РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ У СФЕРІ ПДВ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ПРОВІДНОГО ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ
3.1.Контекст зарубіжного досвіду
Під час вивчення іноземного досвіду податкового адміністрування значний інтерес становить дослідження особливостей здійснення податкового контролю суб’єктів великого бізнесу. Це обумовлено, з одного боку – наявністю в розвинутих країнах значної кількості великих корпорацій, а з іншого – традиційно високим рівнем обслуговування цієї категорії платників податків.
Масштаби діяльності великих платників податку на додану вартість, зумовлюють певні особливості здійснення контролю за дотриманням ними податкового законодавства, що, зокрема проявляється у формах та методах здійснення цього контролю, системі контролюючих суб’єктів тощо. Враховуючи факт проголошення Україною курсу на децентралізацію та спрощення державного управління, створення умов для розвитку підприємництва та міжнародної торгівлі, вивчення практики здійснення податкового контролю ПДВ в економічно розвинутих країнах сьогодні є особливо актуальним.
Дослідження зарубіжного досвіду здійснення податкового контролю платників податку на додану вартість, порівняння його з українською практикою податкового контролю суб’єктів великого бізнесу, розробка пропозицій щодо впровадження прогресивних аспектів передової практики інших розвинутих країн у вітчизняну контрольно- перевірочну роботу.
Податкова практика розвинутих країн свідчить про те, що податковий контроль великих платників ПДВ є специфічним, але важливим та неодмінним інструментом державного управління.
У зарубіжній практиці не існує єдиного підходу до віднесення платника податків до категорії «великий». Як правило, це поєднання декількох різних критеріїв, зокрема показників обігу товарів і послуг, рівня доходу та прибутку та інші. Так найпоширенішими показниками є обсяг валового доходу (використовується в Австрії, Ірландії, Нідерландах, Данії, Німеччині, Франції, Італії, Норвегії), сума сплачених до бюджету податків (використовується в Ірландії, Нідерландах, Сербії, Болгарії, Угорщині), кількість найманих працівників (в Австрії, Данії, Ірландії, Норвегії) тощо.
Для обслуговування великих платників податків у розвинутих країнах впроваджуються нові ефективні механізми податкового контролю, спрямовані на попередження та виявлення фактів можливих зловживань, створюються окремі відомства і структурні підрозділи. Зокрема, у Бразилії спеціальний підрозділ для обслуговування великих платників податків існує тільки для великих фінансових установ. У Греції та Канаді спеціальний підрозділ займається тільки великими компаніями, які підлягають обов’язковому аудиту. В країнах Латинської Америки, зокрема в Еквадорі, Мексиці, Уругваї великі платники податків підпорядковується центральному управлінню департаменту з обслуговування великих платників податків, який і здійснює контроль за їхньою діяльністю.
У Великій Британії для поліпшення відносин між платниками податку на додану вартість та податковими органами створено Центр з обслуговування великого бізнесу. В країні широко використовується метод горизонтального моніторингу, умовою для впровадження якого на підприємстві є підписання заяви про контроль за податками. Варто зазначити, що завдяки підписанню цієї заяви керівники компаній мають можливість контролювати власні податкові ризики. [20]
Загалом, у більшості країн підрозділи з обслуговування платників ПДВ є універсальними та здійснюють всі основні функції податкового регулювання, у тому числі і податковий контроль. Основною причиною створення окремих підрозділів для здійснення податкового контролю діяльності суб’єктів великого бізнесу є необхідність забезпечення стабільного притоку податкових надходжень до бюджету.
У Канаді великі корпорації підписують з податковою службою спеціальні угоди, в яких обумовлюються особливості проведення планових перевірок. Строк перевірки канадського платника податків становить від 3 до 8 місяців, при цьому предметом перевірки може бути діяльність лише за останні 4 роки. Слід наголосити, що податкові перевірки великих компаній та корпорацій, їх філій та структурних підрозділів здійснюються одночасно на всій території Канади, координуючись центральним податковим органом.
Певна специфіка податкового контролю ПДВ існує і в Німеччині. Більшість земель в країні мають спеціальний відділ для податкового контролю великого бізнесу, підпорядкований Верховній фінансовій дирекції. Порядок відбору платників податків для проведення податкових перевірок регламентований нормами податкового законодавства. Зокрема, в країні існують два способи відбору платників податку для проведення документальних перевірок:
Випадковий – вибір об’єктів для проведення перевірок на основі використання методів статистичної вибірки.
Спеціальний – забезпечує цілеспрямований відбір платників податків, щодо яких є інформація про високу ймовірність податкових порушень.
Серед основних форм податкового контролю підприємств Німеччини можна виділити документальну перевірку, яка охоплює відносно невелику кількість суб’єктів господарювання, більшу частину з яких становлять саме підприємства великого бізнесу.
