1   2   3   4   5   6   7   8   9
Ім'я файлу: последнее .docx
Розширення: docx
Розмір: 516кб.
Дата: 05.10.2020
скачати
Вступ

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Також працівники мають конституційне право на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці [1].

Згідно ст.1 закону України «Про охорону праці» [2]«охорона праці» – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

У зв’язку з цим в розділі «Охорона праці та навколишнього середовища» проведено аналіз умов праці на робочому місці оператора, який займається питаннями підбору персоналу темою науково-дослідної роботи на прикладі виробничого підприємства ПП «Фор Юкрейн».

4.2 Загальна характеристика виробничого приміщення та робочого місця

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори розділяють на групи за ДСаНПіН ГК [3]:

  • фізичні;

  • хімічні;

  • біологічні;

  • психофізіологічні.

Оскільки робота оператора ПЕОМ не пов’язана з хімічними та біологічними факторами, то надалі будемо розглядати лише фізичні та психофізіологічні, що присутні на робочому місці користувача персональних ЕОМ [3].

До фізичних можна віднести:

1. Підвищений рівень шуму

2. Підвищене значення напруги в електричній мережі

3. Підвищена пульсація світлового потоку

4. Рівень електромагнітних випромінювань

5. Ультрафіолетове випромінювання

6. Нестача природного освітлення

7. Вібрація

8. Виробничий пил

9. Несприятливі параметри мікроклімату

До психофізіологічних можна віднестиінтелектуальні, емоційні перевантаження та перевантаження зорових аналізаторів.

Таблиця 4.1 - Перелік небезпечних і шкідливих чинників на робочому місці оператора ПЕОМ

Найменування чинника

Джерело походження

Параметр, що нормується та нормативне значення

Фізичні фактори

1. Підвищений рівень шуму

Вентилятор, система освітлення, друкувальні прилади

Рівень звуку

LA = 50 дБ (А)

2. Підвищене значення напруги в електричній мережі

Блок живлення

І = 0,6 мА

U = 36В

3. Підвищена пульсація світлового потоку

Газорозрядні лампи

К.п. = 5%

4. Рівень електромагнітних випромінювань

ЕПТ монітора, системний блок, мережа живлення

Відстань – 50см навколо ПК

2-5 кГц – 25 В/м

5. Ультрафіолетове випромінювання

Комп’ютер

Щільність потоку ультрафіолетового випромінювання 10 Вт/м

6. Нестача природного освітлення

Неправильне планування розташування комп’ютерів

КПО, Dn

7. Вібрація

Вентиляційна система

Віброприскорення, м/с; віброшвидкість, м/с або їх рівні LA, LV, дБ;

LV = 75 дБ

8. Виробничий пил

Статична електрика накопичена на електричній поверхні комп’ютера

ГДК = 4 мг/м3

9. Несприятливі параметри мікроклімату

Недостатня робота опалення та вентиляції

Температура tС,

вологість повітря  %, швидкість руху повітря v, м/с

Психофізіологічні фактори

10. Емоційні перевантаження, напруга зорового аналізатору

Складність виконання завдання

Зниження реакції користувача на звук і світло на 40-50%


4.3Виробнича санітарія

4.3.1 Мікроклімат виробничого приміщення

Метеорологічні умови в приміщенні (стосовно робочого місця оператора ПЕОМ) повинні відповідати ДСН 3.3.6.042–99[5].Значні коливання параметром мікроклімату можуть привести до порушення терморегуляції організму (здатність організму утримувати постійну температуру), що приводить до порушення системи кровообіг, загальної слабкості та ін.

Дані оптимальних і допустимих значень параметрів мікроклімату для робочого місця, оснащеного ЕОМ, представлені в таблиці 4.2

Таблиця 4.2– Оптимальні параметри мікроклімату

Категорія

робіт по тяжкості

Період року

Температура

С°

Відносна вологість %

Швидкість руху повітря,

м/с

Легка - Іб




Оптимальні






Холодний

21-23

40-60

0,1



Теплий

22-24

40-60

0,2






Допустимі






Холодний

20-24

75

0,2



Теплий

21-28

65 (при 28°С)

0,1-0,3


Нормалізація параметрів мікроклімату здійснюється за допомогою комплексу заходів та засобів колективного захисту, які включають будівельно-планувальні, організаційно-технологічні, санітарно-гігієнічні, технічні за ДБН В.2.5-67:2013[6].

4.4.2 Виробниче освітлення

Освітлення приміщень – штучне і природне. Природне освітлення здійснюється через бокові отвори, орієнтовані переважно на північ. В таблиці 4.4приведені характеристики освітлення в приміщенні відповідно до ДБН В 2.5-28-18[7].

Для захисту від прямого сонячного світла екраната клавіатури передбачені сонцезахисні пристрої. Робочі місця розташовані так, що природне світло падає збоку, переважно зліва.

При виконанні в приміщеннях робіт слід застосовувати, як правило, систему комбінованого освітлення. Освітленість робочої поверхні, створювана світильниками загального освітлення в системі комбінованого складає 20 % від штучних джерел, решта – від місцевого освітлення.
Таблиця 4.3 – Характеристика освітлення в кабінеті оператора

Точність

зоровихробіт

Мінімаль-ний

розміроб'єкту розрізне-ння, мм

Розряд

зоровихробіт


Характе-ристика

типу фону

Контрастоб'єктуз фоном

Підрозряд

зорових

робіт

Нормоване значенняпараметрів освітлення

природ-ного, %

штучного, лк

Високої точності

0,3-0,5

Б2

Світлий

Великий

г

0,7

300





Відповідно до ДБН В 2.5-28-2018 [7] нормований показник КПО повинен бути не менш 0,7 для виконання зорових робіт, пов'язаних з ПЕОМ, тому розрахунки підтвердили необхідність застосування пристроїв штучного освітлення.

