1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   14
Ім'я файлу: Лабораторний практикум 1.docx
Розширення: docx
Розмір: 1002кб.
Дата: 26.10.2022
скачати
Пов'язані файли:
артикль.docx
MY FLAT.docx
RELIGIA.rtf
анг слова.docx
диалог Hello Martin.docx
Послідовність і попередній розрахунок.docx
Ставки внесків до Пенсійного фонду та фондів соціального страхув
EKONOMY.rtf
КУЛЬТУРА ЕПОХИ РЕНЕСАНСУ.docx
3. Вибір обладнання для виготовлення виробу

Комплект обладнання для виготовлення плащів включає одно і двоголкові машини безпосадкового шва, оснащені механізмами автома тичної зупинки голки в заданому положенні, підйому притискної лапки, обрізання ниток закріпки початку і кінця строчки; напівавтомати для при шивання ґудзиків; комплекти обладнання для волого-теплової обробки.

Для з’єднання зрізів основних деталей використовують машини безпосадкового шва DU-141, DU-1181 (Джукі), 212-24125, 243-115585, 274-140042 (Дюркоп Адлер), 481G (Пфафф).

Для обробки дрібних деталей (хлястиків, пат, поясів, погонів) накладним швом з двома закритими зрізами використовують двоголкові машини.

При обробці на двоголковій машині нижню і верхню частини пояса, хлястиків і пат заправляють у направляч і з'єднують по поздовжніх сторонах, підгинаючи зрізи всередину. Для цього використовують ру лонний принцип подачі напівфабрикату у вигляді безперервної стрічки. Після розрізання стрічки кінці пояса зшивають швом шириною 7 мм, шов розкладають на дві сторони і застрочують поперечними строчками.

Для обробки хомутиків та їх пришивання використовують плоскошовні машини двониткового ланцюгового стібка з пристосуван ням для підгинання країв MOL-254, AB-1351 (Джукі).

Для набивання люверсів на поясі використовують HF-EP/3 HOFFMAN, JK-T818 Juck.

Для обробки прорізних кишень використовують напівавто мати APW-896 (Джукі), T828-42-127KL/с (Сіруба). У виробах з плащо вих матеріалів поширена обробка прорізних кишень з тасьмою-“блис кавкою” LW-7000AP, ROBOTECH FF 5000.

Для пришивання тасьми-“блискавки” по зрізу борту вико ристовують AAS-0302-D3 AURORA.

Для прокладання паралельних оздоблювальних строчок по краю деталей використовують DU-141S (Джукі), T-8420C (Бразер), 867-290020 M (Дюркоп Адлер), T828-75-064H (Сіруба).

Для окантовування внутрішніх зрізів у виробах без під кладки або зі знімною підкладкою використовують 867-M АЕ (Адлер). Для пришивання гудзиків використовують MB-1373 (Джукі), BE-438FX (Бразер), 532-211 (Дюркоп Адлер).

Для виметування петель з вічком використовують 581-151 BASIC, 581-321 MULTIFLEX (Дюркоп Адлер).

Для застрочування низу виробу використовують 273-140342-01 (Дюркоп Адлер).

Для виконання закріпок використовують автомати 512-211 (Дюркоп Адлер), LK-1930H (Джукі).

41

Для пришивання подвійної кокетки з одночасним закладан ням м’яких складок на спинці використовують автомат ABF-A (Джукі). Для заготовки манжетів та клапанів використовують WS 8210B (Джукі).

4. Розробка технологічної послідовності обробки виробу На основі вибраних методів обробки та обладнання, студенти розробляють технологічну послідовність виготовлення виробу за фор мою таблиці 5.1, з використанням довідника неподільних операцій (до даток Д).

Таблиця 5.1 – Технологічна послідовність обробки _____________________ (назва виробу)



з/п

Назва неподільної операції

Фах

Розряд

Обладнання, пристрій

1

2

3

4

5


















Вимоги до звіту

У звіті лабораторної роботи на кожний вузол (4 шт.) повинні бути наведені:

1) складальні схеми обробки запропонованих вузлів із зазна ченням строчок постійного призначення.