Документальна перевірка платників податків проводиться не рідше ніж один раз на рік, але не частіше, ніж один раз на шість місяців. При цьому період, що перевіряється, повинен безпосередньо слідувати за останнім звітним періодом, за який проводилася попередня перевірка. В країні добре розвинутий та активно використовується доперевірочний аналіз великих платників податків. Відповідно, ВПП може не включатися в план перевірок у відповідності до зазначених вище термінів при наявності підстав вважати, що перевірка не спричинить за собою стягування додаткових податків.
Середня тривалість податкових перевірок у Німеччині складає 25-30 днів, тоді як підприємств середнього бізнесу – 15 днів. Рішення за результатами кожної окремої перевірки приймається керівником контролюючого підрозділу податкового органу і затверджується керівником відділу, що безпосередньо займається нарахуванням податків.
Крім того, німецьке податкове законодавство прямо санкціонує застосування непрямих методів контролю, найбільш поширеним серед яких є метод, заснований на аналізі виробничих запасів. Цікаво що існуюча у країні судова практика свідчить про беззастережне визнання судами доказів розміру бази оподаткування, заснованих на застосуванні непрямих методів обчислення. Органом, що здійснює податковий контроль ВПП у Російській Федерації є Міжреґіональна інспекція по найбільших платниках податків. Вона складається з дев’яти структурних підрозділів та діє в складі Федеральної податкової служби.
3.2. Проведення податкових перевірок великих платників
Податковим кодексом України встановлено, що великим платником податків є юридична особа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує 500 млн. гривень або загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує 12 млн. гривень [14]. Вважаємо, що механізм віднесення суб’єкта бізнесу до категорії «великий платник податків» з врахуванням лише двох критеріїв є поверхневим та не досконалим, оскільки не враховує як показники фінансово- господарської діяльності підприємства, так і структуру господарського комплексу та виробництва підприємства.
На виконання вимог Податкового кодексу було затверджено Порядок формування Реєстру платників податку на додану вартість, який оновлюється щорічно. Проте, сьогодні не вирішеною залишається проблема законодавчого закріплення процедурних строків формування цього Реєстру.
Стаття 75. Податкового кодексу України регламентує здійснення наступних видів податкових перевірок великих платників податків (табл.3.2.1): [14].
Таблиця 3.2.1
Види та строки проведення податкових перевірок великих
платників податків
| Вид перевірки | Термін проведення | Примітка |
| Документальна планова | Не більше 30 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок можливе за рішенням керівника органу податкової служби не більш як на 15 робочих днів | Документальні виїзні планові та позапланові перевірки можуть бути зупинені за рішенням керівника податкового органу, який оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку. Зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків під розписку копії наказу про зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки. При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, |
| Документальна позапланова | Не більше 15 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок можливе за рішенням керівника податкового органу не більш як на 10 робочих днів | |
| | | відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур |
| Камеральна перевірка | Не більше 60 календарних днів | |
| Фактична перевірка | Не більше 10 діб. Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 5 діб | Підставами для подовження строку перевірки є: 1) заява суб'єкта господарювання; 2) змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб'єкта господарювання та/або його господарських об'єктів. |
Продовження строків проведення перевірок можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби – для документальних планових не більше як на 15 робочих днів, а документальних позапланових перевірок не більш як на 10 робочих днів.
Відповідно до чинного законодавства, об'єктом податкових перевірок виступають документи, бухгалтерські обліки і податкові декларації, що повинні бути оформлені відповідно до вимог, встановлених для відповідного виду документів нормативними актами, а також цифрові носії інформації про здійснені платником податків операції, тобто договори, бухгалтерські документи, звіти, кошториси, платіжні документи тощо.
Дослідження існуючої вітчизняної практики здійснення податкового контролю свідчить, про наявність значної кількості проблем у цій сфері На наш погляд, сприяти розв’язанню у сфері податкового контролю великих платників податків проблем допоможе, серед іншого, ефективне використання непрямих методів податкового контролю, вдосконалення ризикоорієнтованої системи відбору платників податків до перевірок. У підсумку, зазначені заходи допоможуть суттєво зменшити кількість планових та позапланових перевірок, що сприятиме зменшенню обтяження їх діяльності податковим контролем, ефективному адмініструванню податків, додатковим надходженням до бюджету, а відтак – налагодженню повноцінних партнерських взаємовідносин між податковими органами та платниками податків.
3.3. Горизонтальний моніторинг, як прогресивний спосіб здійснення
податкового контролю платників ПДВ
Прогресивним способом здійснення податкового контролю для платників ПДВ є метод «горизонтального моніторингу», вперше використаний у 2005 р. в Нідерландах та запозичений згодом Німеччиною, Австрією, Словенією. Значним досягненням на шляху наближення податкового законодавства України до європейських стандартів стало впровадження у 2011 р. експерименту «Горизонтальний моніторинг», як сучасної сервісної послуги, необхідної для максимально сприятливої роботи підприємств – учасників експерименту.
