2.3 Система обробітку ґрунту
Основний обробіток залежить від попередника.
Після збирання зернових на полях, що забур'яненні однорічними бур'янами , проводять лущення за допомогою ЛДГ - 10 в два сліди на глибину 5-6 см. Якщо поле забур'янене кореневищними бур'янами , то проводять лущення лемішними лущильниками ПЛ - З- 25 А, ПЛП -10-25 та ПЛН - 8 - 35 на глибину 10-12 см.
При нестачі вологи в ґрунті застосовують обробіток важкими дисковими боронами БДТ - З, або БДТ - 7.Через 15-20 днів проводять зяблеву оранку на глибину 25-27 см.
У Лісостепу та Степу найкращими строками оранки є кінець серпня перша половина вересня. На сильно забур'янених полях (особливо багаторічними кореневищними бур'янами - пирій повзучий, гострець, свинорий ) за допомогою лущення, повністю знищити бур'яни не можливо, тому необхідно застосовувати інші методи. Найефективнішим є внесення гербіцидів суцільної дії (раундап,ураган) по стерні. Через 15 - 20 днів після пожовтіння і загибелі бур'янів проводять оранку на 25-27 см.
При розміщенні гороху після просапних культур ґрунт не лущать, а одразу зяблеву оранку на глибину 22-25см. Після кукурудзи ґрунт двічі дискують у поперечних напрямах важкими дисковими боронами(БДТ-3,БДТ-7 ) на глибину 10-12 см і проводять глибоку зяблеву (25-27см) оранку.
Від якості передпосівного обробітку ґрунту залежить енергія проростання насіння, польова схожість, дружність і одночасність росту рослин. Передпосівний обробіток починають з настанням фізичної стиглості ґрунту за допомогою культиватора КПС - 4 в агрегаті з важкими боронами БЗТС-1,0, в поперек до оранки на глибину 8-10 см. При достатньому підсиханні ґрунту можна використовувати для передпосівного обробітку комбіновані агрегати з обов'язковою умовою, щоб їх розпушуючі лапи були відрегульовані на глибину не менше 8-10 см. Це потрібно для якісного глибокого загортання насіння. Розрив між передпосівним обробітком і сівбою не повинен перевищувати 1 годину.
Таблиця 2. Система обробітку ґрунту під горох після ячменю
| Види робіт | Строки виконання | Глибина, См | С/г. ашини і знаряддя | Примітки (якість, зза, тощо) |
| 1.Основний обробіток: | | | | |
| а) лущення | 2-3 декада Липня | 5-6 см | ЛДГ-10/ ПЛ-3-25А | Якісно |
| б)оранка | 2 декада Серпня | 25-27см | ПЛН-6-35 | |
| 2.Снігозатриман ня | | | | |
| З.Веснянний обробіток | | | | |
| а)закриття вологи | 1 -2 декада Квітня | 2-3 см | БЗТС-1,0 | |
| б)культивація | 2-3 декада Квітня | 8-10 см | КПС-4 | розпушеня грунту |
| 4.Передпосівна культивація | 3 декада квітня | 8-10см | КПС-4 | Створенні дрібногрудкуватого шару |
| 5.Коткування посівів | 3 декада квітня | | КВН-3 | |
2.4 Система удобрення
Горох має відносно невеликий вегетаційний період, слабо розвинену кореневу систему, тому потреба у поживних речовинах велика. Для формування 1 ц зерна і відповідної кількості соломи, гороху необхідно 3,5-5,5 кг. азоту, 1,2-1,7 кг - фосфору, 2,5-3,5 кг - калію, 1,7-3,0 кг - кальцію, 0,5-1.3 к г- магнію. Горох вимогливий до родючості ґрунтів і добре використовує післядію органічних і мінеральних добрив. Також необхідно створити всі умови для ефективного засвоєння азоту з повітря. Важливим є внесення і гною на це поле за рік чи два до вирощування даної культури.