2) технологічна послідовність обробки вузла за неподільними операціями у табличній формі.

3) висновки про вивчені методи обробки деталей та методи їхнього удосконалення.

Контрольні питання

1. Яким чином обробляються коміри в плащах?

2. Які існують способи обробки кишень в плащах?

3. Які існують способи обробки застібок в плащах?

4. Які особливості обробки низу рукава і низу виробу у плащах? 5. Назвати технологічне обладнання, яке використовується при обробці плащів.

Література: [1, c. 24–27; 11, c. 188–209; 12]

42

Лабораторна робота 6.

Вивчення методів обробки спеціального одягу з тканин зі спеціальною обробкою

Мета: вивчити методи обробки спеціального одягу для інди відуального захисту робітників на виробництві від шкідливих вироб ничих чинників, вміти обирати швейне обладнання для його виготов лення та раціональні методи обробки, складати технологічну послідов ність на виріб.

У результаті виконання лабораторної роботи студенти повинні знати:

технологію обробку спеціального одягу;

сучасне швейне обладнання для його виготовлення;

методи удосконалення обробки виробів;

вміти:

замальовувати складальні схеми основних вузлів виробу; – обґрунтовувати вибір обладнання для його виготовлення; – вибирати раціональні методи обробки вузлів виробу; – складати технологічну послідовність обробки за неподіль ними операціями на виріб.

Завдання для підготовки

При підготовці до лабораторної роботи студенти повинні по вторити класифікацію спеціального одягу; матеріали і обладнання, яке може використовуватися при його виготовленні; методи обробки ос новних вузлів, а також особливості, які відрізняють обробку спеціаль ного одягу від побутового.

Перелік наочних матеріалів

1. Всемирный каталог идей [Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://ru.pinterest.com.

2. Зразки спеціального одягу.

3. Проспекти обладнання.

Зміст роботи

1. Вибір моделі одягу та визначення вимог до її виготовлення. 2. Розробка оптимальних методів обробки основних вузлів виробу. 3. Вибір обладнання для виготовлення виробу.

4. Розробка технологічної послідовності обробки виробу.

43

Методичні вказівки

1. Вибір моделі одягу та визначення вимог до її виготовлення Спеціальний одяг слугує для індивідуального захисту робіт ників на виробництві. Залежно від виду шкідливого виробничого чинника, спеціальний одяг класифікують за захисними властивостями згідно з ГОСТ 12.4.103–83. Виділено 15 груп і 33 підгрупи [1, с. 5–7]. При виготовленні спецодягу ВТО використовується нечасто, в основному для заключної обробки.

Спеціальний одяг піддається заключній ВТО повністю, коли він виготовлений з тонких вовняних тканин.

При виготовленні спецодягу з інших бавовняних і вовняних зминальних тканин припрасовуються низ штанів, рукавів, сам виріб, а також основні з’єднувальні шви, коли вони виконані на зшивально обметувальній машині. Якщо деталі з’єднані швом у замок, настроч ними або накладними швами, то ВТО не виконується.

Не виконується заключна ВТО для спецодягу з азбесту, мате ріалів з покриттям, грубих тканин типу сірошинельного сукна, пару сини, брезенту, а також утеплювального спецодягу. Для ВТО викорис товують праски і преси, а також шаблони і загинальні преси для за прасування країв деталей такі, як і для побутового одягу.

За завданням викладача кожен зі студентів отримує модель спеціального виробу (куртки, штани, костюма), рис. 6.1 та виконує аналіз його відповідності сучасним вимогам до спеціальних виробів.

У звіті подається ескіз моделі (вигляд спереду та ззаду) і опис його конструктивно-декоративних рішень. Вказуються основні техно логічні характеристики виробу.

Рис. 6.1 – Модель куртки спеціального призначення

44

Рис. 6.2 – Модель костюму спеціального призначення

45

Рис. 6.3 – Моделі штанів спеціального призначення

2. Розробка оптимальних методів обробки основних вузлів виробу На технічному ескізі виробу необхідно позначити місця роз різу кожного вузла та вказати їх назву (рис. 6.4).

46


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   14

скачати

© Усі права захищені
написати до нас