Для забезпечення нормованого значення штучного освітлення 300 лк використовуються відкриті світильники типу ЛСП з люмінесцентними газорозрядними лампами ЛБ 40 – 2. Лампи економічні і мають склад спектру, близький до сонячного.

4.3.3 Шум і вібрація

Шум – безладне поєднання звуків різної частоти і потужності. Постійна дія шуму на людину приводить до ослаблення уваги і пам'яті, погіршенню психічного стану, підвищенню кров'яного тиску і іншим порушенням стану здоров'я.Шум є одним із найпоширеніших шкідливих факторів.

В приміщеннях існує непостійний шум – що коливається, рівень звуку якого безперервно змінюється в часі.Нормування шуму здійснюється згідно з ДСН 3.3.6.037-99 [8]. В приміщенні, де працює оператор ЕОМ, рівень звуку та еквівалентні рівні звуку не перевищують 50 дБА.

4.3.4 Випромінювання від екрану ЕОМ

Електромагнітні випромінюванні, впливаючи на організм людини в дозах, що перевищують допустимі, можуть з’явитися причиною професійних захворювань. Джерелом випромінювання в ПК є електронна променева трубка дисплею. Враховуючи, що на підприємстві робочі місця оснащені ПК нового покоління, напруженість електромагнітного поля не перевищує 5В/м НПАОП 0.00-7.15-18 [3] та ДСН 3.3.6.037-99 [11], а напруженість електростатичного поля – не більше 20Вт/м2ДСаНПіН3.3.2-0.07-98 [10].

Захист від ЕМВ: захист часом (працювати не більше чотирьох годин); захист відстанню (сидіти на відстані не менше довжини витягнутої руки від монітора); вбудований захисний екран.

Таблиця 4.4 – Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіочастотного діапазону та допустима поверхнева густина потоку енергії

випромінювань і електростатичного поля.

Види поля

Допустимі параметри поля

Допустима поверхнева щільність потоку енергії (інтенсивність потоку енергії), Вт/кв.м

Напруженість електромагнітного поля

за електричною складовою (Е), В/м

за магнітною складовою (Н), А/м

60 кГц до 3 мГц

50

5

-

3 кГц до 30 мГц

20

-

-

30 кГц до 50 мГц

10

0,3

-

30 кГц до 300 мГц

5

-

-

300 кГц до 300 гГц

-

-

-

Електромагнітне поле оптичного діапазону в ультрафіолетовій частині спектру










УФ-С (220-280 мм)

-

-

0,001

УФ-В (280-320 мм)

-

-

0,01

УФ-А (320-400 мм)

-

-

10,0

В видимій частині спектру 400-760 мм

-

-

10,0

0,76-10,0 мкм

-

-

35,0-70,0

Напруженість електричного поля ВДТ

-

-

20 кВ/м


Потужність дози рентгенівського випромінювання в будь-якій точці простору на відстані 5 см від поверхні екрану монітора не повинна перевищувати 100 мкР/год згідно з НРБУ-97/Д2000 [12].
4.4Електробезпека

Персональний комп’ютер є однофазним споживачем електроенергії від трьохфазної чотирьохпровідної мережі з глухозаземленною нейтрал’ю напругою 380/220 В, частотою 50 Гц.

Приміщення, де працює оператор відноситься до класу приміщень з підвищеною небезпекою за ПУЕ [15]. У зв'язку з небезпекою ураження електричним струмом на робочому місці оператора, повинні бути передбачені наступні заходи захисту людини від ураження електричним струмом: конструктивні, схемно-конструктивні і експлуатаційні[15].

Конструктивні заходи безпеки направлені на запобігання можливості дотику оператора до токоведучих частин. Для цього всі рубильники встановлені в закритих корпусах, усі токоведучі частини поміщені в захисний корпус або покриті шаром ізоляції, який виключає можливість дотику до них. Електричний ланцюг живлення також має ізоляцію. Комп'ютер обладнано заводською ізоляцію та елементами заземлення.

Схемно-конструктивні заходи електробезпеки забезпечують безпеку дотику людини до металевих токоведучих частин електричних апаратів при випадковому пробої ізоляції і виникнення електричного потенціалу на них.

Експлуатаційні заходи забезпечують експлуатаційний захист: монтаж, обслуговування, ремонт і налагодження ЕОМ, заміна деталей, пристроїв, блоків повинна здійснюватись тільки при повному відключені живлення;у приміщеннях, де експлуатується більше п’яти комп’ютерів на видному й доступному місці встановлюється аварійний і резервний вимикач для повного відключення електроживлення;заземлені конструкції в приміщенні повинні бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.

По способу захисту людини від ураження електричним струмом ПЕОМ, та устаткування для обслуговування, ремонту та наладки ПЕОМ повинні вiдповiдати I класу захисту, згiдно до НПАОП 0.00-7.15-18 [3] та НПАОП 40.1-1.32-01[16].
1   2   3   4   5   6   7   8   9

скачати

© Усі права захищені
написати до нас