Таблиця 1.8 – Визначення потрібної кількості автомобілів
| № скла- ду | Найменування вантажу |  ,т | δ | ga, т | gп, т | ya | βа | Та, год | Оа, год | Оап, год | А, шт | Ап, шт |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
| 1 | Цукор (пісок, рафінад) | 326 | 1 | 6 | | 0,7 | 0,7 | 12 | 1,8 | | 9 | |
| 1 | Тарно-штучні вантажі | 606 | 0,7 | 6 | 5 | 0,7 | 0,5 | 12 | 2,85 | 3,2 | 24 | 7 |
| 1 | Цегла силікатна | 335 | 1 | 6 | | 0,7 | 0,5 | 12 | 1,85 | | 13 | |
| 2 | Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах | 1328 | 1 | 10 | | 1 | 0,76 | 12 | 3,4 | | 25 | |
| 3 | Щебінь, гравій, пісок | 1565 | 0,5 | 10 | 10 | 1 | 0,5 | 12 | 1,45 | 1,8 | 10 | 6 |
| 3 | Вугілля (антрацит, кам’яне) | 548 | 0,5 | 10 | 10 | 1 | 0,5 | 12 | 1,45 | 1,8 | 4 | 3 |
| 4 | Цемент будь-який, гіпс будівельний | 274 | 0,5 | 6 | 5 | 0,7 | 0,5 | 12 | 1,28 | 1,78 | 4 | 3 |
1.6 Розробка схеми компонування споруд вантажного району
В залежності від місцевих умов, ВР можуть бути тупикового або наскрізного типу з послідовним або паралельним розташуванням приймально-відправних колій відносно вантажних фронтів. На рисунку 1.3 наведено схему, яку мають всі раніше запроектовані склади.
Окрім того, на схемі передбачена одна колія з улаштуванням під’їздів до неї для безпосереднього перевантаження з вагонів у автомобілі та навпаки. Спеціальний склад для в’язких будівельних матеріалів (вапна, цементу, гіпсу та ін.), а також інші склади для пилових вантажів розташовуються у віддалені від житлових кварталів, складів штучних вантажів і контейнерних площадок не менше, ніж на 50 м.
Товарна контора розташована поблизу від автомобільної брами. Побутові приміщення прийомоздавальників знаходяться у будівлі товарної контори або в окремій будівлі на території ВР. ВР має огорожу, протипожежні засоби, зв’язок, освітлення, відповідні споруди, а автомобільні дороги та вантажно-розвантажувальні площадки мають тверде покриття.
На станції, на якій проводиться навантаження та вивантаження навалочних і насипних вантажів, передбачені вагонні ваги. Вагова колія розташована у горловині колій ВР, яка веде до фронтів навантаження-розвантаження, та ізольована від пропуску вагонів, які не потребують зважування, і локомотивів. Колія до ваг наскрізна, пряма та горизонтальна. Пряма ділянка прийнята не менш 15 м з кожного боку від ваг.
Автомобільні ваги розташовані на території ВР поблизу в’їзду, але так, щоб вони не заважали проїзду автомобілів, які не треба зважувати.
На станції для перевірки габариту навантаження на відкритому рухомому складі передбачена габаритна брама або спеціальний пристрій для автоматичної сигналізації про негабаритність вантажів.
1 – контейнерна площадка; 2 – ангарний склад; 3 – підвищена колія для насипних вантажів; 4 – критий склад; 5 – службово-технічна будівля; 6 - ваги вагонні
Рисунок 1.3 – Схема вантажного району тупікового типу
2 Організація вантажної роботи у місцях незагального користування
(розрахунок параметрів зернових елеваторів)
2.1 Основні розрахункові положення
Елеватор призначений для приймання зерна автотранспортом від зернових господарств, зберігання вантажу, навантаження зернових культур до залізничних вагонів. З кузовів автомобілів зерно подається до силосів за допомогою норій. Для навантаження в залізничні вагони зерно з елеватора за допомогою норії надходить по трубі до рухомого складу. Норії зернові призначені для вертикального транспортування зерна без тари до або з елеваторів. Елеватор складається з круглих (конусних) силосів.
Усі вихідні та розрахункові параметри кількості зерна для визначення параметрів елеваторів передбачають у фізичній масі.
Обсяг заготовок у фізичній масі зерна в тоннах визначено як
А = Азалік · Кф, (2.1)
де Азалік – обсяг заготовок зерна в заліковій масі, т.
