Поняття про біологічну небезпеку, біологічний тероризм та біологічний захист

ПОНЯТТЯ ПРО БІОЛОГІЧНУ НЕБЕЗПЕКУ, БІОЛОГІЧНИЙ ТЕРОРИЗМ
ТА БІОЛОГІЧНИЙ ЗАХИСТ.
БІОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ
На жаль, взаємодія живих організмів із людиною може давати не тільки позитивний ефект. Тому було запропоновано поняття біологічної небезпеки — негативної дії біологічних об'єктів, яка створює небезпеку в медико-соціальній, технологічній, сільськогосподарській або комунальній сферах
Джерелом біологічної небезпеки можуть бути представники будь-якої групи живих організмів
Передовсім це, звичайно, хвороботворні мікроорганізми — віруси, бактерії, паразитичні гриби та одноклітинні еукаріоти.
Вони можуть бути причиною виникнення епідемій і, можливо, загибелі великої кількості людей.
Слід зазначити, що значну біологічну небезпеку можуть створювати і непатогенні мікроорганізми. Наприклад, клостридії, які виробляють ботулотоксин, не є паразитами. Вони живляться мертвою органікою, а отруту виділяють для того, щоб їм конкуренти не заважали її їсти. Але консерви також є мертвою органікою, бактерії можуть поселятися в них і виробляти ботулотоксин, який і стає причиною ботулізму.
Біологічна небезпека може виникати і як побічний ефект життєдіяльності мікроорганізмів, із якими людина навіть не конкурує. Так, «цвітіння» води в результаті масового розмноження мікроскопічних водоростей негативно впливає на здоров'я людей, які перебувають у такий момент біля водойми. Причиною цього є не лише токсичні речовини, які виділяють водорості, але й продукти розпаду тіл організмів, що загинули внаслідок
«цвітіння» води.
Джерела біологічної небезпеки.
Організми, які можуть нанести фізичні пошкодження.
Хижі тварини (тигри, акули, ведмеді), травоїдні тварини великих розмірів (корови, коні, слони),тварини з механічними засобами захисту(дикобрази, їжаки) тощо.
Виробники токсинів
Отруйні членистоногі (каракурт, шершень) та інші представники безхребетних (медузи, молюски) отруйні хребетні (гадюка, скат- хвостокол), отруйні рослини (дурман, цикута), отруйні гриби (бліда поганка, мухомор смердючий), деякі мікроорганізми тощо.
Організми, побічні продукти діяльності яких можуть бути
небезпечними.
Продуценти алергенів (тополя, полин, пилові кліщі, домашні тварини), організми, які є причиною «цвітіння» води (динофітові, діатомові та зелені водорості, ціанобактерії) тощо.
Біологічний тероризм.
Біологічний тероризм є різновидом тероризму, за якого проти населення застосовується біологічна зброя. Зазвичай як біологічну зброю використовуються збудників небезпечних інфекцій або токсини, які були ними вироблені. Біотероризм може здійснювати напад або безпосередньо на населення (використовуючи збудників таких захворювань, як сибірська виразка, чума, віспа тощо), або на економіку певного регіону. В останньому випадку використовуються не збудники захворювань людини, а організми, які уражають сільськогосподарських тварин або культурні рослини. Такий варіант діє повільніше, але є більш безпечним для самих терористів. Протягом останніх років було здійснено кілька терористичних атак із використанням біологічної зброї: 1972 рік — США, Чикаго. Спроба зараження міської системи водозабезпечення збудниками черевного тифу. Терористи арештовані до початку теракту, постраждалих немає.
1984 рік — США, Орегон. Зараження сальмонелами приміщень барів, ресторанів і магазинів. Захворіла 751 людина. Загиблих не було.
1993 рік — Японія, Токіо. Спроба зараження місць скупчення людей збудниками сибірської виразки. Постраждалих немає.
2001 рік — США. Розсилання листів зі збудниками сибірської виразки. Загинуло 5 осіб.
Біологічний захист та біологічна безпека Для запобігання негативним наслідкам біологічної небезпеки та біологічного тероризму створюють системи біологічного захисту. Біологічний захист — це система комплексних заходів, спрямована на своєчасне виявлення біологічної небезпеки та забезпечення захисту від неї населення на відповідних територіях.
Біологічний захист передбачає здійснення адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних і медичних заходів.
У більшості країн сучасні системи охорони здоров'я створюють достатньо надійні комплекси біологічного захисту. Системи спостережень за поширенням небезпечних інфекцій дозволяють вчасно виявляти випадки захворювань і обмежувати їх поширення. А оповіщення через засоби масової інформації сприяє правильним діям населення в умовах небезпеки. Залежно від виду біологічної небезпеки, дії для зменшення її впливу на людей будуть різні. Так, поширення респіраторних інфекцій вимагає широкого застосування респіраторів або інших засобів захисту дихальних шляхів. А інфекції, які потрапляють в організм із їжею, потребують контролю продуктів харчування та дотримання правил особистої гігієни.
Обов'язковим компонентом біологічного захисту населення є систематична та вчасна вакцинація населення. Саме масова вакцинація перешкоджає поширенню інфекцій. Тому вчасне проведення щеплень є дуже важливим для збереження життя і здоров'я населення.
Ще одним важливим поняттям є поняття біологічної безпеки. Біологічною безпекою називають такий стан середовища життєдіяльності людини, за якого відсутній будь-який шкідливий вплив факторів цього середовища на саму людину та її майбутніх нащадків. У такому середовищі також відсутній негативний вплив на біологічні об'єкти природного (організми природних екосистем) і штучного (домашні тварини, культурні рослини) середовища.
СТУДЕНТ ГРУПИ 3.16 ЛКП ГТРС БАБІЙЧУК АРТУР