Фосфорно-калійні добрива теж краще вносити у більшій нормі (РК 60-100) під попередник. Розміщення гороху на окультурених ґрунтах у сівозміні після удобрених попередників при вмісті допустимих форм фосфору і калію більше 15 мг на 100 г ґрунту дозволяє одержувати 30 ц /га зерна і більше без внесення мінеральних добрив майже у всіх зонах вирощування.
Після мало удобрених попередників на ґрунтах з невисоким вмістом гумусу (менше 2% ), а також низькому забезпеченні фосфором і калієм, вносять добрива в нормі Р40К40-Р60К60 під оранку. Калійні добрива бажано вносити з меншим вмістом хлору.
Горох є азот фіксуючою рослиною, тому азотні добрива під нього не вносять. Засвоєння азоту з повітря починається у фазі 2-3 листочків. Невелику дозу його (20-30кг/га д.р.) вносять лише у випадку, якщо під час сівби запаси нітратного азоту в орному шарі ґрунту менші, ніж 30мг/кг.
Для покращення симбіотичної фіксації азоту необхідно застосовувати молібден, цинк, бор при умові, що в 1 кг ґрунту їх міститься менше 0.3 мг. Для цього використовують суперфосфат, збагачений цими елементами. Якщо суперфосфату немає, мікроелементи застосовують при протруюванні насіння (100г на 1ц насіння),або обприскують посіви під час вегетації (150-300 г/га).
Особливо цінним є молібден, який впливає на симбіотичну азотфіксацію. Його вплив на врожайність прирівнюється до внесення 30 кг/га д.р.
Молібден і бор покращують надходження азоту в рослини гороху, цинк сприяє засвоєнню рослинами калію і магнію. Підвищують врожайність гороху також мідь, кобальт та ін.
На полі, де планується вирощувати горох, за результатами агрохімічних досліджень в ґрунті, на 100 г, міститься: 6,9 мг азоту; 8,8мг- фосфору;9,3 мг-калію. Обмінна кислотність ґрунту - рН - 6,7. Планова урожайність культури -41 ц/га.
За наслідками агрохімічних досліджень полів визначають необхідну кількість добрив по формулі:
Д=((Ю0х У х В - (П х 30 х Кп ))/(Ку х С) ,
де Д - норма мінерального добрива, ц/га;
В - винос елемента живлення прогнозованим урожаєм, кг;
У - програмована урожайність, ц/га;
П - вміст у ґрунті елемента живлення в доступній формі, мг на 100 г;
С - вміст відповідного елемента живлення в мінеральному добриві, %;
Кп- коефіцієнт використання елемента живлення з ґрунту, %;
Ку - коефіцієнт використання елемента живлення з добрив, %;
Др=О5К(100*41*1,52)-(8,8*30*9))/(25*19)=8,71 Дк2о = ((100*41*2Н9,3*30*12)) / (60*40) = 2,02
В8,71 ц суперфосфату міститься 165.49кг д.р.
В 2.02 калійної солі міститься 80.8 кг д.р.
Система удобрення
Таблиця 3
| Урожайність, | культура | Основне | Припосівне | Підживлення | |||||||
| ц/га | | N | P2O5 | K2O | N | P2O5 | K2O | N | P2O5 | K2O | |
| 41 | Горох | | 7 5 | 45 | | 15 | | | 7 5.49 | 3 5.8 | |
Технологія внесення добрив
Органічні добрива безпосередньо під горох не вносять,бо вони викликають надмірний ріст вегетативної маси.
Мінеральні добрива, а саме фосфорно-калійні, вносять восени під зяблеву оранку розкидачем РУМ - 5. Рекомендую при посіві в рядки внести Р205 ,це сприяє кращому проростанню насіння гороху і його розвитку на протязі вегетації
2.5 Розрахунок норми висіву насіння і підготовка його до сівби
Підготовка насіння до сівби починається одразу після збирання врожаю.
Насіння очищають на машинах первинної очистки ОВП-20А, при потребі просушують. Навесні, перед сівбою підготовка насіння складається з трьох операцій: протруювання, обробка мікроелементами і бактеріальними добривами.