Залікова маса зерна – це фізична маса зерна, що зменшена на розрахункову величину маси відхилень до кондицій вмісту вологи і сміттєвих домішок у зерні;
Кф – коефіцієнт переведення залікової маси у фізичну.
Значення Кф приймають відповідно таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Коефіцієнти переведення залікової маси зерна у фізичну Кф
| Культури | Тривалість розрахункового періоду заготовок Пр, діб | ||
| до 15 | до 20 | до 30 | |
| Зернові | 1,05 | 1,06 | 1,15 |
А = 18000 · 1,06 = 19080 т
Максимально-добове надходження зерна визначено як
(2.2)де 0,8 – коефіцієнт, що враховує надходження зерна протягом розрахункового періоду заготовок. Протягом розрахункового періоду заготовок Пр слід ураховувати надходження 80 % планованого обсягу заготівель зерна;
Кд – коефіцієнт добової нерівномірності, що залежить від обсягу заготовок за розрахунковий період та тривалості розрахункового періоду заготовок.
Коефіцієнт добової нерівномірності визначається за таблицею 2.2.
Таблиця 2.2 – Коефіцієнт добової нерівномірності Кд
| Обсяг заготовок за розрахунковий період (0,8 ·А), тис. т | Тривалість розрахункового періоду Пр, діб | ||
| до 15 | до 20 | до 30 | |
| До 25 вкл. | 1,7 | 1,6 | 1,6 |
| Понад 25 до 50 вкл. | 1,6 | 1,6 | 1,6 |
| Понад 50 до 100 вкл. | 1,5 | 1,5 | 1,6 |
= 1221,12 т/доб.2.2 Розрахунок обладнання при вивантаженні зерна з автотранспорту
Максимальне надходження зерна впродовж години агод, т/год, визначено
, (2.3)де Кгод – коефіцієнт нерівномірності надходження зерна впродовж години, що визначається згідно з таблицею 2.3;
Т– розрахунковий час підведення зерна автотранспортом протягом доби, Т = 24 год.
Таблиця 2.3 – Коефіцієнт нерівномірності надходження зерна впродовж години
| Максимально добове надходження зерна ад, тис. т | До 1 | До 2 | До 3 | До 4 | До 5 | До 6 | До 7 | Понад 7 до 10 | Понад 10 до 13 | Понад 13 |
| Коефіцієнт нерівномірності Кгод | 2,9 | 2,3 | 2,0 | 1,9 | 1,8 | 1,7 | 1,6 | 1,5 | 1,4 | 1,3 |
= 117,02 т/год.Необхідну кількість технологічних ліній приймання зерна з автотранспорту Nлавт, визначено як
, (2.4)де Qл – продуктивність лінії при прийманні зерна з автотранспорту, т/год, що визначається за таблицею 2.4;
Кк – коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності транспортного устаткування залежно від зернової культури, визначається за таблицею 2.5;
Кв. з. – коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності транспортного устаткування залежно від вологості та засміченості зерна.
Таблиця 2.4 – Продуктивність лінії приймання зерна з автотранспорту
| Кількість партій, що надходять на лінію за добу, Рлд | Середня вантажопідйомність автотранспорту Qа, т | |||||||
| 6 | 8 | 10 | 12 | 14 | 16 | 18 | 20 | |
| Продуктивність норії Qн = 100 т/год | ||||||||
| 2 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 |
| 3 | 53 | 55 | 58 | 60 | 62 | 64 | 66 | 68 |
| 4 | 47 | 50 | 52 | 55 | 58 | 61 | 63 | 66 |
| 5 | 43 | 46 | 49 | 52 | 55 | 58 | 61 | 64 |
| 6 | 41 | 44 | 47 | 50 | 53 | 56 | 59 | 62 |
| Продуктивність норії Qн = 175 т/год | ||||||||
| 2 | 100 | 102 | 103 | 105 | 107 | 109 | 110 | 112 |
| 3 | 81 | 84 | 86 | 89 | 93 | 95 | 98 | 102 |
| 4 | 70 | 74 | 77 | 81 | 84 | 88 | 91 | 95 |
| 5 | 67 | 70 | 74 | 77 | 81 | 84 | 88 | 91 |
| 6 | 63 | 67 | 70 | 74 | 77 | 81 | 84 | 88 |
| Продуктивність норії Qн = 350 т/год | ||||||||
| 2 | 172 | 179 | 182 | 189 | 196 | 200 | 207 | 214 |
| 3 | 133 | 140 | 147 | 154 | 158 | 165 | 172 | 175 |
| 4 | 119 | 126 | 130 | 133 | 137 | 144 | 147 | 154 |
| 5 | 105 | 112 | 116 | 123 | 126 | 133 | 140 | 147 |
| 6 | 98 | 105 | 112 | 116 | 123 | 130 | 133 | 140 |
Таблиця 2.5 – Коефіцієнт зниження продуктивності транспортного устаткування залежно від зернової культури
| Зернова культура | Коефіцієнт зниження продуктивності транспортного устаткування, Кк |
| Пшениця | 1,0 |
| Ячмінь | 0,8 |
| Овес | 0,7 |
| Жито | 0,9 |
| Гречка | 0,7 |
= 2,3 ≈ 3 лінії.2.3 Навантаження залізничних вагонів
2.3.1 Розрахунок добового обсягу навантаження зерна до рухомого складу
Обсяг операції із зерном з навантаження вагонів визначається з урахуванням коефіцієнтів нерівномірності надходження і відвантаження зерна. Коефіцієнт місячної нерівномірності Км = 2, коефіцієнт добової нерівномірності Кд = 2,5.
