
захворювання серця з недостатністю кровообігу II та III ступеня
гіпертонічна хвороба з недостатністю кровообігу або з порушенням мозкового кровообігу
інфаркт міокарда в гострому або підгострому періоді
мозковий інсульт
Мета призначення:різке обмеження споживання кухонної солі (1,5—1,8 г у продуктах харчування), збагачення дієти солями калію, що сприятиме поліпшенню функції серця та нирок і зменшенню набряків, оберіганню органів травлення.
Режим харчування:їсти 5-6 разів на день, вечеря має бути за 3 год до сну; дієта містить білки на нижній межі фізіологічної норми, помірно обмежує жири і вуглеводи. їжу готують без солі, спеціально випікають безсольовий хліб. Вживання рідини обмежують. Всі продукти протирають і готують у вареному вигляді.
Виключаються: повністю кухонна сіль, жирні м'ясні та рибні страви, бульйони, смажене м'ясо, овочі, тістечка, торти, печінка, нирки, вим'я, сало, гострі страви, прянощі, різні консерви, какао, шоколад, кава
Обмеження:кухонна сіль, рідина до 800—1000 мл на добу, м'ясо і риба до 50 г на день і дають тільки у вареному вигляді, овочі і фрукти — у вареному і протертому вигляді, щавель, шпинат, гриби. Вітаміни вводять в організм у вигляді сирих ягідних і овочевих соків або настою шипшини.
Рекомендовані харчові продукти та страви:усе у протертому вигляді, варене, парене, тушковане. Дотримуватися чергування дієти, подібної до дієти № 10, з розвантажувальними днями (молочними, фруктово-ягідними).
ДІЄТА № 10с
Показання до застосування:атеросклероз судин з переважальним ураженням судин серця, мозку, інфаркт міокарда у стадії рубцювання.
Мета призначення:запобігти подальшому розвитку атеросклеротичного процесу при поєднанні атеросклерозу з ожирінням — зниження маси.
Режим харчування, обмеження та виключення:ті самі, що й у дієті № 10. Особливо обмежуються продукти харчування, багаті на холестерин: печінка, нирки, вим'я, жирні сорти риби, м'яса, сало, шпроти, міцні бульйони.
Рекомендовані харчові продукти та страви:продукти, що справляють ліпотропну дію, овочі, фрукти, ягоди, соки з них, продукти моря, що мають багатий вміст йоду (морська капуста, трепанги), олія, вівсяна, гречана каші.
ДІЄТА № 11
Показання до застосування:
туберкульоз легень при відсутності захворювань внутрішніх органів і в стадії реконвалесценції
(в умовах санаторію)
загальне виснаження організму після тривалих тяжких захворювань, в тому числі:
інфекційні захворювання
тяжка анемія
різні нагнійні процеси.
Мета призначення:підвищення опірності організму до туберкульозної інфекції, імунної реактивності організму, загальної опірності організму, посилення живлення організму, покращення білкового та вітамінного балансу.
Режим харчування:їсти 5—6 разів на день з рівномірним (крім вечері) розподілом енергетичної цінності страв.
Виключень та обмежень(крім алкоголю та кави) немає.
Рекомендовані харчові продукти та страви:збільшена загальна енергетична цінність їжі до 4000 ккал. Продукти харчування мають бути різноманітними. В харчовий раціон включають у достатній кількості зелень, овочі, фрукти, ягоди, оскільки в них, крім вітамінів, міститься багато кальцію. Рекомендовано молочні продукти, також багаті на солі кальцію. Не менше ніж половина білків має поступати з м'ясними, рибними і молочними продуктами — у будь-якому вигляді. Кулінарна обробка звичайна, зі збереженням азотистих екстрактивних речовин, для збудження апетиту можна давати прянощі, дозволяють солодощі.
ДІЄТА № 12
Показання до застосування:різні захворювання центральної та периферичної нервової системи.
Мета призначення:оберігання нервової системи (не подразнювати нервову систему).
Загальна характеристика:дієта змішана з обмеженням гострих страв, приправ, м’яса, а також збуджувальних речовин (міцний чай, кава, шоколад, алкогольні напої).
ДІЄТА № 13
Показання до застосування:
інфекційні захворювання
висока температура тіла
пневмонія в гострий гарячковий період
тяжка ангіна
гострий сепсис
післяопераційний стан у віддалені терміни.