Для захисту від бактеріальних та грибних захворювань рослин, насіння протруюють хімічними препаратами (табл). Найбільш ефективне завчасне протруювання - за 2-3 місяці до сівби. Протруєне насіння в день сівби обробляють бактеріальними добривами, поєднуючи з обробкою молібденом і бором. Протруйники фундазол і максим можна використовувати вдень сівби одночасно з ризоторфіном. Решта препаратів при поєднанні з бактеріальними добривами знищують бульбочкові бактерії, тому протруювання необхідно проводити не пізніше за 2-3 тижні до сівби, а обробляти ризоторфіном і мікроелементами в день сівби.
Препарати для протруювання насіння гороху
Таблиця 4
| № з/п | Назва препарату, діючої речовими, фірми, країни | Норма витрати препарату на 1 т насіння | Проти яких хвороб застосовується |
| 1 | Бенлат, 50% з.п. (беноміл) | 2,0 | Аскохітоз, фузаріоз, кореневі та сірі гнилі |
| 2 | Вітавакс 200 фф. В.с.к.(карбоксин, 200 г/л + тирам). 200 г/л) | 2,5 | Кореневі гнилі |
| 3 | Максим 025 т к.с. (флудиоксоніл, 25 г/л) | 1,0 | Фузаріоз, аскохітоз |
| 4 | Фундазол, 50% з.п.. (беноміл) | 2,0 | Кореневі гнилі, сіра гниль, аскохітоз |
Насіння в день сівби змочують водою (2% маси) і обробляють ризоторфіном з розрахунку 0,2-03 кг на гектарну норму. Обробляють ризоторфіном у приміщенні, куди не потрапляють сонячні промені.
В Інституті фізіології рослин і генетики НАН України створено новий штам бульбочкових бактерій (263 Б), який сприяє утворенню бульбочок на 5-6 днів раніше, порівняно з іншими штамами, продовжує період активної азотфіксації, збільшує врожайність на 16-20%, вміст білка в зерні на 2-4%.
Підготовка насіння до сівби
| Назва робіт | Машини і знаряддя | Об'єм робіт | Назва і дози препарату | Строки проведення робіт |
| 1. Очистка | ОВП-20А | | | Після збирання врожаю |
| 2. Сушіння | БВ-25 | | | |
| 3. Калібрування | ЗАВ-20 | | | |
| 4. Протруєння | ПС-10А | | Фундазол, 50% | |
| 5.Обробка бактеріальними препаратами | | | (263 Б) | |
2.6 Технологія сівби
Способи сівби.
Кращим способом сівби гороху є звичайний з відстанню між рядками 15 см сівалками СЗ-3,6; СЗА-3,6; СЗП-3,6, а у зоні достатнього зволоження можна використовувати вузькорядні сівалки типу СЗУ-3,6, що забезпечують вузькорядний спосіб сівби.
Глибина сівби.
Горох добре переносить глибоке загортання насіння, оскільки не виносить сім'ядолі на поверхню ґрунту. Для набубнявіння і проростання насінини необхідно ввібрати 100-120 % води від її маси, що в два рази більше, ніж у зернових культур. Верхній шар ґрунту часто пересихає, тому достатньо вологи для насіння забезпечується при глибокому загортанні. При мілкій сівбі, особливо у суху погоду, різко знижується польова схожість, гірше розвивається коренева система. Оптимальна глибина загортання насіння у більшості випадків становить 6-8 см. На важких запливаючих ґрунтах насіння загортають на 4-5 см. На легких ґрунтах або в умовах швидкого пересихання верхнього шару, глибину загортання збільшують до 8-10 см. В умовах достатнього зволоження при високій культурі вирощування гороху в останні роки рекомендується висівати насіння дуже мілко - на глибину 3-4 см. Мілке і якісне загортання насіння забезпечує ранні і дружні сходи, рівномірний розвиток рослин даної культури. Для цього необхідно тільки добре підготувати ґрунт, слідкувати, щоб частина насіння не залишалась на поверхні зовсім незагорнутою, одразу ж після сівби закоткувати поле.
Проте при такій глибині сівби важко застосувати досходове та післясходове боронування, оскільки пошкоджується проросле насіння. Таку глибину сівби вибирають при хімічному способі знищення бур'янів.
1 2 3