Розрахунковий добовий обсяг навантаження зерна визначено як
, (2.5)де М – розрахункова кількість місяців за рік, протягом якого здійснюється навантаження вагонів із зерном, М = 11 міс.
= 289,09 т.2.3.2 Розрахунок пристроїв для навантаження зерна в залізничні вагони
З метою забезпечення своєчасної обробки вагонів для навантаження зерна продуктивність навантажувальних механізмів Qтр, т/год, визначається як
, (2.6)де Qпод – маса зерна в одній подачі, т;
Кв – коефіцієнт використання транспортного обладнання (норії), приймається:
Кв = 0,8 при Qн = 100 т/год; Кв = 0,75 при Qн = 175 т/год; Кв = 0,7 при Qн = 350 т/год.
. (2.7)
= 1300 т,
= 443,99 т/год.Необхідну кількість навантажувальних потоків визначають як
(2.8)
= 4,4 ≈ 5 потоків. 2.4 Визначення необхідної кількості транспортного устаткування (норій)
Необхідна кількість годин роботи норії визначено як
, (2.9)де Кп – кількість підйомів зерна. При одноступінчастій схемі даний параметр для всіх операцій дорівнює 1.
= 152,6 н. год Розрахункову кількість норій визначено як
. (2.10)
= 6,36 ≈ 7 норій.Необхідна кількість норій
, (2.11)де Кн – коефіцієнт використання норії за часом: Кн = 0,65 при Nнроз до 3 норій; Кн = 0,7 при Nнроз від 3 до 4; Кн = 0,75 при Nнроз більше 4 норій.
= 9,33 ≈ 10 норій.2.5 Визначення місткості та кількості споруд (силосів) для зберігання вантажу
Місткість силосу в тоннах визначають як
Ес = γ [Fc · Hc – (V1 + V3)], (2.12)
де γ – натура зерна (залежить від вмісту крохмалю, мінеральних і органічних домішок), т/м3 (приймається від 0,68 до 0,82);
Fc – площа внутрішнього перерізу силосу, м2;
Hc – висота силосу від надсилосної плити до випускного отвору, м;
V1 – об’єм верхньої частини силосу, що не заповнена зерном, м3;
V3 – об’єм забутки в нижній частині силосу, м3.
Схема розташування зерна в круглому силосі наведена на рисунку 2.1.
Рисунок 2.1 – Розташування зерна в круглому силосі
Місткість силосу Ес при завантаженні й випуску зерна по центральній осі може бути визначена як сума місткості: верхньої конусної частини Е1, середньої циліндричної частини Е2 і нижньої конусної частини Е3.
Ес = Е1 + Е2 + Е3. (2.13)
Місткість верхньої конусної частини Е1 силосу визначається як
, (2.14)де R – внутрішній радіус силосу, м;
H1 – висота верхньої конусної частини силосу, м.
Місткість циліндричної частини Е2 силосу визначається як
E2 = γ · π · R2 · H2, (2.15)
де H2 – висота циліндричної частини силосу, м.
Місткість нижньої конусної частини Е3 силосу визначається як
, (2.16)де H3 – висота нижньої конусної частини силосу, м.
Висоти H1 та H3 визначено як
H1 = R · tg φ, (2.17)
H3 = R · tg β, (2.18)
де φ – кут природного укосу зерна при заповненні силосу зерном (φ = 26°);
β – кут забутки днища (β = 45°).