Мета призначення:підтримання загального стану організму шляхом посиленого живлення в гарячковий або післяопераційний період.
Режим харчування:харчування невеликими порціями 6—8 разів на день, їжа може бути гарячою або теплою, при гіперпірексії — охолодженою. Якщо хворий знаходиться у тяжкому стані, вдень багато спить, то його годують, коли він прокинеться, і навіть уночі.
Виключаються:смажені, гострі страви, жирні м'ясо, риба, сало, кава, алкогольні напої.
Обмежуються:кухонна сіль по 8 г на добу, овочі, що вміщують багато клітковини (капуста, буряки, редька).
Рекомендовані харчові продукти та страви: хворому дають багато рідини (до 2 л у вигляді соків, відвару шипшини, компотів). Страви мають бути рідкими або напіврідкими, неміцні рибні та м'ясні бульйони, хліб білий учорашньої випічки, білі сухарі, суп-пюре з каш на овочевому бульйоні, слизисті каші, некруто зварені яйця, молоко, вершки, сметана, кисломолочні продукти.
ДІЄТА № 14
Показання до застосування:
фосфатурія з лужною реакцією сечі й випаданням осаду фосфорно-кальцієвих солей
сечокам’яна хвороба з фосфатними каменями.
Мета призначення:сприяти відновленню кислої реакції сечі, таким чином запобігаючи випаданню осаду фосфатів.
Режим харчування:їсти 4—5 разів на день. Пити багато рідини — до 1,5—2 л. Кулінарне оброблення їжі звичайне.
Виключаються і обмежуються:продукти, що містять багато фосфору та кальцію: молоко, сир, кава, какао, шоколад, бобові, міцні бульйони.
Рекомендовані харчові продукти та страви:в дієту входять продукти, які сприяють зміні реакції сечі на кислу: фрукти, ягоди, соки з них, нежирні м’ясо і риби, гречана, вівсяна, рисова каші, мед, варення, мармелад.
ДІЄТА № 15
Показання до застосування: різні захворювання у період одужання при відсутності показань до призначення спеціальної лікувальної дієти та при нормальному стані органів травлення.
Мета призначення:в умовах лікувального закладу забезпечити харчування хворого за фізіологічними нормами.
Режим харчування: їдять 4—5 разів на день.
Виключаються:Продукти, які важко перетравлюються: жирну баранину, свинину, теляче, бараняче та свиняче сало, солодке тісто, свіжий хліб..
Обмежуються: гострі страви, прянощі, кава, какао, шоколад.
Рекомендовані харчові продукти та страви:нежирні м'ясо та риба у будь-якому кулінарному обробленні, різні молочні продукти, овочі, картопля у вигляді різних страв та гарнірів, овочеві салати, фрукти, ягоди, соки та компоти з них.
ДІЄТА № 0
Показання до застосування:
перші дні після операцій на шлунку та кишках
при напівсвідомому стані:
порушення мозкового кровообігу
черепно-мозкова травма
висока температура тіла
Режим харчування:Їжа складається з рідких та желеподібних страв. Їжу дають часто, малими порціями вдень та вночі протягом 2—З днів.
Виключаються: цільне молоко.
Рекомендовані харчові продукти та страви:чай з цукром, фруктові та ягідні киселі, відвар шипшини з цукром, желе, соки із свіжих ягід та фруктів, розведені солодкою водою, неміцний бульйон, рисовий відвар, нежирний кефір.
ДІЄТА № І (ХІРУРГІЧНА)
Показання до застосування:призначають на 4—5-й день після операції на органах травлення.
Мета призначення:забезпечити ентеральне харчування хворого в післяопераційний період.
Рекомендовані харчові продукти та страви:парові страви з відвареного протертого м'яса або курки, варені яйця, паровий омлет, нежирний м'ясний або курячий бульйон, слизистий суп з вівсяної крупи, рідка манна каша, каша з рисової та гречаної муки для дитячого харчування, кисіль, желе фруктове, соки зі свіжих фруктів та ягід, розведені солодкою водою, відвар шипшини, чай з цитриною, сухарі з білого хліба, масло вершкове, кефір.
Індивідуальні дієтипоказані хворим з певними варіантами перебігу тих чи інших захворювань. Страви для таких хворих готують окремо.