Горизонтальний моніторинг – це здійснення процедури відстеження та аналізу контролюючим органом податкових ризиків, проведених і запланованих платником податків фінансово-господарських операцій . Даний метод базується на співпраці між податковими органами та ВПП шляхом збільшення взаємної відповідальності, створення культури консультування, підвищення рівня співробітництва та довіри. Основна мета горизонтального моніторингу полягає в: [21]
Створенні партнерських взаємовідносин між податковими органами та платниками ПДВ шляхом своєчасного реагування та упередження здійснення ними ризикових операцій, які можуть призвести до порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким здійснюється податковими органами.
Упереджені здійснення платником ризикових операцій та визначення факторів і причин, що їх зумовлюють. Інакше кажучи, відповідна Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників, за згоди платника податків, безкоштовно опрацьовує інформацію про його фінансові операції та наперед вказує на можливі ризикові розрахунки й операції, а також на сумнівних контрагентів, що їх здійснюють.
Впровадження горизонтального моніторингу дасть змогу розпочати формування ефективної для бюджету та необтяжливої для сумлінних платників податків системи адміністрування податків у рамках проведення податкової реформи та досягти мінімізації втручання у поточну діяльність платників податків, оперативного реагування податкового органу на проблеми платника податку, заміни існуючого постаудиту платника податків поточним моніторингом діяльності, удосконалення ризикоорієнтованої системи адміністрування податків, запровадження принципу довіри між податковими органами та великим бізнесом. Однак, з огляду на відсутність відповідного законодавства та високий рівень корупції в Україні оцінки щодо успішного впровадження цього проекту в вітчизняну практику здійснення податкового контролю на даний час залишаються доволі скептичними.
3.4. Удосконалення податкового контролю ПДВ в Україні
Пріоритетним напрямком роботи податкових органів, покликаним сприяти вдосконаленню податкового контролю у сфері ПДВ, повинна стати концентрація зусиль на кваліфікованій масово- роз’яснювальній роботі з суб’єктами великого бізнесу. Така робота повинна спрямовуватися на підвищення правової грамотності та поінформованості суспільства, забезпечення можливості платників самостійно оцінювати податкові ризики своєї діяльності. Відтак, для одержання бажаного результату – досягнення ефективності та підвищення якості податкового контролю у сфері ПДВ, вважаємо доцільним оптимізувати чисельність працівників Інформаційнокомунікаційного управління шляхом створення відділу, який би спеціалізувався на дієвій масово-роз’яснювальній роботі з суб’єктами великого бізнесу щодо організації та здійснення податкового контролю у сфері податку на додану вартість.
Отже, для організації ефективного здійснення податкового контролю ПДВ в Україні необхідним є подальше удосконалення нормативно-правової, інформаційної, організаційної, кадрової складових цього процесу, а також інформацій (технічне) та методичне забезпечення, удосконалення соціальної відповідальності суб’єктів контролю (таб.3.4.1).
Таблиця 3.4.1
Напрями удосконалення податкового контролю ПДВ в Україні
| Напрями | Основні завдання, необхідні для вирішення |
| Нормативно-правове забезпечення податкового контролю | удосконалення законодавства, яке регламентує здійснення податкового контролю великих платників податків |
| Кадрове забезпечення податкового контролю | підвищення компетентності податкових інспекторів шляхом запровадження різного роду тренінгів, семінарів, конференцій з обміну досвідом тощо; подолання корупції в податкових органах |
| Інформаційне (технічне) та методичне забезпечення | використання непрямих методів податкового контролю, превентивного та автоматизованого контролю; проведення масово-роз’яснювальної роботи; удосконалення існуючих та активне впровадження нових прогресивних електронних сервісів для обслуговування платників податків |
| Соціальна відповідальність суб’єктів контролю | партнерство держави в особі податкових органів та платників податків як чинник ділової активності; об’єктивність у відборі ВПП до проходження перевірок, керуючись результатами реального аналізу податкової звітності, об’єктивної оцінки ризику несплати податків; надання можливості суб’єктам великого бізнесу реального, а не лише декларованого, права оскарження дій та/чи рішень податкових органів |
Розбудова відвертого та конструктивного діалогу з підприємствамивеликими платниками податків з метою створення сприятливого бізнес клімату – це стратегічний вектор роботи вітчизняних податкових органів. Існуванню такого діалогу, на наш погляд, має сприяти, насамперед, впорядковане податкове законодавство, яке забезпечувало б, з одного боку, дозволило знизити податковий тиск на бізнес, а з іншого – створювало умови для зростання економіки. Врахування наведених аргументів, зокрема щодо удосконалення процесів відбору великих платників податків до перевірок, об’єктивного формування Реєстру великих платників податків зменшить адміністративний тиск на вітчизняний великий бізнес, дозволить істотно спростити документообіг та інформування платників податків про особливості організації та проведення податкового контролю.
1 2 3 4