Висота циліндричної частини силосу H2 визначена як
Н2 = Нс – Н1 – Н3. (2.19)
Н1 = 3 · 0,4877 = 1,463 м,
Н3 = 3 · 1 = 3 м,
Н2 = 30 – 1,463 – 3 = 25,537 м.
= 9,371 т,Е2 = 0,68 · 3,14 · 32 · 25,537 = 490,739 т,
= 19,217 т,Ес = 9,371 + 490,739 + 19,217 = 519,327 т ≈ 520 т.
Необхідна місткість силосів для зберігання зерна визначається як
Езб = (ад +Зп – Вп) · Ксер, (2.20)
де Зп – планований перехідний залишок зерна на початок заготовок. Величина перехідного залишку приймається 15% від максимально-добового обсягу надходження;
Вп – планований обсяг відвантаження зерна протягом його надходження, що приймається рівним 10% від максимально-добового обсягу надходження;
Ксер – середньозважений коефіцієнт на розміщення зернових культур, що визначається за таблицею 2.6.
Таблиця 2.6 – Середньозважений коефіцієнт розміщення зернових культур
| Зернова культура | середньозважений коефіцієнт на розміщення зернових культур Ксер |
| Пшениця | 1,3 |
| Жито | 1,4 |
| Ячмінь, гречка | 1,6 |
| Овес | 2,0 |
Езб = (1221,12 + 183,168 – 122,112) · 1,3 = 1666,83 т.
Знайдемо необхідну кількість силосів за формулою
. (2.21)
= 3,21 ≈ 4 силосів. Приймаємо 2___ ряди (х) силосів по ширині та 2___ рядів (у) силосів по довжині. Тоді довжина елеватора буде визначатись як
Lел = y · Dc + bп · pп + lдод, (2.22)
де bп – ширина проходу між силосами, яка дорівнює 0,7 м;
pп – кількість проходів між силосами;
lдод – довжина ділянки, що зайнята додатковим обладнанням, яка дорівнює 10 м.
Lел = 2 · 6 + 0,7 · 1 + 10 = 22,7 м.
Довжину вантажного фронту з боку залізниці на території елеватора визначимо залежно від кількості вагонів, що одночасно подаються під завантаження, як
Lф = 2Lпод + Lл + Lз, (2.23)
де Lпод – довжина одночасно поданих вагонів під навантаження, м;
Lл – довжина локомотива, яка дорівнює 17,22 м;
Lз – запас колії до початку і в кінці состава (по 10 м з кожної сторони).
Довжина одночасно поданих вагонів під навантаження визначається як
Lпод = nвпод · lв, (2.24)
де nвпод – кількість вагонів в одній подачі, ваг;
lв – довжина вагона-зерновоза, яка дорівнює 14720 мм.
Кількість одночасно поданих вагонів під навантаження визначаємо як
. (2.25)
= 18,57 ≈ 19 ваг,Lпод = 19 · 14,72 = 279,7 ≈ 280 м,
Lф = 2 · 280 + 17,22 + 20 = 597,22 ≈ 598 м.
Висновки
У даній курсовій роботі розглянуті питання, пов’язані з організацією роботи вантажного району вантажної станції Ован, виконано розрахунки і компонування споруд вантажного району.
Вантажний район станції має ряд основних показників, що характеризують його роботу:
1 Кількість вагонів, які проходять вантажні операції за добу:
АС – 39 НП – 28
КП – 56 КС – 4
2 Загальна площа складу Fск, м:
АС – 6837 НП – 6617
КП – 10093 КС – 967
3 Кількість ВРМ або вантажний фронт, ваг:
АС – 15 НП – 28
КП – 9 КС – 4
4 Кількість товаро-багажних ваг:
АС – 2 КС – 1
Для місць незагального користування (фронт зернових елеваторів) отримані такі показники:
1 Кількість технологічних ліній приймання зерна з автотранспорту – 3
2 Необхідна кількість навантажувальних потоків – 5
3 Необхідна кількість норій – 10
4 Необхідна кількість силосів – 4
5 Довжина вантажного фронту з боку залізниці на території елеватора – 598 м
Список використаних джерел
Инструкция по проектированию станций и узлов на железных дорогах СССР МПС СССР [Текст] : (ВСН 56-78 : инструкции / Минтрансстрой СССР, МПС СССР. [Срок введ. в действие 01.01.79]). – М. : Транспорт, 1978. – 175 с. : ил. - Б. ц. ББК 656.21.001.2.