Приклади такого харчування:
елімінаційні дієти – застосовують при алергійних захворюваннях, коли з харчування повністю виключають продукти, відомі своєю алергійністю: цитрусові, горіхи, шоколад, какао, рибу, ікру з риби, курячі яйця, суниці, полуниці. Варіантами елімінаційної дієти є такі: безмолочна, коли у хворого алергія на молоко та різні вироби з нього; беззлакова (агліадинова), коли у хворого алергія на продукти харчування, виготовлені зі злаків;
гематологічні дієти – призначають при хворобах, що супроводжуються підвищеною кровоточивістю, у період загострення таких хвороб, як гемофілія, тромбоцитарна пурпура: усі страви подають у протертому, напіврідкому вигляді, негарячими, з дієти виключають екстрактивні речовини, цитрусові, какао, рибу, дають багато молочних продуктів, особливо сиру, оскільки вони вміщують багато солей кальцію, які справляють кровоспинну дію.
Розвантажувальні (контрастні) дні призначають для поліпшення обміну речовин і виведення шлаків. Їх назначають на 1—2 дні 2—5 разів на місяць, залежно від захворювання. Для таких захворювань, як ожиріння, подагра розвантажувальні дні є необхідними. Вони значно підвищують ефект лікування і поліпшують загальний стан хворого.
Призначають:
молочний день (6 склянок молока по 1 склянці через 2 год, починаючи з 9 год до 19 год);
яблучний день (1,5 кг яблук очищають і вживають 5 разів на день по 300 г);
морквяний день (1,5 кг моркви, подрібненої на тертушці, розділяють на 5 прийомів по 300 г);
сирний день (600 г сиру розділяють по 200 г та вживають 3 рази на день). Можна додати до кожної порції сиру 100 г кефіру або 60 г сметани.
Одним із важливих, але маловивчених шляхів до збереження і відновлення здоров'я є тривале добровільне голодування.
Розрізняють такі форми голодування:
повне голодування, коли не вживають їжі, але вживають воду;
неповне голодування (недоїдання), коли вживання їжі недостатнє по відношенню до загальної втрати енергії;
абсолютне голодування, коли не вживають ні їжі, ні води;
часткове, або якісне, голодування, коли вживають їжу нормальної калорійності, з обмеженим вживанням однієї або кількох харчових речовин.
У людському тілі вода займає 2/3 його маси, що зумовлює її важливе значення і в організмі. При голодуванні без їжі, але з уживанням води людина може прожити, залежно від маси тіла, віку, статі, індивідуальних особливостей, 40—60 днів, а без води — тільки 8 днів.
У практичній медицині нерідко користуються методами лікувального голодування (розвантажувальна терапія). Під час 24-годинного голодування з лікувальною метою вживають тільки воду. Як виняток можна додати на склянку води 1/3 чайної ложки меду і 1 чайну ложку лимонного соку. Прийом лікарських препаратів, якщо немає невідкладних показань, не рекомендується.
ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІКУВАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ ХВОРИХ У СТАЦІОНАРІ
Загальне щоденне керівництво харчуванням хворих у великих стаціонарах здійснює лікар-дієтолог, який відповідає за правильне складання і застосування лікувальних дієт. Ці функції можуть бути передані старшій медичній сестрі відділення. Лікар-дієтолог, крім того, надає консультативну допомогу лікарям відділень, яка стосується найбільш оптимального вибору дієти лікувального харчування.
Безпосереднє керівництво роботою харчоблоку (контроль якості продуктів, закладка їх, виготовлення їжі, доправлення у відділення та ін.) покладається на дієтсестру лікарні.
Лікар, який проводить обстеження і лікування хворого, призначає дієту і записує в листок лікарняних призначень. Палатна медична сестра складає палатний порційник, де вказує такі дані:
загальна кількість хворих,
номер палати,
прізвище та ініціали хворих, яким призначено відповідну дієту.
На основі палатного порційника старша медична сестра відділення складає порційну вимогу, в якій вказує такі дані:
назва відділення,
дата,
загальна кількість хворих
кількість хворих відповідно до кожної дієти.
Порційна вимога містить дані про кількість різних дієтичних столів та індивідуальні й розвантажувальні дієти. Порційну вимогу подають на харчоблок попередньо за добу, а в разі наступних вихідних чи святкових днів — попередньо за 2 чи за 3 доби. Лікар-ординатор перед вихідними чи святковими днями попередньо проставляє відповідну дієту хворим.
