Потіння і кваліфікація основних принципів запобігання та протидії корупції
Принципи запобігання і протидії корупції – керівні ідеї, основні засади, які напрацьовані практичною діяльністю суб’єктів протидії корупції та організованій злочинності, закріплені в нормативно-правових актах, регулюють суспільні відносини у даній в сфері між її учасниками.
У відповідності до вимог Закону України «Про запобігання корупції» діяльність із запобігання та протидії корупції ґрунтується на принципах:
- верховенства права;
- законності;
- комплексного здійснення правових, політичних, соціально-економічних, інформаційних та інших заходів;
- пріоритетності запобіжних заходів;
- невідворотності відповідальності за вчинення корупційних правопорушень;
- відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
- участі громадськості у заходах щодо запобігання і протидії корупції, державного захисту осіб, які надають допомогу у здійсненні таких заходів;
- забезпечення відновлення порушених прав і законних інтересів, відшкодування збитків, шкоди, завданої корупційним правопорушенням.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» основними принципами діяльності Національного бюро є:
1) верховенство права;
2) повага та дотримання прав і свобод людини і громадянина;
3) законність;
4) безсторонність та справедливість;
5) незалежність Національного бюро та його працівників;
6) підконтрольність і підзвітність суспільству та визначеним законом державним органам;
7) відкритість для демократичного цивільного контролю;
8) політична нейтральність і позапартійність;
9) взаємодія з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями.
Принцип верховенства права - це правова норма, яка передбачає, що жодна людина не може діяти поза законом, ніхто не може бути покараним державою, крім як за порушення закону, і ніхто не може бути засудженим за порушення закону іншим чином, ніж у порядку, встановленому законом.
Принцип законності є складовою принципу верховенства права і передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, Закони України «Про запобігання корупції», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про оперативно-розшукову діяльність» та інші закони, що регламентують цей вид правоохоронної діяльності, крім принципів, раніше зазначених, вказують і на інші принципи, які закріплені в оперативно-розшуковому законодавстві та відомчих нормативних актах, які є галузевими (спеціальними), так як вони притаманні саме такій галузі правоохоронної діяльності, як оперативно-розшукова.
Такими принципами є конфіденційність, конспірація, наступальність (оперативність), поєднання гласних та негласних заходів боротьби зі злочинністю.
Принцип конфіденційності – це вимога нормативно-правового характеру, що зобов’язує оперативного працівника, а також осіб, які беруть участь в ОРД, не розголошувати конфіденційні відомості про осіб, які співробітничають з оперативними підрозділами, якщо вони не містять інформації про вчинення заборонених законом дій.
Принцип конспірації – полягає в організації діяльності ОРД таким чином, щоб зберегти в таємниці від сторонніх осіб (перш за все від тих, хто вчинив злочин чи підозрюється у його вчиненні) тактику, зміст, форми, заходи, сили і засоби здійснення конкретних оперативно-розшукових заходів.
Принцип наступальності (оперативності) – напрацьований практикою, передбачає швидке і систематичне проведення оперативно-розшукових заходів, що випереджають дії осіб як при підготовці ними злочинів, так і після їх вчинення.
Принцип поєднання гласних та негласних заходів боротьби зі злочинністю – випливає зі змісту самого поняття ОРД, яка являє собою систему гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, а саме дає можливість реалізувати результати негласної роботи в інтересах кримінального судочинства.
Використана література
Камлик М., Невмержицький Є. В. Корупція в Україні. – К.: Знання, КОО, 1998.
Мельник М. І. Корупційні злочини: сутність і поняття // Право України. – 2000. - № 11.
Камлик М., Невмержицький Є. В. Корупція в Україні. – К.: Знання, КОО, 1998.
Шалгунова С. А. Питання попередження хабарництва та корупції в органах внутрішніх справ // Конститутійні гарантії захисту людини у сфері правової діяльності. Дніпропетровськ: 1999.
Камлик М. І. Невмержицький Є. В. Про результати дослідження проблем, що пов’язані з протидією корупції в Україні. // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2000. – № 2. – с. 92 – 101.
Указ Президента України від 05.05.08 № 414 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 квітня 2008 року «Про заходи щодо реалізації національної антикорупційної стратегії та інституційного забезпечення цілісної.
Закони України «Про засади запобігання і протидії корупції» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення»
Баланда А.Л. Соціальний контекст політичної корупції А.Л. Баланда, В.Г. Пшеничний . Збірник наукових праць. –2010. С.19–26.
Чапка Р. Ринок газу в Україні поле для активності злодіїв, хабарників та інших нечесних людей . Р. Чапка . Свобода. 2000. 3 квітня . С. 6–9. 7.
Маркєєва О.Д. Аантикорупційна політика в Україні: проблеми та перспективи: веб-сайт. URL http://sp.niss.gov.ua/content/articles/files/21- 1440595448.pdf (дата звернення: 16.04.2020).
Невмержицький Є. В.Корупція в Україні : причини, наслідки, механізми протидії : монографія / Є. В. Невмержицький. 2008. С.368.
Про засади державної антикорупційної політики в Україні
(Антикорупційної стратегії) на 2014-2017 роки: Закон України від 14.10.2014 року: веб-сайт. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1699-18 (дата звернення 16.04.2020).
1 2 3