Погрузочно-разгрузочные работы с насыпными грузами [Текст] : справочник / Д. С. Плюхин, Е. Г. Угодин, Е. А. Иконников, Л. И. Алькинская; Под ред. Д. С. Плюхина. – М. : Транспорт, 1989. – 303 с.: ил., табл. - Библиогр.: с. 295 - 297. ISBN 5-277-00604-4.
Типовой технологический процесс работы грузовой станции. МПС СССР [Текст]. – М. : Транспорт, 1991. – 216 с.
Котенко, А. М. Управління вантажною і комерційною роботою на залізничному транспорті [Текст] : підручник / А. М. Котенко. - 2-е вид. - Харків : ПП вид-во "Нове слово", 2005. - Ч. 2. - 384 с. - ISBN 966-7593-39-8.
Повороженко, В. В. Повышение производительности грузового вагона [Текст] / В. В. Повороженко, И. А. Орлова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Транспорт, 1979. – 215 с.
Единые нормы выработки и времени на вагонные, автотранспортные и складские погрузочно-разгрузочные работы [Текст] : [утв. Госуд-ным комитетом Совета Министров СССР по труду и социальным вопросам 02.10.1975] : обязательны для применения на предприятиях и в организациях народного хозяйства СССР. – изд. 3-е, откор. и доп. – М. : Транспорт, 1987. – 256 с.
Падня, В. А. Погрузочно- разгрузочные машины [Текст] : справочник / В. А. Падня. – М. : Транспорт, 1981. – 448 с.
Управление грузовой и коммерческой работой на железнодорожном транспорте [Текст] : учебник для студентов ВУЗов / Под ред. проф. А. А. Смехова. – М. : Транспорт, 1990. – 351 с.
Гриневич, Г. П. Комплексная механизация и автоматизация погрузочно-разгрузочных работ на железнодорожном транспорте [Текст] : учеб. для вузов железнодорожного транспорта / Г. П. Гриневич. – М. : Транспорт, 1981. – 237 с.
Гриневич, Г. П. Комплексно-механизированные и автоматизированные склады на транспорте [Текст] / Г. П. Гриневич. – М. : Транспорт, 1976. – 280 с.
Збірник № 5 Правил перевезень і тарифів на залізничному транспорті [Текст] : [Зареєстровано в Мін. юстиції України 24.11.200 р. за № 875/5096] : Видається на підставі ст. 5 Статуту залізниць України. – К. : Укрзалізниця, 2001. – 76 с. - ISBN 966-7652-00-9.
Додаток А
(довідковий)
Таблиця А.1 – Вибір раціональних типів вагонів для перевезення вантажів (варіант 2__ ) (заповнюється відповідно до даних варіанту завдання, що містяться в таблиці 2)
| Найменування вантажу | № тариф. гр. ванта-жу | Характеристика вагона | Тех. норма заван-таж. вагона, т | Примітка | ||||
| тип | кіль-кість осей | ванта-жопід-йомн, т | повн. об’єм кузова, м | маса тари, т | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| Щебінь (гравій) | 23 | ПВ | 4 8 | 69,0 125,0 | 73,0 137,5 | 22,0 45,1 | 69,0 125,0 | Навалом |
| Ліс круглий (сосна) | 08 | ПВ | 4 8 | 69,0 125,0 | 73,0 137,0 | 22,0 45,1 | 55,0 82,5 | 1п = 13,0м (2 пакета) 1п = 19,0м (3 пакета) |
| Пиломатеріали (сосна) | 09 | ПВ | 4 8 | 69,0 125,0 | 73,0 137,0 | 22,0 45,1 | 44,0 56,5 | 1п = 10,0м (2 пакета) 1п = 15,0м (3 пакета) |
| Тарно-штучні вантажі | - | КР | 4 | 68,0 | 120,0 | 24,7 | 18,0 | Пакетами на піддонах N = 25 шт |
| Цемент | 28 | КР ЦМВ | 4 4 | 68,0 74,0 | 120,0 60,0 | 24,7 23,2 | 68,0 74,0 | У мішках до 50 кг Портландцемент, насипом |
| Сталь прокатна | 32 | ПВ | 4 | 69,0 | 73,0 | 22,0 | 69,0 | В пакетах, листова |
| Цукор-пісок (рафінад) | 52 | КР | 4 | 68,0 | 120,0 | 24,7 | 68,0 (63,0) | У мішках Рміш<50 кг (в картонних ящиках) |