Підписує порційну вимогу завідувач відділення, старша медична сестра відділення та старша медична сестра приймального відділення, яка фіксує кількість поданих хворих на харчоблок і в разі госпіталізації пацієнтів у відділення стаціонару у вечірній та нічний час вранці наступного дня подає додаткову порційну вимогу на харчоблок лікарні.
Медична дієтсестра (лікар-дієтолог) складає меню-порційник для всієї лікарні, де вказує такі дані:
номер дієти,
назва приготованої страви,
кількість пацієнтів кожного відділення, які отримують дану страву,
витрата необхідних інгредієнтів для виготовлення однієї порції і всіх порцій відповідної страви,
вихід готової страви (у грамах чи мілілітрах) на одну порцію.
При складанні меню дієтсестра повинна підрахувати загальну калорійність, а також кількість білків, жирів і вуглеводів на всі страви, що входять до складу певного стола на день. Кількість білків, жирів, вуглеводів і калорій має відповідати нормам для кожного стола. Розроблено спеціальні таблиці з зазначенням складу ,кожної страви або кожного окремого продукту (кількість білків, жирів і вуглеводів, що входять до нього), а також енергетичної цінності даного продукту.
Складання меню потребує певних знань і навичок. Основним принципом при його складанні є різноманітність страв. Навіть при суворій дієті, коли кількість дозволених страв значно обмежена, слід прагнути до їх різноманітності. Якщо хворому дозволено каші, треба їх міняти щодня: в перший день дати манну кашу, на другий — вівсяну, на третій — рисову і т. д. Киселі слід варити з різних фруктів і ягід. М'ясо можна приготувати в найрізноманітнішому вигляді: битки, котлети, рулет, тушковане м'ясо тощо. Однак складати меню треба так, щоб асортимент продуктів на один день не був надто великим, оскільки це здорожує вартість страви.
Майстерність дієтичної сестри полягає в тому, щоб, користуючись певним асортиментом продуктів, дати найбільшу кількість різноманітних страв. Немає потреби готувати страви для кожного дієтичного стола окремо. Основними лікувальними столами є № 1,2,4,5,7,10 і 15. Для цих, столів багато страв можуть бути спільними, лише з деякими видозмінами. Так, вегетаріанський суп, приготований для стола № 5, у протертому вигляді може бути використаний для стола № 1, а якщо його не солити, — то для стола № 7. Молочна каша придатна для стола № 10, а приготована на воді — для стола № 4.
При складанні меню-порційника дієтсестра керується запропонованими картками-меню для весняно-літнього і осінньо-зимового періодів. Після приготування страв відповідно до дієт лікар-дієтолог або черговий лікар стаціонару знімає пробу, записує дані в бракеражний журнал, дає письмовий дозвіл на видачу у відділення готових страв.
Доправляють приготовану їжу у промаркованому емальованому посуді (1-а страва, 2-а страва, 3-я страва) якомога швидше і зразу ж здійснюють роздачу їжі. Буфетниця-роздатчиця надягає спецодяг для роздачі їжі, яку видає хворим згідно з призначеною їм дієтою. Відпрацьований посуд звільняють від залишків їжі, знежирюють, дезінфікують, ретельно промивають чистою водою і висушують. За наявності використовують також посудомийні машини. Для доправлення їжі також повинен бути виділений спецодяг. Тяжкохворим страви доставляють безпосередньо у палати. Ходячі хворі харчуються у столовій відділення, де розміщені столи на 4 чоловіки (не більше). Це допомагає групувати хворих по дієтах. Стільці повинні бути м'якої обшивки. Роздавати їжу, мити використаний посуд санітаркам не дозволяється, тому що вони мають пряме відношення до подачі суден, прибирання приміщень, у тому числі й туалетів.
Прибирання приміщень (роздавальні, їдальні) буфетниця-роздатчиця здійснює у спеціально виділеному для цього спецодязі. Прибирання приміщень проходить після кожного приймання їжі. В кінці дня ретельно миється гарячою водою приміщення і устаткування їдальні.
Згідно з планом санітарно-протиепідемічних заходів лікувального закладу, узгодженого з місцевою CEC, буфетниця проходить через певний проміжок часу обстеження.
Для лікувальних закладів встановлено як мінімум 4-разове харчування, а для деяких груп хворих (захворювання серця, виразкова хвороба) — 5—6-разове. Необхідно рівномірно розподіляти денний раціон, пам'ятаючи, що на вечерю мас припадати 25—30 % калорійності добового раціону. Між окремими прийомами їжі не можна допускати перерву більше ніж 4 год, а між вечерею та сніданком перерва не повинна перевищувати 10—11 год.
