1 2 3 4 5 , (1.9) де 2 — кількість вантажних операцій, які виконуються з кожною тонною вантажу при складському варіанті робіт; Пе — експлуатаційна продуктивність машини, що дорівнює , (1.10) де Qзм — змінна норма виробітку вантажно-розвантажувальної машини, т/змін; 7 — розрахункова тривалість зміни, год; Ко — коефіцієнт, який ураховує використання машини протягом зміни, приймаємо від 0,70 до 0,80. Результати встановлення потрібної кількості вантажно-розвантажувальних машин та норм часу на виконання вантажних операцій з вагонами наведені у таблиці 1.5. Таблиця 1.5 — Засоби механізації та норми часу на виконання вантажних робіт
1.4 Визначення потрібної кількості товарно-багажних ваг Потрібна кількість товарно-багажних ваг для кожного критого складу визначена як (1.11) де ρ — частка вантажообігу, яка потребує переваження, приймаємо від 0,20 до 0,40; Птв — продуктивність ваг, т/доб, яка дорівнює (1.12) де TПР — тривалість перерв у роботі ваг (перевірка ваг, передавання складу при зміні черг та ін.), приймаємо від 1,0 до 4,0 год; tВАЖ — тривалість однієї операції важення з урахуванням часу на переміщення, укладання, знімання з ваг та складування вантажу, приймаємо від 0,10 до 0,30 год; РВ — найбільше навантаження рухомих ваг, РВ — 1,0; 2,0; 3,0 т, постійних (врізних) — 5,0 т; η — коефіцієнт використання навантаження ваг при зважуванні, приймаемо від 0,40 до 0,80. Результати розрахунків з визначення потрібної кількості NТВ наведено в таблиці 1.6. Таблиця 1.6 — Відомості про потрібну кількість товарно-багажних ваг
1.5 Визначення потрібної кількості автомобілів та причепів при здійсненні централізованого завезення i вивезення вантажів Потрібна кількість автомобілів без причепів при здійсненні централізованого вивезення i завезення вантажів автомобілями залізниці визначена як (1.13) де δ – частка вантажопотоку, який перевозиться автомобілями без причепів, приймаємо від 0,50 до 0,70; Оа – обіг автомобіля, год.; 2 – максимальна кількість вантажних операцій, які виконують з автомобілем за один обіг; βа– коефіцієнт використання автомобіля за пробігом (відношення часу руху автомобіля з вантажем до загального часу). Потрібна кількість автомобілів з причепами при здійсненні централізованого вивозу і завозу вантажів визначена як (1.14) де Оап – обіг автомобіля з причепом, год.; gп – вантажопідйомність причепа, т. Автомобілі у місті працюють за різними схемами. Більша частина з них має дві вантажні операції (навантаження та розвантаження). Автомобілі при перевезенні дрібних відправок, контейнерів та інших вантажів курсують за схемою “трикутника” (рисунок 1.1). Рисунок 1.1 – Схема курсування автомобілів за “трикутником” Сипучі та лісні вантажі, а також борошно, крупи, цукор і папір розвозять за маятниковою схемою (рисунок 1.2). Рисунок 1.2 – Маршрут курсування автомобілів за маятниковою схемою З урахуванням вказаних схем роботи автотранспорту середня тривалість обігу автомобіля для кожної з них відповідно буде Оа' (1.15) Оа'' (1.16) Обіг автомобіля з причепом, год., дорівнює Оап' (1.17) а обіг автомобіля з причепом для сипучих вантажів – Оап'' (1.18) де – час на навантаження автомобіля (причепа) на станції, год.; – час на вивантаження автомобіля (причепа) на станції, год.; – час на вивантаження автомобіля (причепа) у одержувача, год.; – тривалість навантаження автомобіля (причепа) у відправника, год.; – середня тривалість чекання автомобілем вантажних операцій на станції, приймаємо від 0,10 до 0,20 год.; t1 – тривалість руху автомобіля від станції до одержувача, год.; t2 – те ж від одержувача до відправника, год.; t3 – те ж від відправника до станції, год.; – тривалість зважування автомобіля (причепа), приймаємо від 0,05 до 0,08 год. та приймається тільки для сипучих вантажів. Розрахунки по визначенню обігу автомобілів наведено в таблиці 1.7, а по встановленню потрібної кількості автомобілів – в таблиці 1.8. Таблиця 1.7 – Визначення обігу автомобілів
1 2 3 4 5 |