| Вугілля | 16 | ПВ | 4 8 | 69,0 125,0 | 73,0 137,5 | 22,0 45,1 | 69,0 125,0 | Кам’яне та ін. Навалом з “шапкою” |
| Холодильники побутові | 40 | КР | 4 | 68,0 | 120,0 | 24,7 | 10,2 17,5 | 136 шт. у вагоні 146 шт. у вагоні |
| Цегла | 26 | ПВ | 4 | 69,0 | 73,0 | 22,0 | 69,0 | Силікатна у пакетах, Рпак = 2,8 т |
| Пісок (вапняне каміння) | 23 | ПВ | 4 8 | 69,0 125,0 | 73,0 137,5 | 22,0 45,1 | 69,0 125,0 | Навалом |
| Гіпс | 23 | КР | 4 | 68,0 | 120,0 | 24,7 | 68,0 | Будівельний (у мішках) Рміш<60 кг |
| Папір газетний | 13 | КР | 4 | 68,0 | 120,0 | 24,7 | 28,5 | В рулонах 42 шт., Ширина 1620 мм |
| Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах | - | ПВ | 4 | 64,0 | 68,0 | 21,8 | 18,0 | Ртек = QнПн = 1,8·10=18,0т Ртекз = (1,8+0,6)·10=24,0т (брутто, з урах. маси конт) |
Примітки:
У графі 8 технічні норми завантаження вагонів наведені з урахуванням фактичної вантажопідйомності вагона, яка вказана на бокових стінках, котлі цистерни або бортах платформи (трафаретної вантажопідйомності).
Технічна норма завантаження універсальними контейнерами вагона вказана без урахування маси тари контейнерів.
Додаток Б
(довідковий)
Таблиця Б.1 – Середня розрахункова маса вантажу, Р, на 1м2 площі складу
| Рід вантажу | Найменування складу | Маса Р, т/м2 |
| 1 Тарні та штучні вантажі по вагонних відправках | Критий склад або платформа | 0,85 |
| 1.1 В загальному складі | ||
| 1.2 В спеціалізованому складі | ||
| 1.2.1 Промислові товари широкого вжитку (трикотаж, взуття, одяг та ін.) | Критий склад або платформа | 0,25 |
| 1.2.2 Меблі | 0,25 | |
| 1.2.3 Папір | 1,10 | |
| 2 Тарні та штучні вантажі при дрібних відправленнях | 0,40 | |
| 3 Тарні вантажі в контейнерах | Площадка для контейнерів | 0,50 |
| 4 Великовагові вантажі | Площадка для великовагів | 0,90 |
| 5 Вантажі, що перевозяться навалом | Площадка для вантажів, що перевозяться навалом | 1,10 |
| Примітка: В тих випадках, коли перевищують легковагові вантажі або застосовується стелажне зберігання вантажів, площу складу треба розрахувати, дивлячись на масу вантажу на 1м2, яка визначається у роботі. | ||
Додаток В
(довідковий)
Таблиця В.1 – Розрахункова тривалість зберігання вантажу на складі, tз
Рід вантажу | Тривалість зберігання, діб | |
| до відправлення | по надходженню | |
| 1 Тарні та штучні вантажі в критих складах: при повагонних відправках | 1,5 | 2,0 |
| 2 Тарні та штучні вантажі в контейнерах | 1,0 | 2,5 |
| 3 Великовагові вантажі | 1,0 | 2,0 |
| 4 Колісні вантажі та сільгосптехніка | 1,0 | 2,5 |
| 5 Цемент, вапно, гіпс, крейда, мінеральні добрива | - | 2,5 |
| 6 Вантажі, що перевозяться навалом | 2,5 | 3,0 |
| Примітка: Для порожніх контейнерів розрахунковий термін знаходження на контейнерній площадці – одна доба. | ||
Додаток Г
(довідковий)
Таблиця Г.1 – Коефіцієнт, β, який враховує додаткову площу складу
| Рід вантажу | Найменування складу | Коефіцієнт β |
| 1 Тарні та штучні вантажі: повагонні відправки | Критий склад або платформа | 1,7 |
| 2 Тарні та штучні вантажі в контейнерах | Контейнерна площадка | 1,9 |
| 3 Великовагові вантажі | Площадка для великовагових вантажів | 1,6 |
| 4 Ліс круглий Пиломатеріали | Площадка круглого лісу Площадка для пиломатеріалів | 1,6 1,6 |
| 5 Вугілля та нерудні (мінерально-будівельні) матеріали | Склад вугілля та не рудних (мінерально-будівельних) матеріалів | 1,5 |
1 2 3 4 5