При 5-разовому харчуванні вводять другий сніданок, а при 6-разовому— полуденок. Прийом їжі в один і той самий час виробляє у хворих умовний рефлекс та сприяє поліпшенню апетиту. Призначати хворому на тривалий час один і той самий дієтичний стіл не можна, оскільки суворе лікувальне харчування є до певної міри обмеженим і неповноцінним. Необхідно періодично змінювати харчовий режим, а іноді допускати деякі відхилення від суворого режиму.
У стаціонарах доцільніше організовувати 5-разове харчування пацієнтів:
о 8.00 год п'ють чай з бутербродом (батон і масло) для того, щоб натще не вживати всередину ліки;
о 9.00 год — сніданок;
о 13.00 год — обід;
о 18.00 год — вечеря.
на ніч – склянка кефіру.
Прийом харчових продуктів від родичів.
Харчові продукти для хворих приймають від відвідувачів під контролем медичної сестри відділення, яка має список хворих із зазначенням номера дієтичного стола. В приймальному відділенні або в місцях прийому передач вивішують інструкції з назвою продуктів, які забороняється і які дозволяється передавати хворим. Дозволяється передавати невелику кількість продуктів:
300 г свіжого сиру,
0,5 л кефіру,
1 склянку вершків,
100 г вершкового масла,
яйця сирі — 5 штук, варені — 2 штуки,
соки, компоти зі свіжих овочів і фруктів.
Категорично забороняється!!! передавати торти, креми, алкоголь та деякі інші продукти.
Зберігання харчових продуктів у стаціонарі.
У кожному відділенні необхідно організувати належні умови для зберігання продуктів, особливо тих, що швидко псуються. Для цього в палатах встановлюють холодильники.
Категорично забороняється!!! зберігати продукти, що швидко псуються, в тумбочках, на підвіконнях. Медична сестра повинна систематично перевіряти тумбочки і холодильники, в яких зберігаються продукти хворих, а також здійснювати контроль за їх асортиментом, кількістю та терміном зберігання. Полички тумбочок витирають щодня вологою ганчіркою, щоб не було залишків харчових продуктів. На верхній полиці повинні зберігатись мило, зубна щітка, зубна паста, гребінець, носова хустинка. На нижній полиці — невелика кількість продуктів, які не псуються (мінеральна вода, сухе печиво).
Санітарно-гігієнічний режим харчування
Медперсонал харчоблоку допускається до праці тільки після медогляду.
Медперсонал харчоблоку допускається до праці тільки після заліку по санітарному мінімуму.
Роздача їжі не пізніше 2 годин після приготування.
Категорично забороняється залишати у відділенні залишки їжі.
Весь прибиральний інвентар повинен мати надпис «буфетна».
Спеціальний одяг персоналу харчоблоку використовується згідно з надписом: «отримання їжі», «прибирання».
Ганчірки після миття столів, посуд замочують у 1% розчині хлораміну на 1 годину, по тім кип'ятять 15 хвилин, висушують і зберігають у спеціально відведеному місці,
Прибиральний інвентар замочують на 1 годину в 1% розчині хлораміну, промивають та висушують.
Обробка рук медперсоналу харчоблоку проводиться в 0,2% розчині хлораміну протягом 2-х хвилин.
Показання до призначення дієтичних столів
| Дієтичний стіл | Показання до призначення |
| Дієта № 1 Дієта № 2 Дієта № 3 Дієта № 4 Дієта № 5 Дієта № 6 Дієта № 7 Дієта № 8 Дієта № 9 Дієта № 10 Дієта № 11 Дієта № 12 Дієта № 13 Дієта № 14 Дієта № 15 Дієта № 0 | Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки Хронічні запальні захворювання шлунка (гастрит) з секреторною недостатністю Закреп Запальні захворювання тонкої кишки Захворювання печінки і жовчних шляхів Хвороби, спричинені порушенням пуринового обміну (подагра, сечокислий діатез) Захворювання нирок Ожиріння Цукровий діабет Захворювання серцево-судинної системи Туберкульоз Нервові хвороби Інфекційні захворювання Хвороби, спричинені порушенням фосфорного обміну і виділенням з сечею великої кількості фосфатів Усі захворювання у стадії одужання Перші дні після операцій на шлунку і кишках (призначають не більше як на 3 дні) |
- -
1 2 3